Рішення

від 10.12.2012 по справі 5004/1333/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 5004/1333/12

за позовом сільськогосподарського приватного підприємства "Куснище", с.Куснища

до відповідача публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод", м.Рожище

про стягнення 109 389 грн.

Суддя: Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравчук О.В. -представник, довіреність №30 від 05.10.2012р.; Романюк Г.П. -представник, довіреність №37 від 12.11.2012р.

від відповідача: не з'явились.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: сільськогосподарське приватне підприємство "Куснище" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення 95 583,96 грн. заборгованості з них: 94 848,04 грн. - основного боргу, 735,92 грн. -3% річних з публічного акціонерного товариства «Рожищенський сирзавод».

В судовому засіданні 05.12.2012р. судом розглянуто клопотання позивача про збільшення позовних вимог у зв'язку з новою поставкою молока відповідачу на суму 13 697,98грн. відповідно до приймальної квитанції №9/19 за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. (а.с.92) та у зв'язку з донарахуванням 3% річних за період з 1 по 12 листопада на суму 107,07 грн. (а.с.88).

Представники позивача підтримали заявлене клопотання та просять суд стягнути з відповідача 109 389 грн., з них: 108 546,02грн.-основного боргу, 842,98грн. -3%річних.

Право позивача на збільшення суми позову передбачено ст. 22 ГПК України, а тому суд розглядає позовну вимогу про стягнення 109 389 грн., з них 108 546,02грн. -основного боргу, 842,98 -3% річних з врахуванням клопотання про збільшення суми позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

04 січня 2012 року між позивачем - сільськогосподарським приватним підприємством "Куснище" та відповідачем - публічним акціонерним товариством Рожищенський сирзавод" був укладений договір № 19 на закупівлю молока в 2012 році.

На виконання умов вищевказаного договору позивач за період з січня по вересень 2012 року поставив відповідачу молока на суму 108546 грн. 02 коп., що стверджується приймальними квитанціями та товаро-транспортними накладними.

Відповідач перерахував в 2012 році 33000 грн. з яких 29534 грн. 91 коп. зараховано на борги попередніх періодів, зокрема за поставку молока в 2011 році.

Враховуючи те, що відповідач оплату провів частково на суму 3465 грн. 09 коп. (платіжне доручення від 5 квітня 2012 року на суму 5000 грн.), тому заборгованість відповідача за період з січень-вересень складає 108546,02 грн., що підтверджується приймальними квитанціями, товаро-транспортними накладними, актом звірки на 1 вересня 2012 року та 01.10.2012р..

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач просить також стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми, які за період з 1 березня по 12 листопада 2012 року складають 842,98 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 04.09.2012р. №33, яка залишена відповідачем без розгляду.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.10.2012р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 13.11.2012р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті, а також визнано обов'язковою явку представників останніх в судове засідання.

13.11.2012р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, явка якого ухвалою суду від 25.10.2012р. була визнана обов'язковою, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи та повторного витребування доказів, господарський суд відклав розгляд справи на 05.12.2012р.

05.12.2012р. позивачем подано заяву згідно якої останній надає суду квитанцію №2503.278.1 від 13.11.2012р. про сплату судового збору; копію акту від 01.10.2012р.; довідку від 04.12.2012р. №55.

Відповідач -публічне акціонерне товариство "Рожищенський сирзавод" вимог ухвал суду від 25.10.2012р. та повторно від 13.11.2012р. не виконав, компетентного представника в судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа за № 4510100303496 (а.с.108).

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечували.

Беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Представники позивача в судовому засіданні пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримали та просять суд задовольнити останні з врахуванням клопотанням про збільшення позовних вимог в повному об'ємі поклавши при цьому на відповідача судовий збір.

Розглянувши матеріали справи та додатково представлені документи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, оцінюючи подані стороною докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред'явлений позивачем до відповідача позов підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими обставинами.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між сільськогосподарським приватним підприємством "Куснище" (Товаровиробник) та публічним акціонерним товариством «Рожищенський сирзавод»(Покупець) 04 січня 2012р. було укладено договір на закупівлю молока у 2012 році (а.с.16).

Відповідно до п.1.1 умов даного договору позивач (Товаровиробник) зобов'язувався продавати відповідачу (Покупець) молоко, що відповідає за якістю стандартам, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам, за договірними цінами з переглядом їх помісячно в залежності від змін умов та кількості (протокол погодження цін).

П.2.1 даного договору передбачено, що покупець зобов'язаний своєчасно приймати молоко пред'явлене Товаровиробником у відповідності з цим договором і за погодженим сторонами графіком та сировину пред'явлену до приймання безпосередньо у господарстві, приймати за вагою та якістю.

Відповідно до умов даного договору між сторонами укладались та підписувались протоколи погодження цін за поставку молока першого ґатунку за період з січня по липень 2012р. (а.с.9-15)

На виконання умов даного договору позивачем було поставлено відповідачу молоко, що стверджується товаро-транспортними накладними (а.с.18-20; 22-27; 29-42; 44-63; 65-72) та яке отримано відповідачем, що стверджується приймальними квитанціями за

№1/23 за період з 04.01.2012р.по 31.01.2012р. на суму 2870,14 грн.;

№2/23 за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. на суму 1999,32 грн.;

№3/24 за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. на суму 5058,64грн.;

№4/23 за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р. на суму 8323,72грн.;

№5/23 за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. на суму 24180,16грн.;

№6/22 за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р. на суму 12591,60грн.;

№7/22 за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р. на суму 22012,46 грн.;

№8/20 за період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. на суму 21277,09 грн. та

№9/19 за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. на суму 13697,98грн. (а.с.17;21;28;43;64;92).

Отже з вище наведеного суд приходить до висновку, що позивачем на виконання умов договору від 04.01.2012р. поставлено відповідачу молока на суму 112 011,11грн.

Відповідно до п.2.2 договору від 04.01.2012р. де передбачено, що покупець зобов'язаний оплату за молоко проводити за договірними цінами щомісячно до 30 числа наступного місяця з розрахункового рахунку або продукцією та іншими товарами та матеріалами та оплатити витрати по його доставці (якщо воно доставлялось транспортом Товаровиробника) за погодженими цінами, згідно з економічно обґрунтованими затратами.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прийняті згідно договору зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідачем в повному об'ємі не виконані.

Зокрема суд з матеріалів справи встановив, що відповідач частково оплачував за поставлений йому позивачем товар на суму 33000грн., з яких 29534,91грн. погашено заборгованість за поставку за попередній період зокрема за поставку молока в 2011р., а 3465,09грн. погашено основного боргу, що виник за невиконання умов договору від 04.01.2012р. (а.с.73-74).

З метою врегулювання спору, сільськогосподарське приватне підприємство "Куснище" направило відповідачу Претензію № 33 від 04.09.2012р, щодо погашення борг, яка залишена публічним акціонерним товариством "Рожищенський сирзавод" без відповіді (а.с.79).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, а відповідач в свою чергу за виконані роботи не розрахувався, отже враховуючи те, що замовником була проведена часткова оплата в сумі 3465,09 грн., то основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором б/н від 04.01.2012р. становить 108 546,02грн., що також підтверджується і актом звірки взаємних рахунків станом на 01.10.2012р., що підписаний та скріплений печатками сільськогосподарського приватного підприємства "Куснище" та публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод" на суму 111 924,54 грн. (а.с.111)

Дане розходження сум заборгованості пояснюється тим, що суми вказані в актах звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2012 року -3378 грн. 52 коп., та станом на 01.09.2012 року -2049 грн. 36 коп. виникли в результаті того, що це суми податку на додану вартість згідно Закону України від 22 грудня 2011 року N 4268-УІ і пункту 1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України перераховані переробним підприємством на спеціальний рахунок для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними молоко та м'ясо в живій вазі. Вказані суми розходження перераховувались ПАТ " Рожищенський сирзавод " до 20 числа місяця, наступного за звітним ( податковим ) періодом згідно чинного законодавства, претензій за даними сумами в позивача не має, що підтверджується довідкою №55 від 04.12.2012р.(а.с.112).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права і законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з представленими суду розрахунками, які перевірені судом, позивачем відповідно до ст.625 ЦК України було нараховано відповідачу 842,98 грн. 3% річних за період прострочки платежів (з них по приймальних квитанціях: №1/23 за період з 01.03.2012р.по 31.03.2012р. на суму 7,31 грн.; №2/23 за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р. на суму 12 грн.; №3/24 за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. на суму 25,29грн.; №4/23 за період з 01.06.2012р. по 04.06.2012р. на суму 6грн. та з 05.06.2012р. по 30.06.2012р. на суму 31,60грн.; №5/23 за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р. на суму 99,28грн.; №6/22 за період з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. на суму 131,37грн.; №7/22 за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. на суму 181,40 грн.; №8/20 за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. на суму 241,67 грн. та №9/19 за період з 01.11.2012р. по 12.11.2012р. на суму 107,06грн.), які підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням положень укладеного між сторонами договору, положень чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 108546,02 грн. заборгованості та 842,98грн. 3% річних підставні та підлягають до задоволення.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір згідно ст.49 ГПК України в сумі 2187,78 грн. слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод" (45100, Волинська обл., Рожищенський район, м.Рожище, вул.Чайковського, буд. 20, код ЄДРПОУ 00444694) на користь сільськогосподарського приватного підприємства "Куснище" (44326, Волинська обл., Любомльський район, с. Куснища, вул..Матеюка, буд.62, код ЄДРПОУ 03737899) 109 389 (сто дев'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн., з них 108 546,02грн. (сто вісім тисяч п'ятсот сорок шість гривень дві копійки) грн. -основна сума заборгованості, 842,98 (вісімсот сорок дві гривні дев'яносто вісім копійок) грн. -3% річних та 2187,78 (дві тисячі сто вісімдесят сім гривень сімдесят вісім копійок) грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Суддя А. С. Вороняк

Повний текст рішення

складено та підписано

10.12.12