Рішення

від 03.03.2008 по справі 39/95-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/95-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.08р.

Справа № 39/95-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО-ЕСТЕЙТ", м.Дніпропетровськ  

до  Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ 

про визнання права власності на самовільно збудоване майно

Суддя  Ліпинський О.В.

Представники:

  від позивача: Ярош С.С., дов. від 11.01.2008р.

від відповідача: Решетник О.А., дов. №4/11-544 від 27.12.07р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно: в літ.А-2 на першому поверсі нежитлові приміщення №4 поз.1-6 (всього по 1-му поверху приміщення №4 поз. 1-6 літ.А-2,А-1,А1-1 загальна площа приміщень 147,6, основна 101,1 кв.м, допоміжна 46,5 кв.м), в літ.А-2 в підвалі нежитлові приміщення КІП (всього по підвалу загальна площа 198,0 кв.м). Всього по приміщенню № І-ІІІ і приміщенню №4 поз.  1-6 загальна площа 345,6 кв.м, основна 101,1 кв.м, допоміжна 244,5 кв.м. Прибудова літ.А111-1 площею 14,3 кв.м, прибудова А1 -1 площею 38,0 кв.м, ґанок літ. а8 площею 1,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 102, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Позовні вимоги, обґрунтовані посиланням на приписи ст. 376  ЦК України, згідно з якими право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі уже під збудоване майно.

Відповідач не заперечує проти визнання право власності позивача на спірне майно, яке було самочинно переобладнано позивачем, та у відзиві на позов просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі чинного законодавства.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 26.02.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -                                              

в с т а н о в и в:

На підставі договору купівлі-продажу від 07.12.07 року, Позивачеві на праві власності належать нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 102.

В ході експлуатації нежитлового приміщення, Позивачем були переобладнанні та збудовані наступні об'єкти нерухомого майна: в літ.А-2 у підвалі приміщення І; літ. А1-1, А111-1 приміщення 4 поз.4,6, літ. А1П-1 приміщення 4 поз.5; літ.А-2 приміщення 4 поз.2. Збільшено площу спірного приміщення №4 поз.4-6 на 22,0 кв.м за рахунок приєднання частини приміщення №3 до приміщення №4. В літ.А-2 у підвалі записані приміщення І-1,І-4 загальною площею   13,9 кв.м.  Побудовано самовільно частково літ. А111-1 та ґанок літ. а8 (інвентаризаційна справа №.7410).

Як убачається з матеріалів справи, проведення позивачем робіт із перепланування та добудови спірного об'єкта нерухомості, здійснювалося без відповідного дозволу на будівництво, що є порушенням ст. 24 Закону України „Про планування та забудову території”.

Таким чином здійснені позивачем перепланування та добудову слід визнати самочинним будівництвом.

Згідно наданого до матеріалів справи технічного висновку 2008 року, складеного ТОВ "Інженеринг-Правопроект" (Міністерства Регіонального розвитку та будівництва України, серія АВ № 316949) обстежені нежитлові приміщення відповідають будівельним та технічним нормам.   

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

До кола способів захисту цивільних прав та інтересів чинним законодавством віднесено припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку  в натурі.

Так, відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого  інтересу,  який  не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані   або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за  умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Якщо  спір  виник  внаслідок  неправильних    дій    сторони, господарський   суд  має  право  покласти  на  неї  державне  мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що Позивач самовільно здійснив перепланування та добудову спірного нерухомого майна, господарський суд  вважає за необхідне покласти на нього судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись  ст.ст. 328,  376, 392 ЦК України ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44,  49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -       

 ВИРІШИВ:

Визнати за Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО-ЕСТЕЙТ",  (49089, м. Дніпропетровськ., вул. Енергетична, буд.14А, Код ЄДРПОУ 34917144) право власності на в літ.А-2 на першому поверсі нежитлові приміщення №4 поз.1-6 (всього по 1-му поверху приміщення №4 поз. 1-6 літ.А-2,А-1,А1-1 загальна площа приміщень 147,6, основна 101,1 кв.м, допоміжна 46,5 кв.м), в літ.А-2 в підвалі нежитлові приміщення КІП (всього по підвалу загальна площа 198,0 кв.м). Всього по приміщенню № І-ІІІ і приміщенню №4 поз.  1-6 загальна площа 345,6 кв.м, основна 101,1 кв.м, допоміжна 244,5 кв.м. Прибудова літ.А111-1 площею 14,3 кв.м, прибудова А1 -1 площею 38,0 кв.м, ґанок літ. а8 площею 1,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 102, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Суддя

 О.В. Ліпинський

Рішення підписано 11.03.2008р.