Постанова

від 19.11.2012 по справі 2а-10148/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2012 року справа № 2а-10148/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Павлюк В.О., розглянувши у відкритому судому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фавероль» доДержавної податкової інспекції Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за участю представників сторін:

від позивача: Пархоменко С.О.,

від відповідача: Гунчу В.В.

Відповідно до п.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фавероль» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Держаної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.201.1, п.200.4, п.200.7 ст.200, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України та винесено податкове повідомлення-рішення. Встановлене порушення, як вважає позивач, не відповідає дійсним обставинам справи. У зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надано суду усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.201.1, п.200.4, п.200.7 ст.200, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, що підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу від 16.01.2012 №9/07-226 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фавероль»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 03.02.2012 №24/07-214/31731969, яким встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.201.1, п.200.4, п.200.7 ст.200, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України та винесено податкові повідомлення-рішення №0000107225 від 17.02.11, відповідно до якого ТОВ «Фавероль»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 15138,75 грн., в т.ч.: 12 111 грн. зменшена сума бюджетного відшкодування; 3 027,75грн. нараховані штрафні санкції на суму бюджетного відшкодування та податкове повідомлення-рішення №0000117225 від 17.02.12 , відповідно до якого ТОВ «Фавероль»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 1791,25 грн., в т.ч.: 1433,00грн. зменшена сума бюджетного відшкодування; 358,25грн. нараховані штрафні санкції на суму бюджетного відшкодування.

Не погоджуючись з встановленими порушеннями актом перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем оскаржено рішення в адміністративному порядку.

ТОВ «Фавероль»на адресу Державної податкової служби у м. Києві подано первинну скаргу 29.02.2012 №2 на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0000107225 від 17.02.2011, №0000117225 від 17.02.2012.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 04.05.2012 №2577/10/12-114 про результати розгляду первинної скарги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0000107225 від 17.02.2011 в частині нарахування 3342,00грн. суми бюджетного відшкодування ПДВ та 835,50грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0000117225 від 17.02.2012.

Не погоджуючись з висновками рішення Державної податкової служби у м. Києві від 04.05.2012 №2577/10/12-114 ТОВ «Фавероль»подано до Державної податкової служби України повторну скаргу №10 від 23.05.2012 на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0000107225 від 17.02.11.

Рішенням Державної податкової служби України №10225/6/10-2115 від 18.06.2012 про результати розгляду повторної скарги скаргу ТОВ «Фавероль»залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000107225 від 17.02.2011 без змін.

В зв'язку з чим, ДПІ у Шевченківському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0004915668 від 14.09.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 10961,25грн.

Представник відповідача в своїх запереченнях посилається на наступне. Аналізом податкових декларацій за звітні (податкові) періоди за червень, липень, серпень 2011 року, в яких виникло від'ємне значення податку на додану вартість, та за вересень 2011 року за який задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість, встановлено відхилення сум кредиту по зазначеним періодам (за червень 2011 року -40,00грн., за липень 2011 року -1492,00грн., за серпень 2011 року -2560,00грн., за вересень 2011 року -1433,00грн.).

Перевіркою правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2011 року встановлено, що до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість по податкових накладних, які виписані постачальниками в попередніх податкових періодах. Підтверджуючих документів на отримання податкових накладних не надано.

Суд з такими твердженнями представника відповідача не може погодитися виходячи з наступного.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

На виконання зазначених норм Податкового кодексу України, позивачем подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за вересень 2011 року з відображенням суми бюджетного відшкодування у розмірі 15338,00грн.; довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається не погашеним після бюджетного відшкодування отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року; заяву про відшкодування суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.11 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку»від 27.12.2010 №1238 визначений перелік достатніх підстав для визначення достовірності та нарахування бюджетного відшкодування: 1. Порушення справи про банкрутство відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»стосовно платника податку на додану вартість (далі - платник) та/або його постачальників; 2. Наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів (стосовно платника та/або його постачальників) про: 1) відсутність підтвердження відомостей, внесених до зазначеного Реєстру; 2) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); 3) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; 4) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; 5) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, стосовно яких відсутні рішення або відомості, які є підставою для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця; 3. Існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки; 4. Відсутність даних у податковій звітності платника про здійснення протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) операцій з постачання товарів/послуг, до яких застосовується нульова ставка податку на додану вартість, або наявність даних про те, що обсяг таких операцій становить менш як 50 відсотків загального обсягу постачання; 5. Невідповідність платника жодному з таких критеріїв: 1) у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом IV Податкового кодексу України, чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником, перевищує 20 осіб та середня заробітна плата усіх працівників не менше ніж у 2,5 раза перевищує мінімальний установлений законодавством рівень; 2) має основні фонди для провадження задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців; 3) рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом III Податкового кодексу України; 6. Відсутність протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів) документальних планових перевірок; 7. Наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо порушення позивачем зазначених вимог Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238, таким чином визначене у податковому повідомленні-рішенні порушення вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України щодо завищення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Фавероль»з податку на додану вартість не знайшли свого документального підтвердежння.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №0004915668від 14.09.2012.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 109 (сто дев'ять) грн. 61коп. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фавероль»(04060, м. Київ, вул. Ясногірська, 35, код ЄДРПОУ 31731969) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (04050, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, ідентифікаційний код 26088877) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук