Постанова

від 15.01.2009 по справі 6/202-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/202-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 січня 2009 р.                                                                                    № 6/202-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2008 р.

у справі№6/202-08

господарського суду Дніпропетровської області

за позовомВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"

до ТОВ "Інтертрейдінг групп"

про стягнення 1 769,70 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Федько В.С.

від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2008 р. у справі №6/202-08 (суддя Коваленко О.О.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2008 р. (судді: Прудніков В.В., Герасименко І.М., Ясир Л.О.), у позові ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" до ТОВ "Інтертрейдінг групп" про стягнення 1 769,70 грн. відмовлено у повному обсязі.

У касаційній скарзі ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2008 р. у справі №6/202-08 повністю та прийняти нове рішення про стяг нення з відповідача на користь позивача вартості вагової нестачі антрациту в розмірі 1 769,70 грн. та витрат по справі, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (П-6), ст. 52 Статуту залізниць України, оскільки: по-перше, спірний вантаж (завантажений у відкриті вагони навалом без тари і упаковки) надійшов у справних вагонах без ознак втрати та розкрадання і був виданий позивачу відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України (про що зазначено в залізничній накладній); по-друге, приймання продукції за кількістю було здійснено позивачем відповідно до умов договору від 11.12.2006 р. №5185 та вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (П-6).

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

11.12.2006 р. між ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг” і ТОВ "Інтертрейдінг групп" було укладено договір купівлі-продажу вугілля №5185, відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача вугілля марок АКО, АО в обсязі і за цінами, зазначеними у договорі чи в специфікаціях до нього, а позивач —прийняти товар і здійснити оплату продавцю —відповідачу в порядку, передбаченому даним договором.

На виконання умов договору від 11.12.2006 р. №5185 відповідач поставив позивачеві антрацит АКО 25–100 мм по залізничній накладній №49532191 у 3 вагонах зі станції Торез Донецької залізниці на адресу ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг”.

Станцією призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці вантаж, який прибув у справних вагонах №№64634322, 67677872, 65770414 без ознак втрати, виданий без перевірки згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України, про що свідчить штамп залізниці в графі 2 залізничної накладної “Відмітки про видачу вантажу”.

Позивачем, який є одержувачем вантажу, 06.05.2007 р. здійснено зважування вагонів, яке проводилось у русі на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних справних вагах “Trapper DRS” №4226148, повірених в установленому порядку 16.03.2007 р., за участю представника громадськості Абрамова Іллі Володимировича —працівника ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг", УПЦ, машиніста вагоноперекидача, який діяв на підставі посвід чення від 04.05.2007 р. №14.

За результатами зважування вантажу комісією складено акт приймання продукції за кількістю від 06.05.2007 р. №152, в якому комісія відобразила стан вантажу, а саме те, що вантаж прибув у справних вагонах без ознак втрати та розкрадання та виданий підприємству в порядку ст. 52 Статуту залізниць України, без перевірки, та встановила вагову нестачу вантажу, яка склала 5,5 т, вартість якої —1 769,70 грн.

Комісія зробила висновок про те, що нестача в кількості 5,5 т утворилась на місці навантаження в результаті недовантаження вантажу постачальником.

Зазначена в накладних кількість антрациту оплачена позивачем платіжним дорученням від 17.05.2007 р. №1/09362 у сумі 1 088 497,20 грн. (а.с.  12).

Оскільки пред'явлену ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг” претензію від 06.09.2007 р. №851-4/4-32у про відшкодування вартості вагової недостачі продукції відповідач залишив без відповіді та без задоволення, позивач звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Інтертрейдінг групп" про стягнення з відповідача на користь позивача вартості вагової недостачі антрациту у розмірі 1 769,70 грн. на підставі ст.ст. 526, 623 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, в порушення п. 5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (П-6) (далі — Інструкція П-6) позивач при виявленні недостачі не витребував від перевізника складання комерційного акта; по-друге, в порушення п. 14 Інструкції П-6 позивач кількість недостачі вугілля визначив без перевірки фактичної ваги брутто та фактичної ваги тари; по-третє, посвідчення представника громадськості (який брав участь у прийманні продукції) видане з грубим порушенням п. 12 Інструк ції П-6, оскільки в даному посвідченні не зазначено конкретну партію продукції, на приймання якої представник був уповноважений; по-четверте, вина відповідача у недостачі продукції відсутня, оскільки відповідач не є ні вантажовідправником, ні вантажоперевізником; по-п'яте, в порушення п. 25 Інструкції П-6 в акті приймання продукції відсутня інформація про маркування вантажу, що може свідчити про доступ до вантажу під час перевезення.

Однак, вищезазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контр агента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.12.2006 р. між позивачем (покупець) і відповідачем (продавець) було укладено договір №5185, відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача вугілля марок АКО, АО в обсязі і за цінами, зазначеними у договорі чи в специфікаціях до нього, а позивач —прий няти товар і здійснити оплату продавцю —відповідачу в порядку, передбаченому даним договором.

Сторонами в договорі купівлі-продажу від 11.12.2006 р. №5185 були визначені особливі умови приймання продукції за кількістю. Так, визначивши у п. 3.5 договору, що приймання продукції повинно здійснюватися відповідно до Інструкції П-6, сторони в договорі передбачили, що приймання товару за кількістю здійснюється шляхом зважування під час руху на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних вагах “Trapper”; визначення ваги нетто провадиться шляхом відрахування з ваги брутто ваги тари вагона, зазначеного в залізничній накладній, а при відсутності даних у залізничній накладній, вага тари вагона приймається за трафаретом (із бруса); відповідальна недостача товару визначається з урахуванням норми недостачі в розмірі 1% і норми надлишків у розмірі 0,2% від ваги нетто у вагоні; взаємини по недостачі товару регулюються між продавцем (відповідачем) і покупцем (позивачем) без участі ванжатовідправника.

Однак господарські суди попередніх інстанцій, пославшись в обґрунтування висновків про відсутність підстав для задоволення позову на порушення позивачем п. 14 Інструкції П-6 у зв'язку з визначенням кількості недостачі вугілля без перевірки фактичної ваги брутто та фактичної ваги тари, не надали будь-якої оцінки ні вказаним умовам договору, ні доводам позивача про визначення вагової недостачі продукції у відповідності з умовами п. 3.5 договору (згідно з актом приймання продукції за кількістю від 06.05.2007 р. №152 зважування продукції здійснювалося у русі на автоматичних електронно-тензометричних 200-тонних вагах “Trapper”, а вага нетто визначена відповідно до п. 3.5 договору від 11.12.2006 р. №5185 шляхом відрахування з перевіреної фактичної ваги брутто ваги тари вагона, зазначеної за трафаретом —а.с. 35, 45–48).

Окрім того, пославшись в обґрунтування висновків про відсутність підстав для задоволення позову на порушення позивачем п. 5 Інструкції П-6 у зв'язку з невиконанням зобов'язання витребувати у перевізника складання комерційного акта, господарським судом не надано будь-якої оцінки доводам позивача про те, що обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, а згідно з залізничною накладною №49532191 вантаж надійшов у справному вагоні без ознак втрати і розкрадання, у зв'язку з чим у позивача не було підстав вимагати складання комерційного акта.

Висновки господарських судів про порушення позивачем п. 12 Інструкції П-6 у зв'язку з прийманням продукції за участю представника громадськості, що діяв на підставі посвідчення, в якому не зазначено конкретної партії продукції, на приймання якої він був уповноважений, свідчать про неправильне застосування господарськими судами норм вищевказаної Інструкції, оскільки відповідно до п. 21 Інструкції П-6 для приймання продукції у вихідні або святкові дні посвідчення може бути видане в останній передвихідний або передсвятковий день на кожен день окремо без вказівки конкретної партії продукції.

Матеріали справи свідчать, що посвідчення представника громадськості Абрамова І.В. №14 було видано в останній перед вихідним день —04.05.2007 р. (п'ятницю) для приймання продукції у вихідний день —06.05.2007 р. (неділю), про що неодноразово наголошував позивач у своїх поясненнях і в апеляційній скарзі (а.с. 6, 36, 47).

Дійшовши висновку, що відповідач не може нести відповідальність за недостачу вугілля, оскільки не є ні вантажовідправником, ні вантажоперевізником, господарські суди не надали будь-якої оцінки доводам позивача про те, що умовами п. 3.5 договору встановлено, що взаємини по недостачі товару регулюються між продавцем (відповідачем) та покупцем (позивачем) без участі вантажовідправника, а продавець за договором є особою, яка має забезпечити передачу належної кількості товару у власність покупця.

Не надано господарськими судами оцінки і доводам позивача про те, що відсутність відомостей в акті приймання продукції про маркування вантажу вапном не свідчить про несхоронне перевезення, оскільки вантаж надійшов у справних вагонах без ознак втрати і недостачі (що свідчить про відсутність доступу до вантажу при його перевезенні), у зв'язку з чим був виданий залізницею відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України без перевірки кількості і стану (відомості про прибуття вантажу у справному вагоні без ознак втрати містяться в залізничній накладній №49532191 і в акті приймання продукції за кількістю від 06.05.2007 р. №152).

Викладене свідчить про те, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа —передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2008 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2008 р. у справі №6/202-08 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

ГоловуючийК.Грейц

Судді:

О.Глос

С.Бакуліна