Постанова

від 27.11.2012 по справі 2а/0270/5096/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/5096/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельника Віктора Сергійовича

представника позивача: Желіховського В.М.,

представника відповідача: Цимбал В.А., Яхно Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях плюс"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Чумацький шлях плюс» (далі - ТОВ «Чумацький шлях плюс», позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що посадовими особами Вінницької ОДПІ проведено фактичну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача. За результатами вищезазначеної перевірки встановлено факти порушення п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", про що складено акт №39/02/03/22/38309162 від 19.09.2012 року. На підставі вказаного акту Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2011 року №0000512308 форми «С», яким ТОВ «Чумацький шлях плюс» нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 994,00 гривень.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням Вінницької ОДПІ, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 01.10.2012 року №0000512308 форми «С», оскільки походження товару підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку. Крім того, представник позивача зазначив, що перевірка посадовими особами Вінницької ОДПІ проводилася з порушеннями вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та просив задовольнити його у повному обсязі посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві .

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надавши суду письмові заперечення, в яких зазначено, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, ТОВ «Чумацький шлях плюс» дійсно порушено вимоги п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому у задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, та відповідно до виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Чумацький шлях плюс» являється юридичною особою, ідентифікаційний код 38309162 (а.с.7).

Згідно наданих до суду матеріалів, посадовими особами Вінницької ОДПІ на підставі наказу №2182/22 від 12.09.2012 року (а.с.19) проведено фактичну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Чумацький шлях плюс», про що складено акт №98/02/28/22/38309162 від 20.09.2012 року (а.с. 11).

В ході проведення перевірки перевіряючими встановлено порушення ТОВ «Чумацький шлях плюс» п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в результаті чого нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 994,00 гривень.

Не погоджуючись з фактами та даними перевірки, на підставі п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України ТОВ «Чумацький шлях плюс» подало до Вінницької ОДПІ заперечення від 24.09.2012 року на акт №98/02/28/22/38309162 від 20.09.2012 року.

На адресу ТОВ «Чумацький шлях плюс» надійшов лист №38128/22-06 від 27.09.2012 року щодо розгляду заперечення на вищезазначений акт, з якого вбачається, що акт складено на підставі та з дотриманням вимог чинного законодавства (а.с.12-14).

На підставі акта №98/02/28/22/38309162 від 20.09.2012 року податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення форми «С» №0000512308 від 01.10.2012 року про застосування до ТОВ «Чумацький шлях плюс» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) (а.с.9).

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням форми «С» №0000512308 від 01.10.2012 року, ТОВ «Чумацький шлях плюс» 10.10.2012 року оскаржило його до ДПС у Вінницькій області. Рішенням №17548/10/10-02-11 від 19.10.2012 року ДПС у Вінницькій області первинну скаргу залишено без розгляду. Підставою для прийняття такого рішення стало те, що підпис представника TOB «Чумацький шлях плюс» Желіховського В.М. на скарзі від 10 жовтня 2012 року на податкове повідомлення-рішення не скріплений печаткою юридичної особи (а.с. 15-16).

22.10.2012 р. представником TOB «Чумацький шлях плюс» повторно направлено на адресу ДПС у Вінницькій області первинну скаргу із усунутими недоліками. Однак, рішенням №18108/10/10-02-11 від 30.10.2012 року первину скаргу залишено без розгляду в зв'язку з тим, що дана скарга подана з пропущенням строків (а.с.17-18).

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з вимогою визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.10.2012 року №0000512308 форми «С».

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно пп. 75.1.3. ст. 75 Податкового кодексу України (далі ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як передбачає п. 80.1 ст. 80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пункт 80.2 статті 80 ПКУ передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно п.82.3 ст. 82 ПКУ строк проведення фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Крім того, відповідно до п. 86.5 ст. 86 ПКУ акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Так, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, працівниками Вінницької ОДПІ фактичну перевірку проведено з 14.09.2012 року по 16.09.2012 року, та відповідно до вимог вищезазначених норм податкового законодавства акт про проведення фактичної перевірки зареєстрований на наступний день після закінчення проведення перевірки - 20.09.2012 року.

Отже, доводи представника позивача щодо порушення порядку проведення та оформлення перевірки спростовуються наданими представниками відповідача поясненнями та матеріалами справи, тому судом не приймається до уваги під час прийняття рішення.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі -Закон).

Статтею 2 Закону зазначено, що реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) - пристрій або програмно - технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі - продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Згідно до п.п. 3.1, 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000, № 614 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за №105/5296

Використання та застосування РРО передбачений порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)», який затверджений ДПА України за № 614 від 01.12.2000 року (далі - Порядок).

Згідно п.2.2 Порядку реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарювання (далі - СГ), а якщо СГ обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем використання, крім РРО, що застосовуються на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних РРО. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання суб'єкту господарюванню усіх необхідних документів.

Відповідно до п. 3.2 Порядку при опломбуванні РРО складається (або доповнюється) у двох примірниках довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій (додаток 5), один з яких надається суб'єкту господарюванню, а другий зберігається у центрі сервісного обслуговування (в органі ДПС), що здійснив опломбування. У довідці обов'язково відображаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО до документації виробника, а також щодо переведення РРО у фіскальний режим роботи. Дані про суб'єкт господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО або з книги обліку розрахункових операцій, а дані про РРО - з паспорта (формуляра) на РРО.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Чумацький шлях плюс» виконано всі вимоги щодо реєстрації та застосування РРО, що підтверджується довідкою №1058/12/вті про опломбування реєстратора розрахункових операцій (а.с.21).

Враховуючи вищезазначене, суд не досліджує вказану обставину, оскільки сторонами у справі не заперечується та не є підставою для прийняття податковим органом оспорюванного податкового повідомлення - рішення.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм звітності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", на початку кожного року керівником позивача видається наказ, в якому визначається порядок обліку товарів, які надходять та реалізуються в магазинах позивача, та порядок складання та надання звітів.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (з застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Крім того, згідно п. 3.1, 3.2 методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року № 2 надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Надходження на склад запасів власного виробництва (готової продукції, напівфабрикатів, допоміжних матеріалів) оформлюються накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма М-11, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 N 193 (v0193202-96). Накладна-вимога складається у двох примірниках та підписується особою, яка передає зазначені запаси, та їх отримувачем.

Підтвердженням правомірності ведення обліку товарів TOB «Чумацький шлях плюс» являються копії податкових накладних №4069327 від 13.09.2012 року та №4069535 від 14.09.2012 року, з яких вбачається придбання складових цигаркових наборів, а саме: цигарок «Мальборо» та «Парламент» (а.с.22-23). Також даним підтвердженням оприбуткування товару являється видаткова накладна №РН-000007 від 28.08.2012 року на придбання запальничок у кількості 50 штук (а.с.28), а також видаткова накладна №Рнк-Б1544 від 27.08.2012 року на придбання запальничок у кількості 350 штук (а.с.37).

Стосовно доводів податкового органу щодо відсутності ведення обліку товарних запасів (набір цигарковий «Парламент» та «Мальборо») за місцем їх реалізації, суд ставиться критично, оскільки відповідно до накладних на внутрішнє переміщення №ПМ-0002 від 28.08.2012 року, №ПМ-00011 від 13.09.2012 року та №ПМ-000013 від 14.09.2012 року (а.с.24-25) вбачається, що ТОВ «Чумацький шлях плюс» здійснило облік вищезазначеного товару для подальшої реалізації. Даний факт також підтверджується калькуляційною картою №0000000001 на цигарковий набір «Мальборо» та калькуляційною картою №0000000003 на цигарковий набір «Парламент» (а.с.29).

Здійснивши системний аналіз вимог діючого законодавства та наданих у справу доказів, суд дійшов висновку, що позивачем облік матеріальних цінностей за місцем реалізації ведеться у відповідності до вимог чинного законодавства.

Окремо суд звертає увагу відповідача, що копії вищезазначених документів були направлені позивачем до органу податкової служби разом із запереченнями на акт перевірки у встановлений ст. 86 Податкового кодексу України строк, однак податковий орган, не взяв їх до уваги під час прийняття рішення, що підтверджується наданими у справу копією заперечень на акт перевірки та копії відповіді Вінницької ОДПІ за вих. №38128/22-06 від 27.09.2012 року. Більш того, в наданій відповіді підтверджується, що накладні на внутрішнє переміщення товару додані до заперечення, які в ході проведення перевірки були відсутні, однак Вінницька ОДПІ все ж таки не прийняла їх до уваги під час прийняття рішення.

Таким чином, представником відповідача не надано жодного доказу на підтвердження в силу ч. 2 ст. 71 КАС України правомірності висновку про відсутність первинних документів, які підтверджують походження товарно-матеріальних цінностей або відмову позивача від їх надання, з огляду на що суд приходить до висновку про невідповідність податкового повідомлення - рішення Вінницької ОДПІ форми «С» №0000512308 від 01 жовтня 2012 року про накладання штрафу у розмірі 3 994,00 грн. вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відтак, порушення позивачем приписів п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не знайшло свого підтвердження.

У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення - рішення Вінницької ОДПІ форми «С» №0000512308 від 01 жовтня 2012 року щодо визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3 994,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім того, з урахуванням положень частини 1 статті 94 КАС України на користь позивача підлягає поверненню судовий збір сплачений за подання адміністративного позову до суду.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000512308 форми "С" від 01.10.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" (23222, Вінницький район, с. Якушинці, автошлях Львів - Кіровоград - Знамянка, км. 356+600, код ЄДРПОУ 38309162) судові витрати в сумі 107,30 (сто сім гривень тридцять копійок) грн. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна