Постанова

від 26.11.2012 по справі 5011-64/6878-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2012 р. Справа№ 5011-64/6878-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Федчишен П.А., Воскобойник М.Т. -представник, дов. № 1701 від 22.05.2012;

від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від третіх осіб: 1. Рибкін В.С. -представник, дов. № 1219 від 18.05.2012;

2. Рибкін В.С. -представник, дов. № 1-07/142 від 19.09.2012;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Фізичної особи -підприємця Цибулькіна Василя Федоровича,

Приватного підприємства "Цибулькін"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2012

у справі № 5011-64/6878-2012 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Фізичної особи -підприємця Федчишена Петра Аксентійовича

до Севастопольської міської державної адміністрації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Фізична особа -підприємець Цибулькін Василь Федорович,

2. Приватне підприємство "Цибулькін"

про визнання договорів і угод недійсними

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 розгляд справи № 5011-64/6878-2012 відкладено на 26.11.2012.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 у справі № 5011-64/6878-2012 позов задоволено частково, визнано недійсними: додаткову угоду від 15.01.2010 до договору № 33 від 30.03.2008, укладену між відповідачем та Приватним підприємством "Цибулькін"; додаткову угоду від 15.01.2010 до договору від 31.03.2008, укладену між відповідачем та Приватним підприємством "Цибулькін"; спонукати відповідача: розірвати договір від 30.03.2008 № 32, укладений між відповідачем та Фізичною особою -підприємцем Цибулькіним Василем Федоровичем; розірвати договір від 01.04.2008 № 33, укладений між відповідачем та Фізичною особою -підприємцем Цибулькіним Василем Федоровичем; розірвати договір від 31.03.2008 без номеру, укладений між відповідачем та Фізичною особою -підприємцем Цибулькіним Василем Федоровичем; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1 094,00 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що укладення додаткових угод суперечить ст.ст. 43, 44 Закону України "Про автомобільний транспорт"; як вбачається із матеріалів справи, позивач зайняв за результатами конкурсу наступне за його переможцем місце, таким чином, існування на підставі вказаних договорів господарських відносин суперечить законодавству України, оскільки ці договори Севастопольська МДА зобов'язана розірвати, також суперечить законодавству України укладення та дія вказаних додаткових угод, а це порушує право позивача на отримання ним можливості здійснювати на законних підставах перевезення пасажирів за вказаними маршрутами; позивач на підставі ч.ч. 2 та 3 ст. 20 ГК України мав право звернутися до суду за захистом свого вказаного права шляхом припинення господарських правовідносин, які існують на підставі договору від 30.03.2008 № 32, договору від 01.04.2008 № 33 та договору від 31.03.2008 без номеру, укладеного між відповідачем та ФОП Цибулькіним В.Ф., шляхом спонукання відповідача розірвати ці договори; у зв'язку із тим, що судом під час розгляду справи була встановлена неможливість виконання спірних договорів, суд вважає за необхідне спонукати відповідача розірвати укладені договори від 30.03.2008 № 32, від 01.04.2008 № 33 та від 31.03.2008 на автобусних маршрутах № 14 та № 9; із матеріалів справи вбачається, що ПП Цибулькін В.Ф. було ліквідоване, а тому правонаступництво внаслідок ліквідації Фізичної особи -підприємця з переходом прав та обов'язків до юридичної особи, чинним законодавством не передбачено.

В апеляційній скарзі Фізична особа -підприємець Цибулькін Василь Федорович просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 у справі № 5011-64/6878-2012 скасувати повністю з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що судове рішення безпосередньо впливає на його права й законні інтереси, проте, як вбачається із судового рішення, Фізична особа -підприємець не залучався до участі у розгляді справи, про місце і час судового засідання належним чином не повідомлявся, судове рішення на його адресу не направлялось, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Як зазначає скаржник, згідно з протоколом конкурсного комітету № 9 від 27.03.2008, переможцем конкурсу по перевезенню пасажирів на автобусному міському маршруті загального користування № 9 визнано Фізичну особу -підприємця Цибулькіна Василя Федоровича, а друге місце визначено за ВАТ "АТП № 14330", отже доводи позивача про порушення його прав та законних інтересів, як підстави для звернення до суду, є помилковими.

Скаржник вказує на те, що в п.55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, передбачено саме право організатора перевезень, а не його обов'язок, розірвати договір.

Висновок суду про ліквідацію Фізичної особи -підприємця Цибулькіна Василя Федоровича не відповідає дійсності, оскільки згідно із витягом з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, Фізична особа -підприємець Цибулькін Василь Федорович проводить підприємницьку діяльність до останнього часу.

На думку скаржника, позивач, надавши у судовому засіданні 27.06.2012 заяву про уточнення позовних вимог, фактично змінив і предмет і підставу свого позову, всупереч положенням ст. 22 ГПК України, а суд безпідставно прийняв та розглянув ці вимоги.

Чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав, як спонукання однієї сторони договору, укладеного між нею та іншою особою, розірвати його за вимогою третьої особи, яка не є стороною цього договору; такий спосіб також не встановлено за умовами оскаржуваних правочинів.

У письмовому поясненні скаржник вказує на врахування обставин, встановлених постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя у справі № 2а-392/12/2770, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012.

В апеляційній скарзі Приватне підприємство "Цибулькін" просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 у справі № 5011-64/6878-2012 скасувати повністю з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що судове рішення безпосередньо впливає на права і законні інтереси скаржника щодо здійснення пасажирських перевезень за умовами договорів, проте, всупереч ч.1 ст. 23 ГПК України господарський суд не залучив скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та про місце і час судового засідання належним чином не повідомив, судове рішення на адресу скаржника не направляв.

Скаржник зазначає, що постановляючи рішення про задоволення позову, судом не зазначено, який саме закон та норми матеріального права були порушені відповідачем і Фізичною особою -підприємцем Цибулькіним Василем Федоровичем, оскільки при укладанні додаткових угод були внесені лише зміни до договорів стосовно юридичної адреси та найменування перевізника.

Як зазначає скаржник, посилання господарського суду на факти, встановлені окремою ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя у справі № 2а-391/12/2770 від 18.04.2012, як на преюдиціальні, суперечить нормі ст. 35 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватного підприємства "Цибулькін" позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що Фізична особа -підприємець Цибулькін Василь Федорович припинив перевезення вантажів на маршрутах №№ 9 та 14, оскільки таке перевезення почало здійснювати Приватне підприємство "Цибулькін", що не відповідає вимогам ст. 43 та п.9 ст. 44 Закону України "Про автомобільний транспорт"; відповідно до ст. 55, ч.1 ст. 62, ст. 128 ГК України Фізична особа -підприємець Цибулькін Василь Федорович не міг бути реорганізованим у підприємство шляхом створення юридичної особи - Приватного підприємства "Цибулькін"; посилаючись ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт", позивач стверджує про те, що відповідач, маючи обов'язок забезпечувати безпечне і якісне обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, зобов'язаний використати своє право на дострокове розірвання договорів №№ 32 та 33 і договір без номеру від 30.03.2008; посилаючись на норми ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 203 ЦК України, позивач стверджує, що зазначені додаткові угоди є недійсними, а оскаржуваним рішенням здійснено захист прав і законних інтересів згідно із ч.ч. 2 та 3 ст. 20 ГК України.

05.11.2012 скаржниками були подані клопотання про припинення провадження у справі № 5011-64/6878-2012 в порядку п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з тим, що 31.10.2012 Севастопольським апеляційним адміністративним судом залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя у справі № 2а-392/12/2770.

Розглянувши подані клопотання, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки згідно із ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження, ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.04.12 у справі 2а-392/12/2770 залишена без змін, прийнята 31.10.12, отже, на момент прийняття рішення у справі № 5011-64/6878-2012 вищезазначена постанова від 18.04.2012 не набрала законної сили, то у суду першої інстанції не було підстав для розгляду питання про застосування норми п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, тому в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для припинення провадження у справі № 5011-64/6878-2012 із зазначеної у клопотаннях підстави, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягають.

Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 05.11.2012 сторонами подані письмові пояснення та документи.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третіх осіб, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, письмові пояснення, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем подана до суду першої інстанції позовна заява, у якій позивач просив визнати недійсними: додаткову угоду до договору № 33 від 30.03.2008 від 15.01.2010, укладену між відповідачем та Приватним підприємством "Цибулькін"; додаткову угоду до договору без номера від 31.03.2008 від 15.01.2010, укладену між відповідачем та Приватним підприємством "Цибулькін"; договір від 30.03.2008 № 32, укладений між відповідачем та Фізичною особою - підприємцем Цибулькіним Василем Федоровичем; договір від 01.04.2008 № 33, укладений між відповідачем та Фізичною особою -підприємцем Цибулькіним Василем Федоровичем; договір від 31.03.2008 без номеру, укладений між відповідачем та Фізичною особою -підприємцем Цибулькіним Василем Федоровичем та спонукати відповідача укласти договори на перевезення пасажирів по маршрутах №№ 9 та 14 з перевізником -претендентом, що зайняв в конкурсах друге місце, тобто з позивачем. Підставами позову зазначено норми ст.ст. 5, 6, 20 ГК України, ч.1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України; порушення вимог ст. 43, п.9 ст. 44 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 515 ЦК України; положення ч.2 ст. 53, ч.2 ст. 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 525.

У порядку ст. 22 ГПК України позивачем подана заява від 26.06.2012 про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач відмовився від вимоги про спонукання відповідача укласти договори на перевезення пасажирів по маршрутах №№ 9 та 14 з перевізником -претендентом, що зайняв в конкурсах друге місце, тобто із Фізичною особою -підприємцем Федчишеним Петром Аксентійовичем.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з протоколом № 10-1 засідання конкурсного комітету для визначення автомобільного перевізника по перевезенню пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, проведеного 27.03.08, зокрема, за маршрутом № 9: "5-й км. Балаклавського шосе -Балаклава", переможцем конкурсу визнано Фізичну особу -підприємця Цибулькіна Василя Федоровича, зайнявшим друге місце -АТП-14330; за маршрутом № 14: "сел. Кальфа -бух. Камишова" визнано переможцем конкурсу Фізичну особу -підприємця Цибулькіна Василя Федоровича, зайнявшим друге місце -Фізичну особу -підприємця Федчишена Петра Аксентійовича.

30.03.2008 між відповідачем та Фізичною особою -підприємцем Цибулькіним Василем Федоровичем укладено договір № 33 про організацію перевезення пасажирів автомобільним транспортом, згідно із п.1.1. якого відповідач, за договором замовник, надає Фізичній особі -підприємцю Цибулькіну Василю Федоровичу, за договором перевізнику, право на організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 14 (сел. Кальфа -бух. Камишова).

01.04.2008 між відповідачем та Фізичною особою -підприємцем Цибулькіним Василем Федоровичем укладено договір № 32 про організацію перевезення пасажирів автомобільним транспортом, відповідно до п.1.12 якого відповідач, за договором замовник, надає Фізичній особа -підприємцю Цибулькіну Василю Федоровичу, за договором перевізнику, право на організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 9 (5 км Балаклавського шосе -Балаклава).

15.01.2010 відповідачем та Фізичною особою -підприємцем Цибулькіним Василем Федоровичем укладено додаткову угоду про внесення змін до договору від 31.03.2008, якою сторони передбачили, у зв'язку з реорганізацією підприємства шляхом створення юридичної особи та зміною юридичної адреси, внести відповідні зміни в договір від 31.03.2008 про організацію перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусному маршруті загального користування № 9 (5 км Балаклавського шосе -Балаклава), виклавши юридичну адресу та найменування "Перевізника" в наступній редакції: 99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 6-А, Приватне підприємство "Цибулькін".

Також, 15.01.2010 відповідачем та Фізичною особою -підприємцем Цибулькіним Василем Федоровичем укладено додаткову угоду про внесення змін до договору № 33 від 30.03.2008, згідно із якою, у зв'язку з реорганізацією підприємства шляхом створення юридичної особи та зміни юридичної адреси, внесені відповідні зміни до договору від 30.03.2008 про організацію перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусному маршруті загального користування № 14 (сел. Кальфа -бухта Камишова -Маяк-2), виклавши юридичну адресу та найменування "Перевізника" в наступній редакції: 99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 6-А, Приватне підприємство "Цибулькін".

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-Ш, в редакції, чинній на момент укладення додаткових угод від 15.01.2010, (далі -Закон № 2344) організація пасажирських перевезень покладається на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні держадміністрації; органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані: проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування; забезпечувати укладання договорів на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником -переможцем конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути).

Статтями 42, 43 та 44 Закону № 2344 встановлено, що договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами; визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах; організація проведення конкурсу та визначення умов перевезення покладаються на органи виконавчої влади; автомобільний перевізник -переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення.

Відповідно до п.53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081, в редакції, чинний на момент укладення додаткових угод від 15.01.2010, організатор укладає з переможцем конкурсу договір (на міському та внутрішньо-обласному автобусних маршрутах); у разі письмової відмови перевізника-претендента, який став переможцем конкурсу, від укладення з організатором договору договір укладається з перевізником -претендентом, який посів друге місце.

У матеріалах справи відсутні докази того, що Фізична особа -підприємець Цибулькін Василь Федорович відмовився від укладання або виконання договорів про організацію перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 33 від 30.03.2008, № 32 від 01.04.2008, укладених ним із відповідачем, як із переможцем конкурсу з визначення автомобільного перевізника по перевезенню пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, згідно із протоколом № 10-1 від 27.03.2008.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно із ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, Законом та договорами від 30.03.2008 № 33, від 01.04.2008 № 32 не передбачено заборону на зміну зазначених договорів №№ 33, 32.

Статтею 7 Закону № 2344 встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право: достроково розірвати договір з автомобільним перевізником чи позбавити його дозволу в разі порушення ним умов договору і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування (групі маршрутів) автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце; у разі припинення автомобільним перевізником перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування призначити перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце.

В п.55 вищезгаданого Порядку передбачено, що організатор має право достроково розірвати договір автомобільного перевізника в разі порушення ним умов договору і укласти договір з автомобільним перевізником, який брав участь у відповідному конкурсі і посів друге місце.

У матеріалах справи відсутні докази порушення Фізичної особою - підприємцем Цибулькіним Василем Федоровичем умов договорів від 30.03.2008 № 32, від 01.04.2008 № 32.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язком для неї.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено того, що зміст договорів від 30.03.2008 № 33, від 01.04.2008 № 32, додаткових угод від 15.01.2010 про внесення змін до договорів №№ 33, 32 суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно із ст.ст. 1, 21 ГПК України юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного законом інтересу.

Однак, оскільки зміст договорів про організацію перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 30.03.2008 № 33, від 01.04.2008 та додаткових угод від 15.01.2010 до зазначених договорів, а також їх укладення, не суперечить нормам законодавства, то таким чином, укладення згаданих договорів та додаткових угод не порушує та не оспорює права позивача і його охоронювані законом інтереси.

Позивачем, на вимогу ухвали апеляційного господарського суду від 05.11.2012, не надано суду договір № б/н від 31.03.2008, про який зазначено ним у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, також цей договір не надано й відповідачем, отже позивачем не доведено матеріалами справи того, що зміст цього договору та його укладення порушує або оспорює права та законні інтереси позивача.

З огляду на викладене, відсутні підстави, передбачені нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення позовних вимог.

Апеляційна інстанція не погоджується із висновками суду першої інстанції, враховуючи наступні обставини.

Оскільки сторонами у договорах №№ 33, 32 та додаткових угодах до них від 15.01.2010 є Фізична особа -підприємець Цибулькін Василь Федорович, а внаслідок укладення зазначених додаткових угод - Приватне підприємство "Цибулькін", то рішення у справі № 5011-64/6878-2012 безумовно є таким, що впливає на права та обов'язки зазначених осіб.

У матеріалах справи відсутні докази ліквідації Фізичної особи - підприємця Цибулькіна Василя Федоровича, а відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, наданого станом на 13.09.2012, 08.04.1997 здійснена державна реєстрація Фізичної особи -підприємця Цибулькіна Василя Федоровича, а у графі зазначеного витягу: "Дата реєстрації рішення фізичної особи -підприємця про припинення підприємницької діяльності" зазначено, що такі відомості відсутні.

Статтею 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, матеріалами справи не підтверджено того, що права і законні інтереси позивача порушено та відсутні докази подання позивачем клопотання щодо прийняття судом рішення про спонукання відповідача розірвати договори від 30.03.2008 № 32, від 01.04.2008, від 31.03.2008 без номеру.

Апеляційна інстанція не погоджується із твердженням в апеляційних скаргах про те, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подана з порушенням положень ст. 22 ГПК України, оскільки зміст зазначеної заяви свідчить, що позивачем не були змінено підстави позову, а лише пред'явлено чотири позовні вимоги із п'яти, заявлених у позовній заяві.

Згідно із ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, встановлених нормами законодавства, для задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції повністю та прийняття нового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фізичної особи -підприємця Цибулькіна Василя Федоровича та Приватного підприємства "Цибулькін" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 у справі № 5011-64/6878-2012 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. У позові Фізичної особи -підприємця Федчишена Петра Аксентійовича відмовити повністю.

4. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Федчишена Петра Аксентійовича (99007, м. Севастополь, вул. Музики, 48, кв. 86; код 1881900657) на користь Фізичної особи -підприємця Цибулькіна Василя Федоровича (99040, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 123, кв. 29; код 2119313317) 536,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Федчишена Петра Аксентійовича (99007, м. Севастополь, вул. Музики, 48, кв. 86; код 1881900657) на користь Приватного підприємства "Цибулькін" (99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 6-а, 123, кв. 29; код 36634302) 536,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Справу № 5011-64/6878-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.