Рішення

від 06.12.2012 по справі 5011-3/16125-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/16125-2012 06.12.12

За позовом Комунального підприємства «Керуюча дирекція»Шевченківської

районної у м. Києві ради

До Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового

управління»

Про стягнення 59 787,53 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Мітлицька О.О. -по дов. № 1081/вих. Від 23.07.2012

Від відповідача Ярмистий М.М. -по дов. № 77080/1404 від 26.10.2012

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району» про стягнення з Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління»59 787,53 грн. заборгованості, яка складається з : 57 650,51 грн. основного боргу, 1 790,54 грн. пені та 346,48 грн. -3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 443/2 від 12.03.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/16125-2012 та призначено її до розгляду на 27.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/16125-2012 від 27.11.2012, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників позивача і відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 16.11.2012, розгляд справи був відкладений на 06.12.2012.

Позивач в судовому засіданні 06.12.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у поданому 05.12.2012 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує та зазначає, що відповідач є бюджетною установою. Рішенням Київської міської ради № 297/5684 від 23.06.2011 «Про надання дозволів на укладення договорів оренди на новий термін та продовження терміну дії договорів оренди»відповідачу надано дозвіл на продовження дії договору оренди нежилих приміщень площею 170,1 кв. м. за адресою м. Київ, вул. О.Гончара, 46/48 зі ставкою орендної плати в межах витрат на утримання. Проте, позивачем жодних дій з метою виконання даного рішення ради вжито не було, що зумовило безпідставне нарахування заборгованості з орендної плати. Відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 06.12.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

12.03.2010 між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Державною навчально-науковою установою «Академія фінансового управління»(орендар) було укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 443/2 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору на підставі розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 05 від 04.02.2010 орендодавець передав, а орендар - прийняв у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення загальною площею 182 кв. м., а саме 1 поверх з орендованою площею 182 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. О.Гончара, 46/48.

Згідно п. 1.2. договору визначено мету оренди - під адмінприміщення.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди у період з квітня по серпень 2012 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 57 650,51 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань нараховані пеня в сумі 1 790,54 грн. та 3% річних в сумі 346,48 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Пунктом 8.2. договору сторонами встановлено, що договір діє з 01.01.2010 по 31.01.2011.

Додатковою угодою від 15.03.2010 сторони внесли зміни до п. 1.1. договору та визначили площу об'єкту оренди в розмірі 170,1 кв. м.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За відсутності доказів виявлення однією із сторін про небажання продовжувати договірні відносини договір в силу закону був продовжений.

Про продовження дії договору також свідчить укладена 14.02.2011 додаткова угода № 1 до договору, відповідно до якої змінено орендодавця за договором на Комунальне підприємство «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у м. Києві ради.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 2.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Шевченківського району м. Києва, затвердженої рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради.

Пунктом 2.2. договору, в редакції додаткової угоди від 15.03.2010, встановлено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розмір якої за перший місяць складає 8 819,69 грн. та ПДВ 1 763,94 грн., всього 10 583,63 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п. 2.5. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків власної господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, в результаті чого виникла заборгованість за період з квітня по серпень 2012 року, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 57 650,51 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 3.2.1. договору орендар зобов'язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі 57 650,51 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги оренди не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 7.2. договору, розмір якої, за розрахунками суду, становить 1 727,92 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1 727,92 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 62,62 грн. задоволенню не підлягають, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 346,48 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача % річних в сумі 346,48 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Посилання відповідача на рішення Київської міської ради № 297/5684 від 23.06.2011 яким відповідачу надано дозвіл на продовження дії договору оренди нежилих приміщень зі ставкою орендної плати в межах витрат на утримання не приймаються судом до уваги, оскільки

Частиною 2 ст. 632 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що розмір орендної плати підлягає обов'язковому перегляду у разі зміни власника майна, а також може бути змінений на вимогу орендодавця у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно п. 6.6. договору всі зміни, доповнення та додатки, що є невід'ємними за умовами даного договору мають силу у випадку, якщо здійснені у тій же формі, що й даний договір, підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторонами доказів в підтвердження досягнення згоди щодо внесення змін до договору в частині визначення іншого розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди не подано.

Суд відзначає, що відповідач не скористався наданим йому правом та не звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів щодо зобов'язання позивача внести відповідні зміни до договору.

З матеріалів справи вбачається, що лише 30.08.2012 між сторонами на підставі рішення Київської міської ради № 297/5684 від 23.06.2011 укладено новий договір оренди № 20/1 об'єктом оренди за яким є нежиле приміщення загальною площею 170,1 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. О.Гончара, 46/48, відповідно до якого розмір орендної плати визначено в розмірі 1 грн.

Зважаючи на вищевказане, вимоги Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району»є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління»(м. Київ, вул. О.Гончара, 46/48, код ЄДРПОУ 35531764) на користь Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району»(м. Київ, вул. Білоруська, 1, код ЄДРПОУ 34966254) 57 650 (п'ятдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 51 коп. основного боргу, 1 727 (одну тисячу сімсот двадцять сім) грн. 92 коп. пені, 346 (триста сорок шість) грн. 48 коп. -3% річних, 1 607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 10.12.2012.

СуддяВ.В.Сівакова