Рішення

від 11.12.2012 по справі 2607/5193/12

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2607/5193/12

Категорія 39

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Маленевській О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства "Фінансова компанія "Дисконт-альфа" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

12.04.2012 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ТОВ "Інтернет Інвест", мотивуючи тим, що на веб-сайті http://eurowine.com.ua/ було поширено інформацію - статтю, яка принижує честь і гідність, а також шкодить діловій репутації Позивачів, в якій зазначено «Таким чином, директорові за допомогою вище зазначених методів, основою яких були - свідоме введення акціонерів в оману й шантаж, вдалося ще трохи (не більше 1%) збільшити свій пакет акцій. Але своєї мети - зібрати в себе контрольний пакет (більше 50 %) ОСОБА_5 на той час не спромігся, бо більшість акціонерів розуміли, що їх хочуть просто надурити. Тому, він пішов на «аферу», то йому запропонував ОСОБА_1, (особа, що супроводжувала директора із самого початку по всіх угодах, що стосувалися акцій і інших угод досить сумнівного характеру), - збільшити своє процентне співвідношення акцій шляхом само особистої скупки додаткової емісії (випуску) акцій, не повідомляючи про цю емісію акціонерів. Вищезгаданий ОСОБА_1 був власником (і є на сьогодні) фірми ТОВ «Дисконт-Альфа» (юридична особа, що займалося торгівлею цінними паперами та деякими іншими юридичними послугами, код ЄДРПОУ- 22976477).

Але перед тим як розкрити аферу по другій емісії я додатково розкажу ще важливий момент по акціонерам-пенсіонерам.»

4) Порушення процедури другої емісії, підробка документів (протоколу загальних зборів акціонерів № 3 від 20.01.2001 року). Як уже був сказано вище, директор погодився на пропозицію ОСОБА_1 - «провернути» процедуру скупки акцій другої емісії в «таємному режимі». При цьому, як і радив йому Любович, він не повідомляє про майбутню емісію всіх інших акціонерів (знав хіба що тільки голова наглядової ради (на той час) - ОСОБА_4).

8) Шантаж, погрози, введення в оману або просто - обман акціонерів і т.д. Досить цікаві події відбулися в 2003 році Директор створює підприємство «клон» за тією ж юридичною адресою -ЗАТ «Столичний завод шампанських вин» (додаю копії: свідоцтва про державну реєстрацію, довідку зі статистики - додаток № 22 та № 23). Основна мета створення - шляхом обману (тобто свідоме введення в оману акціонерів з деяких питань корпоративного права) і шантажем заволодіти іншими акціями ЗАТ «КЗШВ «Столичний», а також використання грошових ресурсів ЗАТ «КЗШВ «Столичний» для власного підприємства ОСОБА_5 - ЗАТ «Столичний завод шампанських вин», у якому його частка становила майже 70 %. Схему йому розробив знову таки ОСОБА_1 з ТОВ «Дисконт-Альфа». Директор буквально заганяє акціонерів основного підприємства ЗАТ «КЗШВ «Столичний» у підприємство «клон» -ЗАТ «Столичний завод шампанських вин», без переходу акціонерів ЗАТ «КЗШВ «Столичний» працювати на даному підприємстві-клоні. А відбувається це в такий спосіб. Він кидає клич, що всі акціонери ЗАТ «КЗШВ «Столичний» зобов'язані здати, а вірніше поміняти свої акції (що мали реальну вартість) на акції (пустушки) ЗАТ «Столичний завод шампанських вик». Хто не здасть, той проти нього й не «патріот» заводу тому що все це потрібно начебто для блага підприємства (тобто реально й обґрунтовано він не міг пояснити акціонерам для чого ж все це робиться. Хоча згодом придумав версію, що це для того - щоб більше було вигідних умов для акціонерів при приватизації (у майбутньому) державної частини майна). Особливо тисне він на керівний склад підприємства. Говорить, що якщо вони хочуть залишитися при посаді вони зобов'язані попрацювати зі своїми підлеглими. Для того щоб підприємство «клон» нормально функціонувало йому звідкись потрібно було брати гроші. У підприємстві «клоні» працює два чоловіки, - він як директор (ОСОБА_5.) і головний бухгалтер. Питання фінансування він вирішує дуже просто. 02 квітня 2003 року директор ОСОБА_6 за пропозицією Любовича укладає договір купівлі-продажу сукупних валових активів вищезгаданого дочірнього підприємства («дочка» ЗАТ «КЗШВ «Столичний») «ВТП «Київський» (активи, як вже зазначалося вище, складаються із залишку дебіторської заборгованості за шампанське - це кілька мільйонів гривень, товарних знаків-етикетки, які на той час не були реально оцінені тому, що ще не існувало методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності затвердженої Постановою КМУ від 03.10.2007 № 1185, а також: 10 % частки - в 1 мільйон гривень в статутному фонді кримського пансіонату «Луч»). Договірна ціна продажу сукупних валових активів склала за договором купівлі-продажу символічну ціну - 20 000 грн. (копію договору купівлі-продажу сукупних валових активів додаю - додаток № 24). Дана угода 04 квітня 2003 року була затверджена на загальних, зборах акціонерів (Протокол № б) ЗАТ «КЗШВ «Столичний». При цьому зрозуміло, - як би не голосували акціонери. ОСОБА_5, маючи контрольний пакет акцій, все одно б прийняв потрібне йому рішення. При цьому на зборах ніхто не говорить по якій ціні продаються сукупні валові активи. У протоколі також: було зазначено: «...У зв'язку з продажем валових активів ВТП «Київський», припинити його діяльність як юридичної особи з часу передачі зазначених сукупних валових активів покупцю та внесення відповідних змін до ЄДРПОУ». (Копію протоколу № 6 загальних зборів акціонерів додаю - додаток № 25). Після чого ВТП «Київський» (ідентиф. код 00416380), що стало правонаступником колишнього КОП «КЗШВ» (ідентиф.код 00416380) було виключено з державного реєстру. Тут залишається один незрозумілий момент, - КОП «КЗШВ» під ідентиф. кодом 00416380 було включено в Закон України «Про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації». На сьогодні КОП «КЗШВ» перебуває в проекті закону, що виключає КОП «КЗШВ» з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Виникає питання як цей об'єкт під ідентифік. кодом 00416380 може в майбутньому приватизований, тому що він (якщо посилатись на ідентифікаційний код) офіційно виключений з державного реєстру ?? При цьому хочу згадати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, що прийняв рішення: «Визнати удаваною угодою в частині приєднання дочірнього підприємства ЗАТ «КЗШВ «Столичний» - «ВТП «Київський» до ЗАТ «СЗШВ»....... А 10 % частку, вартість якої на початок 2006 року становила (навіть без індексації) 950 031 грн. (майже мільйон), суд визначив у розмірі 405 грн., яку Відповідачі по судовій справі сплатили ЗАТ «СЗШВ», і ці сплачені ними 405 грн. прирівнювались до 950 031 грн. Тобто простими словами фактично платилось 405 грн., а вважалось, що це сплачено 950 031 грн. Таким чином, 10 % частина заводу в Кримському пансіонаті «Луч», яка без індексації коштувала майже мільйон гривень була фактично куплена, завдяки рішенню суду, за 405 грн. Просто супер! Всі інші судові інстанції (аж до Верховного суду, щоправда судова трійка Верховного суду не пустила дану справу на розгляд) підтвердили це рішення суду. (Додаю копії рішення господарського суду АРК і ухвалу цього ж суду - додаток № 26 та № 27). Отже, завдяки ОСОБА_1 (адже саме він був автором всієї цієї сумнівної угоди по купівлі-продажу сукупних валових активів) завод втратив свою 10 % частку в ТОВ «Пансіонат «Луч» вартістю майже в мільйон гривень. (Раніше, в цьому пансіонаті неодноразово відпочивали працівники шампанського заводу). Тобто, ОСОБА_6 по сумнівній угоді (і це, як зазначалося вище, було підтверджено судами) передав майже безкоштовно у фактично своє власне підприємство - ЗАТ «СЗШВ» певну частину активів (що належала всьому трудовому колективу) організації орендарів, яка, як вже згадувалося вище, не була перекинута (тобто залишилась на певний час після створення ЗАТ «КЗШВ «Столичний» у КОП «КЗШВ», яке потім перейменували у ДП «ВТ «Київський») під час створення в 1999 році основного підприємства - ЗАТ «КЗШВ «Столичний».

Довідавшись, що «Хенкель...» заплатив деякій частини акціонерів ЗАТ-1 по 100 грн. за акцію, бувші акціонери ЗАТ-1 (а після обміну вже акціонери ЗАТ-2), які здали свої акції в статутний фонд ЗАТ-2 (їхня загальна частка в ЗАТ-1 становила 25 %), почали «бунтувати» висловлювати директорові ОСОБА_6 своє незадоволення, що він їх фактично «кинув».Адже він продав без їхньої згоди ті акції ЗАТ-1, які вони здавали, як їм пояснювали, «на збереження» в уставний фонд ЗАТ-2 «СЗШВ». І що робить директор ОСОБА_6 ? Він «кидає» своїх працівників, з якими все життя проробив на заводі, знову. За порадою знову таки ОСОБА_1 він пропонує заплатити по 10 грн. за акцію ЗАТ-2 «Столичний завод шампанських вин» (замість того, щоб просто заплатити з тієї неофіційної частини, що він одержав від «Хенкеля...» за 76 % акцій ЗАТ-1. Я думаю, що це величезна сума). А так як акції ЗАТ-2 обмінювалися в співвідношенні 10 до 1 (тобто, за 1 акцію ЗАТ-1 давали 10 акцій ЗАТ-2), то й виходило (якщо вважати здані акції ЗАТ-1 по 100 грн. за акцію), що по продажу акцій ЗАТ-2 це були ті ж 100 грн. тільки за 10 акцій ЗАТ-2. А на той час акції ЗАТ-2, після придбання юридичною особою ЗАТ-2, а так само фізичною особою ОСОБА_6 контрольного пакету акцій у радгосп-заводу «Березанський» за яким були досить значні земні угіддя, уже мали свою ціну (але звичайно вже не 10 грн. за штуку). Тобто, акціонерам ЗАТ-2, коли вони продавали акції ЗАТ-2 (а не ЗАТ-1) директорові ОСОБА_6 (через торгівця цінними паперами), «навіювали», що з ними фактично розплачуються за акції ЗАТ-1. 1 це оплата не за продаж:, а за користування акціями ЗАТ-1, бо цих акцій вже не має, а тому їм дають ці гроші в порядку «доброї волі» директора «благодійника» - ОСОБА_5 (як кажуть, - «без коментарів»). Отже, за акції основного підприємства - ЗАТ-1 бувші акціонери (ЗAT «КЗШВ «Столичний»), які обміняли свої акції ЗАТ-1 (київський завод шампанських вин «Столичний») на акції «клона» - ЗАТ-2 («столичний завод шампанських вин») фактично не отримали ні копійки і в т.ч. дуже продешевили з продажем акцій ЗАТ-2 (бо не розуміли, що продають) продавши їх по 10 гривень за штуку (хоча їх реальна ціна на момент продажу можливо зрівнялась з ціною ЗАТ-1, тобто 300 у.о.). Майже всі вони не знають цього (бо їх свідомо ввели в оману) і до цих пір. В результаті - ОСОБА_6 стає власником приблизно 99 % акцій ЗАТ-2, свідомо обдуривши бувших акціонерів - працівників трудового колективу заводу ще раз.

Примітка. Неодноразово вище згадувана в аферах по ЗАТ «КЗШВ «Столичний» фірма - ТОВ «Дисконт - Альфа» (має право на здійснення діяльності по торгівлі цінними паперами) «засвітилась» і в інших аферах. Аналогічна схема по відібранню акцій у трудового колективу відбулася і коньячному заводі «Таврія», директором якого був і здається є, давній друг ОСОБА_6 - ОСОБА_7. Про це більш-менш детально можна прочитати в Інтернеті. 05.08.2009 року там була опублікована стаття «Директору коньячного заводи «Таврия» придется объясняться в Генпрокуратуре». Приведу деякі витримки: « Как оказалось, директор предприятия, выставлявший себя борцом за права рабочих, оказался автором циничных схем по обкрадіванию трудового коллектива. ...через фиктивные акционерные общества скупал у работников «Таври» акции за бесценок. ... Таким образом, ООО Дисконт-Альфа» выкупала акции Таврии практически за ее же деньги, взамен оставив во владении предприятия не имеющие никакой стоимости акции двух фиктивных ОАО - «Бетонбуд» и «Укрресурсзабезпечення». Продовження публікації я не знайшов. Швидше за все, друг ОСОБА_6 - директор коньячного заводу «Таврія» ОСОБА_7, «вирішив» так само як і ОСОБА_6 всі свої питання певним «протиправним», але популярним методом...

А ось ТОВ «Дисконт-Альфа» і далі буде вступати в зговір з посадовими особами подібних підприємств обкрадаючи трудові колективи. Чому дану фірму не позбавлять ліцензії стосовно права на торгівлю цінними паперами можна тільки здогадуватися...»

На підставі зазначеного позивачі і просять визнати інформацію, що оприлюднена в вищезазначений статті такою, що не відповідає дійсності, зобов'язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію, що оприлюднена в статті у спосіб в який інформацію було поширено, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачів по 17 522 гривні моральної шкоди, стягнути з ТОВ "Інтернет-інвест" на користь позивачів по 17 52 гривні 20 копійок моральної шкоди та судові витрати.

В судовому засіданні позивачі в зв'язку з заміною неналежного відповідача ТОВ "Інтернет-інвест" на належного відповідача ОСОБА_3 уточнили позовні вимоги та просили визнати інформацію, що оприлюднена в вищезазначений статті такою, що не відповідає дійсності, зобов'язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію, що оприлюднена в статті у спосіб в який інформацію було поширено, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачів по 17 522 гривні моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачів по 17 52 гривні 20 копійок моральної шкоди та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував в повному обсязі мотивуючи тим, що особисто ним не поширювалась інформація на яку посилаються позивачі, і даний інформаційний матеріал він подавав до різних державних структур, які б усунули ці порушення, також наполягав, що вся спірна розповсюджена інформація через Інтернет є достовірною.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, відповідача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.03.2012 в 14:59 (час GMT+0) на веб-сайті http://eurowine.com.ua/ було поширено інформацію, статтю такого змісту:

"«Таким чином, директорові за допомогою вище зазначених методів, основою яких були - свідоме введення акціонерів в оману й шантаж, вдалося ще трохи (не більше 1%) збільшити свій пакет акцій. Але своєї мети - зібрати в себе контрольний пакет (більше 50 %) ОСОБА_5 на той час не спромігся, бо більшість акціонерів розуміли, що їх хочуть просто надурити. Тому, він пішов на «аферу», то йому запропонував ОСОБА_1, (особа, що супроводжувала директора із самого початку по всіх угодах, що стосувалися акцій і інших угод досить сумнівного характеру), - збільшити своє процентне співвідношення акцій шляхом само особистої скупки додаткової емісії (випуску) акцій, не повідомляючи про цю емісію акціонерів. Вищезгаданий ОСОБА_1 був власником (і є на сьогодні) фірми ТОВ «Дисконт-Альфа» (юридична особа, що займалося торгівлею цінними паперами та деякими іншими юридичними послугами, код ЄДРПОУ- 22976477).

Але перед тим як розкрити аферу по другій емісії я додатково розкажу ще важливий момент по акціонерам-пенсіонерам.»

4) Порушення процедури другої емісії, підробка документів (протоколу загальних зборів акціонерів № 3 від 20.01.2001 року). Як уже був сказано вище, директор погодився на пропозицію ОСОБА_1 - «провернути» процедуру скупки акцій другої емісії в «таємному режимі». При цьому, як і радив йому Любович, він не повідомляє про майбутню емісію всіх інших акціонерів (знав хіба що тільки голова наглядової ради (на той час) - ОСОБА_4).

8) Шантаж, погрози, введення в оману або просто - обман акціонерів і т.д. Досить цікаві події відбулися в 2003 році Директор створює підприємство «клон» за тією ж юридичною адресою -ЗАТ «Столичний завод шампанських вин» (додаю копії: свідоцтва про державну реєстрацію, довідку зі статистики - додаток № 22 та № 23). Основна мета створення - шляхом обману (тобто свідоме введення в оману акціонерів з деяких питань корпоративного права) і шантажем заволодіти іншими акціями ЗАТ «КЗШВ «Столичний», а також використання грошових ресурсів ЗАТ «КЗШВ «Столичний» для власного підприємства ОСОБА_5 - ЗАТ «Столичний завод шампанських вин», у якому його частка становила майже 70 %. Схему йому розробив знову таки ОСОБА_1 з ТОВ «Дисконт-Альфа». Директор буквально заганяє акціонерів основного підприємства ЗАТ «КЗШВ «Столичний» у підприємство «клон» -ЗАТ «Столичний завод шампанських вин», без переходу акціонерів ЗАТ «КЗШВ «Столичний» працювати на даному підприємстві-клоні. А відбувається це в такий спосіб. Він кидає клич, що всі акціонери ЗАТ «КЗШВ «Столичний» зобов'язані здати, а вірніше поміняти свої акції (що мали реальну вартість) на акції (пустушки) ЗАТ «Столичний завод шампанських вик». Хто не здасть, той проти нього й не «патріот» заводу тому що все це потрібно начебто для блага підприємства (тобто реально й обґрунтовано він не міг пояснити акціонерам для чого ж все це робиться. Хоча згодом придумав версію, що це для того - щоб більше було вигідних умов для акціонерів при приватизації (у майбутньому) державної частини майна). Особливо тисне він на керівний склад підприємства. Говорить, що якщо вони хочуть залишитися при посаді вони зобов'язані попрацювати зі своїми підлеглими. Для того щоб підприємство «клон» нормально функціонувало йому звідкись потрібно було брати гроші. У підприємстві «клоні» працює два чоловіки, - він як директор (ОСОБА_5.) і головний бухгалтер. Питання фінансування він вирішує дуже просто. 02 квітня 2003 року директор ОСОБА_6 за пропозицією Любовича укладає договір купівлі-продажу сукупних валових активів вищезгаданого дочірнього підприємства («дочка» ЗАТ «КЗШВ «Столичний») «ВТП «Київський» (активи, як вже зазначалося вище, складаються із залишку дебіторської заборгованості за шампанське - це кілька мільйонів гривень, товарних знаків-етикетки, які на той час не були реально оцінені тому, що ще не існувало методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності затвердженої Постановою КМУ від 03.10.2007 № 1185, а також: 10 % частки - в 1 мільйон гривень в статутному фонді кримського пансіонату «Луч»). Договірна ціна продажу сукупних валових активів склала за договором купівлі-продажу символічну ціну - 20 000 грн. (копію договору купівлі-продажу сукупних валових активів додаю - додаток № 24). Дана угода 04 квітня 2003 року була затверджена на загальних, зборах акціонерів (Протокол № б) ЗАТ «КЗШВ «Столичний». При цьому зрозуміло, - як би не голосували акціонери. ОСОБА_5, маючи контрольний пакет акцій, все одно б прийняв потрібне йому рішення. При цьому на зборах ніхто не говорить по якій ціні продаються сукупні валові активи. У протоколі також: було зазначено: «...У зв'язку з продажем валових активів ВТП «Київський», припинити його діяльність як юридичної особи з часу передачі зазначених сукупних валових активів покупцю та внесення відповідних змін до ЄДРПОУ». (Копію протоколу № 6 загальних зборів акціонерів додаю - додаток № 25). Після чого ВТП «Київський» (ідентиф. код 00416380), що стало правонаступником колишнього КОП «КЗШВ» (ідентиф.код 00416380) було виключено з державного реєстру. Тут залишається один незрозумілий момент, - КОП «КЗШВ» під ідентиф. кодом 00416380 було включено в Закон України «Про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації». На сьогодні КОП «КЗШВ» перебуває в проекті закону, що виключає КОП «КЗШВ» з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Виникає питання як цей об'єкт під ідентифік. кодом 00416380 може в майбутньому приватизований, тому що він (якщо посилатись на ідентифікаційний код) офіційно виключений з державного реєстру ?? При цьому хочу згадати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, що прийняв рішення: «Визнати удаваною угодою в частині приєднання дочірнього підприємства ЗАТ «КЗШВ «Столичний» - «ВТП «Київський» до ЗАТ «СЗШВ»....... А 10 % частку, вартість якої на початок 2006 року становила (навіть без індексації) 950 031 грн. (майже мільйон), суд визначив у розмірі 405 грн., яку Відповідачі по судовій справі сплатили ЗАТ «СЗШВ», і ці сплачені ними 405 грн. прирівнювались до 950 031 грн. Тобто простими словами фактично платилось 405 грн., а вважалось, що це сплачено 950 031 грн. Таким чином, 10 % частина заводу в Кримському пансіонаті «Луч», яка без індексації коштувала майже мільйон гривень була фактично куплена, завдяки рішенню суду, за 405 грн. Просто супер! Всі інші судові інстанції (аж до Верховного суду, щоправда судова трійка Верховного суду не пустила дану справу на розгляд) підтвердили це рішення суду. (Додаю копії рішення господарського суду АРК і ухвалу цього ж суду - додаток № 26 та № 27). Отже, завдяки ОСОБА_1 (адже саме він був автором всієї цієї сумнівної угоди по купівлі-продажу сукупних валових активів) завод втратив свою 10 % частку в ТОВ «Пансіонат «Луч» вартістю майже в мільйон гривень. (Раніше, в цьому пансіонаті неодноразово відпочивали працівники шампанського заводу). Тобто, ОСОБА_6 по сумнівній угоді (і це, як зазначалося вище, було підтверджено судами) передав майже безкоштовно у фактично своє власне підприємство - ЗАТ «СЗШВ» певну частину активів (що належала всьому трудовому колективу) організації орендарів, яка, як вже згадувалося вище, не була перекинута (тобто залишилась на певний час після створення ЗАТ «КЗШВ «Столичний» у КОП «КЗШВ», яке потім перейменували у ДП «ВТ «Київський») під час створення в 1999 році основного підприємства - ЗАТ «КЗШВ «Столичний».

Довідавшись, що «Хенкель...» заплатив деякій частини акціонерів ЗАТ-1 по 100 грн. за акцію, бувші акціонери ЗАТ-1 (а після обміну вже акціонери ЗАТ-2), які здали свої акції в статутний фонд ЗАТ-2 (їхня загальна частка в ЗАТ-1 становила 25 %), почали «бунтувати» висловлювати директорові ОСОБА_6 своє незадоволення, що він їх фактично «кинув».Адже він продав без їхньої згоди ті акції ЗАТ-1, які вони здавали, як їм пояснювали, «на збереження» в уставний фонд ЗАТ-2 «СЗШВ». І що робить директор ОСОБА_6 ? Він «кидає» своїх працівників, з якими все життя проробив на заводі, знову. За порадою знову таки ОСОБА_1 він пропонує заплатити по 10 грн. за акцію ЗАТ-2 «Столичний завод шампанських вин» (замість того, щоб просто заплатити з тієї неофіційної частини, що він одержав від «Хенкеля...» за 76 % акцій ЗАТ-1. Я думаю, що це величезна сума). А так як акції ЗАТ-2 обмінювалися в співвідношенні 10 до 1 (тобто, за 1 акцію ЗАТ-1 давали 10 акцій ЗАТ-2), то й виходило (якщо вважати здані акції ЗАТ-1 по 100 грн. за акцію), що по продажу акцій ЗАТ-2 це були ті ж 100 грн. тільки за 10 акцій ЗАТ-2. А на той час акції ЗАТ-2, після придбання юридичною особою ЗАТ-2, а так само фізичною особою ОСОБА_6 контрольного пакету акцій у радгосп-заводу «Березанський» за яким були досить значні земні угіддя, уже мали свою ціну (але звичайно вже не 10 грн. за штуку). Тобто, акціонерам ЗАТ-2, коли вони продавали акції ЗАТ-2 (а не ЗАТ-1) директорові ОСОБА_6 (через торгівця цінними паперами), «навіювали», що з ними фактично розплачуються за акції ЗАТ-1. 1 це оплата не за продаж:, а за користування акціями ЗАТ-1, бо цих акцій вже не має, а тому їм дають ці гроші в порядку «доброї волі» директора «благодійника» - ОСОБА_5 (як кажуть, - «без коментарів»). Отже, за акції основного підприємства - ЗАТ-1 бувші акціонери (ЗAT «КЗШВ «Столичний»), які обміняли свої акції ЗАТ-1 (київський завод шампанських вин «Столичний») на акції «клона» - ЗАТ-2 («столичний завод шампанських вин») фактично не отримали ні копійки і в т.ч. дуже продешевили з продажем акцій ЗАТ-2 (бо не розуміли, що продають) продавши їх по 10 гривень за штуку (хоча їх реальна ціна на момент продажу можливо зрівнялась з ціною ЗАТ-1, тобто 300 у.о.). Майже всі вони не знають цього (бо їх свідомо ввели в оману) і до цих пір. В результаті - ОСОБА_6 стає власником приблизно 99 % акцій ЗАТ-2, свідомо обдуривши бувших акціонерів - працівників трудового колективу заводу ще раз.

Примітка. Неодноразово вище згадувана в аферах по ЗАТ «КЗШВ «Столичний» фірма - ТОВ «Дисконт - Альфа» (має право на здійснення діяльності по торгівлі цінними паперами) «засвітилась» і в інших аферах. Аналогічна схема по відібранню акцій у трудового колективу відбулася і коньячному заводі «Таврія», директором якого був і здається є, давній друг ОСОБА_6 - ОСОБА_7. Про це більш-менш детально можна прочитати в Інтернеті. 05.08.2009 року там була опублікована стаття «Директору коньячного заводи «Таврия» придется объясняться в Генпрокуратуре». Приведу деякі витримки: « Как оказалось, директор предприятия, выставлявший себя борцом за права робочих, оказался автором циничных схем по обкрадыванию трудового коллектива. ...через фиктивные акционерные общества скупал у работников «Таври» акции за бесценок. ... Таким образом, ООО Дисконт-Альфа» выкупала акции Таврии практически за ее же деньги, взамен оставив во владении предприятия не имеющие никакой стоимости акции двух фиктивных ОАО - «Бетонбуд» и «Укрресурсзабезпечення». Продовження публікації я не знайшов. Швидше за все, друг ОСОБА_6 - директор коньячного заводу «Таврія» ОСОБА_7, «вирішив» так само як і ОСОБА_6 всі свої питання певним «протиправним», але популярним методом...

А ось ТОВ «Дисконт-Альфа» і далі буде вступати в зговір з посадовими особами подібних підприємств обкрадаючи трудові колективи. Чому дану фірму не позбавлять ліцензії стосовно права на торгівлю цінними паперами можна тільки здогадуватися...».

Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_2 про те, що даний інформаційний матеріал був лише додатком до його офіційних заяв з якими він звертався до відповідних державних органів, і даний додаток називався - "Опис порушень корпоративного права в ЗАТ "КЗШВ "Столичний", та вважає, що посилання позивачів про те, що саме ОСОБА_2 є автором статті є обґрунтованими.

Також встановлено, що інформація була поширена на веб-сайті http://eurowine.com.ua/. Відповідно до даних Whois сервис (http://domw.net/) власником веб-сайта є "Internet Invest" Ltd.

Як вбачається з інформаційного листа наданого imena.ua від 27.06.2012 року №638 (а.с.153) власником домену http://eurowine.com.ua/ є ОСОБА_3.

Крім того, судом встановлено, що по тексту вищезазначеної статті слово «афера» вживається по тексту як у лапках так і без лапок.

Негативний зміст поняття "афера" на підставі того, що воно є загальновідомим, суд у відповідності до ч. 2 ст. 61 ЦПК України вважає таким, що не потребує доказування.

До правовідносин, що виникли між сторонами необхідно застосувати норми Конституції України, Цивільного кодексу України та міжнародне законодавство.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 299 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У відповідності до статті 10 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод людини 1950 року ратифікованої Верховною Радою України, кожна людина має право на свободу виявлення поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію.

Згідно пункту 2 статті 10 Конвенції, здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може бути предметом таких умов і обмежень, які встановлені законом і є необхідними для захисту репутації або прав інших людей.

Стаття 68 Конституції України встановлює обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Стаття 32 Конституції України передбачає, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

У відповідності до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Входячи зі змісту ч. З ст. 277 ЦК України обов'язок доведення, що поширена інформація відповідає дійсності покладено на відповідачів.

Згідно ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов"язана переконатися в її достовірності.

Судом встановлено, що громадянином ОСОБА_2 на веб-сайті http://eurowine.com.ua/, власником домену http://eurowine.com.ua/ є ОСОБА_3, було поширено інформацію - статтю, яка принижує честь і гідність, а також шкодить діловій репутації позивачів. Однак, будь-яких доказів, які б дали можливість суду зробити висновок про те, що поширена інформація є достовірною ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не надали.

Із встановлених у судовому засіданні обставин справи та досліджених доказів вбачається те, що поширена відповідачами інформація, що стосується позивача, має негативний зміст.

До такого висновку суд, прийшов проаналізувавши в сукупності подані сторонами докази, відсутності у матеріалах справи вироку, рішення чи постанови суду про причетність ОСОБА_1, ВАТ "ФК "Дисконт-альфа" до зазначених в статті афер чи пов'язаних з ними дій.

Також суд вважає, що поширена інформація має негативний характер, оскільки принижує честь, гідність, ділову репутацію позивачів в громадській думці з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі, ганьбить їх, оскільки спонукає до засуджуючого ставлення до них, як до особи (юридичної особи), яка вчинила неправомірні дії.

В ч. 1 ст. 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Крім того, згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 року, відповідно до якого згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання поширеної інформації такою, що не відповідає дійсності, знайшли своє доведення у судовому засіданні, ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог позивачів про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок розповсюдження відповідачем неправдивої інформації, яка порочить їх гідність, честь і ділову репутацію, то суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» звернуто увагу судів на те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що неправомірними діями відповідачів щодо розповсюдження негативної інформації стосовно ОСОБА_1, ВАТ "ФК "Дисконт-альфа", позивачам було завдано моральну шкоду, яка виразилася у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми та виклику у громадян недовіри до ділової репутації ВАТ "ФК "Дисконт-альфа" у здійснюваній ним підприємницької діяльності.

Крім того, в судовому засіданні знайшли своє доведення позовні вимоги позивачів в частині стягнення моральної шкоди (шкоди діловій репутації) в розмірі по 17 522 гривні з ОСОБА_2 на кожного з них та по 1 752 гривні 20 копійок з ОСОБА_3 на кожного з них, з урахуванням таких розрахунків:

- відповідно до статистики відвідування веб-сайта http://eurowine.com.ua/, на яку є посилання на цьому ж сайті, що оприлюднена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що за останній місяць сайт переглянуло 17 522 осіб (а.с.31);

- стягнути з відповідача ОСОБА_2, як з особи, яка виготовила та розповсюдила недостовірну інформацію, на користь позивачів моральну шкоду в розмірі по 17 522 гривні кожному, з розрахунку - одна гривня за кожного відвідувача сайту;

- стягнути з відповідача ОСОБА_3, як з особи, що надала технічну можливість для розповсюдження недостовірної інформації, на користь позивачів моральну шкоду в розмірі по 1 752 гривні 20 копійок кожному, з розрахунку - десять копійок за кожного відвідувача сайту.

Тому, при таких обставинах, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачів та стягнути з відповідачів на їх користь моральну шкоду в розмірі по 17 522 гривні з ОСОБА_2 на кожного із них та по 1 752 гривні 20 копійок з ОСОБА_3 на кожного із них.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 79-89 ЦПК України, необхідно стягнути порівну з відповідачів на користь позивачів судовий збір в сумі 600 гривень 08 копійок, а саме з кожного відповідача на користь кожного позивача по 300 гривень 04 копійки (а.с.1, 34).

З урахуванням ст.10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод людини 1950 року, ст.ст. 3, 9, 32. 55. 68 Конституції України, ст.ст. 23, 200, 275, 277, 280, 297, 1167 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 10, 57-60, 79, 88, 213-214, 218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства "Фінансова компанія "Дисконт-альфа" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Визнати інформацію, оприлюднену на веб-сайті http://eurowine.com.ua/ в статті (ІНФОРМАЦІЯ_1) щодо причетності ОСОБА_1 та ВАТ "ФК "Дисконт-Альфа" щодо участі в аферах чи порад щодо афер, такою, що не відповідає дійсності.

Зобовязати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, що оприлюднена на веб-сайті http://eurowine.com.ua/ в статті (ІНФОРМАЦІЯ_1) щодо причетності ОСОБА_1 та ВАТ "ФК "Дисконт-Альфа" щодо участі в аферах чи порад щодо афер у спосіб, в який інформація була поширена.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) моральну шкоду в розмірі 17 522 (сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві) гривні, судовий збір в розмірі 150 (сто п'ятдесят) гривень 20 копійок, а всього 17 672 (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Фінансова компанія "Дисконт-альфа" (ідентифікаційний код 22976477) моральну шкоду в розмірі 17 522 (сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві) гривні, судовий збір в розмірі 150 (сто п'ятдесят) гривень 20 копійок, а всього 17 672 (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) моральну шкоду в розмірі 1 752 (одна тисяча п'ятсот двадцять дві) гривні 20 копійок, судовий збір в розмірі 150 (сто п'ятдесят) гривень 20 копійок, а всього 1 902 (одну тисячу дев'ятсот дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Відкритого акціонерного товариства "Фінансова компанія "Дисконт-альфа" (ідентифікаційний код 22976477) моральну шкоду в розмірі 1 752 (одна тисяча п'ятсот двадцять дві) гривні 20 копійок, судовий збір в розмірі 150 (сто п'ятдесят) гривень 20 копійок, а всього 1 902 (одну тисячу дев'ятсот дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя С. М. Богінкевич