Рішення

від 12.12.2012 по справі 22-ц-6200/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Провадження № 22-ц-6200/12 22-ц/1090/8732/12 Головуючий у І інстанції Рудик Ю.В. Категорія 44Доповідач у 2 інстанціїКулішенко 12.12.2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 грудня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Лащенка В.Д.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Корзаченко І.Ф.,

при секретарі : Бевзюк М.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, управління Держкомзему у Миронівському районі Київської області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, який мотивувала тим, що їй на праві приватної власності належить будинок в АДРЕСА_1. В її користування перебуває земельна ділянка площею 0, 25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельна ділянка площею 1,23 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

В червні 2011 року вона уклала договір з ТОВ «Науково - виробнича фірма«Кадастр Універсал»на розробку технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки. Під час розробки технічної документації, з'ясувалося, що контур земельної ділянки суміжного землевласника ОСОБА_2, який приватизував землю раніше, накладається на контур її земельної ділянки.

ОСОБА_2 при проведенні землевпорядних робіт щодо приватизації земельних ділянок, які перебували в його користуванні, шляхом обману отримав її підпис на акті про встановлення в натурі меж.

Просила визнати незаконними та скасувати державні акти на право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_2 серії ЯК № 044464 площею 0,2500 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 3222984003:03:204:0010, серії ЯК № 044465 цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. кадастровий номер земельної ділянки 3222984003:03:204:0011 , що розташовані в АДРЕСА_2Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано незаконними та скасовано державні акти на право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_2: серії ЯК № 044464 площею 0, 2500 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 3222984003:03:204:0010, серії ЯК № 044465 цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3222984003:03:204:0011, що розташовані в по АДРЕСА_2

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 згідно договору купівлі - продажу від 26 жовтня 2007 року придбав будинок АДРЕСА_2

ОСОБА_2 є власником земельних ділянок на підставі державних актів серії ЯК № 044464 площею 0,2500 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 3222984003:03:204:0010, серії ЯК № 044465 цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3222984003:03:204:0011 , що розташовані в АДРЕСА_2 Державні акти видані на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, для ведення особистого селянського господарства , розробленої суб'єктом господарювання ТОВ НВФ «Кадастр - Універсал».

Суд встановив, також, що контур земельної ділянки ОСОБА_2 накладається на контур земельної ділянки суміжного землекористувача ОСОБА_3 Зазначена площа накладки утворилася при внесенні даних в земельно-кадастрову базу, згідно зведеного кадастрового плану (а.с.18).

Актом комісії по агропромисловому комплексу Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області від 09 липня 2011 року було встановлено, що при виготовленні державного акта на земельну ділянку ОСОБА_2 він сам вказав де провести межу земельної ділянки з ОСОБА_3 (а.с.21).

Суд встановив також , що підпис в акті про встановлення меж земельної ділянки від ОСОБА_3 було отримано дружиною відповідача шляхом обману і прийшов до висновку, що ОСОБА_2 самовільно зайняв 0,11 га, які перебували в користуванні позивачки.

Разом з тим, при ухваленні рішення, суд посилався на відсутність рішення органу виконавчої влади, або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність, або користування ОСОБА_2 у технічній документації із землеустрою і взяв за основу довідку №250 від 19 вересня 2012 року, видану Малобукринською сільською радою (а.с.130, 109) про те, що ніяких рішень по земельних ділянках відповідача сесіями ради не приймалось.

Однак суджень, щодо рішень Малобукринської сільської ради про надання дозволу на розробку документації від 03.11.2008 року та про затвердження технічної документації від 22.11.2010 року, копії яких містяться в справі (а.с.82,83) суд не навів.

Суд визначив, що рішення про надання у користування чи у власність земельної ділянки ОСОБА_2 після придбання будинку не приймалося, а отримані державні акти є незаконними.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Приймаючи рішення про визнання незаконними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, які були видані ОСОБА_2, суд не зазначив, які саме вимоги закону та вимоги Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності не земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 року, були допущені при їх видачі.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.ст.152, 153 ЗК України, суд не мав права визнавати незаконним державний акт на землю, не визнавши недійсним рішення Малобукринської сільської ради, на підставі якого він був виданий. Вимоги про визнання такого рішення сільської ради недійсним позивачем не ставились.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В зв'язку з цим рішення про задоволення позову ОСОБА_3 слід скасувати, а в позові -відмовити.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 10 жовтня 2012 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, управління Держкомзему у Миронівському районі Київської області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки -відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :