Постанова

від 26.11.2012 по справі 2а-0870/7874/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року Справа № 2а-0870/7874/11

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі судового засідання Святенко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Стройград»

до: Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення-рішення та суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Стройград» (надалі - Позивач або ПП «Стройград») до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (надалі - Відповідач або Токмацька ОДПІ ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення та суми податкового боргу.

В судове засідання призначене на 26.11.2012 представник позивача не з'явився, про час та день судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення яке знаходиться в матеріалах справи. Також 26.11.2012 працівниками суду було складено акт про відсутність представника позивача в холі суду в місті очікування сторін.

В судове засідання призначене на 26.11.2012 з'явились представники відповідача Чирка С.В. та Волошина Т.І.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи зазначеної вище норми, відсутності в судовому засіданні відповідача субєкта владних повноважень, яким надано письмові та усні пояснення по суті спору, відстуності потреби заслуховування свідків або експертів, наявність достатніх матеріалів та відсутність перешкод для розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

З урахуванням приписів статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Як було встановлено із матеріалів справи позивач в своєму позові зазначає, що позапланова виїзна перевірка ПП «Стройград» з питань взаємовідносин з ТОВ «ПБК «Вертикаль» за жовтень 2008 року, проведена Відповідачем, результати якої оформлено актом від 15 липня 2010 року № 328/23/02969981 (в подальшому - Акт). В Акті Відповідач прийшов до висновку про порушення ПП «Стройград» пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», результатом чого стало заниження податку на додану вартість на загальну суму 104329 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 09 лютого 2011 року № 0000252302/3 Токмацька ОДПІ повідомила ПП «Стройград», що згідно підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону, на підставі акту перевірки від 15 липня 2010 року № 328/2302/32701332 встановлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з оскаржуваного повідомлення - рішення № 0000252302/3, воно складено 09 лютого 2011 року. Станом на вказану дату діяв Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, затверджений наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 985 ( в подальшому - Порядок). Додатками до вказаного Порядку передбачено форми податкових повідомлень - рішень, у тому разі й податкових повідомлень - рішень за формою «Р», яке було надіслано на адресу Позивача Відповідачем. Просте порівняння форми податкового повідомлення рішення за формою «Р», затвердженої Порядком, із податковим повідомленням - рішенням № 0000252302/3 від 09 лютого 2011 року дозволяє зробити висновок, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення не відповідає формі, затвердженій Порядком.

Окремо зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято Відповідачем в результаті адміністративного оскарження Позивачем податкового повідомлення - рішення № 0000252302/0 від 27 липня 2010 року, а також податкового повідомлення - рішення № 0000252302/1/8601 від 27 серпня 2010 року та податкового повідомлення - рішення № 0000252302/2/2978 від 16 листопада 2010 року. Однак при цьому Відповідачем не враховано, що Порядком не передбачено формування та направлення платникам податків за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, у разі якщо за результатами оскарження податкове повідомлення-рішення залишається без змін.

Як зазначалося вище, Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку Позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «ПБК «Вертикаль» за жовтень 2008 року, результати якої оформлено актом № 328/23/02969981 від 15.07.2010 року. В той же час оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0000252302/0 від 27 липня 2010 року, № 0000252302/1/8601 від 27 серпня 2010 року, № 0000252302/2/2978 від 16 листопада 2010 року, № 0000252302/3 від 09 лютого 2011 року Відповідачем були прийняті на підставі акта перевірки № 328/2302/32701322 від 15.07.2010 року. Але акт № 328/2302/32701322 від 15.07.2010 року перевірки Позивача Відповідачем ніколи не оформлявся. Таким чиномпідставою для прийняття Відповідачем оскаржуваного повідомлення - рішення став неіснуючиі акт перевірки.

У зв'язку з фізичною відсутністю акта перевірки Позивача № 328/2302/32701322 від 15.07.2010 року складання оскаржуваних повідомлень-рішень є неправомірним, а отже існуючі підстави для їх скасування.

Непогоджуючись з податковим повідомленням-рішенням 0000252302/0 від 27 липня 2010 року, Позивач оскаржив його до Токмацької ОДПІ. Рішенням від 27 серпня 2010 рок Токмацька ОДПІ відмовила в задоволені первинної скарги, в результаті чого Відповідачем булі складено податкове повідомлення-рішення № 0000252302/1/8601 від 27 серпня 2010 року Позивач оскаржив таке рішення до ДПА України в Запорізькій області. Повторну скаргу ДПІ України в Запорізькій області отримала 15 вересня 2010 року. Рішення за повторною скаргою ДПі України в Запорізькій області прийняла 12 листопада 2010 року, відмовивши в задоволенк скарги.

ПП «Стройград» не отримувало рішення ДПА України в Запорізькій області про продовженн строку розгляду повторної скарги. За таких обставин слід було вважати, що повторна скарга ПП «Стройград» до ДПА України в Запорізькій області задоволена повністю, а оскаржуваї повідомлення-рішення 0000252302/0 від 27 липня 2010 року та № 0000252302/1/8601 від 2 серпня 2010 року скасовані. Натомість Відповідач неправомірно прийняв податкове повідомлена рішення № 0000252302/2/2978 від 16 листопада 2010 року.

Так само підлягає скасуванню сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі від 09 травня 2011 року № 51 як така, що виникла на підставі недійсного податкового повідомлення - рішення 0000252302/3 від 09 лютого 2011 року. При цьому слід звернути увагу що в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні № 0000252302/3 від 09 лютого 201 року суму податкового зобов'язання Позивача було визначено в розмірі 104329 грн. за основни платежем, а в податковій вимозі від 09 травня 2011 року № 51 - в розмірі 104323 грн.

Із оскаржуваними повідомленнями-рішеннями № 0000252302/0 від 27 липня 2010 року, № 0000252302/1/8601 від 27 серпня 2010 року, № 0000252302/2/2978 від 16 листопада 2010 року, № 0000252302/3 від 09 лютого 2011 року та податковою вимогою № 51 від 06 травня 2011 року приватне підприємство «Стройград» не згодне повністю, вважає їх такими, що не відповідають вимогам закону.

В зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування.

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, у яких необхідно відмовити у повному обсязі, за наступних підстав.

Судом встановлено, що Токмацькою ОДПІ була зійснена позапланова перевірка ПП «Стройград» здійснена на підставі наказу Токмацької ОДПІ від 16.06.2010 року № 181 та на підставі направлення № 76, виданого Токмацькою ОДПІ ОСОБА_4, завідувачу сектору перевірок платників податків відділу податкового контролю юридичних осіб Токмацької ОДПІ, раднику податкової служби III рангу. Зазначена перевірка продовжена на підставі наказу від 05.07.2010 року № 190, у зв'язку з чим видано направлення від 06.07.2010 року № 80 Голуб'ятниковій Інні Вікторівні, завідувачу сектору перевірок платників податків відділу податкового контролю юридичних осіб Токмацької ОДПІ, інспектору податкової служби II рангу.

Акт перевірки ПП «Стройград» від 15.07.2010 року № 328/23 підписаний лише Голуб'ятниковою Інною Вікторівною завідувачем сектору перевірок платників податків відділу податкового контролю юридичних осіб Токмацької ОДПІ у зв'язку з тим, що на момент підписання акту перевірки ОСОБА_4, яка розпочинала перевірку знаходилась у відпустці по вагітності та пологам у зв'язку з чим підпис ОСОБА_4 в акті не передбачається.

Акт позапланової перевірки ПП «Стройград» оформлений відповідно до Наказу ДПА України від 11.09.2008 року № 584 «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення». Відповідно до затверджених методичних рекомендацій акт позапланової перевірки з питання перевірки відомостей отриманих від особи, яка мала правові взаємовідносини з платником податків, не передбачає обов'язкових додатків. Відповідно до п. 2.3.3. Наказу ДПА України від 10.08.2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» додатки з однотипними порушеннями складаються у разі їх наявності в значній кількості.

Підставою для проведення перевірки позивача, був отриманий Токмацькою ОДПІ 12.01.2010р. від ДПІ у Московському районі м. Харкова акту перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль».

Відповідно, якого встановлено, що ТОВ «ПБК «Вертикаль» не здійснювало реальної діяльності, визначення якої передбачено для вимог податкового законодавства п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, у ТОВ «ПБК «Вертикаль» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. 4; 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, дані наведені у деклараціях за перевіряємий період не є дійсними, також відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період - не є дійсними. Тобто правочини вчинені та такі що виконувались протягом перевіряємого періоду між ТОВ «ПБК «Вертикаль» та ПП «Стройград» (код 32701322) не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

В ході перевірки ПП «Стройград» встановлено лише одне порушення по взаємовідносинам з ТОВ ПБК «Вертикаль», зазначене порушення в повному обсязі розписано в акті перевірки та в додатки не вносилося, у зв'язку з чим до акту перевірки не надавалися додатки.

Під час перевірки встановлено, що ПП «Стройград» не мало права на отримання податкового кредиту, що призвело до порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 (із змінами і доповненнями), п. 19 ст. 2 Бюджетного кодексу України та безпідставного завищення суми податкового кредиту на загальну суму 104329 грн., у тому числі за жовтень 2008 року - 104329 грн.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97- ВР із змінами та доповненнями, «Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг)...Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.»

Відповідно до п.4 Порядку заповнення податковії накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 р. за № 233/2037 зі змінами та доповненнями: «...сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних».

Таким чином, у покупця виникає право на податковий кредит у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця.

Крім того, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку»...

Згідно п.2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженому Наказом Мінфіна України від 24.05.95 р. за № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, «Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоду державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам».

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р.№ 168/97-ВР із змінами і доповненнями, «Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.»

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р.№ 168/97-ВР із змінами і доповненнями, «Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.»

Одночасно законодавством чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум ПДВ до податкового кредиту є сплата цих сум до Державного бюджету України, що випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, визначеного Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р.№ 168/97-ВР із змінами і доповненнями.

Згідно п.1.3 ст.3Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р.№ 168/97-ВР із змінами і доповненнями : «Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, а особа, яка імпортує товари на митну територію України».

Відповідно до п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи * трансферти, дарунки,гранти);

Згідно ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст.9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Підприємством ПП «Стройград» отримано податкові накладні від ТОВ «ПБК «Вертикаль» без мети реального настання правових наслідків (ТОВ «ПБК Вертикаль» не має податкових зобов'язань та не мав право виписувати податкові накладні), з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Отже, підприємством ПП «Стройград» порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Таким чином діяльність суб'єкта господарювання ПП «Стройград» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди від ТОВ «ПБК «Вертикаль» , яке не виконувало своїх податкових зобов'язань.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Таким чином діяльність суб'єкта господарювання ПП «Стройград» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди від ТОВ «ПБК «Вертикаль» яке не виконувало своїх податкових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції.

Окрім того, як вбачається з матеріалів перевірки позивача, первинна бухгалтерська документація контрагентів позивача підписувалась невідомими особами, а відтак, податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

З цією правовою позицією погодився Верховний Суд України в постанові від 05.03.2012 №21-421а11.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 15.07.2010 року та після розгляду заперечень прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2010 року № 0000252302/0 на суму 156494 грн., в т.ч. основний платіж - 104329 грн. та штрафні санкції 52165 грн.

ПП «Стройград» оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарг. За результатами розгляду скарг Токмацькою ОДПІ, ДПА у Запорізькій області та ДПА України залишено без змін ППР Токмацької ОДПІ від 27.07.2011 року № 0000252302/0 та рішення ДПА у Запорізькій області від 12.11.2011 року № 5198/10/25-020, прийняте за результатами розгляду повторної скарги, а скаргу без задоволення.

За результатами розгляду скарг прийняті податкові повідомлення-рішення:

- після розгляду первинної скарги Токмацькою ОДПІ - № 0000252302/1/8601 від 27.08.2010 року;

- після розгляду повторної скарги ДПА у Запорізькій області - № 0000252302/2/2798 від 16.11.2010 року;

- після розгляду повторної скарги ДПА України - № 0000252302/3 від 27.08.2010 року.

У зв'язку з тим, що за розглядом скарг податкове повідомлення-рішення Токмацької ОДПІ від 27.07.2011 року № 0000252302/0 залишено без змін, а фінансові санкції прийняті під час дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в податкових повідомленнях - рішеннях, прийнятих за результатами первинної та повторних скарг, зазначено пункти вищезазначеного Закону. Інші законодавчі акти, згідно яких проведена перевірка ПП «Стройград» та застосовані фінансові санкції, відсутні.

Окрім того, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1037 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.12.2010 року за№ 1432/18287, передбачено:

п. 2.1. Податкова вимога формується органами державної податкової служби за місцем обліку платника податків.

п. 2.2. Податкова вимога формується, якщо:

платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки.

п. 2.3. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається. На момент формуванняподаткової вимоги від 06.05.2011 року № 51 сума узгодженого грошового зобов'язання обліковувалася в картці особового рахунку платника податків (КОР) та відомості щодо судового оскардження до Токмацької ОДПІ не надходили.

п.3.1. Податкові вимоги формуються:

а) автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби. Станом на 06.05.2011 року податкова вимога № 51 сформована автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи Токмацької ОДПІ на суму 156488-02 грн., в тому числі заборгованість по податку - 104323 грн. (з урахуванням переплати на суму 6 грн.) та штрафним санкціям - 52165 грн.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та винесення відповідачем податкової вимоги щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у зв'язку із чим позовні вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко