Ухвала

від 29.01.2013 по справі 2а/1270/8520/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року справа №2а/1270/8520/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Лях О.П., Нікуліна О.А.

секретар Гуринович А.Б.

за участю сторін ; представників Приватного підприємства "Лісва" Петренко В.І. та Бесєда В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8520/2012 за позовом Приватного підприємства "Лісва" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2012 року №0001962310 та № 0001952310,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2012 року №0001962310 та № 0001952310.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8520/2012 адміністративний позов Приватного підприємства "Лісва" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 жовтня 2012 року №0001962310 та №0001952310 задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби №0001962310 та №0001952310 від 29 жовтня 2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Лісва" (91000, м.Луганськ, кв.Димитрова,23а/36, код 32138367) витрати зі сплати судового збору в сумі 2062 грн. 10 коп. ( дві тисячі шістдесят дві гривні 10 коп.).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

ПП "Лісва" зареєстровано 24.10.2006 року Виконавчим комітетом Луганської міської Ради за №1382 1200000001168, та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.08.2002р. №04891, як платник податків та зборів. Також, позивач є платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17153673 від 18.09.2002р., індивідуальний податковий номер 32138367 (арк.спр.12-28).

З 03 жовтня 2012 року по 12 жовтня 2012р., головним державним податковим ревізором інспектором ДШ в Жовтневому районі М.Луганська Луганської області ДПС - Пономаревою Л.Г., згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.21 п.75.1 ст.75. п.п.78.1.1 п.78.1, п.79.2 ст.79 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДШ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС від 03.10.2012 року №979 проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПП "Лісва" (код ЄДРПОУ 32138367) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Сорекс-2006" (код ЄДРПОУ 34202418) за грудень 2010 року, лютий, березень 2011 року та ТОВ "ТД "Алпа" (код ЄДРПОУ36990954) за жовтень, листопад 2010 року (арк.спр. 29-51).

Згідно висновків акту, перевіркою були встановлені наступні порушення:

п.п.7.2.6 п.7.2. п.п.7.4.5. п.п.7.4.1 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168 та п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ГЖУ, в результаті чого ПП "Лісва" занижено податок на додану вартість на загальну суму 188235 грн.

п.5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ПП "Лісва" занижено податок на прибуток на загальну суму 235294 грн.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та звернувся до ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська Луганської області ДПС з відповідними запереченнями від 22.10.2012р. Зазначені заперечення, відповіддю від 26.10.2012, були залишені без задоволення (арк.спр. 52-69).

На підставі акту перевірки №1610/22/32138367 від 16.10.2012 року ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення №0001962310 від 29 жовтня 2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 222663,25 грн. та №0001952310 від 29 жовтня 2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 278329,25 грн. (арк.спр. 70-71).

Згідно акту документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Лісва" до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за перевіряємий період привело те, що ПП "Лісва" включило до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесло на валові витрати суми коштів по операціям з придбання товарів від ТОВ "ТД "Алпа" та операціям з виконання будівельних робіт від ТОВ "Сорекс-2006", які на думку перевіряючого органу, здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні документи щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту первинного бухгалтерського та податкового обліку, які в повному обсязі досліджувалися і податковим органом під час проведення перевірки, а саме:

Договір про оренду транспортного засобу ГАЗ держ. номер ВВ 4493 АХ, яким здійснювалося транспортування придбаних ТМЦ, видаткові касові ордери на підтвердження здійснення оплат за договором оренди транспортного засобу за період з листопада 2010 по квітень 2011 року включно (арк.спр. 72-77),

Договори купівлі-продажу ТМЦ, укладені позивачем з ТОВ "ТД "Алпа", видаткові накладні та ТТН на підтвердження придбання товарів та їх транспортування зазначеним вище транспортним засобом (арк.спр. 78-115),

Договори підряду укладені з ТОВ "Сорекс-2006" на виконання підрядних будівельних робіт, додаткові угоди до них, акти форм КБ-2в та довідки КБ3 на підтвердження виконання зазначених договорів (арк.спр. 116-202),

Копії письмових пояснень робітників підприємства щодо виконання будівельних робіт (арк.спр. 203-207),

Банківські документи на підтвердження здійснення оплат за придбані товари та виконані підрядні роботи (арк.спр. 3-35, т.2),

Податкові накладні виписані позивачу ТОВ "Сорекс-2006" та ТОВ"ТД "Алпа" (арк.спр. 36-31, т.2),

Податкові декларації з податку на прибуток за 2010 рік та 1 квартал 2011 року, а також з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2010 року, лютий-березень 2011 року з додатками № 5 (арк.спр. 63-113, т.2).

Колегія суддів зазначає, що правовідносини, про які йде мова в акті перевірки відбувалися протягом 2010-2011 років, тобто, як за часів дії Податкового кодексу України, так і до його прийняття, тому при розгляді цієї адміністративної справи, суд керується щодо спірних правовідносин, як правилами Податкового кодексу України, так і приписами Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та «Про податок на додану вартість".

Відповідно до статті 185.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України, ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт), вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт), постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Майже аналогічні визначення обставин необхідних для формування податкового кредиту визначалися і законодавством, що діяло до 01.01.2011.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Так само пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

В акті перевірки відповідач в обґрунтування неправомірності формування позивачем податкового кредиту посилається виключно на інші акти та довідки податкових органів, якими проводилися перевірки контрагентів позивача, та в яких здійснено висновки про неможливість реального виконання господарських операцій цими підприємствами.

Будь-яких відомостей про відсутність у продавців права виписувати податкові накладні на момент здійснення взаємовідносин з позивачем (анулювання свідоцтв платника ПДВ), чи встановлення обставин "умовності здійснення поставок" в судовому порядку (відповідні вироки суду) відповідачем надано не було.

Отже, колегія суддів зазначає, що висновки акту перевірки ґрунтуються на таких саме висновках інших податкових органів та не мають будь-якої реальної доказової бази. Натомість, позивачем надано документальні підтвердження придбання товарів у контрагентів з оформленням необхідних документів (накладні, податкові накладні, документи про оплату товарів), та прийняття будівельних робіт.

Будь-яких посилань на порушення податкового законодавства саме позивачем у справі по зазначеним правовідносинам в акті перевірки не наведено.

Оцінивши зазначені обставини справи, суд вважає, що відповідач, всупереч принципу об'єктивності, при проведенні перевірки надав перевагу висновкам податкового органу, викладеним в актах перевірки контрагентів позивача, та не звернув уваги на документальне підтвердження реальності здійснених господарських операцій. Податкова інформація, будь-то акти перевірок контрагентів чи інші документи, не може мати переваги перед документами, наданими платником податків, та повинна розглядатися податковим органом в сукупності з дослідженням первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення адміністративного позову в повному обсязі, оскільки податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем безпідставно, без врахування наявності всіх необхідних первинних документів, та ґрунтується лише на припущенні про неможливість здійснення господарських операцій, викладених в актах про неможливість проведення зустрічних звірок, сам факт існування яких так і не доведений відповідачему встановленому законом порядку.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8520/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8520/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 29.01.2013 р.

Колегія суддів : В.В. Попов

О.П.Лях

О.А.Нікулін