Ухвала

від 25.11.2015 по справі 2а-10078/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року м. Київ К/9991/77044/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року

у справі № 2а-10078/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армакомплект»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армакомплект» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 червня 2012 року № 0003652280 та № 0003662280.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2012 року позов був задоволений повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21 червня 2012 року № 0003652280 та № 0003662280. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України судові витрати на користь ТОВ «Армакомплект» у розмірі 1027,19 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2012 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 462/22-80 від 23 травня 2012 року та постанови СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 01 серпня 2011 року, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Армакомплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Груп», ТОВ «Амброзис», ТОВ «Косметікс», ТОВ «Адрія плюс», ТОВ «Артус», ТОВ «ДАХ майстер плюс», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Лерган» за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої був складений акт № 528/22-80/35393335 від 07 червня 2012 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені: вимоги підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, на загальну суму 32020,00 грн., в тому числі: за вересень 2010 року в сумі 180,00 грн., за березень 2011 року в сумі 9445,00 грн., за квітень 2010 року в сумі 22395,00 грн.; вимоги підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.2 статті 138, підпункту139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 63984,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2010 року в розмірі 225,00 грн., за 1 квартал 2011 року в розмірі 11806,00 грн., за 2 квартал 2011 року в розмірі 51953,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що ТОВ «Армакомплект» неправомірно включило до складу валових витрат відповідного податкового періоду вартість товару, придбаного у ТОВ «Сана Груп» (згідно договору поставки 01 лютого 2011 року), у ТОВ «Адрія плюс» (згідно рахунку-фактури № АП-0001429 від 13 вересня 2010 року) та у ТОВ «Амброзис» (на підставі усного договору), а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості, - до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, оскільки згідно даних досудового слідства у кримінальній справі № 71-00223, яка перебуває у провадженні СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, та за фактом пособництва в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, було встановлено, що ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_2, повторно з метою прикриття власної незаконної діяльності протягом 2008-2011 років організували створення та перереєстрацію на підставних осіб ряду суб'єктів господарської діяльності, що мають ознаки «фіктивності», а саме: ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Груп», ТОВ «Амброзис», ТОВ «Косметікс», ТОВ «Адрія плюс», ТОВ «Артус», ТОВ «ДАХ майстер плюс», ТОВ «Транс Ко Багіра», ТОВ «Лерган». Проведеним аналізом виписок про рух коштів по рахунках вказаних фіктивних підприємств були встановлені суб'єкти господарювання - контрагенти (у тому числі й ТОВ «Армакомплект»), які скористались послугами угрупування, та за рахунок документального оформлення безтоварних операцій з вищевказаними фіктивними підприємствами безпідставно сформували податковий кредит та валові витрати.

21 червня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003662280, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом «б» пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу визначила ТОВ «Армакомплект» суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 64041,00 грн., у тому числі: 63984,00 грн. - за основним платежем, 57,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

21 червня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003652280, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом «б» пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу визначила ТОВ «Армакомплект» суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 32066,00 грн., у тому числі: 32020,00 грн. - за основним платежем, 46,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи, податкове повідомлення-рішення не може бути прийняте органом державної податкової служби до дня набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Армакомплект» була постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 01 серпня 2011 року у кримінальній справі № 71-00223 (арк. справи 185).

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Положеннями абзаців 1, 2 пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що матеріали позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на дату складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, обвинувального вироку, що набрав законної сили, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами у кримінальній справі № 71-00223, в рамках якої призначено перевірку позивача, не приймалось.

Доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи не містять. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна