Постанова

від 04.12.2012 по справі 5017/2374/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.Справа № 5017/2374/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Аленіна О.Ю.

(склад судової колегії визначено відповідно до розпорядження № 962 від 03.12.2012 року „Про заміну судді у складі колегії")

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 04.12.2012 року:

від позивачів: Міністерство внутрішніх справ України -не з'явився;

Військова частина 3012 - Чернишова О.Т., за довіреністю;

від відповідача: Шепітко Г.І., за довіреністю;

від прокуратури: Чалий М.Г., за посвідченням;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Ланжерон"

на рішення господарського суду Одеської області від 22.10.2012 року

по справі № 5017/2374/2012

за позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та Військової частини 3012

до відповідача: Комунального підприємства „Ланжерон"

про стягнення 7712,32 грн.

В судовому засіданні 04 грудня 2012 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та військової частини 3012 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства „Ланжерон" про стягнення (з врахуванням уточнень) 7712,32 грн., з яких: 7440,00 грн. основного боргу та 272,32 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 509, 526, 530, 549, 626, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України та мотивовані несвоєчасним та не у повному обсязі виконанням КП „Ланжерон" грошового зобов'язання за договором № 8 про надання послуг по забезпеченню безпеки, укладеним 31.12.2009 року між КП „Ланжерон" та військовою частиною 3012, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 7440,00 грн., що стало підставою для нарахування пені в розмірі 272,32 грн. відповідно до умов пункту 5.5 вказаного договору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.10.2012 року по справі № 5017/2374/2012 (суддя Никифорчук М.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства „Ланжерон" на користь держави в особі військової частини 3012 заборгованість за договором № 8 від 31.12.2009 року в сумі 7440,00 грн., 272,32 грн. пені та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду обґрунтовано умовами договору № 8 від 31.12.2009 року, положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України та мотивовано доведеністю позивачем відповідними документальними доказами заборгованості відповідача за надані позивачем послуги на підставі договору, внаслідок чого позивачем правомірно нараховано пеню виходячи з умов пункту 5.5 вказаного договору.

Не погодившись з рішенням суду, КП „Ланжерон" звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 22.10.2012 року скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник послався на наступне: - судом не враховано обставину, що акт виконаних робіт по забезпеченню безпеки на об'єкті № 387 від 31.12.2010 року відповідачем не підписувався; - судом не звернуто уваги на відсутність в матеріалах справи табелю робочого часу, який також повинен підписуватись сторонами відповідно до умов пункту 4.1 договору № 8 від 31.12.2009 року.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши представників сторін та прокуратури, колегія суддів дійшла до висновків про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі апеляційного розгляду справи, що 31.12.2009 року між КП „Ланжерон" (замовник) та військовою частиною 3012 ВВ МВС України (виконавець) укладено договір № 8 про надання послуг по забезпеченню безпеки.

Згідно п.п. 2.1.1 договору виконавець зобов'язаний здійснювати забезпечення безпеки на території відповідача згідно дислокації об'єкту за адресою: місто Одеса, пляж Ланжерон у встановлений час за планом комплексного використання сил та засобів.

Відповідно до п.п. 3.1.1, 4.1 договору № 8 від 31.12.2009 року відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату наданих позивачем послуг шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 банківських днів після підписання акту наданих послуг та табелю робочого часу.

Відповідно до п. 4.2 договору вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 5,00 грн., вартість послуг по забезпеченню безпеки за один місяць становить: за 28 днів - 6720 грн., 30 діб - 7200 грн., за 31 добу - 7440 грн.

Відповідно до п.п. 8.7 договору він діє з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.

Додатковою угодою № 1 від 05.01.2010 року сторони встановили, що договір № 8 від 31.12.2009 року вступає в дію з 15.01.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що спірним є питання щодо надання позивачем послуг з безпеки у грудні 2010 року, вартість яких складає 7440,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 цього Кодексу до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 вказаного Кодексу встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Колегія суддів відмічає, що наявні в матеріалах справи докази - рахунок на оплату вартості послуг за грудень 2010 року в сумі 7440,00 грн., акт № 387 виконаних робіт по забезпеченню безпеки на об'єкті, акт звірки розрахунків станом на 27.07.2012 року (підписаний відповідачем), а також витребуваний колегією суддів табель виділення особового складу на службу по забезпеченню безпеки згідно договору № 8 від 31.12.2009 року за грудень 2010 року свідчать про доведеність позивачем обставин належного виконання своїх зобов'язань у грудні 2010 року відповідно до умов договору № 8 від 31.12.2009 року, тоді як відповідачем не надано доказів на підтвердження оплати виконавцю вартості наданих у грудні 2010 року послуг у розмірі 7440,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає про нездійснення у грудні 2010 року військовою частиною 3012 послуг по забезпеченню безпеки на території КП „Ланжерон", що є, за твердженням відповідача, законною підставою для несплати послуг, які не надавались.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.п. 3.1.3 договору № 8 про надання послуг по забезпеченню безпеки від 31.12.2009 року замовник (КП „Ланжерон") зобов'язаний негайно письмово повідомити виконавця (військова частина 3012) про неналежне забезпечення безпеки його особовим складом або про інші будь -які порушення з його боку (не пізніше 5 діб з моменту виникнення зазначених обставин).

Відповідач, заперечуючи проти позову з викладених вище обставин, не надав доказів письмового повідомлення виконавця про неналежне забезпечення ним безпеки у грудні 2010 року, відтак, обставини, на які посилається КП „Ланжерон", є недоведеними.

Згідно частин 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Місцевий господарський суд, дійшовши правомірного висновку про наявність боргу відповідача, що є порушенням останнім зобов'язання, на законних підставах стягнув з відповідача основний борг в сумі 7440,00 грн. та пеню в розмірі 272,32 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, рішення господарського суду від 22.10.2012 року є таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального і матеріального права, і підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 22.10.2012 року по справі № 5017/2374/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 06.12.2012 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Ю. Аленін