Рішення

від 17.11.2006 по справі 4/166пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/166пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.11.06 р.                                                                               Справа № 4/166пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Прокурора  Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради м. Донецьк

до відповідача  Споживчого кооперативу „Центральний - 2005” м. Донецьк

третя особа: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки  із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради площею 0,0270 га під гаражі по вул. Щорса, 67 у Київському районі                      м. Донецька та приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для використання стан, включаючи знос гаражів споживчого кооперативу „Центральний – 2005

представників сторін:

від прокуратури: Бахарєв М.А. прокурор  за посвідченням № 2355;

від позивача: Снєгірьов О.М. представник за дов. № 01/15-6715 від 12.12.2005р.

від відповідача: Фотьянова  Т.В. голова споживчого кооперативу - відповідно протоколу № 1 від 10.09.2005р.

від третьої особи: не з”явився

Прокурор Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради м. Донецьк, звернувся до господарського  суду з  позовом до Споживчого кооперативу „Центральний - 2005” м. Донецьк про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки  із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради площею 0,0270 га під гаражі по вул. Щорса, 67 у Київському районі м. Донецька та приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для використання стан, включаючи знос гаражів споживчого кооперативу „Центральний - 2005”.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. ухвала господарського суду від 14.07.2006р. скасована і справа № 4/166пн направлена до господарського суду Донецької області для продовження розгляду у відповідності з чинним законодавством .

08.09.2006р. ухвалою господарського суду Донецької області справа слуханням  була призначена на 27.09.2006р.

Відповідач 27.09.2006р. на адресу суду надіслав відзив на позов, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає та просить суд у позові відмовити з наступних причин:

-          споживчий кооператив „Центральний - 2005” зареєстрований за адресою:                         м. Донецьк, Щорса, 67-14, а не за місцем розташування гаражів. Із наданих відповідачем документів видно, що кооператив не є власником гаражів на подвір'ї будинку № 67 по вул. Щорса, оскільки власниками є приватні фізичні особи;

-          відповідач до проведення перевірки прокуратурою з пакетом документів звертався до управління земельних ресурсів з проханням про узаконення земельної ділянки, на якій знаходяться гаражі. На теперішній час відповідач чекає відповіді на своє звернення;

-          відповідач вважає, що прокуратурою позовна заява подана до суду передчасно, оскільки до цього часу управлінням земельних ресурсів не відмовлено кооперативу про виділення земельної ділянки, на якій знаходяться гаражі;

-          відповідачем суду надано докази, а саме рішення третейського суду про право власності на гараж одного із членів кооперативу, що ще раз підтверджує,  що право власності на гаражі  виникає  та оформлюється самостійно  на кожного члена кооперативу, а тому й позов повинен бути заявлений до кожного члена кооперативу окремо;

-           відповідач вважає, що прокурором  позов пред'явлено  в інтересах організації, яка знаходиться на території  іншого району, тобто знаходиться не на території району його юрисдикції.

Справа слуханням відкладалася у зв'язку з необхідністю представлення сторонами витребуваних судом документів.

 17.10.2006р. позивач надіслав до суду пояснення по справі, в яких вважає доводи відповідача такими, що суперечать законодавству, оскільки:

- відповідач порушує положення земельного законодавства України, а саме самовільно зайняв та використовує без правоустановчих документів земельну ділянку, на якій розташовані гаражі, що забороняється. Крім цього, використання земельної ділянки без правоустановчих документів тягне за собою не надходження  до бюджету плати за користування земельною ділянкою;

- спірна земельна ділянка знаходиться в комунальній власності територіальної громади              м. Донецька, а відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України з урахуванням положень Цивільного кодексу та Закону України „Про оренду землі”, земельна ділянка, яка знаходиться в комунальній власності та на якій  розташований об'єкт нерухомого майна може бути виділений тільки його власнику. Факт здійснення відповідачем дій, які направлені на видачу спірної земельної ділянки, підтверджує той факт, що гаражі належать саме йому;

- позивач звернув увагу , що відповідач надав свої доводи  без посилання на норми діючого законодавства та не підтвердив їх  доказами.

Пояснення позивача судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

17.10.2006р. судом за власною ініціативою залучено до участі у  справі в якості  третої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області м.Донецьк.

01.11.2006р. третя особа надіслала до суду пояснення по справі, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

У своїх поясненнях третя особа повідомила про те, що 14.03.2006р. з виїздом на місце розташування гаражів була проведена перевірка, в ході  якої було встановлено ( при опитуванні осіб, які були присутні в гаражах), що деякі гаражі входять до складу автогаражного кооперативу „Центральний- 2005” та місце проживання голови кооперативу.

Голова кооперативу підтвердила, що 11 гаражів, розташовані на вищевказаній земельній ділянці входять до складу кооперативу. Правовстановлюючи документи на земельну ділянку під розміщення гаражів відсутні. За результатами перевірки складено акт від 14.03.2006р. та видано припис щодо порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України.

Акт перевірки підписано головою кооперативу без заперечень,  тим самим підтверджений факт використання  земельної ділянки  площею 0,0270га автогаражним кооперативом. При повторній перевірці  відповідач надав пояснення, що займається оформленням документів на спірну земельну ділянку.

01.11.2006р. відповідач надіслав до суду доповнення до відзиву, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

До суду  03.11.2006р. надійшли пояснення від третьої особи, в яких, зокрема, зазначено, що після обміру площі земельної ділянки встановлено, що 11 гаражів, розташованих по вул. Щорса напроти буд. № 67 займають загальну площу 0,0270 га, із них: 10 гаражів площею по 0,0024 га кожен та один гараж займає площу 0,0030га, що зазначено в матеріалах перевірки в додатку № 2. З матеріалами перевірки дотримання вимог земельного законодавства автогаражним кооперативом “Центральним-2005” було ознайомлено голову кооперативу Фотьянову Т.В., яка не заперечувала проти складених актів і приписів та сплатила накладений на неї адміністративний штраф.

06.11.2006р. до суду надійшло клопотання від відповідача з проханням долучити до матеріалів справи документи у підтвердження заперечень, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2006р. строк розгляду справи було продовжено на один місяць до 06.12.2006р.

Перед початком розгляду справи сторони були ознайомлені з правами та обов'язками відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.

Сторони надали суду клопотання про  відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом розглянуто та задоволено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення прокурора та уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Київського району м. Донецька за участю фахівців Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, внаслідок якої встановлений факт самовільного зайняття Споживчим кооперативом „Центральний- 2005” земельної ділянки площею 0,0270га, під гаражі, розташованої по вул. Щорса, 67 в Київському районі м. Донецька  без правовстановлюючих документів на право користування зазначеною земельною ділянкою, про що складені акти перевірки від 14.03.2006р., від 18.04.2006р., від 02.06.2006р. Акти перевірки від 14.03.2005р., від 18.04.2006р. підписані відповідачем без заперечень.

Також винесені приписи щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства  від 14.03.2006р № 000145, від 18.04.2006р. № 000166, які підписаний відповідачем особисто.

Крім того, складений протокол про адміністративне правопорушення від 18.04.2006р № 000149 та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення від 25.04.2006р. №25/04/06-IV-20, які підписані відповідачем без заперечень.  

Адміністративний штраф за порушення вимог земельного законодавства відповідачем сплачений, що підтверджується представленими доказами по справі.

Враховуючи те, що до теперішнього часу порушення земельного законодавства з боку відповідача не усунуте, позивач просить суд зобов'язати звільнити самовільно зайняту земельну ділянку  із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради площею 0,0270 га під гаражі по вул. Щорса, 67 у Київському районі м. Донецька та привести зазначену земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знос гаражів споживчого кооперативу „Центральний - 2005”.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач в підтвердження своїх вимог посилається на акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.03.2006р., від 18.04.2006р., від 02.06.2006р., додаток до акту,  припис від 14.03.2006р № 000145, від 18.04.2006р. № 000166., протокол про адміністративне правопорушення від 18.04.2006р № 000149, постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.04.2006р. №25/04/06-IV-20, квитанцію від 12.05.2006р.,  клопотання від 14.04.2006р.,  від 20.03.2006р. № 01-05-35-3, пояснення від 17.10.2006р. № 01/15-6239,   правоустановчі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позов від 26.09.2006р., лист від 14.06.2006р. № 01/17-2177, рішення третейського суду від 23.05.2006р. № 41/1, доповнення до відзиву від 01.11.2006р., правоустановчі документи.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п.1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі ( на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється   ( п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до п.1.ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок ( п. “б” ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України).

Згідно п. 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Самовільним зайняттям є заволодіння земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснюване без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю.

Відповідно п. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідачем не надано суду ніяких правовстановчих документів на користування земельною ділянкою 0,0270га, під гаражі, розташованої по вул. Щорса, 67 в Київському районі м. Донецька.

Як вбачається з представлених відповідачем документів, після проведеної перевірки він звертався до Донецького міського голови та Головного управління містобудування і архітектури Донецької міської ради з питанням щодо виділення земельної ділянки під гаражи ( лист від 14.06.2006р. № 01/17-2177, особистий прийом громадян 15.05.2006р.).

Згідно відповіді Комунального підприємства “Бюро  технічної інвентаризації м.Донецька” від 10.11.2006р. № 01-3231 інвентаризація об”єкта та державна реєстрація по вул.Щорса, 67 за кооперативом “Центральний –2005” в Київському районі відсутня, по вул. Щорса,67 проінвентаризований та зареєстрований многоквартирний жилий будинок лит А-3.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги прокурора щодо зобов”язання споживчого кооперативу “Центральний-2005” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради площею 0,0270 га під гаражі по вул.Щорса,67 та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан є обгрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно Статуту відповідача ( п. 1.3) метою утворення кооперативу є задоволення соціальних потреб членів кооперативу по спільному будівництву та експуатації гаражів, що знаходяться у власності членів споживчого кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Пунктом 4.3 Статут передбачено, що кооператив є власником майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Таким чином, гаражі, які знаходяться на землях житлової та громадської забудови і належать до комунальної власності міста Донецька належать на праві власності не кооперативу, а його членам.

Отже, заперечення позивача з цього питання є безпідставними.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Крім того, згідно відповіді Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька  від 13.11.2006р.№ 17044/10/15-313 СК “Центральний-2005” ( ЄДРПОУ 33792536) не знаходиться на податковому обліку по податку на землю за земельну ділянку, розташовану за адресою: вул.Щорса,67. Згідно довідки про грошову оцінку земельної ділянки № Ю/10874/2003 від 20.03.2003р. земельна ділянка загальною площею 1596 кв.м. за адресою: вул.Щорса, 67, яка введена в базу даних земельного кадастру, використовується КП “СЕЗ Києївського району м.Донецька (ЕДРПОУ 0551424) під житловий будинок з прибудинковою територією. КП “СЕЗ Київського району м.Донецька” за земельну ділянку площею 1596 кв.м. сплачує податок на землю згідно ст. 7  Закону України “Про плату за землю”.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги  стосовно зносу гаражів  споживчого кооперативу “Центральний-2005”є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки гаражи належать фізичним особам –власникам гаражів, а не кооперативу.

Прокурор має право звертатися до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави відповідно п. 6 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”.

Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним кодексом.

Інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників сусупільних відносин і даючи  офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України Конституційний Суд України у Рішенні від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обгрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, упоноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до ст.ст.6,7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Таким чином, суд вважає  заперечення відповідача стосовно представництва  прокурором інтересів держави у даній справі необгрунтованими.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що господарські витрати підлягають розподілу згідно абз. 5 ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.20, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” і  ст.ст. 22,  33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради м. Донецьк до Споживчого кооперативу „Центральний - 2005” м. Донецьк про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки  із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради площею 0,0270 га під гаражі по вул. Щорса, 67 у Київському районі м. Донецька та приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для використання стан, включаючи знос гаражів споживчого кооперативу „Центральний - 2005”, задовольнити частково.

Зобов'язати Споживчий кооператив „Центральний - 2005” м. Донецьк звільнити самовільно зайняту земельну ділянку  із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради площею 0,0270 га під гаражі по вул. Щорса, 67 у Київському районі м. Донецька та привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан.

В іншій частини позову – відмовити у зв”язку з безпідставністю.

Рішення оголошено у судовому засіданні 17.11.2006р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 5 примірників:

1 – до справи

2 – сторонам у справі

2-прокурорам