Ухвала

від 04.12.2012 по справі 2а-10078/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10078/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.М.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2012 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армакомплект»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армакомплект»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003652280, №0003662280 від 21.06.2012 року.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач ДПІ у Шевченківському районі міста Києва подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови слідчого у кримінальній справі №71-00223 про призначення позапланової документальної перевірки у період з 24.05.2012 року по 30.05.2012 року ДПІ у Шевченківському районі міста Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Армакомплекс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Груп», ТОВ «Амброзис», ТОВ «Косметікс», ТОВ «Андрія плюс», ТОВ «Артус», ТОВ «ДАХ майстер плюс», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Лерган»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року за результатами якої складено акт від 07.06.2012 року № 528/22-80/35393335.

Із змісту зазначеного акту вбачається, що податковий орган виклав встановлені під час перевірки порушення чинного законодавства, а саме: порушення позивачем пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з ПДВ, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від»ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 32020 грн, в т.ч. за вересень 2010 року в сумі 180 грн, за березень 2011 року в сумі 9445 грн, за квітень 2010 року в сумі 22395 грн;

пп. 5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств всього на суму 63984 грн, у т.ч. за 3 квартал 2010 року в розмірі 225 грн, за 1 квартал 2011 року в розмірі 11806 грн, за 2 квартал 2011 року в розмірі 51 953 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0003652280 відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32020 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 46 грн; №0003662280 відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 63984 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 57 грн.

Відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу )суду про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у Кримінальній справі, що перебуває у їх провадженні.

Вирішення питання про проведення такої перевірки здійснюється керівником органу податкової служби шляхом винесення відповідного наказу.

Як встановлено судом першої інстанції, проведення перевірки стосувалося питання дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Груп», ТОВ «Амброзис», ТОВ «Косметікс», ТОВ «Андрія плюс», ТОВ «Артус», ТОВ «ДАХ майстер плюс», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Лерган»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року в рамках порушеної кримінальної справи.

Згідно з п. 86.9 ст. 86 Податкового Кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п.86.10).

В ході розгляду справи у суді першої інстанції, а також під час апеляційного провадження, податковий орган доказів, які б свідчили про набранням законної сили вироку суду в кримінальній справі, у рамках якої здійснювалась перевірка, не надав.

За змістом п.58.4 п.58 Податкового Кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва приймати податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки, яка проводилась відповідно до постанови слідчого в рамках порушеної кримінальної справи до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на встановлені в порушеній кримінальній справі органом досудового слідства обставини, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки відповідно до частини 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою

Як встановлено судом, на час прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень вирок суду по кримінальній справі відсутній.

Щодо посилання ДПІ у апеляційній скарзі на фіктивність підприємств, з якими позивач мав господарські відносини, безтоварність господарських операцій і як наслідок безпідставність формування податкового кредиту та валових витрат, то колегія суддів відноситься до них критично з урахуванням встановлених вище обставин, які вказують на відсутність підстав у податкового органу виносити податкові повідомлення-рішення за результатами здійсненої перевірки в рамках порушеної кримінальної справи до набрання вироком суду законної сили.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем долучено до справи первинні документи, зокрема податкові накладні, видаткові накладні із зазначенням найменування товару, його вартості, назви постачальника та одержувача, банківські документи, які свідчать про перерахування коштів за отриманий товар.

Отже, доводи відповідача про те, що угоди, укладені позивачем є недійсними, не підтверджуються зібрати ним у справі доказами.

Наявність кримінальної справи відносно посадових осіб контрагентів позивача, не може бути підставою для визнання недійсними договір, які укладені з даними товариствами позивачем.

Так, у справі «Булвес»АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини визнав про платник ПДВ не повинен нести відповідальності за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про низ знати.

У справі Інтерсплав проти України Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач як платник ПДВ не втрачає права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у випадку вчинення зловживань його контрагентами за ланцюгом постачання товару.

Доказів, які б свідчили, що позивачу було відомо чи могло бути відомо про такі зловживання відповідач в ході розгляду справи не надав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що укладені між позивачем та його контрагентами договори були направлені на здійснення господарської діяльності, є реальними, що повністю підтверджується зібраними у справі доказами.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є недійним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинам и 1-3,5,6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд не вбачає підстав, визначених чинним цивільним законодавством, для визнання недійсними ( нікчемними) правочинів, що укладались між позивачем та його контрагентами. Доказів, які б свідчили про недійсність договорів, відповідачем не надано.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено:10 грудня 2012 року