Рішення

від 06.12.2012 по справі 11/26/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 грудня 2012 р. Справа 11/26/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т.В.,

при секретарі судового засідання Незамай Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : ОСОБА_1,

АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2

до : закритого акціонерного товариства "Тростянець-сервіс",

24300, Вінницька область, смт. Тростянець, вул. ХХ партз"їзду, 53

про визнання статуту недійсним

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;

відповідача: не з'явився;

засновника - ВАТ "Тростянецький м'ясокомбінат" - Головатий С. В.- за дорученням;

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Тростянець-сервіс" з позовними вимогами наступного змісту:

- визнати недійсним статут закритого акціонерного товариства "Тростянець-сервіс";

- скасувати (припинити) державну реєстрацію закритого акціонерного товариства "Тростянець-сервіс";

- зобов'язати державного реєстратора Тростянецької районної державної адміністрації внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення закритого акціонерного товариства "Тростянець-сервіс" (24300, Вінницька область, Тростянецький район, смт. Тростянець, вул. ХХ партз'їзду, 53, код ЄДРПОУ 32148506) в результаті його ліквідації.

Розглянувши дану заяву, суд дійшов висновку, що в прийнятті позовної заяви в частині вимог про скасування (припинення) державної реєстрації закритого акціонерного товариства "Тростянець-сервіс" та зобов'язання державного реєстратора Тростянецької районної державної адміністрації внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення закритого акціонерного товариства "Тростянець-сервіс" слід відмовити. Позовна вимога в частині визнання недійсним статуту закритого акціонерного товариства "Тростянець-сервіс" була прийнята суддею Матвійчуком В. В. до провадження з призначенням судового засідання на 25.09.2012 р.

У зв'язку з ненаданням сторонами всіх доказів, необхідних для вирішення спору, розгляд справи неодноразово відкладався.

11.10.2012 р. відповідно до розпорядження керівника апарату суду, справу №11/26/2012/5003 за результатами повторного автоматизованого розподілу перерозподілено судді Балтаку О. О. у зв'язку із госпіталізацією та тривалим лікуванням судді Матвійчука В.В.

15.11.2012 року відповідно до розпорядження керівника апарату суду, справу №11/26/2012/5003 за результатами повторного автоматизованого розподілу перерозподілено судді Стефанів Т. В. у зв'язку із перебуванням судді Балтака О. О. у щорічній основній відпустці.

Ухвалою суду від 15.11.2012 року справу прийнято до провадження суддею Стефанів Т. В.

15.11.2012 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та ненаданням сторонами всіх доказів, необхідних для вирішення спору, розгляд справи було відкладено на 06.12. 2012 р.

В судове засідання 06.12.2012 року з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

Відповідач правом участі в судових засіданнях не скористався, витребуваних судом документів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив.

В матеріалах справи міститься заява за підписом генерального директора ЗАТ "Тростянець сервіс" Сороки М. В., в якій останній зазначає, що ЗАТ "Тростянець-сервіс" не здійснює господарської діяльності, випуск акцій нездійснило, а відтак засновники товариства не володіють документом, що засвідчує їх корпоративні права; статутний фонд відповідача не сформовано; наведене суперечить чинному законодавству, а тому відповідач позовні вимоги визнає та просить їх задовільнити у повному об'ємі.

Ухвали про прийняття до провадження у справі від 15.11.2012 р. та про відкладення від 15.11.2012 р. направлені на адресу, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак були повернуті на адресу суду з відміткою працівника пошти "за зазначеною адресою не перебуває". Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вважається, що адресат (відповідач) був повідомлений належним чином.

Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді.

Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за його відсутності. Спір відповідно до положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні присутній засновник ЗАТ "Тростянець-сервіс" - ПАТ "Тростянецький м'ясокомбінат".

Розглянувши матеріали справи та матеріали реєстраційної справи, заслухавши представника позивача та засновника ВАТ "Тростянецький м'ясокомбінат", враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд встановив наступне.

19.11.2002 р. відбулися установчі збори ЗАТ "Тростянець-сервіс" (протокол № 1), за участю засновників товариства, частка яких у статутному фонді Товариства складає 100 % (акціонери з загальною кількістю акцій 4 472 720 шт: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ВАТ "Тростянецький м"ясокомбінат" в особі Вістряка О. В.), на яких вирішено, зокрема: заснувати Закрите акціонерне товариство "Тростянець-сервіс"; затвердити статут товариства (а.с.67).

Пуктом 4.1 Установчого договору засновники визначили, що для створення Товариства і забезпечення його діяльності формується Статутний фонд Товариства, який складає 1118180 (один мільйон сто вісімнадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок та поділений на 4472720 (чотири мільйони чотириста сімдесят дві тисячі сімсот двадцять) штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 гривні кожна. Акції Товариства випускаються у документарній формі.

Пунктом 4.7 установчого договору визначено, що до дня державної реєстрації Товариства Засновники повинні внести не меньше 50% номінальної вартості акцій.

Статутом Закритого акціонерного товариства «Тростянець-сервіс», затвердженим зборами ЗАТ "Тростянець-сервіс" (протокол №1 від 19.11.2002 р.) визначено, що (п.п. 4.2., 4.3.) для забезпечення діяльності Товариства, Акціонери створюють Статутний фонд у розмірі: 1118180 (один мільйон сто вісімнадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок. Статутний фонд Товариства поділений на 4472720 (чотири мільйони чотириста сімдесят дві тисячі сімсот двадцять) штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 гривні кожна. Акції Товариства випускаються у документарній формі. Засновникам Товариства належить 4472720 (чотири мільйони чотириста сімдесят дві тисячі сімсот двадцять) штук простих іменних акцій на загальну суму 1118180 грн., що становить 100%, Статутного фонду Товариства.

Відповідно до п. 4.4. статуту засновники визначають такий порядок формування Статутного Фонду: Засновники вносять разом майно у вигляді споруд, обладнання, інших матеріальних цінностей та цінні папери, що в сумі складає 1 118 180 (один мільйон сто вісімнадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок. Частка ОСОБА_5 становить 18,75 % Статутного Фонду і складає 209658,75 (двісті дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) гривень 75 копійок. Засновнику належить 838625 штук акцій. Частка ОСОБА_1 становить 18,75 % Статутного Фонду і складає 209658,75 (двісті дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) гривень 75 копійок. Засновнику належить 838625 штук акцій. Частка ОСОБА_4 становить 18,75 % Статутного Фонду і складає 209658,75 (двісті дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) гривень 75 копійок. Засновнику належить 838625 штук акцій. Частка ОСОБА_6 становить 18,75 % Статутного Фонду і складає 209658,75 (двісті дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) гривень 75 копійок. Засновнику належить 838625 штук акцій. Частка ВАТ "Тростянецький м'ясокомбінат" становить 25 % Статутного Фонду і складає 279545 (двісті сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять) гривень.

29 грудня 2002 року Тростянецькою районною державною адміністрацією у Вінницькій області було здійснено державну реєстрацію Закритого акціонерного товариства «Тростянець сервіс»(код ЄДРПОУ 32148506), про що видано свідоцтво про державну реєстрацію та зареєстровано Статут Товариства .

З початку державної реєстрації та станом на сьогоднішній день ЗАТ «Тростянець сервіс»не здійснювало господарської діяльності, про що свідчить довідка Тростянецької ОДПІ Вінницької області ДПС (а.с.66), статутний фонд не сформовано, випуску акцій не здійснено, про що свідчать листи Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 305/02/6355 від 18.10.2012 року та №12/02/21196/нк від 29.11.2012 року (а.с.79), що змусило ОСОБА_1 звернутись до суду з позовом про визнання недійсним статуту ЗАТ «Тростянець-сервіс».

Враховуючи викладене, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1, 6 ст.152 ЦК України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями; акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюються законом.

Аналогічна норма закріплена і в ст.ст. 3,5 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до ст. 154 ЦК України установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

Статтею 13 ЗУ "Про акціонерні товариства", визначено, що статут акціонерного товариства повинен містити відомості про: повне та скорочене найменування товариства українською мовою; тип товариства; розмір статутного капіталу; розмір резервного капіталу у разі його формування; номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій; розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу в разі їх розміщення товариством; умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у разі розміщення привілейованих акцій; права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу у разі розміщення привілейованих акцій; наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації або відсутність такого права; порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;порядок скликання та проведення загальних зборів; компетенцію загальних зборів; спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про зміни у порядку денному загальних зборів; склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції;порядок внесення змін до статуту; порядок припинення товариства. Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень. Статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.

Оглянувши в судовому засіданні оригінал статуту ЗАТ «Тростянець-сервіс», суд встановив, що останній не відповідає вимогам ст. 13 Закону України «Про акціонерні товариства», якою визначено відомості, які повинен містити статут акціонерного товариства.

Крім того, відповідно до п.5. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства», статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом , підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 29.04.2011 року.

Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій:

1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства;

2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.

Як вбачається з матеріалів справи, статут ЗАТ «Тростянець-сервіс»не приведено у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України "Про господарські товариства", яка діяла на момент створення ЗАТ «Тростянець-сервіс», для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції , провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.

Згідно ст.28 цього ж Закону акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору з його засновниками.

Отже, чинне на момент створення ЗАТ «Тростянець-сервіс»законодавство містило імперативні норми про те, що для створення акціонерного товариства засновники повинні здійснити підписку на акції ще до реєстрації статуту. Однак, як свідчать матеріали справи, цього зроблено не було. В матеріалах реєстраційної справи містяться тільки акт прийому-передачі акцій (додаток до договору №106-К/01 від 03.12.2001 року) від 29.05.2002 року, згідно якого гр. ОСОБА_5 купила у ТзОВ "Центр фондових досліджень" 838635 штук простих іменних акцій ВАТ "Промислово-енергетичні резерви"; акт прийому-передачі акцій (додаток до договору №105-К/01 від 03.12.2001 року) від 29.05.2002 року, згідно якого гр. ОСОБА_1 купив у ТзОВ "Центр фондових досліджень" 838635 штук простих іменних акцій ВАТ "Промислово-енергетичні резерви"; акт прийому-передачі акцій (додаток до договору №104-К/01 від 03.12.2001 року) від 29.05.2002 року, згідно якого гр. ОСОБА_4 купив у ТзОВ "Центр фондових досліджень" 838635 штук простих іменних акцій ВАТ "Промислово-енергетичні резерви".

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства», акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі. Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих. В той час, як зазначалось вище, в статуті йде мова про випуск акцій у документарній формі.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» випуск цінних паперів - сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку.

Однак, як вбачається з довідки ДКЦПФР від 15.10.2012 року №677/10 згідно державного реєстру цінних паперів ЗАТ «Тростянець-сервіс» випуск цінних паперів (акцій, облігацій) не здійснювало (а.с.92).

За інформацією Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 305/02/6355 від 18.10.2012 року (а.с.79) та №12/02/21196/нк від 29.11.2012 року станом на 18.10.2012 року та на 27.11.2012 року відомості щодо реєстрації випуску цінних паперів ЗАТ «Тростянець-сервіс»відсутні.

Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку, що станом на день розгляду справи засновники товариства, в тому числі і позивач ОСОБА_1 не володіють документами, що засвідчують їх корпоративні права щодо акціонерного товариства.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 155 Цивільного кодексу України, якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.

Відповідно до п.1 ст. 16 Закону України «Про акціонерні товариства», статутний капітал акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.

Як зазначив позивач та підтверджується довідкою Тростянецької ОДПІ Вінницької області ДПС (а.с.66), довідкою Тростянецького відділення ВОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" про закриття рахунку (а.с.65) станом на день розгляду справи в суді, у зв'язку з відсутністю фінансово-господарської діяльності Товариства, вартість чистих активів товариства менша ніж мінімальний розмір статутного капіталу, однак Товариство на порушення вимог чинного законодавства не оголосило зменшення в зв'язку з цим статутного фонду та не зареєструвало відповідні зміни до статуту. З наведеного вище випливає, що відомості щодо розміру статутного фонду (капіталу) відповідача, що обов'язково мають бути вказані в статуті акціонерного товариства згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про господарські товариства»та Закону України «Про акціонерні товариства»не відповідають фактичним обставинам справи, в зв'язку з чим статут відповідача має бути визнаний недійсним.

Також згідно Установчого договору, зареєстрованого Тростянецькою районною Державною адміністрацією у Вінницькій області, учасники товариства повинні були сформувати статутний фонд у розмірі 1 118 180,00 грн. шляхом внесення майном у вигляді споруд, обладнання, інших матеріальних цінностей та цінних паперів, що в сумі складає 1 118 180,00 грн.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про господарські товариства», у випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.

Згідно п. 4.7 Установчого договору, до дня державної реєстрації Товариства засновники повинні внести не менше 50% номінальної вартості акцій.

Згідно п. 4.8. вищевказаного Установчого договору, на підтвердження внеску, засновникам видаються тимчасові свідоцтва, форма яких встановлюється Замовником.

Судом встановлено, що акт приймання-передачі, як того вимагає Установчий договір - не складався, будь-яке тимчасове свідоцтво не видавалось.

На момент державної реєстрації ЗАТ «Тростянець-сервіс» та на момент проведення установчих зборів засновниками не було внесено 50 відсотків номінальної вартості акцій, що є порушенням ст. 31 Закону України "Про господарські товариства".

Разом з тим, державну реєстрацію ЗАТ «Тростянець-сервіс» було проведено, і як наслідок порушено права і законні інтереси засновників, в тому рахунку і позивача ОСОБА_1, оскільки, видячи з викладеного, статутний фонд сформовано не було.

В той же час, факт того, що на момент державної реєстрації ЗАТ «Тростянець-сервіс» та на момент проведення установчих зборів засновниками не було внесено 50 відсотків номінальної вартості акцій також свідчить про неможливість проведення установчих зборів ЗАТ «Тростянець-сервіс» та прийняття на ньому спірного рішення про створення закритого акціонерного товариства.

Отже, відсутність на момент державної реєстрації сформованого статутного фонду у визначеному законом розмірі є порушенням чинного законодавства, яке не можна усунути, оскільки положення закону містять імперативну норму щодо кількості майна, яке повинно бути передане товариству, та часу, коли така дія має бути здійснена - саме до моменту його державної реєстрації.

Враховуючи неможливість здійснення передачі майна в минулому, усунення порушення норми ст. 31 Закону України "Про господарські товариства" є таким, що не можна усунути.

Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України, що викладена в «Узагальненнях судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про господарські товариства" у частині регулювання діяльності акціонерних товариств», від 01.01.2004 року, сказано, що підставами для визнання зазначених документів і недійсними можуть бути вчинені при оформленні цих документів порушення чинного законодавства, які позбавляють їх юридичної сили; невідповідність фактичним обставинам зазначених в установчих документах відомостей щодо виду підприємства та форми власності, на якій воно засноване, тощо.

Також, відповідно до зазначеного узагальнення Верховного Суду України, підставою для визнання у судовому порядку недійсними установчих документів може бути відсутність відомостей, що згідно із Законом обов'язково мають міститися в установчих документах акціонерного товариства.

Наведені у позовній заяві обгрунтування позову підтримали також і громадяни-засновники товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_4, про що, зокрема, зазначено у їхніх заявах .

Крім того, представником засновника ВАТ "Тростянецький м'ясокомбінат" наголошено в судовому засіданні, що підприємством внесено до статутного фонду ЗАТ «Тростянець-сервіс» майно (підсобне господарство за адресою: смт. Тростянець , вул.ХХ Парз'їзду,53) (витяг з протоколу №2 загальних зборів акціонерів ВАТ "Тростянецький м'ясокомбінат" від 28.12.2001 року), однак акцій, які б посвідчили його корпоративні права він не отримав, як і інші засновники. Більше того, ЗАТ «Тростянець-сервіс»не оформило право власності на майно, яке увійшло до статутного фонду від ВАТ "Тростянецький м'ясокомбінат". Так, відповідно до листа КП Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації №751 від 19.03.2012 року згідно архівних даних право власності на комплекс будівель і споруд, який знаходиться за адресою: смт. Тростянець , вул.ХХ Парз'їзду,53 зареєстровано 27.02.2007 року за ВАТ "Тростянецький м'ясокомбінат" на підставі свідоцтва про право власності серія ЯЯЯ №926996, виданого виконкомом Тростянецької селищної ради 21.02.2007 року на підставі рішення від 11.01.2007 року.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК , статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства, статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно п. 14 вказаної постанови статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

В силу ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач довів одночасну наявність визначених Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 трьох умов (на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача), суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити.

Судові витрати за розгляд даної справи відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 4 5 , 32, 33, 34 ,43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Статут Закритого акціонерного товариства "Тростянець-Сервіс", затверджений установчими зборами ЗАТ "Тростянець-сервіс" (протокол №1 від 19.11.2002 р.) та зареєстрований Тростянецької районною державною адміністрацією 29.12.2002 р. за № 04051112Ю0010160.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Тростянець-сервіс" (код 32148506, 24300, Вінницька область, смт. Тростянець, вул. ХХ Партз'їзду, 53) на користь ОСОБА_1 (ідент.код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) - 1 073,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 грудня 2012 р.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу 24300, Вінницька область, Тростянецький район, смт. Тростянець, вул. ХХ партз'їзду, 53.