Ухвала

від 05.12.2012 по справі 1570/3479/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 р.Справа № 1570/3479/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шевчук О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одесакомунекологія" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31.05.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Одесакомунекологія" (надалі - ТОВ "Одесакомунекологія") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2012 року №0000792203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1300292грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. позов задоволений; скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.05.2012 року №0000792203.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 26.04.2012р. по 04.05.2012р. посадовими особами відповідача на підставі наказу ДПІ в Суворовському районі міста Одеси від 24 квітня 2012 року №318, згідно із пп.20.1.4 п. 20.1, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п. 78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Одесакомунекологія" по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Забудова Світу», ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Майстерня Заходів»за період з 01.12.2010р. по 29.02.2012р., за результатами якої складено акт №892/223/34995861 від 11.05.2012 року. /т.7 а.с.27-67/

Лише, з врахуванням висновків акту ДПІ у Печерському районі м.Києва від 14.03.2012р. №209/22-4/36590737 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Майстерня Заходів»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період листопад -грудень 2010р., січень-жовтень 2011р.», акту перевірки від 01.03.2012р.№1109/23-4/37242411 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента ТОВ «Забудова Світу»з питань підтвердження отриманих даних від платників податків за період червень-серпень 2011р.», акту перевірки від 16.03.2012р. № 298/22-3/372424111 «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Забудова Світу»з питань підтвердження отриманих даних від платників податків за період з 01.09.2010р. по 30.09.2011р.», акту перевірки від 07.03.2012р. №107/22-2/37508271 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Тетрабудсервіс»щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.08.2011р. по 31.01.2012р.»визначено порушення позивачем: - пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 22, ст. 185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, встановлено завищення податкового кредиту та відповідно заниження позитивного значення податку на додану вартість на загальну суму 1079839грн., у тому числі: за грудень 2010 року на суму 81781грн., за березень 2011 року на суму 2444грн., за червень 2011 року на суму 195591грн., за липень 2011 року на суму 182753грн., за серпень 2011 року на суму 87992грн., за вересень 2011 року на суму 91217грн., за жовтень 2011 року на суму 436547грн., за листопад 2011 року на суму 1060грн., за грудень 2011 року на суму 454грн.

На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2012 року № 0000792203 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1300292грн. (1079839грн. - за основним платежем, 220453грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) /т.1 а.с.4/

Разом з тим, згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.7.4.5 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг). Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачалося, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1 цієї статті має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний період (п.7.7. 3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Закон України «Про податок на додану вартість»діяв до 01.01.2011 р., тому його положення можна застосовувати лише за період грудень 2010р. З 01.01.2011 р. слід керуватися положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.255 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що відступ права вимоги -операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції на підтвердження правильності декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 29.02.2012 року позивачем до суду та податковій надано: свідоцтва про державну реєстрацію контрагентів та про реєстрацію їх як платників податку на додану вартість; договори: про переуступку права вимоги, підряду, поставки, на створення науково-технічної продукції; видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; акти надання послуг, приймання-передачі матеріалів, прийому виконаних робіт; договірні ціни; підсумкові відомості ресурсів; календарні графіки; довідки про вартість виконаних робіт; відомості розрахунків з постачальниками; банківські виписки; рахунки; рахунки-фактури; кошториси; журнал реєстрації довіреностей; будівельні ліцензії; довідку Державної фінансової інспекції в Одеській області. /т.1 а.с.74-202, т.2 а.с.1-36, 42-47, 50-232, т.3 а.с.1-6, 10-13, 15-64, 69-241, т.4 а.с.1-236, 239-241, т.5 а.с.1-231, т.6 а.с.1-244, т.7 а.с.1-20, 92-94, 100, 105-107/

ТОВ "Одесакомунекологія" та ТОВ «Забудова Світу», ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Майстерня Заходів»на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходились за зареєстрованим місцезнаходження, перебували на податковому обліку, мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

Отже, суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідачем на вимогу суду будь-яких доказів на спростування доказів реальності виконання позивачем та контрагентами господарських угод не надано.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: