Постанова

від 30.11.2012 по справі 2а/1270/8520/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8520/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Лісва" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2012 року №0001962310 та №0001952310,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Лісва", звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.10.2012 №0001962310 та №0001952310.

На обґрунтування заявленого позову позивач зазначив наступне.

Згідно акту документальної позапланової виїзної перевірки, ПП "Лісва" до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за перевіряємий період привело те, що ПП "Лісва" включило до складу податкового кредиту з податку на додану та віднесло на валові витрати суми коштів по операціям з придбання товарів від ТОВ "ТД "Алпа" та операціям з виконання будівельно-ремонтних робіт від ТОВ "Сорекс-2006", котрі на думку перевіряючого органу, здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля. Також на думку перевіряючого органу зазначені операції здійснювались за недійсними договорами та встановлено нереальність здійснення господарських операцій.

При цьому, фахівці ДПІ під час проведення перевірки не спростували доводи позивача про те, що на час здійснення господарських операцій, ТОВ "ТД "Алпа" та ТОВ "Сорекс-2006" включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мають свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Поставка товару мала реальний час та місце, була здійснена з метою отримання економічного ефекту у результаті господарської діяльності, що підтверджено відповідними бухгалтерськими та податковими документами, а саме: видатковими накладними на відвантаження товарів, отриманими від ТОВ ТД "Алпа", формами №КБ-2в, КБ-3, податковими накладними.

Стосовно не можливості встановлення факту здійснення транспортних перевезень та становлення розміру витрат пов'язаних зі сплатою за послуги перевезень, позивач зазначає, що ним надано відповідні ТТН, котрі зазначені в акті перевірки. Транспортування здійснювалось автомобілем ГАЗ НОМЕР_2 водій ОСОБА_1 Зазначений автомобіль орендувався згідно договору оренди №7 від 02 серпня 2010 року. Сплата за даним договором здійснювалась відповідно до видаткових касових ордерів, гр. ОСОБА_1 надав пояснення на ім'я начальника податкового органу, що засвідчують реальність здійснених операцій між ПП "Лісва" та ТОВ "ТД "Алпа".

Відповідно до статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 №128/2568) товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між часниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Стосовно нереальності здійснення господарських операцій ПП "Лісва" та ТОВ "Сорекс-2006" з виконання будівельно-монтажних робіт, позивач зазначає, що зазначені операції мали реальний час та місце, були здійснені з метою отримання економічного ефекту у результаті господарської діяльності. Придбанні матеріали використовувались у господарської діяльності. Операції підтверджені первинними документами. Так, зазначеним підприємством виконанні будівельно-монтажні роботи на об'єктах за адресою: м.Луганськ, Степной тупик, 2, м.Луганськ, вул.16-та лінія. Це підтверджується наявними формами №КБ-2 та поясненнями працівників ПП "Лисва" гр.ОСОБА_2, гр.ОСОБА_3 та гр.ОСОБА_4

Крім того, позивач зазначає, що співробітники податкового органу, з невідомих причин не зробили жодного огляду будівельних об'єктів розташованих за адресами м.Луганськ, Степной тупик, 2, м.Луганськ, вул.16-та лінія, з метою встановлення фактично здійснених робіт ТОВ "Сорекс-2006".

Позивач пропонував працівникам податкового органу здійснити огляди зазначених об'єктів, однак, з невідомих причин дана пропозиція залишена без розгляду.

Висновки, встановлені зазначеним актом перевірки, на підставі до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст228 ЦКУ, щодо визнання укладених угод, між ПП "Лісва" та ТОВ "ТД "Алпа", ТОВ "Сорекс-2006", такими що спричинили нереальне настання юридичних наслідків, позивач вважає неправомірними з огляду на наступне.

Згідно виводів податкового органу, операції між ПП "Лісва" та ТОВ "ТД "Алпа", ТОВ "Сорекс-2006" укладені без мети настання реальних наслідків.

Отже, укладені договори відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.1,5 ст.203 ЦК України, на думку податкового органу, є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Податкова служба документально в акті перевірки не наводить доказів на підтвердження своєї правової позиції, з посиланням на первинні документи, та не вказує у чому саме полягає протиправний характер договорів, укладених між підприємствами та порушення інтересів держави і суспільства, та чим саме порушено публічний порядок.

ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську не вказано, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську не доводить, чим саме укладені правочини порушують публічний порядок, яким чином вони були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, або незаконне заволодіння ним.

Посилання на нікчемність даних договорів з підстав, визначених в статті 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

За таких обставин позивач просив суд задовольнити позов та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні 21.11.2012 представник відповідача суб"єкта владних повноважень, ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська, заявив клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з метою підготовки обгрунтованих заперечень на позов, оскільки станом на 21.11.2012 відповідних заперечень відповідачем підготовлено не було.

При цьому слід зазначити, що ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї документами відповідач отримав ще 12.11.2012.

В судовому засіданні 21.11.2012 судом було задоволено клопотання відповідача та надано йому додатковий час для підготовки заперечень на позов та їх документального підтвердження.

Втім, у судове засідання призначене на 30.11.2012 о 10 год. 00 хв. відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не прибув, клопотань чи заяв на адресу суду не надав.

Враховуючи фактичні обставини справи, надання позивачем у судове засідання для дослідження оригіналів первинної документації, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Лише після оголошення по справі вступної та резолютивної частин постанови, відповідачем було здано до відділу діловодства письмові заперечення на позов. Ці заперечення не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони надані після судового засідання та постановлення судового рішення. Втім, зі змісту наданих заперечень вбачається, що викладені в них доводи повністю збігаються зі змістом акту перевірки, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення.

Суд вважає, що у відповідача, суб'єкта владних повноважень було більш ніж достатньо часу з моменту отримання ухвали суду та позову 12.11.2012 та з урахування перерви оголошеної у судовому засіданні 21.11.2012 для підготовки та своєчасного надання суду письмових заперечень.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

ПП "Лісва" зареєстровано 24.10.2006 року Виконавчим комітетом Луганської міської Ради за №1382 1200000001168, та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.08.2002р. №04891, як платник податків та зборів. Також, позивач є платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17153673 від 18.09.2002р., індивідуальний податковий номер 32138367 (12-28).

З 03 жовтня 2012 року по 12 жовтня 2012р., головним державним податковим ревізором інспектором ДШ в Жовтневому районі М.Луганська Луганської області ДПС - Пономаревою Л.Г., згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.21 п.75.1 ст.75. п.п.78.1.1 п.78.1, п.79.2 ст.79 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДШ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС від 03.10.2012 року №979 проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПП "Лісва" (код ЄДРПОУ 32138367) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Сорекс-2006" (код ЄДРПОУ 34202418) за грудень 2010 року, лютий, березень 2011 року та ТОВ "ТД "Алпа" (код ЄДРПОУ36990954) за жовтень, листопад 2010 року (а.с. 29-51).

Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення:

п.п.7.2.6 п.7.2. п.п.7.4.5. п.п.7.4.1 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168 та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ГЖУ, в результаті чого ПП "Лісва" занижено податок на додану вартість на загальну суму 188235 грн.

п.5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ПП "Лісва" занижено податок на прибуток на загальну суму 235294 грн.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та звернувся до ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області ДПС з відповідними запереченнями від 22.10.2012р. Зазначені заперечення, відповіддю від 26.10.2012, були залишені без задоволення (а.с. 52-69).

На підставі акту перевірки №1610/22/32138367 від 16.10.2012 року ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення №0001962310 від 29 жовтня 2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 222663,25 грн. та №0001952310 від 29 жовтня 2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 278329,25 грн. (а.с. 70-71).

Згідно акту документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Лісва" до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за перевіряємий період привело те, що ПП "Лісва" включило до складу податкового кредиту з податку на додану та віднесло на валові витрати суми коштів по операціям з придбання товарів від ТОВ "ТД "Алпа" та операціям з виконання будівельних робіт від ТОВ "Сорекс-2006", які на думку перевіряючого органу, здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля.

В судовому засіданні позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту були надані суду документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які доречи, в повному обсязі досліджувалися і податковим органом під час проведення перевірки, а саме:

Договір про оренду транспортного засобу ГАЗ держ. номер НОМЕР_2, яким здійснювалося транспортування придбаних ТМЦ, видаткові касові ордери на підтвердження здійснення оплат за договором оренди транспортного засобу за період з листопада 2010 по квітень 2011 року включно (а.с. 72-77),

Договори купівлі-продажу ТМЦ, укладені позивачем з ТОВ "ТД "Алпа", видаткові накладні та ТТН на підтвердження придбання товарів та їх транспортування зазанченим вище транспортним засобом (а.с. 78-115),

Договори підряду укладені з ТОВ "Сорекс-2006" на виконання підрядних будівельних робіт, додаткові угоди до них, акти форм КБ-2в та довідки КБ3 на підтвердження виконання зазначених договорів (а.с. 116-202),

Копії письмових пояснень робітників підприємства щодо виконання будівельних робіт (а.с. 203-207),

Банківські документи на підтвердження здійснення оплат за придбані товари та виконані підрядні роботи (а.с. 3-35, т.2),

Податкові накладні виписані позивачу ТОВ "Сорекс-2006" та ТОВ"ТД "Алпа" (а.с. 36-31, т.2),

Податкові декларації з податку на прибуток за 2010 рік та 1 квартал 2011 року, а також з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2010 року, лютий-березень 2011 року з додатками № 5 (а.с. 63-113, т.2).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Правовідносини, про які йде мова в акті перевірки відбувалися протягом 2010-2011 років, тобто, як за часів дії Податкового кодексу України, так і до його прийняття, тому при розгляді цієї адміністративної справи, суд буде керуватися щодо спірних правовідносин, як правилами Податкового кодексу України, так і приписами Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість".

Відповідно до статті 185.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт), вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт), постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Майже аналогічні визначення обставин необхідних для формування податкового кредиту визначалися і законодавством, що діяло до 01.01.2011.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Так само пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

В акті перевірки відповідач в обґрунтування неправомірності формування позивачем податкового кредиту посилається виключно на інші акти та довідки податкових органів, якими проводилися перевірки контрагентів позивача, та в яких здійснено висновки про неможливість реального виконання господарських операцій цими підприємствами.

Будь-яких відомостей про відсутність у продавців права виписувати податкові накладні на момент здійснення взаємовідносин з позивачем (анулювання свідоцтв платника ПДВ), чи встановлення обставин "умовності здійснення поставок" в судовому порядку (відповідні вироки суду) відповідачем надано не було.

Отже, висновки акту перевірки ґрунтуються на таких саме висновках інших податкових органів та не мають будь-якої реальної доказової бази. Натомість, позивачем надано документальні підтвердження придбання товарів у контрагентів з оформленням необхідних документів (накладні, податкові накладні, документи про оплату товарів), та прийняття будівельних робіт.

Будь-яких посилань на порушення податкового законодавства саме позивачем у справі по зазначеним правовідносинам в акті перевірки не наведено.

Оцінивши зазначені обставини справи, суд вважає, що відповідач, всупереч принципу об'єктивності, при проведенні перевірки надав перевагу висновкам податкового органу, викладеним в актах перевірки контрагентів позивача, та не звернув уваги на документальне підтвердження реальності здійснених господарських операцій. Податкова інформація, будь-то акти перевірок контрагентів чи інші документи, не може мати переваги перед документами, наданими платником податків, та повинна розглядатися податковим органом в сукупності з дослідженням первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Статтею 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, незважаючи на те, що судом було надано відповідачу достатній час для підготовки, він тільки після закінчення судового розгляду справи та прийняття постанови, надав письмові заперечення зміст яких майже збігається зі змістом акту перевірки.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, оскільки податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем безпідставно, без врахування наявності всіх необхідних первинних документів, та ґрунтується лише на припущенні про неможливість здійснення господарських операцій, викладених в актах про неможливість проведення зустрічних звірок, сам факт існування яких так і не доведений відповідачему встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Лісва" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2012 року №0001962310 та №0001952310 задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби №0001962310 та №0001952310 від 29 жовтня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Лісва" (91000, м.Луганськ, кв.Димитрова,23а/36, код 32138367) витрати зі сплати судового збору в сумі 2062 грн. 10 коп. ( дві тисячі шістдесят дві гривні 10коп..).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 05.12.2012.

СуддяА.М. Каюда