Постанова

від 05.12.2012 по справі 5006/47/2/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.12.2012 р. справа №5006/47/2/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Стойка О.В. при секретарі Ложка Н.Л. від позивача:Пеліхос Є.М. -за дов. № 266 від 19.12.11 р., Шапошник Р.О. -за дов. № 358 від 22.02.12 р. від відповідача:Кожушко Т.П. -за дов. № 68-01/347 від 04.12.12 р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДонецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна НАН України, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 25.10.2012 року у справі№ 5006/47/2/2012 (головуючий суддя Фурсова С.М., судді Архипенко О.М., Сажнева М.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз", м. Донецьк до відповідачаДонецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна НАН України, м. Донецьк простягнення 185482 грн. 03 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна НАН України, м. Донецьк про стягнення 185482 грн. 03 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.10.12 р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" були задоволені частково. Стягнуто з Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна НАН України, м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз", м. Донецьк заборгованість за постачання природного газу у розмірі 170816 грн. 76 коп., пеню у розмірі 10977 грн. 13 коп., 3% річних у розмірі 2136 грн. 71 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 1537 грн. 34 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Донецький фізико-технічний інститут імені О.О. Галкіна НАН України, м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 2510.12 р. скасувати та прийняти нове рішення.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги, відповідач надав доповнення до апеляційної скарги, яке судовою колегією прийнято до розгляду. Також відповідач заявив про долучення до матеріалів справи додаткової угоди до договору від 12.12.11 р., яка не була предметом розгляду у суді першої інстанції без надання клопотання про це у розумінні норм процесуального права України. Судова колегія розглянула заяву та відмовила у її задоволенні, оскільки відповідач не надав суду доказів у розумінні ст. 101 Господарського процесуального кодексу України неможливості подання цього доказу суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5006/47/2/2012 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.11 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" (продавець) та Донецьким фізико-технічним інститутом імені О.О. Галкіна Національної академії наук України (покупець) було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти № 60-Б, згідно умов якого продавець зобов'язався поставити покупцеві природний газ, отриманий від постачальника, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному пунктом 1.2 цього Договору.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" згідно приписів Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.08 р. № 514-VI здійснило заміну організаційно-правової форми на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз".

Пунктом 10.1 договору сторони домовились, що цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, а у разі, якщо сторони при укладенні цього договору керуються положеннями Закону України "Про здійснення державних закупівель" не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались з 01 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків -до їх повного здійснення.

Згідно п. 1.2 договору, продавець передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 949 тисяч кубометрів. Одиницею виміру кількості природного газу при його обліку відповідно ДЕСТ 2939-63 встановлюється один кубічний метр, приведений до стандартних умов при температурі 293,15 градусів Кельвіна (20 градусів Цельсія) і тиску 101,325 кПа (760 мм ртутного стовпчика).

У відповідності до п. 2.1 договору, продавець повинен передати (поставити) покупцю газ, якість якого відповідає вимогам ДЕСТ 5542-87.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що ціна природного газу без урахування податку на додану вартість, цільової надбавки до ціни газу, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання становить 2 282,00 гривень за 1000 м 3 . Загальна вартість природного газу складає 3115,2480 гривень за 1000 м 3 , де: 2738,40 гривень (у тому числі ПДВ -456,40 гривень) -ціна природного газу, відповідно до постанови НКРЕ від 27.12.2010 № 1965; 54,7680 гривень (у тому числі ПДВ - 9,1280 гривень) -цільова надбавка на природний газ; 147,84 гривень (у тому числі ПДВ -24,64 гривень) - тариф на транспортування природного газу розподільчими трубопроводами для ВАТ "Донецькміськгаз", встановлений постановою НКРЕ від 30.07.10 р. № 960; 41,28 гривень (у тому числі ПДВ -6,68 гривень) -тариф на постачання природного газу для ВАТ "Донецькміськгаз", встановлений постановою НКРЕ від 30.07.10 р. № 1007; 132,96 гривень (у тому числі ПДВ -22,16 гривень) -тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, встановлений постановою НКРЕ від 30.07.10 р. № 1007. Загальна вартість цього Договору на дату його укладання становить 2956370 грн. 35 коп., у тому числі ПДВ -492728 грн. 39 коп.

У відповідності до п. 4.1 договору, оплата вважається здійсненою покупцем з моменту надходження коштів на розподільчий рахунок продавця. Остаточний розрахунок здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за звітним відповідно до актів приймання-передачі та актів виконаних робіт. При невиконанні покупцем вимог, у пункті 4.1 цього Договору, продавець має право припинити постачання газу покупцеві з 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 5.2.1 договору передбачено, що право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Згідно п.п. 6.1.1, 6.1.2, 6.1.3, 6.3.1, 6.3.2 договору, відповідач (покупець) зобов'язався: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ; прийняти газ від продавця в обсягах зазначених в пункті 1.2 Договору; підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки, позивач (продавець) в свою чергу зобов'язався: забезпечити поставку газу у строки, встановлені договором; забезпечити поставку газу, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ Договору.

Відповідно п. 2.1 Додатку № 1 від 29.01.11 року до договору, облік газу ведеться згідно Правил обліку газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Мінпалива та енергетики України від 27.12.05 р. № 618.

З Акту на зняття пломби та відновлення газопостачання від 01.11.11 р. вбачається, що майстер РЕМ Ворошиловського району ПАТ "Донецькміськгаз" зняв пломбу із засувної арматури котельної відповідача для відновлення газопостачання котельної Донецького фізико-технічного інституту у зв'язку з початком опалювального сезону. Показники вимірювальних приладів обліку газу на момент зняття пломби складали 675057.

07 листопада 2011 року до позивача від відповідача надійшла телефонограма про неполадки в роботі вузла обліку газу.

Представником ПАТ "Донецькміськгаз" 08.11.11 року було складено акт перевірки вузла обліку газу із зауваженням про періодично виниклу аварійну ситуацію по датчику температури газу. Пломба з датчику температури була знята для усунення несправності та здачі датчику до ремонту. За результатами перевірки вузол газу визнаний непридатний до подальшої експлуатації відповідно до положень Правил обліку газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Мінпалива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 за № 67/11941 (далі -Правила № 618), оскільки вузол обліку газу не було обладнано датчиком температури.

15.11.11 року на адресу позивача було надіслано телефонограму про опломбування датчику температури після його державної повірки.

Представник ПАТ "Донецькміськгаз" 16.11.11 року здійснив опломбування датчику температури і вузол обліку газу відповідача було визнано придатним до подальшої експлуатації.

Згідно п. 5.13 Правил № 618, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Позивач на підставі п. 5.13 Правил № 618 здійснив перерахунок спожитого відповідачем газу від дати пуску газу (01.11.11 р.) по дату усунення аварійної ситуації (16.11.11 р.), за номінальним споживанням котла ДКВР 10/13 № 3 Q=365 м3/год. Тривалість аварійної ситуації за період з 01 листопада 2011 року по 16 листопада 2011 року склала 269,13 годин.

Відповідач оплату перерахованого спожитого газу у повному обсязі не здійснив, у зв»язку з чим позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 170816 грн. 76 коп., інфляційних у розмірі 1537 грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 2136 грн. 71 коп. та пені у розмірі 10991 грн. 21 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав свої договірні зобов'язання з оплати отриманої кількості природного газу, що підтверджується звітом аварійних об'ємів, протоколом аварійних ситуацій та деталізацією розрахунку об'єму спожитого природного газу. Крім того, в матеріалах справи є наявними додаткова угода від 30.09.11 р. ( що є невід»ємною частиною договору № 60-Б про закупівлю природного газу за державні кошти від 29.01.11 р.), якою сторони погодили загальну вартість природного газу за 1000м 3 та акти приймання-передачі природного газу № 60-Б від 30.11.11 р. і 31.12.11 р., якими підтверджено обсяг спожитого відповідачем газу. Додаткова угода від 30.09.11 р. та акти приймання-передачі природного газу № 60-Б від 30.11.11 р. і 31.12.11 р. підписані представниками обох сторін без зауважень та заперечень та скріплені печатками сторін обох підприємств. Посилання відповідача на наступні його заперечення щодо тексту акту від 30.11.11р. не можуть бути прийняті в якості належного оформлення заперечень та зауважень, передбаченого умовами договору, що є підставою позову.

Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу заборгованості за спожитий газ, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 170816 грн. 76 коп.

Також позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 11.12.11 р. по 22.04.12 р. у розмірі 2136 грн. 71 коп. та інфляційні згідно приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період з грудня 2011 року по березень 2012 року у розмірі 1537 грн. 35 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача інфляційні лише у розмірі 1537 грн. 34 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з причини девальвації грошової одиниці України за період з грудня 2011 року по березень 2012 року та 3% річних за період з 11.12.11 р. по 22.04.12 р. у розмірі 2136 грн. 71 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з відмовою у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних у розмірі 00 грн. 01 коп. через невірний розрахунок позивача.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь пеню відповідно до п. 7.3.1 договору за період з 11.12.11 р. по 23.04.12 р. у розмірі 10991 грн. 21 коп.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2. ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.3.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення відповідачем умов Договору, відповідач зобов'язаний (крім суми заборгованості) сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню лише у розмірі 10977 грн. 13 коп. за період з 11.12.11 р. по 23.04.12 р.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача лише частково та правомірно стягнуто з Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна НАН України, м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз", м. Донецьк заборгованість за постачання природного газу у розмірі 170816 грн. 76 коп., пеню у розмірі 10977 грн. 13 коп., 3% річних у розмірі 2136 грн. 71 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 1537 грн. 34 коп. з відмовою в іншій частині позову через невірний розрахунок позивача.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, судом відхилені ствердження відповідача про нібито необхідність позивачу змінити підставу позову в зв»язку з тим, що спір виник на підставі акту приймання-передачі, оскільки підставою позову є обставини, з яких виник спір, тобто, договір та первинні документи, що підтверджують факт його виконання -акти приймання-передачі.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 25.10.2012 р. у справі № 5006/47/2/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Донецького фізико-технічного інституту імені О.О. Галкіна НАН України, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 25.10.2012 р. у справі № 5006/47/2/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 25.10.2012 р. у справі № 5006/47/2/2012 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5-ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.