Рішення

від 11.12.2012 по справі 1407/1949/2012

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1407/1949/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"11" грудня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Ротар М.М.

при секретарі -Попенко О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Шаткова В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства «Михайлівське», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ Держкомзему у Вознесенському районі Миколаївської області про визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки та повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2012 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства «Михайлівське» (далі - ФГ «Михайлівське») про визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Позивачка зазначила, що в 2005 році вона уклала із ФГ «Михайлівське» договір оренди земельних ділянок загальною площею 15,20 га, які розташовані на території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області строком на 5 років. Договір оренди бу зареєстрований 13.11.2006 року у Вознесенському реєстраційному окрузі за № 040601100106. Договір було укладено строком на 5 років, відповідно його дія закінчувалася 13.11.2011 року.

В лютому 2010 року та в квітні 2010 року не бажаючи продовжувати орендні відносини з відповідачем, позивач направляла на адресу останього письмові попередження про дострокове розірвання договору оренди. Але на початку жовтня 2011 року вона дізналася, що 29.06.2011 року у відділі Держкомзему у Вознесенському районі було зареєстровано додаткову угоду до зазначеного договору, якою внесено зміни та викладено в новій редакції п. 5,8,9 основного договору, що стосувалися нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок, розміру орендної плати, строк дії договору продовжено на 5 років з моменту реєстрації угоди.

Посилаючись на те, що зазначена угода укладена з порушеннями вимог законодавства про оренду землі, так як не відповідає її дійсному волевиявленню, оскільки вона не мала бажання продовжувати дію договору оренди земельної ділянки і не підписувала його, тому позивачка просила про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивачки уточнила вимоги позивачки, подала позов в новій редакції, де зазначила, що оскаржувана угода укладена з порушенням вимог ст. 203 ЦК України , Закону України «Про оренду землі» , оскільки ОСОБА_3 не підписувала додаткову угоду і згоду на продовження договірних зобов'язань по оренді землі не давала, тому відсутнє її вільне волевиявлення щодо продовження строку дії оренди та зміни розміру орендної плати, зважаючи на це вважає, що зазначена угода має бути визнана недійсною.

Крім того представник позивача просив суд зобов'язати Фермерське господарство «Михайлівське» повернути позивачці отримані в оренду земельні ділянки.

Представник відповідача Шатков В.П. в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що додаткова угода була підписана позивачем, письмових попереджень про дострокове розірвання договору оренди відповідачем не отримувалося, крім того позивач отримувала орендну плату по додатковій угоді, хоча термін основного договору оренди закінчився у листопаді 2011 року.

Представник третьої особи відділу Держкомзему у Вознесенському районі Миколаївської області, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, свою думку з приводу заявлених позовних вимог не висловив. Направив заяву про розгляд справи у відсутності представника.

Дослідивши також матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, відповідно до положень ст. 11 ЦПК України , судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3 згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого Щербанівською сільською радою номадних депутатів Вознесенського району Миколаївської області є власницею земельних ділянок, загальною площею 15,20 га., наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованих на території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (а.с7).

15.08.2005 року між ОСОБА_3 та ФГ «Михайлівське» було укладено договір оренди земельних ділянок, загальною площею 15,20 га, строком на п'ять років (а.с.8,9)., який був зареєстрований у Вознесенському реєстраційному окрузі 13.11.2006 року за № 040601100106.

Сторони підписали акт прийому - передачі земельної ділянки (а.с.10).

Відповідно до додаткової угоди від 15.11.2009 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.11.2006 року пункти 5, 8, 9 договору оренди були викладені в новій редакції. А саме нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 23000 гривень (п.5); термін дії договору оренди земельної ділянки продовжено на 5 років з моменту дати реєстрації даної угоди (п.8); орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки 2085 грн. за рік, починаючи з врожаю 2009 року та підлягає індексації згідно чинного законодавства. (п. 9).

Додаткова угода зареєстрована 29.06.2011 року за № 482208544000488 у відділі Держкомзему у Вознесенському районі (а.с.11).

Правовідносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" .

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтями 13 -15 Закону України «Про оренду землі» , в редакції, чинній на момент укладення вищенаведеного договору, передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Для виникнення цивільних прав і обов'язків необхідне волевиявлення обох сторін.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Зазначена норма відповідає принципу свободи договору, передбаченому у ст. 6 та ст. 627 , ч 1 ст. 638 ЦК України .

Крім того, ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Ухвалою суду від 02 липня 2012 року за клопотанням представника позивачки призначено почеркознавчу експертизу.

Відповідно до експертного висновку№ 2726 судово-почеркознавчої експертизи, складеного 15.10.2012 року Підпис від імені ОСОБА_3 у графі графі «орендодавець»додаткової угоди від 15.11.2009 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.11.2006 року № 04060110106 виконаний не самою ОСОБА_3, а іншою особою.

З врахуванням зазначених обставин справи, суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених частинами 1, 3 ст. 215 ЦК , для визнання оспорюваної додаткової угоди недійсною, оскільки дану угоду позивач не підписувала і згоди відповідачу на фактичне продовження договірних зобов'язань по оренді землі не давала.

Відповідно до ст. 216 ЦК у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди від 15.08.2005 року, зареєстрованого у Вознесенському реєстраційному окрузі 13.11.2006 року земельну ділянку позивачці не повернув і продовжує її використовувати.

Тому суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача ФГ «Михайлівське» повернути належні їй на праві власності земельні ділянки площею 0,4889 га., 0,4200 га., 14,2838 га., які розташовані на території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Відповідно до положень ст. 79 , 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч 1,2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, а граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»від 20.12.2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Суд вважає, що виходячи з характеру та обсягу наданих позивачці юридичних послуг, заявлений нею розмір відшкодування витрат є достатнім, цілком відповідає складності справи та зусиллям, які адвокат доклав на надання правової допомоги, тому має бути їй відшкодований другою стороною в повному обсязі, що відповідає засадам добросовісності, розумності та справедливості.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачкою при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір -1723,85 грн. оплачені витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 471,36 грн. та витрати на правову допомогу в су і 1800 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10 , 11 , 60 , 209 , 212- 215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Михайлівське»про визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, повернення земельних ділянок задовольнити повністю.

Визнати недійсною Додаткову угоду від 15.11.2009 року про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.11.2006 року № 040601100106, укладену між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Михайлівське», зареєстровану у відділі Держкомзему Вознесенського району Миколаївської області 29.06.20011 року за №482208544000488.

Зобов'язати Фермерське господарство «Михайлівське»повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,4489 га, кадастровий номер 4822085400:04:000:0138, земельну ділянку площею 0,4200 га, кадастровий номер 4822085400:02:000:0156, земельну ділянку площею 14,2838 га, кадастровий номер 4822085400:01:000:0023, власником яких вона є відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії І-МК №031121, виданого 05.12.2001 року Щербанівською сільською радою Вознесенського району Миколаївської області.

Стягнути з Фермерського господарства «Михайлівське»на користь ОСОБА_3 судові витрати на загальну суму 3995 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 21 копійка, які складаються із судового збору в сумі 1723,85 грн., витрат пов'язаних з проведенням почеркознавчої експертизи в сумі 471,36 грн., витрат на правову допомогу в сумі 1800,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення мають право оскаржити рішення суду протягом 10 днів з моменту його отримання.

Суддя: М.М. Ротар