Рішення

від 02.11.2006 по справі 39/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  39/292

02.11.06

За позовом  Товариства  з  обмеженою відповідальністю «Торговий  дім «Західна  молочна

                     група»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю “П‘ятий елемент  іcтерн  єуроп»

про                стягнення  90900,00 грн.

                                                                                                           Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Стульська Г.  О., Прокопчук С. В.

Від відповідача: Шеремет О. М.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми отриманого авансу у  вигляді  завдатку в розмірі  45450,00  грн. та  додатково стягнути 45450,00 грн. (суму  у розмірі  завдатку). Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог  договору, укладеного  між  позивачем  та  відповідачем, перерахував  відповідачу 45450,00 грн., однак, відповідач    зобов‘язання по договору не виконав. Позивач  вказує,  що виконання  відповідачем   зобов‘язань втратило інтерес  для позивача,  оскільки  відповідачем  порушені  терміни виконання робіт, а  передані    позивачу  відповідачем  матеріали  не відповідають  вимогам  договору. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

        Ухвалою суду від 15.09.2006 р. порушено провадження у справі.

        Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі та  зазначив, що  дія  договору, укладеного між позивачем  та  відповідачем,   продовжується  і  на  момент  вирішення спору. Відповідач вказує, що  термін виконання зобов‘язання сторонами  не  встановлено, а зібрані  у  справі докази свідчать, що  відповідач  передав  позивачу матеріали на виконання  зобов‘язань  по договору.  Відповідач  також  вказує,  що позивачем  не  надано доказів,  що  сума сплачена  позивачем  на  рахунок  відповідача  є  саме  завдатком, а не  авансом.

В  судовому  засіданні, призначеному  на  28.09.2006  року,  оголошувалася  перерва  до 12.10.2006  року,  відповідно до ст. 77 ГПК України.

28.09.2006  року позивач звернувся  з  заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно  відповідача.   

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Проте, позивач не надав доказів в обгрунтування того, що невжиття  заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно  відповідача, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду. За таких обставин, в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову судом  відмовлено.

В  судовому  засіданні, призначеному  на  12.10.2006  року,  оголошувалася  перерва  до 02.11.2006  року,  відповідно до ст. 77 ГПК України.

        В судовому засіданні, призначеному на 02.11.2006 р., за згодою сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

19.01.2006 року між Товариством  з  обмеженою відповідальністю «Торговий  дім «Західна  молочна  група»(позивачем)   та Товариством  з обмеженою  відповідальністю «П‘ятий  елемент  едвертайзинг»(відповідачем)  укладено  договір  № 7-06, відповідно  до умов якого відповідач взяв  на себе зобов‘язання виконати  обумовлену  в  цьому  договорі  роботу/ надати  послуги для  бренду    позивача. Позивач  зобов‘язався прийняти і оплатити   роботу / послуги  відповідача, відповідно  до умов цього договору  і  додатків  до  нього.  Зібрані  у  справі  докази свідчать,  що Товариство  з обмеженою  відповідальністю «П‘ятий  елемент  едвертайзинг»змінило  назву  на Товариство з обмеженою відповідальністю “П‘ятий елемент  істерн  єуроп» згідно   протоколу № 3 від  10.02.2006  року. Товариство з обмеженою відповідальністю “П‘ятий елемент  істерн  єуроп»є  правонаступником всіх    прав  та  обов‘язків Товариства  з обмеженою  відповідальністю «П‘ятий  елемент  едвертайзинг»(преамбула Статуту  відповідача).

Відповідач зобов‘язався відповідно до умов договору (п. п. 2.2.1., п. 2.2. договору) виконати  наступні роботи/надати  послуги   по  розробці для бренду    позивача «Гурманіка»:

-          розробка  креативної  стратегії і позиціонування  для  бренду  «Гурманіка;

-          розробка  ідей  для телевізійного  ролику для  бренду «Гурманіка»;

-          послуги   по  організації  реалізації (зйомок) телевізійного ролика для  бренду  «Гурманіка»;

-          складання   технічних  завдань, часових  планів, звітів  і  інших документів, необхідних  для  розробки креативної   стратегії  і позиціонування, розробки  ідей для  телевізійного ролика  і  послуг по  організації реалізації (зйомок) телевізійного  ролика для  бренду  «Гурманіка».

В п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору сторони  визначили, що детальний    опис  робіт/послуг, що  виконуються/надаються відповідачем по  бренду    позивача у відповідності з  умовами цього договору,  конкретизуються  сторонами  у  відповідних додатках до цього  договору, які  являються його  невід‘ємними  частинами. Також передбачено, що  сторонами укладаються додатки, які  містять детальний  робочий  план  виконання/надання  робіт/послуг по  бренду, вимоги  відносно    термінів  виконання/надання робіт/послуг і  (у  випадку необхідності) матеріалів, які   повинні  бути надані позивачем  відповідачу для  своєчасного і  якісного  виконання   їм  своїх   обов‘язків   по  цьому договору.

Сторони не  надали суду  жодних доказів    укладення додаткових угод до  договору № 7-06 від 19.01.2006  року, окрім  додатку № 1  до  договору  № 7-06 від 19.01.2006  року,  в якому визначено   методику тестування  режисерських сторибордів.

Відповідно  до ст. 3  договору, відповідач, зокрема,  взяв  на себе обов‘язки своєчасно і  якісно виконувати   роботи/надавати  послуги; своєчасно  інформувати  позивача  про  хід  виконання  робіт/надання послуг;   підготувати  і  передати  позивачу  до  моменту   завершення строку дії договору    акт  приймання-передачі  виконаних робіт/наданих послуг.

В ст. 7  договору сторони  визначили  строк  дії договору.  Згідно  з п. 7.1. договір  вступає   в  силу  з моменту   його  підписання   повноважними представниками   сторін (19.01.2006  року) і  діє  до 01.05.2006  року  і  повного  виконання   сторонами  своїх  зобов‘язань  по ньому. Згідно з  ст. 631 ЦК України строком   договору  є час, протягом якого   сторони  можуть   здійснити  свої  права  і  виконати свої обов‘язки   відповідно  до договору.

За  загальним  правилом, час, протягом  якого сторони   можуть  здійснити  передбачені договором  права і  виконати  обов‘язки  складає строк  договору (строк  дії договору).  Строк  дії  договору   може  або співпадати  із  строком   виконання   сторонами обов‘язків за  договором, або бути  більшим за нього,  охоплювати його. Зокрема,  в  договорах часто зазначається, що   вони  діють   до повного  виконання   сторонами взятих  на себе обов‘язків.

Статтею 213 ЦК України  передбачено, що зміст правочину може  бути   витлумачений   стороною (сторонами). Правочин –це  дія особи, яка  відображає   внутрішню  волю  останньої. Якщо  волевиявлення   виражене  нечітко,  можливе різне   тлумачення   волі сторін  правочину.

Позивач  стверджує,  що сторони встановили  термін дії  договору  саме до 01.05.2006  року.  Відповідач    стверджує, що  термін  дії  договору  сторони не визначили,  оскільки   передбачили,  що  договір  діє  до 01.05.2006  року  і   повного  виконання   сторонами   своїх зобов‘язань по  договору.

Наведене  свідчить,  що сторони  встановили    термін дії договору  - до 01.05.2006  року і  встановили, що  договір діє до  повного виконання   сторонами   своїх зобов‘язань по  договору.

У  зв‘язку з  різним тлумаченням  сторонами  терміну дії договору, суд вважає за необхідне   проаналізувати  всі  положення  договору, які стосуються   строків виконання  робіт.

В ст. 3 договору, відповідач взяв  на  себе    обов‘язки, зокрема, своєчасно   виконувати роботи/надавати  послуги по договору; нести  відповідальність  за своєчасність  виконання  робіт/надання послуг; своєчасно  інформувати     позивача    про хід  виконання  робіт/надання  послуг; підготувати  і  передати позивачу до моменту завершення  терміну дії договору акт  приймання-передачі   виконаних  робіт/наданих  послуг.

Враховуючи, що  в  тексті  договору   сторони  вказують  на необхідність   своєчасного  виконання робіт  і  вказують  на  існування  моменту   завершення  терміну  дії договору, суд погоджується  з  твердженням    позивача,  що сторони   встановили  термін дії  договору    до 01.05.2006  року і  саме в цей термін сторони  повинні  виконати свої зобов‘язання  по  договору.  

Зібрані  у  справі докази свідчать, і вказане не  заперечується  представниками  позивача  і  відповідача, що 06.02.2006  року відповідач презентував  позивачу  креативну  стратегію  позиціонування та  ідеї відеороликів   для    торговельної  марки  «Гурманіка». За результатами  презентації   відбулася    нарада за  участю   представників  сторін та  ухвалено рішення  про необхідність  доробити  надані   відповідачем  матеріали. На  підтвердження  зазначеного  позивач  надав  протокол наради  від   06.02.2006  року,  який не  підписано  представниками  відповідача. Про  проведення наради 06.02.2006  року також зазначає відповідач  в листі від  13.07.2006  року, так  само,  як  і  про   необхідність доопрацювання  матеріалів  наданих відповідачем  позивачу.

Відповідач  стверджує, що в період з 10.02.2006 року по 27.02.2006  року  направив    позивачу  доопрацьовані матеріали. Жодних доказів направлення  позивачу  доопрацьованих  матеріалів  в  зазначений період,  відповідач суду  не  надав.

Відповідач  не  надав суду доказів  належного виконання  робіт  по договору, передбачених  п. 2.2.  ст. 2.  та досягнення,  в  результаті    виконання  відповідачем зобов‘язань по  договору   основних  показників, визначених  п.п. 3.1.7.   ст. 3 договору.

Позивач  стверджує, що відповідачем  не  виконані  умови  договору № 7-06 від 19.01.2006  року. Позивач  також стверджує,  що  станом  на 14.07.2006  року  виконання відповідачем  зобов‘язання втратило інтерес для  позивача,  оскільки  відповідачем  порушені  терміни   виконання  робіт,   при  цьому  передані  відповідачем  позивачу матеріали не відповідали вимогам   договору.

Зібрані  у  справі докази  свідчать, що  11.07.2006  року  позивач  направив  відповідачу  вимогу  про  розірвання договору № 7-06 від 19.01.2006  року  та повернення    позивачу  авансу. Вказану вимогу  відповідач отримав 14.07.2006 року.

Відповідач  підготував  лист,  в якому  зазначив  про  виконання  робіт   по договору  та  в якості додатків  до листа вказав копії  матеріалів, які  вже направлялися   позивачу. Зазначений  лист датовано 13.07.2006  року,  однак, відповідно  до поштової квитанції   лист з  додатками було  направлено  на  адресу  позивача  14.07.2006  року  о 19:38 год.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

В силу ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів, які кожна особа сама визначає, може бути, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, зокрема, припинення  правовідношення та  відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, й відшкодування збитків.  

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов‘язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно  до ч. 3  ст. 612  ЦК України та  ч. 2  ст. 220 ГК України, якщо внаслідок прострочення  боржника  виконання зобов‘язання втратило інтерес для кредитора, він  може відмовитися від  прийняття виконання і вимагати  відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 615 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов‘язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов‘язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).  

Статтею 5 договору визначено, що вартість  виконаних відповідачем  робіт складає  90900,00 грн. Оплата відповідачем   вартості  виконаних робіт/наданих  послуг врегульована  п. 5.1.  договору.  Сторони  визначили, що  позивач, до 25.01.2006  року перераховує на рахунок  відповідача аванс  в  розмірі  50% від  загальної  вартості  робіт, що складає 45450,00 грн.  П. 5.2.  договору  сторони визначили, що   платежі по цьому договору   здійснюються на підставі  рахунків-фактур відповідача, протягом   трьох банківських  днів з  моменту надання  рахунку.

Зібрані  у  справі  докази свідчать,  що   відповідач  виставив   позивачу  рахунок-фактуру на  сплату  45450,00 грн. (сплата  зазначеної  суми   передбачена п. 5.1. договору)  31.01.2006  року. 03.02.2006  року позивач  перерахував  на рахунок  відповідача  45450,00  грн. Наведене свідчить, що позивач  не  порушив  термінів оплати (3  банківські  дні з  моменту виставлення рахунку-фактури відповідачем),  натомість,  відповідач   виставив рахунок-фактуру   позивачу після  встановленого  терміну  оплати.

За  таких  обставин, позовні вимоги про стягнення з  відповідача на  користь позивача 45450,00 грн. збитків,  відповідно до  ст. 612  ЦК України є  обґрунтованими та підлягають  задоволенню.

В  позовній заяві позивач  стверджує, що  ним  перераховано на  рахунок    відповідача  аванс  у  вигляді  завдатку.

Стаття 546 ЦК України  встановлює, що виконання  зобов‘язання  може  забезпечуватися завдатком. Завдатком  є  грошова  сума або  рухоме майно, що  видається кредиторові   боржником  у  рахунок   належних з  нього  за  договором  платежів, на підтвердження зобов‘язання  і  на  забезпечення  його  виконання. Якщо  не  буде встановлено,  що  сума, сплачена   в  рахунок  належних з  боржника  платежів, є завдатком, вона  вважається авансом (ст. 570 ЦК України).  Правочин щодо  забезпечення  виконання  зобов‘язання   вчиняється  у письмовій  формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

Договір  № 7-06 від 19.01.2006  року не містить положення, що  виконання зобов‘язань  відповідача забезпечується  завдатком, натомість,  суму, що  підлягає  перерахуванню   позивачем  на  користь  відповідача в  розмірі 45450,00  грн.  сторони  визначили як аванс.  За  таких обставин, сума, перерахована    позивачем  на користь відповідача  розглядається судом як  аванс.

Статтею  571 ЦК України  встановлено,  що у разі, якщо    порушення  зобов‘язання  сталося з  вини   кредитора, він  зобов‘язаний повернути   боржникові завдаток та додатково сплатити   суму у  розмірі  завдатку  або його  вартості. Як  встановлено в ході  розгляду справи, позивачем  не  доведено, що  виконання зобов‘язання відповідача  по договору  № 7-06 від 19.01.2006  року  забезпечувалося завдатком, перерахована   позивачем  сума розглядається судом  як  аванс. За  таких обставин, вимоги позивача  про  стягнення  з відповідача додатково суми в розмірі  завдатку  є  необгрунтованими  та  не підлягають задоволенню.

        У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач  доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне  мито покладається  на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  при  частковому  задоволенні  позову  покладається  на  обидві   сторони  пропорційно   розміру  задоволених  позовних  вимог. За  таких  обставин, витрати  по  сплаті державного  мита  в розмірі 454,50  грн. та  витрати на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу  в   розмірі 59,00 грн.  покладаються  на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 49,  68,  82-85  Господарського  процесуального  кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити частково.

Стягнути  з  Товариства з  обмеженою  відповідальністю «П‘ятий  елемент  істерн  єуроп»(01001, м. Київ, вул.  Грушевського, 28/2, н. п. № 43; ідентифікаційний  код 33497083; рахунок  № 2600930029160/980 в Першій   Київській  філії АТ ВАБанк, МФО 321637), а у разі відсутності грошових коштів  - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду   на  користь  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю «Торговий  дім «Західна молочна  група»(43005, м. Луцьк, пр-т. Грушевського, 30/173-Б;  ідентифікаційний  код 32035343;  рахунок  № 26003001938001 в  ВАТ КБ «Надра»м.  Києва, МФО 320003) 45450,00 грн. (сорок п‘ять тисяч чотириста п‘ятдесят грн. 00 коп.) збитків, 454,50 (чотириста п‘ятдесят чотири грн. 50 коп.)  витрат по сплаті держмита,  59,00  грн.  (п‘ятдесят дев‘ять грн. 00 коп.)  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 Суддя                                                                                          О.В. Гумега