Ухвала

від 06.12.2012 по справі 2а-18974/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18974/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Штамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будмаш-Моноліт»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.06.2011р. № 0001602350, № 0001592350,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Будмаш-Моноліт» (далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -Відповідача) у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.06.2011р. № 0001602350, № 0001592350.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами у Святошинському районі м. Києва проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Будмаш-Моноліт»з питань правомірності та правильності формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB «ФК «Соларіс»за період з 01.01.2010 р. по 24.02.2011р., за результатами якої складено акт перевірки № 157/23-50/35121801 від 08.06.2011 р.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011р. № 0001592350, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання за платежем: з податку на прибуток на загальну суму 52 878,75 грн., в тому числі за основним платежем 42 303,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 10 575,75 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011 р. № 0001602350, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 42303,75 грн., в тому числі за основним платежем 33843,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 8460,75 грн.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що первинні та розрахункові документи, складені на виконання договору № М01/10/10 від 01.10.2010 р. були заповнені не за формою та без дотримання відповідних правил, внаслідок чого у позивача були б підстави не відображати їх у своєму обліку (бухгалтерському і податковому) факту здійснення господарської операції.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що підставами нарахування зазначених податкових зобов'язань став висновок відповідача про те, що договір купівлі-продажу товарів № М01/10/10 від 01.10.2010 p., укладений позивачем з TOB «ФК «Соларіс», має ознаки нікчемності. У складеному відповідачем акті перевірки зазначено, що постановою слідчого відділу Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 04.02.2011 року, лейтенантом міліції Завальнюком O.K. призначено проведення позапланової перевірки TOB «ФПГ «Сквош»в рамках кримінальної справи №10271618 порушеної по 4.2 ст.205 КК України по факту створення фіктивного підприємства TOB «ФПГ «Сквош».

Відповідно до пп.. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні видані та оформлені належним чином.

На момент укладання договору і безпосередньо на момент вчинення дій на виконання договору контрагента позивача внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мало свідоцтво платника податку.

Таким чином, суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності належним чином оформлені податкові накладні, що виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані платниками податку.

Крім того, станом на час розгляду даної справи судом першої інстанції та апеляційної інстанції відповідачем не надано будь-якої інформації щодо руху кримінальної справи № 10271618 на яку посилається відповідач, жодних пояснень у судовому засіданні з приводу даної кримінальної справи представник відповідача надати не зміг.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок окружного суду щодо не відповідності дійсності висновків акту перевірки щодо порушення позивачем вимог Закону № 168/97-ВР , отже, податкові повідомлення - рішення від 22.06.2011р. № 0001602350, № 0001592350 підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 156, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 27 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.