Постанова

від 14.11.2006 по справі 29/302а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/302а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14.11.06 р.                                                                                 Справа № 29/302а

11 год.45 хвилин, м. Донецьк, вул..Артема157, нарадча кімната         Господарський суд Донецької області у складі  головуючого судді  Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом – Приватного підприємства “Гурт” м. Харцизьк

до відповідача –  Державної податкової інспекції  у м.Харцизьку  

про визнання дій протиправними і такими, що суперечать чинному законодавству, скасування акту та податкових повідомлень-рішень від 16.08.2006р. №0000442342\3 та від 16.08.2006р. №0000452342\3.

за участю   представників сторін:

від позивача – Скуратова Т.С.-директор

від відповідача – Малєєва Т.С.-гол.держ. под.інспектор (за довір.), Євдокімова О.М. – гол. держподатковий інспектор (за довір.)

                  Позивач,  Приватне підприємство “Гурт”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у м.Харцизьку  про визнання дій начальника ДПІ Харцизька Донецької області,  які          складаються у виданні наказу №59, не маючи на то відповідного рішення суду – протиправними і такими, що суперечать чинному законодавству, скасування акту №361-23\3-30648608 від 10.03.2006р. та податкових повідомлень-рішень від 16.08.2006р. №0000442342\3 і від 16.08.2006р. №0000452342\3.

В обґрунтування позову позивач посилається на відсутність у відповідача правових підстав для проведення позапланової перевірки та складання акту №361-23\3-30648608 від 10.03.2006р., на підставі якого були прийняті оспорені податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначив, що п.7 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено проведення позапланової виїзної перевірки лише на підставі рішення суду, тому дії начальника ДПІ по виданню наказу №59, не маючи на то відповідного рішення суду, є протиправними і такими, що суперечать чинному законодавству.

           Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечує і вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.

            Відповідач зазначив, що ним  була проведена планова комплексна  документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства позивача за період з 01.04.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої складений акт  №71/23/3-30648608 від 20.01.2006р., висновками якого передбачено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку підприємства, будуть прийняті заходи, передбачені ст..11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. З метою підтвердження даних обліку підприємства були направлені відповідні запити на проведення зустрічних перевірок ТОВ “Севан”, ТОВ “ДЛК”, ПП “Вега”, за наслідками проведення яких виявлені факти, які свідчать про порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для проведення позапланової перевірки. На підставі даних зустрічних перевірок, в порядку п.1 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, було направлено позивачеві письмовий запит з вимогою надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо господарських відносин з переліченими вище підприємствами. Ненадання цих документів стало підставою для проведення позапланової перевірки ,якою встановлено  порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині віднесення до складу валових витрат суми 659862,98 грн., яка не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов”язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, та п.п.7..4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині віднесення до складу податкового кредиту суми 127022 грн., не підтвердженої податковими накладними.

          У судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, та дослідивши письмові докази, суд встановив:

           Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за №30648608 та  знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м.Харцизьку.

                   Державною податковою інспекцією у м.Харцизьку була проведена планова комплексна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004р. по 30.09.2005р.,  за результатами якої складений акт від 20.01.2006р. №71-23/3-30648608, яким не було встановлено порушень при формуванні позивачем валових витрат і визначенні суми податку на прибуток, та  податкового кредиту з податку на додану вартість.

           Актом перевірки (стор. 10-12 акту) було встановлено здійснення позивачем господарсько-фінансових операцій з ТОВ “ДЛК” за період з 01.09.04р. по 28.02.05р., яке знаходиться на податковому обліку у ДПІ Куйбишевського району м.Донецька, з ТОВ “Севан”, код ЄДРПОУ 32947952 у період з 01.06.05р. по 30.09.05р., яке знаходиться  на податковому обліку у ДПІ Дзержинського району м.Харкова, ПП “Вега”, код ЄДРПОУ 32576771 за період з 01.04.04р. по 30.05.05р., яке знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Донецька.

Перевіркою було встановлено також одержання позивачем та віднесення до податкового кредиту податкових накладних  по придбанню товарів від: ТОВ “ДЛК” на суму ПДВ 29148,31 грн., у т.ч. по періодам : вересні 2004р. – 2800 грн., жовтні 2004р. – 11646,71грн., січні 2005р. – 3602,04грн., лютому 2005р. – 11099,56 грн.; ТОВ “Севан” на суму 98591,69 грн., у т.ч. ПДВ – 16431,95грн.; ПП “Вега” на суму ПДВ 86392,34 грн., у т.ч. по періодам: квітень 2004р. – 3345,35 грн., травень 2004р. – 12253,77грн., серпень 2004р. – 33847,14 грн., жовтень 2004р. – 8252,57 грн., березень 2005р. – 4900,07 грн., квітень 2005р. – 14000 грн., травень 2005р. – 9793,44 грн.

У розділі 3 “Висновок” цього акту зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку підприємства, буде складено додатковий акт  на підставі ст..11-1 Закону України від 04.12.1990р. “Про державну податкову службу в Україні”.

             Начальником Державної податкової інспекції  у м.Харцизьку  був виданий наказ №59 від 28.02.2006р. про проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача у термін з 28.02.2006р. по 06.03.2006р. з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ “Севан” (ЄДРПОУ 32947952) за період з 01.06.2005р. по 30.06.2005р., з 01.08.2005р. по 30.09.2005р.; ТОВ “ДЛК” (ЄДРПОУ 32471111) за період з 01.08.2004р. по 30.10.2004р., з 01.01.2005р. по 28.02.2005р.; ТОВ “Вега” (ЄДРПОУ 32576771) за період з 01.04.2004р. по 31.05.2004р., з 01.08.2004р. по 31.08.2004р., з 01.10.2004р. по 31.10.2004р., з 01.03.2005р. по 31.05.2005р.

                    Відповідачем 28.02.2006р. було видано відповідне направлення №163 про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ПП “Гурт” з питань взаємовідносин з ТОВ “Севан”, ТОВ “Вега”, ТОВ “ДЛК” за період квітень, травень, серпень, вересень, жовтень 2004р. з 01.01.2005р. по 30.02.2005р. , яке було отримане  позивачем 28.02.2006р., що засвідчується відповідною розпискою.

          Факт отримання позивачем копії наказу №59 від 28.02.2006р. та направлення  на проведення позапланової перевірки позивачем не заперечується.

Згідно до п.1,8 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції покладено виконання  функцій щодо  здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому  цим  Законом  та іншими законами України.

Пунктом 1 ст. 11 цього Закону встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

                   Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і      позапланових виїзних перевірок своєчасності,  достовірності, повноти нарахування та сплати  податків та зборів (обов'язкових платежів) визначений статтею 11-1 цього Закону, за приписами якої позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, викладених у цієї статті.

           Згідно до частини 8 статті 11-1 наведеного Закону( в редакції Закону №2505 від 25.03.05р.) позапланова  виїзна  перевірка   здійснюється  на  підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

                    З наданого наказу №59 від 28.02.2006р. та пояснень відповідача вбачається, що позапланова перевірка була призначена у відповідності з ч.6 п.1 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, якою передбачено проведення позапланової перевірки у разі,  коли за наслідками перевірок інших платників податків  виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

В підтвердження наявності цих обставин відповідач посилається на те, що після закінчення планової виїзної документальної перевірки на відповідні запити щодо проведення зустрічних перевірок ТОВ “ДЛК”, ПП “Вега”, ТОВ “Севан” надійшли документи, які свідчили про порушення позивачем податкового законодавства.  

          Згідно  до вимог  ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” відповідач  листом від 13.02.2006р. №1518/23-3 направив позивачеві відповідний запит про надання пояснення та документального підтвердження щодо взаємовідносин із зазначеними підприємствами.  Позивач листом від 02.03.2006р. №02/03-1 повідомив відповідача про те, що витребувані документи були ним знищені згідно до наказу №31\01-1 від 31.01.2006р.

            Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок врегульовано ст..11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, за приписами якої посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:  направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку та  копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

              За приписами наведеної норми саме ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

                   З урахуванням викладеного, суд вважає, що дії відповідача по виданню наказу №59 від 28.02.2006р. “Про організацію проведення позапланової виїзної перевірки” здійснені   на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”. В даному випадку наявність рішення суду для проведення позапланової перевірки не є обов”язковою.

                   За результатами проведення позапланової документальної перевірки відповідачем  було складено акт від 10.03.2006р. №361-23/3-30648608 та прийняті податкові повідомлення-рішення , якими  позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  було визначено  суму податкового зобов‘язання, а саме:

- податковим повідомленням-рішенням від 21.03.2006р. №0000452342/0 з податку на додану вартість в розмірі  190533грн.00коп., у тому числі основний платіж – 127022грн.00коп.,  штрафні ( фінансові) санкції в сумі 63511грн.00 коп.;

          - податковим повідомленням-рішенням від 21.03.2006р. №000442342/0 з податку на прибуток в розмірі  247449 грн.00 коп., у тому числі основний платіж – 164966 грн.00 коп.,  штрафні ( фінансові) санкції в сумі 82483грн.00 коп.

                 Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.3, п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

                   За результатами розгляду скарги позивача в порядку адміністративного оскарження, яка рішенням Державної податкової інспекції в м. Харцизьку №4855/25-012 від 10.04.2006р. залишена без задоволення,  відповідачем були складені податкові повідомлення-рішення від 10.04.2006р. №0000442342/1 та від 10.04.2006р. №000452342/1.

           Рішенням Державної податкової адміністрації у Донецької області №7353/10/25-013-5 від 29.05.2006р. податкове повідомлення-рішення від 21.03.2006р. №0000442342/0 про визначення податкових зобов”язань з податку на  прибуток було скасовано в сумі 5740грн.40коп. в частині штрафних санкцій  .

           На підставі цього рішення відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 01.06.2006р. №000452342/2, а також податкове повідомлення-рішення від 01.06.2006р. №0000442342/2, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов”язання з податку на прибуток в розмірі  241708,60грн., у тому числі основний платіж – 164966 грн.00 коп.,  штрафні ( фінансові) санкції в сумі 76742,60грн.

За результатами подальшого оскарження в адміністративному порядку (рішенням Державної податкової адміністрації України №8795/6/25-0515 від 10.08.2006р. скарга залишена без задоволення)  відповідачем були складені податкові повідомлення-рішення від 16.08.2006р. №0000442342/3 та від 16.08.2006р. №000452342/3.

Із змісту акту перевірки вбачається, що підставою для визначення суми податкового зобов‘язання з податку на прибуток послужив висновок податкового органу про те, що позивачем  в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до валових витрат віднесено суму 659862,98 грн., що не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що спричинило заниження податку на прибуток в розмірі 164965,75 грн.,  у т.ч. за 2 квартал 2004р. в сумі 19498,90 грн., за 3 квартал 2004р. в сумі 45808,93 грн., 4 квартал 2004р. в сумі 24874,10 грн.;   за 1 квартал 2005р. в сумі 24502,08 грн., 2 квартал 2005р. в сумі 33136,40 грн., 3 квартал 2005р. в сумі 17145,34 грн.

Підставою для донарахування податку на додану вартість послужило встановлене актом перевірки порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині включення до складу податкового кредиту суми податку, яка не підтверджена податковими  накладними, що спричинило заниження податку на додану вартість на суму 127022 грн., у т.ч. у квітні 2004р. на суму 3345,35 грн., травні 2004р. на 12253,77 грн., серпні 2004р. на 35747,14 грн., вересні 2004р. на 900 грн., жовтні 2004р. на 19899,28 грн., січні 2005р. на 3602,04 грн., лютому 2005р. на 6150 грн., березні 2005р. на 4900,07 грн., квітні 2005р. на 14000 грн., травні 2005р. на 9793,44 грн., червні 2005р. на 2715,68 грн., серпні 2005р. на 7291,27 грн., вересні 2005р. на 6425 грн.      

Актом перевірки встановлено, що за результатами проведення зустрічних перевірок ТОВ “ДЛК”,  ПП “Вега”, ТОВ “Севан”  було встановлено, що наведені підприємства не мали взаємовідносин з позивачем за перевіряємий період.  

Так, у  довідці ДПІ в Куйбишевському районі м.Донецька від 22.02.2006р. №1036/23-4 зазначено, що   ТОВ “ДЛК” було ліквідовано за рішенням власника та знято з податкового обліку 04.04.05р. При проведенні комплексної позапланової документальної перевірки ТОВ “ДЛК” за період з  01.01.2004р. по 10.03.2005р. в таблиці контрагентів ПП “Гурт” відображено не було.

Згідно довідки ДПІ у Кіровському районі м.Донецька від 18.01.2006р. №168/7/23-3 ПП “Вега” у зв”язку з ліквідацією підприємства по бажанню власника знято з податкового обліку 07.07.2005р.З додатку до акту позапланової документальної перевірки ПП “Вега” від 30.09.2004р. №4295/23-1/01-014-25-32576771 за період з 18.07.2003р. по 30.06.2004р.  вбачається, що позивач відсутній серед контрагентів ПП “Вега”.

З акту перевірки від 11.05.2005р. №1493/23-3/32576771 за період з 01.07.04р. по 11.05.05р.  вбачається, що  ПП “Вега” не декларувало валовий дохід за період з 01.01.2005р. по 19.04.2005р.  та податкові зобов”язання з податку на додану вартість з вересня 2004р. по 19.04.2005р.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у листі від 16.01.2006р. №261/7/23-220 зазначило, що ТОВ “Севан” декларації з податку на прибуток підприємства з моменту реєстрації до податкового органу не надавало.Остання декларація з податку на додану вартість підприємством була надана за травень 2004р. (без діяльності), з моменту реєстрації підприємство звітувало з відсутністю діяльності

У листі від 01.09.2006р. за №8184/7/23-221  ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова повідомила, що підприємством ТОВ “Севан” були надані письмові пояснення стосовно взаємовідносин з ПП “Гурт” , в яких зазначено, що у період з 01.06.2005р. по 31.12.2005р. з ПП “Гурт” фінансово-господарські взаємовідносини не здійснювались, договори не укладались. Податкові накладні №257 від 30.06.2005р., №306 від 30.08.2005р., №320 від 30.09.2005р. на адресу ПП “Гурт” не виписувались, грошові кошти від ПП “Гурт” на розрахунковий рахунок чи в касу ТОВ “Севан” не отримували.

За правилами п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції, чинної у період, за який нарахований податок) не належать  до  складу  валових витрат будь-які витрати,  не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами наведеної норми у разі  втрати,  знищення або зіпсуття зазначених  документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

          Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7  Закону України “Про податок на додану вартість”   забороняється  включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями , а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом , який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За приписами п.6.1 Порядку заповнення податкової накладної, затв.                                               наказом ДПА України  від 30.05.97 №165, зареєстр. в Міністерстві                                       юстиції України  23 червня 1997 р. за N233/2037, оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (послуг) на його вимогу.Зазначений документ зберігається покупцем разом із розрахунковими, платіжними документами з придбання товарів (послуг) у порядку і протягом терміну, визначеного для зберігання облікових податкових документів та зобов'язань із сплати податків.

Як вбачається із ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову                    звітність в Україні” первинний документ це - документ,  який  містить  відомості  про господарську операцію та підтверджує її здійснення. За приписами п.1ст.9 цього Закону підставою   для   бухгалтерського   обліку   господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під  час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

 Пунктом 3 статті 8 цього Закону  встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до п.6.1, 6.2 Положення “ Про документальне забезпечення записів                      у бухгалтерському обліку”, затв.  наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи  та  облікові  регістри,  що  пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов'язковій передачі до архіву, а до цього повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

В порушення наведених вимог позивачем був виданий наказ №31/01-1 від 31.01.2006р., яким у зв»язку із проведенням планової перевірки за період з 01.04.2004р. по 01.10.2005р. та з наданням акту №71-23/3-30648608 від 20.01.2006р.,   прийняв рішення про знищення документів за період з 01.04.2004р. по 01.10.2005р., а саме: первинні документи (накладні, податкової накладні, рахунки, банківські документи, документи по касі, авансові рахунки); звіти по ПДВ та по податку на прибуток; звіти по статистиці; договори; бухгалтерські відомості по рахункам; відомості по податковому обліку. На виконання цього наказу позивачем складений акт від 31.01.2006р. про знищення фінансово-господарських документів ПП “Гурт” за період з 01.04.2004р. по 01.10.2005р.

Таким чином, оскільки позивачем в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”  та  п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не надані відповідні первинні документи, висновок відповідача про завищення валових витрат та податкового кредиту суд вважає таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

За правилами п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17  Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

          З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача задоволенню не підлягають.

            На підставі викладеного та керуючись  ст.ст..8, 10,11,11-1,11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”,  ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”,ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”  п.п.17.1.3 п.17.1. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163,167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

             Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства “Гурт” до Державної податкової інспекції у м.Харцизьку  про визнання дій начальника ДПІ Харцизька Донецької області, які складаються у виданні наказу №59, не маючи на то відповідного рішення суду – протиправними і такими, що суперечать чинному законодавству, скасування акту №361-23\3-30648608 від 10.03.2006р.  та податкових повідомлень-рішень від 16.08.2006р. №0000442342\3, від 16.08.2006р. №0000452342\3.

          Судові витрати покласти на позивача.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суддя                                                                                                Гаврищук Т.Г.           

          Постанова в повному обсязі виготовлена 16.11.2006р.

Надрук. 3примір.  

1 суду

2 сторонам