Рішення

від 29.11.2012 по справі 12/5005/9354/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.12р. Справа № 12/5005/9354/2012

За позовом Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго", 51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, 13А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградавтотранс", 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. К. Маркса, 90/100

про стягнення 5 835,61 грн.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання - помічник Магась М.В.

Представники:

Від позивача: Шевчук А.В. - юрисконсульт (дов. № 3120 від 13.09.12р.)

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Павлоградтеплоенерго" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградавтотранс" (далі-відповідач) про стягнення 5 835,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 391 на постачання теплової енергії від 01.03.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену теплову енергії.

Відповідач у судове засідання на з'явився; відзив на позовну заяву та докази в його обґрунтування не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями № 5140006120754 та № 5140006144521, які знаходиться в матеріалах справи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 15109865 станом 13.11.2012 року юридичне місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградавтотранс" - 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Карла Маркса, буд. 90, офіс 100, - куди і направлялись ухвали суду.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.

Згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського суду Дніпропетровської області у судовому засіданні 29.11.2012 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010 року між Комунальним підприємством "Павлоградтеплоенерго", як виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Павлоградавтотранс", як споживач, було укладено договір № 391 на відпуск теплової енергії для потреб опалення (а.с.8).

Пунктами 10.1 та 10.2 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з 01.03.2010 року та діє до 01.03.2011 року, в частині поставки теплової енергії, а в частині проведення рахунку за теплову енергію - до повного виконання сторонами зобов'язань. Договір вважається щорічно продовженим на строк дії цього договору якщо сторони за один місяць до закінчення строку його дії не заявить про необхідність перегляду або розірвання (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 договору, Виконавець зобов'язується відпустити Споживачу своєчасно та відповідної якості теплову енергію для нужд опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надану теплову енергію за встановленим тарифом.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що використання теплової енергії допускається тільки на підставі даного договору.

Згідно з пунктом 3.3 договору, Виконавець постачає Споживачеві теплову енергію (на початку опалювального сезону) за умови 100% передоплати не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних днів до початку постачання тепла, згідно з п. 5.2 даного договору.

Ціна за 1 Гкал становить 750,44 (сімсот п'ятдесят грн.. 44 коп.) включаючи ПДВ, затверджена рішенням Павлоградського виконавчого комітету № 994 від 02.10.2009р. і вводитися в дію з 15.10.2009р. Загальна розрахункова вартість за опалювальний період 4 943,00 гривень, включаючи ПДВ, з додатком розрахунку вартості послуг за місяцями. Рахунки на відпуск теплової енергії надаються за фактом вироблення тепла за кожен місяць в опалювальний період (пункти 4.1, 4.2 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору, попередня оплата за теплову енергію здійснюється щомісяця грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника 100% вартості теплової енергії, яка необхідна для споживання (згідно з п. 2.1. договору), не пізніше, ніж за 7 (сім) календарних днів до початку постачання тепла.

Пунктами 5.2 та 5.3 договору передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі, у відповідності з встановленими тарифами. Оплата за теплову енергію проводиться за рахунками-фактурами. Рахунок-фактура та акт виконуючих робіт виписуються після поставки товару (теплової енергії) і є накладної, що направляється при поставці товару (тепловий енергії).

Позивачем згідно розрахунку суми боргу, який доданий до позовної заяви за період з 01.01.2011 року по 01.09.2012 року заборгованість відповідача становить 5 835,61 грн. (а.с.10).

Позивач зазначає, що відповідач за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2011 року по 01.09.2012 року з позивачем не розрахувався. В результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 5 835,61 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 18.09.2012 року підписаного сторонами та скріплений печатками підприємств.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за використану теплову енергію за період з 01.01.2011 року до 01.09.2012 року станом на 18.09.2012 року становить 5 835,61 грн.

Доказів виконання по оплаті за спожиту теплову енергію згідно договору № 391 на відпуск теплової енергії для потреб опалення від 01.03.2010 року у загальному розмірі 5 835,61 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 р. (із змін. і доп.) Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію за період 01.01.2011 по 01.09.2012 року у сумі 5 835,61 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2012 року становить 1 073 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону "Про судовий збір" України визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, позивач сплатив судовий збір у сумі 1 609,50 грн.

Відповідно до статті 49 господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, на підставі встановлених обставин, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 34, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградавтотранс" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Карла Маркса, буд. 90, офіс 100; ЗКПО 30252659; МФО 305299) на користь Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго" (51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, 13А; р/р 2603633041401 у ВАТ "Ощадбанк", МФО 306298, ОКПО 03342250) -5 835 (п'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 61 коп. за спожиту теплову енергію, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 11.12.2012р.

Суддя О.О. Ємельянова