Постанова

від 06.12.2012 по справі 5002-6/563-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. Справа № 5002-6/563-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргуВиконавчого комітету Сімеїзської селищної ради на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.12 у справі№ 5002-6/563-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою і проектування" доВиконавчого комітету Сімеїзської селищної ради треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Земельний кадастр" на стороні відповідача 1. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим 2. Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища простягнення 64 673,21 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою і проектування" звернулось з позовом до Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради про стягнення 64 673,21 грн., в тому числі: 59 882,88 грн. заборгованості за договором № 12/2010-Э від 28.10.10, 2 856,03 грн. інфляційних втрат, 1 934,30 грн. 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем його зобов'язань за договором про виконання проектно-пошукових робіт № 12/2010-Э від 28.10.10 в частині оплати виконаних робіт з розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду - гідрологічного пам'ятника природи "Прибережний аквальний комплекс у скали Дива і гори Кішка" площею 60 га та довжиною 2 км. При цьому, позивач посилався на приписи статей 514, 516, 887 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.12, ухваленим суддею Шкуро В.М., у позові відмовлено. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з того, що за умовами договору № 12/2010-Э від 28.10.10 строк оплати робіт не настав, та, як наслідок, у позивача відсутнє право вимоги оплати виконаних робіт. При цьому, суд керувався приписами статей 628, 638 Цивільного кодексу України, статті 49 Бюджетного кодексу України.

Севастопольський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Балюкової К.Г. - головуючого, Дмитрієва В.Є., Гоголя Ю.М., постановою від 17.07.12 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив повністю. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з наявності зі сторони відповідача недобросовісної бездіяльності у зв'язку з невиконанням останнім вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері бюджетного фінансування природоохоронних заходів, внаслідок чого не відбулось оплати виконаних робіт. При цьому, суд апеляційної інстанції керувався приписами статей 212, 514, 516, 526, 617 Цивільного кодексу України, статті 218 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з винесеною постановою апеляційного суду, Виконавчий комітет Сімеїзської селищної ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на недоведеність матеріалами справи факту перерахування бюджетних коштів в кінці 2010 року, а відтак і недоведеність повернення останніх, як таких, що не були вчасно освоєні замовником. З огляду на що, скаржник вважає безпідставним висновок апеляційного суду щодо наявності в його діях недобросовісної бездіяльності, оскільки відповідачем були виконані всі дії, направлені на отримання належної субвенції. При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій приписів статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.10.10 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний кадастр" (виконавець) та Виконавчим комітетом Сімеїзської селищної ради (замовник) укладено договір про виконання проектно-пошукових робіт № 12/2010-Э, за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання робіт з розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду - гідрологічного пам'ятника природи "Прибережний аквальний комплекс у скали Дива і гори Кішка", площею 60 га (довжина 2 км) (пункт 1.1. договору). Згідно з пунктом 2.1. договору вартість робіт визначена протоколом узгодження договірної ціни на виконання робіт (додаток № 2 до договору) та складає 59 882,88 грн. За умовами пункту 2.2. договору оплата за виконані виконавцем роботи здійснюється замовником поетапно -по факту виконання етапів робіт, протягом п'ятнадцяти робочих днів після підписання замовником в порядку, передбаченому розділом 4 договору, акту прийому-передачі виконаного етапу робіт (у разі ненадходження грошових коштів від розпорядника бюджетних коштів -протягом семи робочих днів з моменту надходження замовнику коштів від розпорядника бюджетних коштів). Відповідно до пункту 2.3. договору етапність та вартість етапів робіт визначається на підставі кошторису на виконання робіт (додаток № 4 до договору) та на підставі календарного плану виконання робіт (додаток № 5 до договору). У пункті 4.1. договору визначено, що у разі відсутності з боку замовника зауважень до змісту (текстового, технічного), до оформлення виконавцем на підставі даного договору робіт (етапу робіт), прийом виконаних робіт (етапу робіт) оформляється актом прийому-передачі виконаних робіт (етапу робіт), який складається по виконанню робіт по договору в цілому та по виконанню окремих етапів робіт, передбачених зведеним кошторисом на виконання робіт (додаток № 4 до договору) та календарним планом виконаних робіт (додаток № 5 до договору). Станом на 24.12.10 виконавець роботи за договором виконав в повному обсязі, що не заперечується відповідачем, та про що сторони підписали акт здачі - прийому виконаних робіт (наданих послуг). Судами також установлено, що 12.12.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний кадастр" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою і проектування" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 1-р, відповідно до якого в порядку і на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступив новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору як виконавцю робіт за договорами підряду, надання послуг, укладеними з юридичними і фізичними особами як замовниками робіт. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою і проектування" до Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради про стягнення 64 673,21 грн., в тому числі: 59 882,88 грн. боргу за договором № 12/2010-Э від 28.10.10, 2 856,03 грн. інфляційних втрат, 1 934,30 грн. 3 % річних. Параграфом 1 Глави 61 Цивільного кодексу України унормовано загальні положення про підряд. Відповідно до частини 4 статті 837 Цивільного кодексу України до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. Параграф 4 цієї ж Глави Цивільного кодексу регулює особливий вид договору підряду - договір на проведення проектних та пошукових робіт. Відповідно до приписів статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. За приписами пункту 1 частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом. Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Відповідно до приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом апеляційної інстанції установлено, що на момент підписання акту приймання-передачі робіт за договором, необхідні для їх оплати кошті в потрібному розміру були виділені з республіканського бюджету, надійшли до відповідного місцевого бюджету, внаслідок чого відповідно до положень пункту 2.2. договору строк оплати робіт настав через 15 робочих днів -15.01.11. Проте, у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері бюджетного фінансування природоохоронних заходів, не відбулося оплати робіт ні в 2011 році, ні в 2012 році на час розгляду справи судами попередніх інстанцій. Відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Колегія суддів відзначає, що відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором 12/2010-Э від 28.10.10 і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб. Виходячи з того, що судом апеляційної інстанції установлено факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань з оплати вартості робіт за договором, висновок апеляційного суду про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат визнається правомірним. Доводи, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови у справі у справі, оскільки не спростовують установленого апеляційним судом та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.12 у справі Господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-6/563-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець