Рішення

від 05.12.2012 по справі 5004/1436/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 5004/1436/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБК-Агро», м.Нововолинськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апетит», м.Берестечко

про стягнення 100 524, 12 грн.

Суддя Гончар М.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Буднік В.Г. -директор, Данилік Ф.Я. (довіреність від 05.12.12р.)

від відповідача : Михальчук О.В. (довіреність від 02.02.2012р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ : позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «АБК-Агро»звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Апетит»про стягнення 100 524, 12 грн., 96 494, 12 грн. -заборгованості за отриману продукцію, 3 361 грн. -пені, 669 грн. -процентів за користування чужими грошовими коштами.

На виконання вимог ухвали суду від 15.11.2012 року позивачем через канцелярію суду 05.12.12р. за вхідним номером №01-29/15810/12д подано пояснення, в якому останній просить врахувати, що на отримання продукції здійснювалось представником ТзОВ «Апетит»шляхом підпису та скріплення його печаткою товариства, довіреність на отримання продукції не вимагалась, тому надати довіреності в судове засідання неможливо.

Представником відповідача в судовому засіданні подано платіжне доручення №1117 від 14.11.2012р. про часткову сплачу заборгованості у сумі 5 000 грн., визнаний позов за мінусом сплаченої суми.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд Волинської області,-

встановив:

12.01.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АБК-Агро»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апетит»укладено договір купівлі-продажу №01/01.

Згідно п.1.1. договору продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити м'ясо птиці механічної обвалки.

П. 2.1. договору встановлено, що ціни на товар містять у собі вартість тари, упакування, маркування, навантаження і складування на транспорті, а також оформлення всієї необхідної документації.

Відповідно до п. 5.3. договору за окремою домовленістю сторін можлива оплата товару після його отримання, але не пізніше 10 (десяти) календарних днів після його отримання.

П. 7.1. договору передбачено, що при недотриманні кожної з умов, передбачених даним договором, винна сторона сплачує другій стороні пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми (розміру, вартості) невиконаного (виконаним неналежним чином) зобов'язання за кожний день прострочення.

Позивачем поставлено товар відповідно до видаткової накладної №РН-0000072 від 27.07.2012р. на суму 31 500, 00 грн.; видаткової накладної №РН-0000073 від 01.08.2012р. на суму 36 918, 00 грн.; видаткової накладної №РН-0000074 від 08.08.2012р. на суму 36 918 грн. (а.с.10-12).

ТзОВ «АБК-Агро»направлено відповідачу претензію від 15.10.2012р. про погашення заборгованості у сумі 96 494, 12 грн. (а.с.14). Факт направлення претензії відповідачу підтверджується копією квитанції (а.с.15).

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між сторонами по справі станом на 11.10.2012р. заборгованість ТзОВ «Апетит»становить 96 494, 12 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем сплачено частково заборгованість у сумі 5 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1117 від 14.11.2012р.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму позову за мінусом сплачених 5 тис. грн.. після подачі позову.

На підставі вищевикладеного позов підлягає задоволенню у сумі 95 524, 12 грн., з наступних підстав.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов?язання повинно виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з умовами договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов?язань. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

П.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, якщо боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом і відповідно до п. 7.1. договору пені у сумі 3 361, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів з користування чужими грошовими коштами. Отримавши продукцію і не оплативши її у строк, встановлений п.5.3. договору, відповідач фактично користується коштами ТзОВ «АБК-Агро», що не були своєчасно оплачені, тому з відповідача підлягає стягненню 669 грн. процентів за користування чужими коштами.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то на нього також слід віднести витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609, 50 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити в сумі 95 524, 12 грн.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Апетит»(м.Берестечко, вул. Будьонного, 39, код ЄДРПОУ 37271348) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АБК-Агро»(м.Нововолинськ, пр. Дружби, 19/4, код ЄДРПОУ 33791731) 91 494, 12 грн. - заборгованості, 3 361 грн. -пені, 669 грн. -процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 609, 50 грн. -витрат по сплаті судового збору.

Повний рішення

складено 10.12.2012р.

Суддя М. М. Гончар