Ухвала

від 11.12.2012 по справі 1808/928/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1808/928/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Щербина Номер провадження 11/1890/704/12 Суддя-доповідач - Моїсеєнко Категорія - 20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,

суддів - Ященка В. А., Демченка М. О.,

з участю прокурора - Паливода Л.В.

Засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 27 вересня 2012 року яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Сад, Сумського району, Сумської області, громадянин України, який проживає в АДРЕСА_1, раніше судимий:

5 квітня 1995 року за ст.ст. 81 ч.4,140 ч.3,145 ч.1,42 КК Украйни ( 1960 року) до позбавлення волі на строк 4 роки.

Звільнений 22.08.1997 року за Указом Президента України Про амністію від 26.06.1997 року ст. 5.

2 квітня 1999 року за ст.ст. 140 ч.3,44 КК України ( 1960 року) до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

Звільнений 21.11.2000 року за відбуттям строку покарання.

24 січня 2002 року за ст.ст. 185ч.3,185ч.2,70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Звільнений 28.02.2005 року за відбуттям строку покарання.

11 листопада 2005 року за ст.ст. 185 ч.3,289 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 6 років.

засуджений за ст.185 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Суми, громадянин України, який мешкає у АДРЕСА_2, раніше судимий:

10 липня 1992 року за ст.ст. 140 ч.2,46-1 КК України ( 1960 року) до позбавлення волі на строк 2 роки, звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 1 рік.

Звільнений 29.12.1992 року відповідно до п.8 Указу Президента України Про амністію від 17.08.1992 року.

29 листопада 1993 року за ст. 142 ч.2 КК України ( 1960 року) до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

11 листопада 1996 року за ст.142 ч. 2 КК України ( 1960 року) до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Звільнений 21.12.2001 року за відбуттям строку покарання.

2 квітня 2004 року за ст.ст. 185 ч. 3,69 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки.

Звільнений 15.09.2006 року умовно - достроково на 1 рік 2 місяці 15 днів.

8 вересня 2009 року за ст.ст. 185 ч. 3,69 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

Звільнений 7.03.2011 року за відбуттям строку покарання

засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь філії «Краснопільській РЄМ» ПАТ « Сумиобленерго» в солідарному порядку суму 1050 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; із засудженого ОСОБА_2 на користь філії «Краснопільській РЄМ» ПАТ « Сумиобленерго» суму 1637 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за скоєння злочинів за слідуючих обставин:

Засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 маючи не погашені та не зняті у встановленому законом порядку судимості за корисливі злочини, 20 червня 2012 року, близько 22 години викрали з повітряних переходів електромережі філії «Краснопільській РЄМ» ПАТ « Сумиобленерго», що розташована в с. Кам'яне, Краснопільського району Сумської області 128 метрів алюмінієвого проводу на суму 551 грн. 40 коп.

21 червня 2012 року близько 22 години, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викрали з повітряних переходів електромережі філії «Краснопільській РЄМ» ПАТ « Сумиобленерго», що розташована в с. Кам'яне, Краснопільського району Сумської області 116 метрів алюмінієвого проводу на суму 499 грн. 70 коп.

28 червня 2012 року близько 22 години, ОСОБА_2 викрав з повітряних переходів електромережі філії «Краснопільській РЄМ» ПАТ « Сумиобленерго», що розташована в с. Кам'яне, Краснопільського району Сумської області 380 метрів алюмінієвого проводу на суму1637 грн.

В поданих апеляціях:

Засуджений ОСОБА_2 прохає пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши вимоги ст. 69 КК України та призначити покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією закону, звільнивши його від відбування покарання. На думку апелянта, суд не врахував його щире каяття та допомогу слідству, його стан здоров'я.

Засуджений ОСОБА_3 вважає призначене йому покарання надто суворим, без врахування даних про його особу. Апелянт зазначає, що він повністю визнав вину у скоєнні злочинів, щиро розкаявся, хворіє на туберкульоз та виразку шлунка. Прохає застосувати до нього вимоги ст. 69 КК України та призначити покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією закону, по якому він засуджений.

Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні злочину, за обставин зазначених у вироку колегією суддів не перевірявся, відповідно до вимог ст. 365 КПК України, оскільки судом першої інстанції докази по справі не досліджувалися, і апелянтами також не оспорюється.

Що стосується покарання, яке суд призначив засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то на думку колегії суддів воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Суд, при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості скоєних ними злочинів, дані про особу засуджених.

На думку колегії суддів суд призначив засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, яке є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження скоєння нових злочинів.

Що стосується доводів апеляцій засуджених про те, що суд першої інстанції в порушення вимог закону не застосував відносно них вимоги ст. 69 КК України, то на думку колегії суддів вони є необгрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

При цьому застосування вимог ст. 69 КК України законом віднесено не до обов'язку суду, а до його права при призначенні покарання.

Хоча відносно обох засуджених були встановлені такі пом'якшуючи покарання обставини, як щире каяття та сприяння розкриттю злочинів, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків щодо необхідності призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, пов'язаного із позбавленням волі. При цьому суд першої інстанції врахував обставину, що обтяжує покарання, а саме рецидив злочину, адже ОСОБА_2 має 4 судимості, а ОСОБА_3 5 судимостей за скоєння корисливих злочинів, які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, вперто не бажають встати на шлях виправлення, ніде не працюють, негативно характеризуються, до того ж відносно ОСОБА_3 встановлений адміністративний нагляд з 17 травня 2012 року, заподіяна злочинами шкода не відшкодована.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав для застосування відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при призначенні покарання вимог ст. 69 КК України не вбачається, як і підстав для пом'якшення призначеного судом першої інстанції покарання.

Також, законом не передбачено підстав для скасування вироку суду, за наявності ще однієї кримінальної справи відносно засудженої особи, яка знаходиться на розгляді в іншому суді першої інстанції.

Тому, доводи засудженого ОСОБА_3 про необхідність скасування вироку Краснопільського районного суду Сумської області від 27 вересня 2012 року та об'єднання даної справи з кримінальною справою, яка знаходиться на розгляді у Ковпаківському районному суді м. Суми по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 3 КК України є необгрунтованими.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 27 вересня 2012 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3- без задоволення.

СУДДІ:

Моїсеєнко Т. М. Ященко В. А. Демченко М. О.