Ухвала

від 04.12.2012 по справі 2270/6597/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6597/12

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Брокер" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Брокер" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень- рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "АМВ-Брокер" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень "В4" № 0000842304 та "В2" № 0000832304 від13.09.2012 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.10.2012 року позов залишено без задоволення. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.10.2012 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання призначене на 04 грудня 2012 року особи, які беруть участь у справі своїх уповноважених представників не направили. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до частини 4 статті 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "АМВ-Брокер" як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа зареєстроване 05.08.2004 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, код ЄДРПОУ - 31537050, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.07.2001 року за №7572 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Хмельницькому.

ДПІ у м. Хмельницькому провело позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Брокер" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень та червень 2012 року.

У період, за який проводилась перевірка, ТОВ "АМВ-Брокер" було зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.08.2004 року №31831640 (НБ №318219) виданого ДПІ у м. Хмельницькому (індивідуальний податковий номер -315370522252).

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 4919/22-3/31537050 від 30.08.2012 року, висновками якого встановлено порушення: п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України, платником завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту червень 2012р. (рядок 19, 20.2 декларації) на 14332 грн.; п.200.1, п.200.3, абз. "б" п.200.4 ст.200 ПК України, платником завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2012р. (р.24 декларації за березень 2012р.) на суму 531539 грн.

На підставі висновків акту № 4919/22-3/31537050 від 30.08.2012 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення "В4" № 0000842304 та "В2" № 0000832304 від13.09.2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відмови в задоволенні адміністративного позову, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, в ході перевірки було виявлено, що ТОВ "АМВ-Брокер" здійснювало постачання імпортованого товару (співполімеру етилену) на митній території України за цінами, нижчими від митної вартості товарів з урахуванням ввізного мита. Колегія суддів зауважує, що база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом. При цьому, згідно із ст. 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Відтак податковий орган правомірно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, і підстав для їх скасування судом апеляційної інстанції не вбачається.

В силу вимог п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, які спричинять зміну фінансового чи матеріального стану. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно вантажно-митної вартості декларації № 400050000/2012/006088 від 08.05.2012 року та на виконання умов контракту ТОВ "АМВ-Брокер" у травні 2012 року отримало від нерезидента Fuzhou Hongderesheng Plastc Products Co LTD, Китай співполімери етилену з вінілацетатом у первинних формах (гранулах) 80000 кг. Митна вартість складає - 1009771,68 грн., фактурна вартість 651877,92 грн. ПДВ, сплачений митним органам склав 202055,31 грн.

Відповідно до вантажно-митної вартості декларації № 400050000/2012/008492 від 15.06.2012 року та на виконання умов контракту ТОВ "АМВ-Брокер" у черані 2012 року отримало від нерезидента Fuzhou Hongderesheng Plastc Products Co LTD, Китай співполімери етилену з вінілацетатом у первинних формах (гранулах) 80000 кг. Митна вартість складає - 1010252,00 грн., фактурна вартість 652188,00 грн. ПДВ, сплачений митним органам склав 202151,43 грн.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. За таких підстав, апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Брокер", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Матохнюк Д.Б.