Ухвала

від 22.11.2012 по справі 2-а-468/07/1522

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 року м. Київ К-9884/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2010 року

у справі № 2-а-468/07/1522

за позовом Державної податкової адміністрації у Одеській області

до ОСОБА_3, Приватного підприємства «Антарес плюс»

про визнання правочину нечинним

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова адміністрація у Одеській області звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3, Приватного підприємства «Антарес плюс»про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2007р. позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2010р. постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2007р. скасовано, провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2010р., залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

ст.17 КАС України до визначено категорії справ, розгляд яких здійснюється в порядку адміністративного судочинства. п.4 ст.17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Ст.104 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р., а також іншими законами не передбачено право органів державної податкової служби на звернення із позовними заявами про визнання недійсними установчих документів, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, визнання недійсними свідоцтва платника податку на додану вартість та первинних бухгалтерських документів з будь-яких підстав.

Виключні підстави для ухвалення судового рішення щодо припинення юридичної особи містяться в ч.2 ст.38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб" від 15.05.2003р.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, щодо того, що позивачем в позовній заяві та судом першої інстанції в постанові від 19.01.2007р. не наведено посилання на норми законодавства, якими передбачено право контролюючому органу на звернення до суду з зазначеною категорією спорів.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.157 КАС України що суд закриває провадження у справі у разі, зокрема, ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною по справі.

Згідно з абзацом 2 ч.6 ст. 39 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003р. визначено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, до Одеського апеляційного адміністративного суду був наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якого до Єдиного державного реєстру 18.12.2006р. було внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи відповідача у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, щодо того, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі має бути закрите.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2010 року у справі № 2-а-468/07/1522 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Одеській області відхилити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2010 року у справі № 2-а-468/07/1522 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко