Постанова

від 26.03.2012 по справі 2а-9285/11/0170/23

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2012 р. 13:39 Справа №2а-9285/11/0170/23

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючої судді: Алексєєвої Т.В.,

при секретарі Лапшині В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Мачулян Н.М., на підставі довіреності від 01.09.11 р.;

від відповідача - не з'явився;

Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній республіці Крим від 15.07.2011 №0014661502 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4652, 50 грн., з яких 3722,00 грн. - основний платіж, 930,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції та № 0014671502, від 15.07.2011 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16795,00 грн., з яких 13436,00 грн. - основний платіж, 3359,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем необґрунтовано визначено суму податкового зобов'язання у зв'язку з необґрунтованими висновками про нікчемність правочинів укладених з ТОВ «Енерговосток».

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.10.11 р. замінено позивача у справі на належного - його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Новатор".

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.10.2011 року по справі призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.03.2012 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.03.12 р. замінено відповідача по справі на належного - Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Позивач у судовому засіданні 26.03.2012 року наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надіслав до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим була здійснена документальна невиїзна перевірка позивача (на той час Відкрите акціонерне товариство "Новатор") з питань щодо правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Енерговосток» за травень-червень 2010 р.

За результатами документальної невиїзної перевірки ВАТ "Новатор" щодо правових відносин з ТОВ «Енерговосток» за травень-червень 2010 р. складено Акт №2042/1502/00443737 від 23.06.2011 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «Новатор» (ЄДРПОУ 00443737) щодо правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерговосток» (ЄДРПОУ 36648598) за травень-червень 2010 року», (надалі по тексту - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки Відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011 р. № 0014661502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4652,50 грн., з яких 3722,00 грн. - основний платіж, 930,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011р. № 0014671502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16795,00 грн., з яких 13436,00 грн. - основний платіж, 3359,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вивчивши питання щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Акті перевірки встановлено порушення позивачем ч.ч.1,5 ст. 203, ст.ст. 215, 228 Цивільного Кодексу України, в результаті чого правочин, укладений з контрагентом ТОВ «Енерговосток» визнано нікчемними в силу припису закону, як такий, що порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб; п. 14.1.181 ст. 14, п.201.10 ст. 201, п. 198.1, п.198.2, п.198.6, п.198.3 ст. 198, пункт 1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу від 02.12.2010 року №2755-Vl, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 17158,00 грн., у т.ч. у травні 2010 року по декларації № 9821 від 18.06.2010 року на суму 2292,00, по декларації (переробного підприємства) № 9839 від 18.06.2010 року на суму 9344,00 грн., у червні 2010 року по декларації № 13025 від 20.07.2010 року на суму 1430,00 грн., по декларації (переробного підприємства) № 12989 від 20.07.2010 року на суму 4092,00 грн. від постачальника ТОВ «Енерговосток», який проведено на підставі нікчемних правочинів. В результаті чого, ВАТ «Новатор» занизило зобов'язання до сплати ПДВ у розмірі 3722,00 грн. та до спеціального фонду Державного бюджету 13436,00 грн. (відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділ XX «Перехідні положення»).

Крім того, зазначеним Актом встановлено, що згідно даних Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Енерговосток» (ЄДРПОУ 36648598), основний вид діяльності - оптова торгівля паливом надавало до ДПІ в Орджонікідзевьскому районі м. Запоріжжя декларації з ПДВ за травень, червень 2010р.(вх. № 58727 від 21.06.2010р. за травень та № 75637 від 22.07.2010р. за червень) у додатках № 5 до декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту, в розрізі контрагентів» за травень-червень 2011 p., у розділі І - податкові зобов'язання вказано підприємство ТОВ «Новатор». Однак податкові декларації за травень-червень 2010 року визнані ДПІ в Орджонікідзевьскому районі м. Запоріжжя недійсними.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2010 року (вх. № 81757 від 09.08.2010 року), яка надана з прочерками свідчить про те, що ТОВ «Енерговосток» не декларує наявність у підприємства основних засобів. Відсутні необхідні економічні умови для здійснення поставок (основні фонди, запаси, транспорт, складські приміщення тощо), що свідчить про відсутність доказів фактичного відвантаження, транспортування та отримання товару, тобто про безтоварність операції.

Податковий розрахунок комунального податку за червень 2010 року від 20.07.2010 р. № 75635 вказує на наявність трудових ресурсів 1 особа, яка, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи.

На день складання висновку підприємство не є платником податку на додану вартість. Свідоцтво платника ПДВ від 05.11.2009 р. № 100253074 анульовано Центральною МДПІ у м. Кривому розі 21.04.2011 р. рішення № 116.

Відповідачем встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з травня по червень 2010 року щодо придбання у ТОВ «Енерговосток» товарів ВАТ «Новатор» на загальну суму ПДВ 17158,77 грн. не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської операції.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов 'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутня як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Договори є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю...»

Крім того, Відповідач вказує, що «якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою 1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.. 12.1995 р. № 488/346. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару.

В ході проведення документальної невиїзної перевірки ВАТ «Новатор», та згідно наявних матеріалів перевірки ТОВ «Енерговосток» не виявлено факту отримання бензину А-76 від ТОВ «Енерговосток» (продавця) до ВАТ «Новатор» (покупця).

Отже, на думку відповідача, підприємством ВАТ «Новатор» перераховувались кошти без мети реального настання наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрати дохідної частини Державного бюджету України...».

В той час, 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

На час проведення перевірки позивача, у період що перевірявся та на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень був чинним Закон України "Про податок на додану вартість"3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом МФ України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів:

«Первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції і її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм ».

Згідно з наведеними законодавчими нормами, документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), або податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Довідки з ЄДРПОУ № 410114 (матеріали справи, арк. 165) ТОВ «Новатор» здійснює такі види діяльності (за КВЭД):-15.51.0 - перероблення молока та виробництво сиру;-15.43.0 - виробництво маргарину та аналогічних харчових жирів;51.33.0 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; 51.51.0 - оптова торгівля паливом.

Згідно наявним в матеріалах справи документам, між ТОВ «Енерго восток» (Постачальник) та ВАТ «Новатор» (Покупець) був укладений Договір поставки нафтопродуктів № 33 від 05.05.2010. За умовами договору, найменування, кількість та ціна нафтопродуктів, що поставляються, вказується в накладних документах на товар, які оформляються на кожну окрему партію товару.

На виконання умов Договору Постачальником відвантажений на адресу Покупця бензин А-76 в загальній кількості 15680 л на загальну суму 102952,60 грн. (в т.ч. ПДВ 17158,77 грн.).

Поставка бензину підтверджена наступними первинними документами бухгалтерського обліку:

- видаткова накладна ТОВ «Енерговосток» № 5140005 від 14.05.2010 на поставку 5640 л бензину на загальну суму 36939,60 грн., в т.ч. ПДВ 6156,60 грн.;

- товарно-транспортна накладна №1405001 від 14.05.2010 на перевезення 5640 л бензину А-76 автомобілем ЗиЛ (держ.номер 101-60 HP, вантажо відправник- ТОВ «Енерговосток», вантажоодержувач - ВАТ «Новатор»);

- видаткова накладна ТОВ «Енерговосток» № 5270005 від 27.05.2010 на поставку 5020 л бензину на загальну суму 32881,00 грн., в т.ч. ПДВ 5480,17 грн.;

- товарно-транспортна накладна №2705001 від 27.05.2010 на перевезення 5020 л бензину А-76 автомобілем МАЗ (держ.номер 143-50 НА, вантажо відправник- ТОВ «Енерговосток», вантажоодержувач - ВАТ «Новатор»);

- видаткова накладна ТОВ «Енерговосток» № 6300001 від 30.06.2010 на поставку 5020 л бензину на загальну суму 33132,00 грн., в т.ч. ПДВ 5222,0 грн.;

- товарно-транспортна накладна №3006001 від 30.06.2010 на перевезення 5020 л. бензину А-76 автомобілем МАЗ (держ.номер 143-50 НА, вантажо відправник- ТОВ «Енерговосток», вантажоодержувач - ВАТ «Новатор»).

Відповідні документи на поставку бензину містять всі обов'язкові реквізити первинних бухгалтерських документів, відповідають нормативним вимогам до таких документів, тому є належним підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій з придбання покупцем (ВАТ «Новатор») у постачальника (ТОВ «Енерговосток») товарів на загальну суму 102952,60 грн., в т.ч. ПДВ 17158,77 грн.

В матеріалах справи (арк. 112) є копія Свідоцтва № 100253074 про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Енерговосток», ІПН 366485908297. Дата початку дії цього Свідоцтва - 05.11.2009 р.

Також, позивачем надані первинні документи податкового обліку - податкові накладні постачальника ТОВ «Енерговосток» (ІПН 366485908297):

податкова накладна № 5140005 від 14.05.2010 на загальну суму поставки 36939,60 грн., в т.ч. ПДВ 6156,60 грн.,

податкова накладна N2 5270005 від 27.05.2010 на загальну суму поставки 32881,0 грн., в т.ч. ПДВ 5480,17 грн.,

податкова накладна № 6300001 від 30.06.2010 на загальну суму поставки 33131,0 грн., в т.ч. ПДВ 5522,00 грн.

Пунктом 1.4. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

У пункті 4.1. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Так, відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п.7.2.1 . п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Дослідженням наданих податкових накладних ТОВ «Енерговосток», ПДВ по яким виключений Актом перевірки зі складу податкового кредиту ВАТ «Новатор», встановлено, що вони виписані зареєстрованим платником ПДВ, оформлені належним чином, містять усі обов'язкові реквізити, відповідають усім законодавчим вимогам до первинного документу податкового обліку, тому є належною підставою для включення до складу податкового кредиту ВАТ «Новатор» ПДВ в загальній сумі 17158,77 грн., нарахованого у зв'язку з придбанням товарів для використання у власній господарській діяльності.

За таких обставин, висновки відповідача щодо придбання товарів у травні, червні 2010 р. позивачем у ТОВ «Енерговосток», викладені в акті перевірки № 2042/1502/00443737 від 23.06.2011 p., не підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку ТОВ «Новатор». Видатковими накладними постачальника та товарно-транспортними накладними перевізника підтверд жується придбання ВАТ «Новатор» у ТОВ «Енерговосток» у травні, червні 2010 р. товарів на загальну суму 102952,60 грн., в т.ч. ПДВ 17158,77 грн. Суми податкового кредиту за травень - червень 2010 р. по взаємо відносинам з ТОВ «Енерговосток» визначені позивачем вірно, що повністю підтверджується належно оформленими документами первинного податкового обліку податковими накладними постачальника ТОВ «Енерговосток».

Позивачем право мірно включено до складу свого податкового кредиту податок на додану вартість в загальній сумі 17158,77 грн. на підставі податкових накладних постачальника ТОВ «Енерговосток» (в тому числі 3722,00 грн. по основній Декларації з ПДВ та 13436,77 грн. по спеціальній Декларації переробного підприємства).

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем Закону України "Про податок на додану вартість" з підстав встановлення під час перевірки проведення позивачем та контрагентами операцій спрямованих на незаконне заволодіння майном держави, без мети реального настання правових наслідків, а також висновків про нікчемність правочинів суд зазначає наступне.

Також, відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі -ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

З вказаних норм вбачається, що зареєстровані у ЄДРПОУ контрагенти позивача є юридичними особами, наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, мають, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України позивачем не надано доказів підтверджуючих те, що ТОВ «Енерговосток» на момент укладення угод було виключено з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим було не наділено цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені

частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 626 ЦКУ встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 11 ЦКУ підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (ГК України) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним передбачені частиною 1 ст. 208 Господарського кодексу України, відповідно до якої, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Для прийняття відповідного рішення необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, яка вчиняється і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про визнання судом недійсним (нікчемним) правочину, вчиненого між Позивачем та «Енерговосток».

Передбачені статтею 208 ГК та 228 ЦК України наслідки можуть бути застосовані лише до угоди, яка дійсно відбулася. Безтоварна угода не може породжувати прав та обов'язків між сторонами, а тому до такої угоди неможливо застосувати наслідки, передбачені ст. 208 ГК України.

Однак, суд вважає, що висновки відповідача про безтоварність угод не відповідають матеріалам справи, так як відповідач документально підтвердив реальність здійснених господарських операцій.

З'ясувавши обставини спірних правовідносин і перевіривши їх відповідними доказами, суд відзначає помилковість судження суб'єкта владних повноважень про відсутність реальності господарських операцій за спірними правочинами Позивача.

Крім того, по справі була проведена судово-економічна експертиза.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1. Підтверджуються чи ні документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Новатор» висновки Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції, викладені в акті перевірки № 2042/1502/ 00443737 від 23.06.2011 p., а якщо так, то в якій частині ?

2. Чи вірно визначені позивачем суми податкового кредиту за травень- червень 2010 p., а якщо так, то якими документами первинного бухгалтерського та податкового обліку це підтверджується ?

3. Підтверджуються чи ні документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Новатор» висновки Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції, викладені в акті перевірки № 2042/1502/ 00443737 від 23.06.2011 p., щодо придбання товарів у травні, червні 2010 р. позивачем у ТОВ «Енерговосток», а якщо підтверджуються, то на яку суму та якими саме документами ?

4. Підтверджуються чи ні документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Новатор» висновки Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції, викладені в акті перевірки № 2042/1502/ 00443737 від 23.06.2011 p., щодо збільшення ТОВ «Новатор» грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 4652,50 грн. та 16795,00 грн. ?

5. Чи вірно визначені відповідачем штрафні санкції у податковому повідомленні-рішенні № 0014661502 від 15.07.2011 р. та податковому повідомленні-рішенні № 0014671502 від 15.07.2011 р. ?

6. Підтверджуються чи ні документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Новатор» висновки Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції, викладені в акті перевірки № 2042/1502/ 00443737 від 23.06.2011 p., щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «Новатор» та ТОВ «Енерговосток» ?

Згідно Висновку № 156/11 судової економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-9285/11/0170/23 Висновки Джанкойської ОДПІ, викладені в акті перевірки № 2042/1502/ 00443737 від 23.06.2011 p., не підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача. Суми податкового кредиту за травень-червень 2010 р. по відносинам з ТОВ «Енерговосток» визначені позивачем вірно, що підтверджується документами первинного податкового обліку - постачальника ТОВ «Енерговосток».

Висновки Джанкойської ОДПІ щодо придбання товарів у травні, червні 2010 р. позивачем у ТОВ «Енерговосток», викладені в акті перевірки № 2042/ 1502/00443737 від 23.06.2011 p., не підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку ТОВ «Новатор». Видатковими накладними постачаль ника та товарно-транспортними накладними перевізника підтверджується придбання ВАТ «Новатор» у ТОВ «Енерговосток» у травні, червні 2010 р. товарів на загальну суму 102952,60 грн., в т.ч. ПДВ 17158,77 грн. Висновки Джанкойської ОДПІ щодо збільшення ТОВ «Новатор» грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3722,00 грн. та 13436,77 грн., викладені в акті перевірки № 2042/1502/00443737 від 23.06.2011 p., не підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача. Штрафні санкції у податковому повідомленні-рішенні № 0014661502 від 15.07.2011 р та податковому повідомленні-рішенні № 0014671502 від 15.07.2011 не повинні нараховуватись.

Висновки Джанкойської ОДПІ щодо відсутності фактичного здійснення гос подарських операцій між ТОВ «Новатор» та ТОВ «Енерговосток», викладені в акті перевірки № 2042/1502/00443737 від 23.06.2011 p., не підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку ТОВ «Новатор».

З огляду на викладене вище, суд погоджується с висновками експерта та не приймає до уваги доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову щодо визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень-рішень від 31.12.2010 № 0026322301/0, від 31.12.2010 № 0026332301/0, від 06.05.2011 № 00095111501/0.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 26.03.2012 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови, постанову складено в повному обсязі 30.04.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній республіці Крим від 15.07.2011 р. №0014661502 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4652,50 грн., з яких 3722,00 грн. - основний платіж, 930,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній республіці Крим від 15.07.2011р. № 0014671502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16795,00 грн., з яких 13436,00 грн. - основний платіж, 3359,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор" 28грн.11 коп. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Алексєєва Т.В.