Рішення

від 06.12.2012 по справі 18/1978/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2012 р. Справа №18/1978/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Демтон", вул. 40 років Жовтня, 29, м. Кременчук, Полтавська область,39617

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі-Ем-Бі Індастриз", пр.Полтавський, 2-А, м. Кременчук, Полтавська область,39627

про стягнення грошових коштів в сумі 342 475,72 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гунько Н.Є., довіреність б/н від 20.10.2012 року, Євдокимов І.В. (генеральний директор), серія паспорта КН 025508 від 01.11.1995 року

від відповідача: з'явився

В судовому засіданні 06.12.2012 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив про строк виготовлення повного рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення:

- 45 470,37 гривень боргу за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №1ФП від 27.12.2010 року, з яких: 42 500,00 гривень основний борг, 989,50 - інфляційні, 1 980,87 гривень 3% річних;

- 53 412,81 гривень боргу за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №2ФП від 29.12.2010 року, з яких: 50 000,00 гривень основний борг, 1 095,00 - інфляційні, 2 317,81 гривень 3% річних;

- 53 412,81 гривень боргу за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №3ФП від 11.01.2011 року, з яких 50 000,00 гривень основний борг, 1 095,00 гривень інфляційні, 2 317,81 гривень 3% річних;

- 68 359,88 гривень боргу за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №4ФП від 21.01.2011 року, з яких: 65 000,00 гривень основний борг, 507,00 - інфляційні, 2 852,88 гривень 3% річних;

- 116 087,24 гривень боргу за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №5ФП від 12.05.2011 року, з яких: 112 000,00 гривень основний борг, 4 087,24 гривень 3% річних;

- 5 732,61 гривень боргу за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №6ФП від 26.09.2011 року, з яких: 5000,00 гривень основний борг, 611,78 - пеня, 120,83 гривень 3% річних.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився. 05.12.2012 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Суд клопотання представника відповідача задовольнив.

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що дані договори не відповідають вимогам статті 203 ЦК України, 65 ГК України та п.3. ст. 92 ЦК України, більш детально заперечення відповідача викладено у письмовому відзиві на позовну заяву ( арк. с. 65-66).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

між Товариством з обмеженою відповідальністю "Демтон" (позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джі-Ем-Бі Індастриз" (відповідач, боржник) були укладені договори безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги):

- №1ФП від 27.12.2010 року,

- № 2ФП від 28.12.2010 року,

- №ЗФП від 11.01.2011 року,

- № 4ФП від 21.01.2011 року,

- №5ФП від 12.05.2011 року,

- № 6ФП від 26.09.2011 року (арк. с. 15-20).

При укладенні вказаних договорів сторони погодили суми позик (зворотної фінансової допомоги), строків надання та строків повернення позик (зворотної фінансової допомоги).

Так, відповідно до пункту1.1. кожного з договорів зворотної фінансової допомоги кредитор зобов'язувався надати боржнику безвідсоткову цільову позику (зворотну фінансову допомогу), а останній зобов'язувався використати її за призначенням і повернути у визначені договорами зворотної фінансової допомоги строки.

В даних договорах зворотної фінансової допомоги сторони узгодили, що суми позик (зворотної фінансової допомоги) становлять:

- згідно договору №1ФП - 47 000,00 грн. (сорок сім тисяч гривень);

- згідно договору №2ФП - 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень);

- згідно договору №ЗФП - 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень);

- згідно договору №4ФП - 65 000,00 грн. (шістдесят п'ять тисяч гривень);

- згідно договору №5ФП -112 000,00 грн. (сто дванадцять тисяч гривень);

- згідно договору №6ФП - 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень) (п.3.1. договорів).

Відповідно до п. 4.2. договорів зворотної фінансової допомоги, позика (зворотна фінансова допомога) надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу з поточного рахунку кредитора на поточний рахунок боржника.

На виконання умов договорів зворотної фінансової допомоги позивач перерахував на поточний рахунок відповідача позики, а саме:

- на підставі договору №1ФП здійснено перерахування позики 28 грудня 2010р. у розмірі 47 000,00 грн. (сорок сім тисяч гривень), що підтверджується випискою Кременчуцького відділення №2 АТ «Сведбанк»від 28.12.2010р.;

- на підставі договору №2ФП здійснено перерахування позики 29 грудня 2010р. у розмірі 50 000,00 (п'ятдесят тисяч гривень), що підтверджується випискою Кременчуцького відділення №2 АТ «Сведбанк»від 29.12.2010р.;

- на підставі договору №ЗФП здійснено перерахування позики 11 січня 2011р. у розмірі 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень), що підтверджується випискою Кременчуцького відділення №2 АТ «Сведбанк»від 11.01.2011р.;

- на підставі договору №4ФП здійснено перерахування позики 21 січня 2011р. у розмірі 30 000,00 грн., 18 лютого 2011р. у розмірі 27 000,00 грн. та 21 лютого 2011р. у розмірі 8 000,00 грн., а всього у розмірі 65 000,00 грн. (шістдесят п'ять тисяч гривень), що підтверджується виписками Кременчуцького відділення №2 АТ «Сведбанк»від 21.01.2011р., від 18.02.2011р. та від 21.02.2011р., ;

- на підставі договору №5ФП здійснено перерахування позики 13 травня 2011р. у розмірі 110 000,00 грн. та 17 травня 2011р. у розмірі 2 000,00 грн., а всього у розмірі 112 000,00 (сто дванадцять тисяч гривень), що підтверджується виписками Кременчуцького відділення №2 АТ «Сведбанк»від 13.05.2011р. та від 17.05.2011р.;

- на підставі договору №6ФП здійснено перерахування позики ЗО вересня 2011 р. у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень), що підтверджується випискою Кременчуцького відділення №2 АТ «Сведбанк»від 30.09.2011р (арк.с. 21-31).

Умовами договорів безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) (п. 5.1. п. 6.1. ) визначено строки в, які боржник зобов'язався повернути кредитору суми позик (зворотної фінансової допомоги), отриманих за кожним із договорів зворотної фінансової допомоги.

Згідно з п. 6.4. договорів зворотної фінансової допомоги позика (зворотна фінансова допомога) вважається повернутою з моменту зарахування всієї суми позики (зворотної фінансової допомоги) на поточний рахунок кредитора.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору позички, згідно якого, в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

В порушення вимог договорів відповідач здійснив лише часткове повернення позики, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 324 500,00 грн., а саме:

- відповідно до договору №1ФП - 42 500,00 грн.;

- відповідно до договору №2ФП - 50 000,00 грн.;

- відповідно до договору №ЗФП - 50 000,00 грн.;

- відповідно до договору №4ФП - 65 000,00 грн.;

- відповідно до договору №5ФП -112 000,00 грн.;

- відповідно до договору №6ФП - 5 000,00 грн.

08 серпня 2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №18, з вимогами погасити заборгованість в розмірі 324 500,00 грн. за договорами безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) (арк. с. 32-34).

05 вересня 2012 року позивачем було отримано відповідь на претензію №103 від 23.08.2012р., в якій відповідач повідомив позивача про відмову в її задоволенні, що й стлао підставою для звернення позивача до суду.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.2 цього закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П. 8.3. договорів безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) сторони встановили, що боржник, у випадку порушення терміну повернення позики (зворотної фінансової допомоги), передбаченого п. 5.1. договору, зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неповерненої позики (зворотної фінансової допомоги).

Позивачем нараховано відповідачу за порушення умов договору безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №6ФП пеню за період з 01.12.2011 року по 24.09.2012 року у розмірі 611,78 грн.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі вищевикладеного судом було здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені з використанням калькулятора ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3.

За результатами перерахунку суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення пені на суму 381,32 гривень.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики то згідно зі ст. 1050 ЦК України він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. В свою чергу, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 3686,50 грн. інфляційних та 13677,44 грн. 3% річних.

Заперечення відповідача стосуються того, що договори безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) не відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, 65 ГК України та п.3. ст. 92 ЦК України.

Однак дані заперечення не можуть бути прийняті до уваги судом та бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки враховуючи приписи ст.204 Цивільного кодексу України і те, що договори, що є предметом спору, у встановленому законом порядку визнані недійсними не були, отже є чинними, тобто такими, що створюють права та обов"язки для сторін.

Договори підписані повноважними представниками сторін, відповідають вимогам ст. 207 ЦК України щодо письмової форми правочину, а також змісту та формі договору, передбаченими ст. ст. 628, 639 Цивільного кодексу України, докази відмови від договорів, їх розірвання або визнання недійсними в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі-Ем-Бі Індастриз" (пр. Полтавський, 2-А, м. Кременчук, Полтавська область,39627, код ЄДР 35642464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Демтон" (вул. 40 років Жовтня, 29, м. Кременчук, Полтавська область,39617, код ЄДР 24564109):

- 42500,00 гривень основного боргу, 989,50 гривень інфляційних, 1980,87 гривень 3% річних за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №1ФП від 27.12.2010 року;

- 50000,00 гривень основного боргу, 1095,00 гривень інфляційних, 2 317,81 гривень 3% річних за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №2ФП від 29.12.2010 року;

- 50000,00 гривень основного боргу, 1095,00 гривень інфляційних, 2317,81 гривень 3% річних за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №3ФП від 11.01.2011 року;

- 65000,00 гривень основного боргу, 507,00 гривень інфляційних, 2852,88 гривень 3% річних за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №4ФП від 21.01.2011 року;

- 112000,00 гривень основного боргу, 4087,24 гривень 3% річних за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №5ФП від 12.05.2011 року;

- 5000,00гривень основного боргу, 381,32 гривень пені, 120,83 гривень 3% річних за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №6ФП від 26.09.2011 року;

- 6844,90 гривень судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 10.12.2012 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією