Постанова

від 12.12.2012 по справі 5015/2089/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р. Справа № 5015/2089/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОстапенка М.І., суддіКондратової І.Д., суддіСтратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивачане з'явились; від відповідача Орєхов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий Дім" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2012р. у справі№ 5015/2089/12 Господарського суду Львівської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий Дім" простягнення 3508199,02 грн. ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 р. Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (надалі -ПАТ "Універсал Банк", позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий Дім" (надалі -ТОВ "Компанія "Лізинговий Дім", відповідач), у якому посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за кредитним договором № 10/24К-07 від 25.06.2007 р. щодо своєчасного повернення суми кредиту і сплати процентів за користування кредитними коштами, просило суд стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 3508199,02 грн., що становить заборгованість за кредитом в розмірі 1285315,04 грн., 268950,33 грн. -відсотки за строкове користування кредитом, нараховані за період з 01.12.2008 р. по 31.01.2012 р., 597499,87 грн. відсотки за прострочене користування кредитом, нараховані за період з 31.10.2008 р. по 17.05.2012 р. та 1356433,78 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань щодо своєчасного повернення суми кредиту і сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахована за період з 31.10.2008 р. по 17.05.2012 р.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові згідно ст. 267 Цивільного кодексу (надалі -ЦК) України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.08.2012 р. (суддя Деркач Ю.Б.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 840 248,59 грн. - заборгованість по кредиту за договором № 10/24К-07, 189726,56 грн. - боргу по відсотках за строкове користування кредитом, 296694,30 грн. - боргу по відсотках за прострочене користування кредитом, 11809,06 грн. - пені за прострочення виконання зобов'язань та 24562,81 грн. судового збору. У решті частини позовних вимог у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2012р. (колегія суддів у складі : головуючого судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А., Михалюк О.В.) рішення Господарського суду Львівської області від 06.08.2012р. у справі № 5015/2089/12 скасовано в частині відмови в позові. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

"Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий Дім", м. Львів, вул. Є.Коновальця, 103/605 (код ЄДРПОУ 31730064) на користь публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 (код ЄДРПОУ 21133352) 1 285 315,04грн. заборгованості по кредиту за договором № 10/24К-07, 866450,20 грн. боргу по відсотках за строкове користування кредитом, 16 839,23 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань, 43526,56 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 21763,28 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції".

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, залишивши в силі рішення місцевого суду, посилаючись на те, що постанова винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу (надалі -ГПК) України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.03.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ Універсал Банк" (банк по договору, позивач у справі), та ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" (позичальник по договору, відповідач у справі) було укладено кредитний договір № 10/24К-07 (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 2478000,00 грн., який відповідач зобов'язався повернути частинами до 15.03.2012 р. відповідно до графіка погашення заборгованості, сплативши проценти за користування кредитними коштами у розмірі 18,5% річних на суму залишку заборгованості за кредитом (з 01.09.2008 р. -19,5 %).

Позивач свої зобов'язання виконав та надав відповідачу кредит на суму 2478000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 16.03.2007 р., проте відповідач не в повному обсязі виконав зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та відсотків, з 01.10.2008 р. припинив вносити суму щомісячного платежу, визначеного умовами графіком погашення кредитної заборгованості, а з 01.12.2008 р. припинив виконання зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом у визначені договором строки. Залишок неповернутої суми кредиту становить 1285315,04 грн. (за період жовтень 2008 р. -січень 2012 р. згідно графіку погашення заборгованості по кредиту), заборгованість зі сплати відсотків за строкове користування кредитом, що нараховані за період з 01.12.2008 р. по 31.01.2012р., становить 268950,33 грн., заборгованість зі сплати відсотків за прострочене користування кредитом, що нараховані за період з 31.10.2008 р. по 17.05.2012 р., становить 597499,87 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову у частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати суми кредиту процентів за користування кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду 24.05.2012 року і ним пропущено строк позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем, щодо вимог про стягнення заборгованості зі сплати суми кредиту в розмірі 445066,45 грн. та відсотків за користування за кредитом в розмірі 676723,64 грн., які підлягали сплаті за межами трирічного строку, що передує моменту звернення з позовом, що відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови в задоволенні в цій частині позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості зі сплати суми кредиту в розмірі 445066,45 грн. та відсотків за користуванням за кредитом в розмірі 676723,64 грн. та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову в цій частині, Львівський апеляційний господарський суд виходив із того, що позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки перебіг строку давності для застосування до вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором починається з 16.03.2012 р. - наступного дня за днем закінчення терміну погашення кредиту визначеної кредитного договору, укладеного між сторонами.

Проте з такими висновками апеляційного господарського суду погодитися не можна.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до вимог чинного законодавства за захистом свого цивільного права або інтересу особа може звернутися до суду у строк, визначений статтями 257, 258 ЦК України.

Статтею 257 ЦК України встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Згідно частини 5 статті 261 ЦК за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно умов кредитного договору сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється відповідно до узгодженого сторонами графіку, вказаному в договорі або додатку до нього, що є невід'ємною частиною даного договору. В додатку до кредитного договору та в додатковому договорі № 1 до кредитного договору від 25 червня 2007 р., яким було внесено зміни в додаток до договору, сторони узгодили графік погашення зобов'язань позичальника з помісячною сплатою вказаних зобов'язань з квітня 2007 року по 15 березня 2012 р. У вказаному графіку встановлено терміни та розміри повернення/погашення кредитних зобов'язань.

Згідно графіку погашення кредитної заборгованості строк сплатити чергового платежу визначено місяцями, а тому строк виконання зобов'язання згідно частини третьої статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

За таких обставин, оскільки у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється частинами відповідно до графіку погашення кредиту, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його, і відповідно загальний строк позовної давності застосовується щодо кожного щомісячного простроченого платежу, який був визначений графіком.

Отже, висновок Львівського апеляційного господарського суду про те, що за заявленими позивачем вимогами перебіг строку позовної давності починається з 16.03.2012 р. без урахування тієї обставини, що договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), не ґрунтується на вимогах закону та не відповідає фактичним обставинам справи.

Відтак постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення місцевого господарського суду в частині відмови у заборгованості зі сплати суми кредиту в розмірі 445066,45 грн. та відсотків за користування кредитом в розмірі 676723,64 грн. та ухвалено нове рішення про задоволення позову в цій частині, не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

Натомість, місцевий господарський суд у відповідності зі ст. 256, 257 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про заявлення позову з пропуском строку позовної давності і з цих підстав законно відмовив в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості зі сплати суми кредиту в розмірі 445066,45 грн. та відсотків за користування за кредитом в розмірі 676723,64 грн., а тому прийняте ним рішення в цій частині слід залишити в силі.

Крім основної суми заборгованості зі сплати кредиту та процентів, позивач просив також стягнути пеню в сумі 17040,74 грн., що нарахована за прострочення сплати суми кредиту та процентів за період прострочення з 28.02.2011 р. по 17.05.2012 р. (згідно уточненого розрахунку заборгованості позивача станом на 17.05.2012р.).

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд обґрунтовано та правомірно стягнув з відповідача пеню в сумі 16839,23 грн., що обчислена згідно п. 8.1 кредитного договору за прострочення сплати суми кредиту та процентів, виходячи з максимального розміру пені, визначеного статтею 343 Господарського кодексу (надалі -ГК) України та статтею 3 Закону України "Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", за період прострочення з 24.05.2011р. по 17.05.2012р. з урахуванням вимог пункту 6 статті 232 ГК України щодо кожного платежу, та відмовив в стягненні пені в сумі 201,51 грн., що нарахована за межами скороченого строку позовної давності (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України), про застосування якої було заявлено відповідачем, і підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції у цій частині з мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , п. 1, 6 ст. 111 9 , ст. ст. 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий Дім" задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2012р. в частині стягнення 1 285 315,04 грн. заборгованості по кредиту за договором № 10/24К-07, 866 450,20 грн. боргу по відсотках за строкове користування кредитом та розподілу судових витрат, залишивши в силі рішення Господарського суду Львівської області від 06.08.2012 р. у справі № 5015/2089/12 в частині стягнення 840 248,59 грн. заборгованості по кредиту за договором № 10/24К-073, 189726,56 грн. боргу по відсотках за строкове користування кредитом, 296 694,30 грн. боргу по відсотках за прострочене користування кредитом.

В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2012р. у справі № 5015/2089/12 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий Дім"(м. Львів, вул. Є. Коновальця, 103/605, код ЄДРПОУ 31730064) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) 24562,82 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 50,30 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий Дім"(м. Львів, вул. Є. Коновальця, 103/605, код ЄДРПОУ 31730064) 8250,96 грн. судового збору з касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Львівської області видати накази на виконання даної постанови.

Головуючий суддя Остапенко М.І. Суддя Кондратова І.Д. СуддяСтратієнко Л.В.