Постанова

від 20.01.2009 по справі 43/654

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/654

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 січня 2009 р.                                                                                    № 43/654  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів :Катеринчук Л. Й., Хандуріна М.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги  Приватного підприємства "Ольвія"

на  постанову

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 рокугосподарського суду  міста Києва від 04.08.2008 року

у справі№ 43/654

за заявоюДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

доМалого приватного підприємства "Нісла"

проБанкрутство

За участю представників сторін

Від скаржника:Кравцов А. О. дов. від 08.08.08 року;

Від ПФУ в Шевченківькому р-ні м. КиєваПольвчук О. в. дов. від 19.12.2008 року №6746107;

Київський центр зайнятості Бурба І. Г. дов. від 22.05.2008 року №11-4296;

ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва Купельський О. М. дов. від 14.02.2007 року №478/9/10-114

Від боржника:Жовтневський В. Т. дов. від 01.09.2008 року №19;Кальченко С. У. дов. в справі

Від арб. кер.:Бондаренко Б. С. дов. від 20.11.2008 року

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 16.11.2007 року у справі №43/654 про банкрутство  Малого приватного підприємства "Нісла"  визнано Мале приватне підприємство "Нісла" , (м. Киї, вул. Нагірна, 2, ідентифікаційний код 14284076) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лецкана В. Л. та зобов'язано останього надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

На виконання вимог суду ліквідатором  було надано звіт про проведену роботу по ліквідації підприємства-банкрута та ліквідаційний баланс боржника, які ухвалою від 04.08.2008 року були затверджені судом   та припинено провадження у справі про банкрутство Малого приватного підприємства "Нісла" на підставі ст. 32, п. 6 ст. 40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 року ухвалу господарського суду міста Києва від 04.08.2008 року у справі №43/654 залишено без змін, а матеріали справи №43/654 повернуто до господарського суду міста Києва.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 28.10.2008 року  Приватне підприємство "Ольвія - 2000" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 04.08.2008 року скасувати, посилаючись на не вірне застосування судом  першої інстанції норм матеріального та процесуального  права, а саме ст. ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України, ст. 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

 Вищий господарський суд України ухвалою від 19.12.2008 року прийняв касаційну скаргу Приватного підприємства "Ольвія - 2000" до провадження та призначив скаргу до розгляду.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

 Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.  

Відповідно ч. 1 ст. 52  Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  у разі якщо  громадянин-підприємець - боржник або керівні органи   боржника   -   юридичної    особи    відсутні    за    її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів  державної  податкової  служби  згідно  із  законодавством податкових  декларацій,  документів  бухгалтерської  звітності,  а також за  наявності  інших  ознак,  що  свідчать  про  відсутність підприємницької  діяльності  боржника,  заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути  подана  кредитором незалежно  від  розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження справі у №43/654 та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст. 52 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 5 ст. 52 вказаного вище Закону  передбачено особливий порядок виявлення кредиторів відсутнього боржника, відповідно до якого кредиторів боржника виявляє ліквідатор, який письмово повідомляє усіх відомих йому кредиторів про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом.

Як вбачається з звіту ліквідатора ліквідатором було виявлено кредиторів Малого приватного підприємства "Нісла" та сформовано реєстр вимог кредиторів Малого приватного підприємства "Нісла", який подано до суду разом зі звітом про проведену роботу по ліквідації підприємства –банкрута.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог , доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

Згідно ст. 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2008 року (т. 1 а. с. 175) було  призначено розгляд справи про банкрутство Малого приватного підприємства "Нісла" на 04.08.2008 року, яка не була направлена всім кредиторам підприємства банкрута, що підтверджується штампом вихідної кореспонденції на зворотньому аркуші ухвали від 29.07.2008 року.

Звіт ліквідатора ті ліквідаційний баланс банкрута в установленому законом порядку до розгляду не призначався, тому кредитори не були повідомлені належним чином про час і місце судового засідання, оскільки як вбачається з ухвали суду від 04.08.2008 року вищезазначений звіт та ліквідаційний баланс банкрута був поданий ліквідатором лише в судовому засіданні 04.08.2008 року коли і був затверджений судом.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 04.08.2008 року (т. 2 а. с. 119) в судовому засіданні 04.08.2008 року в якому був затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства –банкрута був присутній лише ліквідатор - Лецкан В. Л.

Отже, судом першої інстанції не було досліджено думки кредиторів про складання ліквідатором звіту щодо проведеної роботи по ліквідації підприємства-банкрута та балансу та винесення комітетом кредиторів протоколу з цього питання.

Таким чином, норми законодавства, чинні на час розгляду даної справи судом першої інстанції були порушені, оскільки ухвала господарського суду міста Києва від 04.08.2008 року була винесеною за відсутністю представників кредиторів Малого приватного підприємства "Нісла" та боржника, які були позбавлені можливості прийняти участь у судовому засіданні та висловити свою думку про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, оскільки звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс було затверджено за відсутності належним чином не повідомленого боржника та кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в порушення вимог ст.ст. 4-3,22 ГПК України, судом першої інстанції,в даному випадку не створені сторонам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд апеляційної інстанції на вищезазначене порушення уваги не звернув та не надав належної оцінки вищезазначеним фактам, що призвело ухвалення незаконного рішення.

Згідно до вимог ст.111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право: скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень, передбачених частиною другою статті 11110 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Також слід зазначити, що справа була розглянута за відсутності достовірних даних щодо відсутності боржника за його місцезнаходженням та  не повно встановлено обставини наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

В контексті викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає що  постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 року та залишена ним без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 04.08.2008 року не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону тому підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.

При  розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та  всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та учасників провадження у даній справі і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване  рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1115, 1117, п. 3 ч. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ольвія - 2000" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 року та ухвалу господарського суду міста Києва  від 04.08.2008 року у справі №43/654 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий                             Короткевич О. Є.

Судді                                                                   Катеринчук Л. Й.

                                                           Хандурін М.І.