Постанова

від 03.12.2012 по справі 2а-12345/12/0170/4

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2012 р. о 15:00 Справа №2а-12345/12/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В.,

за участю представника позивача - Потапенко Б.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства "Фокстрот-Ялта"

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Дочірнє підприємство "Фокстрот-Ялта" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002571502 від 18.10.2012 року.

Позов мотивовано тим, що відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2012 року, в ході якої не було виявлено нових порушень, натомість зафіксовано факти за актами перевірок та податковими-повідомленнями рішеннями, які вже оскаржуються позивачем в судовому порядку.

Ухвалами суду від 02.11.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В ході судового розгляду справи встановлено, що вірною назвою відповідача є Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору, пояснив, що акт перевірки, на підставі якого відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, складений з порушенням норм Податкового кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, надіслав письмові заперечення на адміністративний позов та додаткові пояснення.

Приймаючи до уваги, що відповідач являється суб'єктом владних повноважень та його неявка не перешкоджає розглядові справи по суті, наявність в матеріалах справи заперечень відповідача, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача, повідомленого належним чином, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Фокстрот-Ялта" зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 04.06.2004 року (ідентифікаційний код юридичної особи 32935334), з 18.06.2004 року знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м.Ялта АР Крим та відповідно до Свідоцтва №10002814 від 29.11.2006 року з 21.06.2004 року є платником податку на додану вартість (а.с.74-78,114-120,137).

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивач з податку додану вартість за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт №1827/15-02/32935334 від 04.10.2012 року (далі-Акт) (а.с.5-7).

За висновками даного акту встановлено порушення п.4.6.7 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228 (далі - Порядок №1492), а саме методологічне порушення, що не вплинуло на розрахунки з бюджетом.

За Актом перевірки, порушення виразилося у завищенні суми залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації), яке було зменшено на 1141090,00 грн., у т.ч.:

- у сумі 931090,00 грн. на підставі п.44.1,п.44.3, п.44.4 ст.44, п.191.2 ст.192, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, згідно акту документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за січень 2012 року від 02.04.2012 року №371/22-03/32935334/1;

- у сумі 210000,00 грн. на підставі п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, згідно акту документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року від 15.09.2011 року №2637/23-1/32935334/177.

При цьому, в акті зазначено, що Ухвалою Окружного адміністративного суду АРКрим по справі №2а-4369/12/0170/2 від 23.05.2012 року призначена експертиза у справі та зупинено провадження у справі; постановою Окружного адміністративного суду АРКрим по справі №2а-1036/12/0170/4 від 30.08.2012 року адміністративний позов задоволено.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012 року №0002571502 про зменшення позивачу розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1141090,00 грн. (а.с. 72).

Досліджуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд встановив таке.

Судом встановлено, що позивачем 18.09.2012 року подано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року, у якій він самостійно визначив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) в розмірі 1274476,00 грн., визначений позивачем як різниця між залишком від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22) та сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23). (а.с.121-124).

При цьому, збільшення або зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу (рядок 21.3) позивачем не відображено.

Відповідно до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України (тут і далі по тексту нормативно - правові акти в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, саме ПК України встановлює порядок дій посадових осіб при проведенні перевірок, їх види, підстави їх проведення та порядок оформлення результатів перевірок.

Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п.75.1 ст.75 ПК України, при цьому зазначено, що камеральні перевірки проводяться органами держаної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

У п.86.2 ст.86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки,встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім того, на виконання вимог ПК України листом ДПА України від 21.06.2011 року №17197/7/15-0617 «Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів» також зазначено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:

- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);

- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;

2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);

7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд констатує, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише данні податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.

Натомість, судом встановлено, що під час здійснення камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за серпень 2012 року відповідачем використано акт документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за січень 2012 року від 02.04.2012 року №371/22-03/32935334/1; акт документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року від 15.09.2011 року №2637/23-1/32935334/177; Ухвалу Окружного адміністративного суду АРКрим по справі №2а-4369/12/0170/2 від 23.05.2012 року; постанову Окружного адміністративного суду АРКрим по справі №2а-1036/12/0170/4 від 30.08.2012 року, про що зазначено в Акті. (а.с.5, 8-71).

Під час проведення камеральної перевірки посадовими особами відповідача не перевірялась данні податкової декларації (розрахунків) платника податків, складання підсумків, неправильність застосування ставок податків і податкових пільг.

У акті перевірки також не встановлено методології проведення розрахунків, які призвели до завищенні суми залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Натомість у Акті перевірки фактично надається правова оцінка господарським правовідносинам позивача щодо розгляду його адміністративних позовів судами та щодо висновків перевірок податковими органами додержання позивачем вимог податкового законодавства.

Тобто відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі предмету такої перевірки та обставин, які перевіряються під час проведення камеральної перевірки.

Оскільки предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, суд зазначає, що документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача з дослідженням та оцінкою всіх первинних документів за спірними відносинами, а сама перевірка повинна проводитись у т.ч. на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку.

Тому суд критично оцінює посилання відповідача щодо розцінення використаних під час камеральної перевірки актів попередніх перевірок в якості перевірки податкової звітності позивача, вважає їх лише припущеннями відповідача, використання яких не допускається при проведенні камеральної перевірки.

Крім того, оцінюючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Під час проведення камеральної перевірки порушенням порядку її заповнення зазначено п.4.6.7 розділу V Порядку №1492.

Відповідно до п.4.6.7 розділу V Порядку №1492 - рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Відповідно до п.86.1. ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.(п.86.8 ст.86 ПК України).

Згідно з п.58.1. ст.58 у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18.ст.56 ПК України).

Отже, суд зазначає, що Акт перевірки є документом, в якому встановлені певні факти, який не можна визнати рішенням суб'єкта владних повноважень, його складення не має правових наслідків.

Натомість, правовим наслідком, що породжує певні права та обов'язки для позивача є саме податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами акта перевірки та узгоджене у відповідному порядку.

Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням відповідач зменшив позивачу розмір залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1141090,00 грн. у т.ч.:

- у сумі 931090,00 грн. згідно акту документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за січень 2012 року від 02.04.2012 року №371/22-03/32935334/1 (а.с.8-17), за наслідками якого прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000962301 від 12.04.2012 року, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення ПДВ у розмірі 931090,00 грн. (а.с.152);

- у сумі 210000,00 грн. згідно акту документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року від 15.09.2011 року №2637/23-1/32935334/177 (а.с.18-56), за наслідками якого прийняте податкове повідомлення-рішення №0003712301 про зменшення залишку від'ємного значення ПДВ у розмірі 210000,00 грн.(а.с.157).

У той же час судом встановлено, що зазначені рішення оскаржені позивачем в судовому порядку, що підтверджується Ухвалами Окружного адміністративного суду АРКрим по справі №2а-4369/12/0170/2 від 23.05.2012 року про призначення експертизи у справі та зупинення провадження (а.с.70-71); постановою Окружного адміністративного суду АРКрим по справі №2а-1036/12/0170/4 від 30.08.2012 року, що не набрала законної сили у зв'язку її оскарженням податковими органами в апеляційному порядку (а.с.57-69).

Отже, зазначені податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для зменшення позивачу розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1141090,00 грн. є неузгодженим до дня набрання судовими рішенням законної сили.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заповнено рядок 21.3 декларації з ПДВ за серпень 2012 року, а висновки відповідача з цього приводу суперечать діючому законодавству.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, не довів правомірності використання під час проведення камеральної перевірки позивача декларації з ПДВ за серпень 2012 року актів перевірки, рішень судів та не спростував право позивача на декларування у декларації з ПДВ за серпень 2012 року залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1141090,00 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2012 року №0002571502 про зменшення позивачу розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року у розмірі 1141090,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним, та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2146,00 грн.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судовий збір підлягає стягненню із Державного бюджету України шляхом його безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

У судовому засіданні 03.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 07.12.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби від 18.10.2012 року №0002571502 про зменшення Дочірньому підприємству "Фокстрот-Ялта" (ідентифікаційний код юридичної особи 32935334) розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року у розмірі 1141090,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Фокстрот-Ялта" (ідентифікаційний код юридичної особи 32935334) судовий збір у розмірі 2146,00 грн. шляхом безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю.Циганова