Постанова

від 07.02.2013 по справі 18/1978/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа № 18/1978/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Євдокимов І.В., Гунько Н.Є.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 155 П/3-9 ) на рішення господарського суду Полтавської області від 06.12.12 р. у справі № 18/1978/12

за позовом ТОВ "Демтон", м. Кременчук

до ТОВ "Джі-Ем-Бі ІІндастриз", м. Кременчук

про стягнення грошових коштів у сумі 342 475,72 грн

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 р. позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення - 45470,37 гривень боргу за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №1ФП від 27.12.2010 року, з яких: 42500,00 гривень основний борг, 989,50 - інфляційні, 1980,87 гривень 3% річних; - 53412,81 гривень боргу за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №2ФП від 29.12.2010 року, з яких: 50000,00 гривень основний борг, 1095,00 - інфляційні, 2317,81 гривень 3% річних; - 53412,81 гривень боргу за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №3ФП від 11.01.2011 року, з яких 50000,00 гривень основний борг, 1095,00 гривень інфляційні, 2 317,81 гривень 3% річних; - 68359,88 гривень боргу за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №4ФП від 21.01.2011 року, з яких: 65000,00 гривень основний борг, 507,00 - інфляційні, 2852,88 гривень 3% річних; - 116087,24 гривень боргу за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №5ФП від 12.05.2011 року, з яких: 112000,00 гривень основний борг, 4087,24 гривень 3% річних; - 5732,61 гривень боргу за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №6ФП від 26.09.2011 року, з яких: 5000,00 гривень основний борг, 611,78 - пеня, 120,83 гривень 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.12.12 по справі №18/1978/12 ( суддя Тимошенко О.М.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача 42500,00 гривень основного боргу, 989,50 гривень інфляційних, 1980,87 гривень 3% річних за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №1ФП від27.12.2010року;50000,00гривеньосновногоборгу, 1095,00 гривень інфляційних, 2317,81 гривень 3% річних за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №2ФП від 29.12.2010 року; - 50000,00 гривень основного боргу, 1095,00 гривень інфляційних, 2317,81 гривень 3% річних за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №3ФП від 11.01.2011 року; - 65000,00 гривень основного боргу, 507,00 гривень інфляційних, 2852,88 гривень 3% річних за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №4ФП від 21.01.2011 року; - 112000,00 гривень основного боргу, 4087,24 гривень 3% річних за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №5ФП від 12.05.2011 року; - 5000,00гривень основного боргу, 381,32 гривень пені, 120,83 гривень 3% річних за договором безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) №6ФП від 26.09.2011 року; - 6844,90 гривень судового збору, з посиланням на невиконання відповідачем умов договорів в частині повернення позики. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У апеляційній скарзі зазначив, що на момент укладення договорів безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги): №1ФП від 27.12.2010 року, № 2ФП від 28.12.2010 року, №ЗФП від 11.01.2011 року, № 4ФП від 21.01.2011 року, №5ФП від 12.05.2011 року, № 6ФП від 26.09.2011 року (далі всі вказані договори разом іменуються як Договори зворотної фінансової допомоги) генеральним директором ТОВ «Демтон» та директором ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастриз» була одна й та сама особа - Євдокимов Ігор Володимирович.

Крім того, Статутом ТОВ «Демтон» не передбачено права ТОВ « Демтон» надавати позики юридичним особам.

Отже, дані договори на думку відповідача, не відповідають вимогам ст. 203 ЦК України.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини не прибуття суд не повідомив, не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що договори безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги): укладено між юридичними особами, представниками яких є генеральний директор ТОВ «Демтон» Євдокимов І.В., з однієї сторони, та заступник директора ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастриз» Шеремета Б.І., з другої сторони. Відповідач вважає, що в ТОВ «Демтон» та в ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастриз» не встановлено обмежень на роботу за сумісництвом, з урахуванням ст. 21 КЗпП України, згідно з якою працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, Євдокимов І.В. правомірно працював керівником на обох підприємствах. В силу ч. З ст.238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Проте, в такому випадку може бути видана довіреність іншій особі, що, власне, і було зроблено, оскільки зі сторони ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастриз» Договори зворотної фінансової допомоги були підписані заступником директора по виробництву Шеремета Б.І. по довіреності, а не Євдокимовим І.В.

Позивач зазначив, що п. 5.3.15 Статуту ТОВ «Демтон» ні в якій мірі не обмежує цивільну дієздатність та цивільну правоздатність позивача в частині укладання договорів позики з юридичними особами, ні Статутом ТОВ «Демтон», ні чинним законодавством позивач не позбавлений права укладати договори позики з будь-якими юридичними особами в цілому, та з ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастриз», договори зворотної фінансової допомоги у встановленому законом порядку не визнані недійсними , є чинними.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що між ТОВ "Демтон" (позивач, кредитор) та ТОВ "Джі-Ем-Бі Індастриз" (відповідач, боржник) укладені договори безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги): - №1ФП від 27.12.2010 року, - № 2ФП від 28.12.2010 року, - №ЗФП від 11.01.2011 року, - № 4ФП від 21.01.2011 року, - №5ФП від 12.05.2011 року, - № 6ФП від 26.09.2011 року ,які підписані генеральним директором ТОВ «Демтон» - Євдокимов І.В., а зі сторони ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастриз» підписані заступником директора по виробництву Шеремета Б.І. по довіреності.

У п.1.1. договорів зазначено, що кредитор зобов'язувався надати боржнику безвідсоткову цільову позику (зворотну фінансову допомогу), а останній зобов'язувався використати її за призначенням і повернути у визначені договорами зворотної фінансової допомоги строки.

Пунктом 4.2. договорів передбачено, що позика (зворотна фінансова допомога) надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу з поточного рахунку кредитора на поточний рахунок боржника.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що в даних договорах зворотної фінансової допомоги сторони узгодили, що суми позик (зворотної фінансової допомоги) становлять: згідно договору №1ФП - 47000,00 грн. (сорок сім тисяч гривень); згідно договору №2ФП - 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень); згідно договору №ЗФП - 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень); згідно договору №4ФП - 65000,00 грн. (шістдесят п'ять тисяч гривень); згідно договору №5ФП -112000,00 грн. (сто дванадцять тисяч гривень); згідно договору №6ФП - 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень) (п.3.1. договорів), строки надання та строки повернення позик (зворотної фінансової допомоги (п. 5.1. п. 6.1).

Пунктами 5.1., 6.1 договорів встановлені строки повернення позики, зокрема до 28.02.2011р. по трьом договорам,31.03.2011р.,30.06.2011р.,30.11.2011р. відповідно.

Згідно з п. 6.4. договорів зворотної фінансової допомоги позика (зворотна фінансова допомога) вважається повернутою з моменту зарахування всієї суми позики (зворотної фінансової допомоги) на поточний рахунок кредитора.

Отже, між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору позики, згідно якого, в силу ст. 1046 ЦК України , одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На виконання умов вищезазначених договорів зворотної фінансової допомоги позивач перерахував на поточний рахунок відповідача позики, а саме: -на підставі договору №1ФП здійснено перерахування позики 28 грудня 2010р. у розмірі 47000,00 грн., що підтверджується випискою Кременчуцького відділення №2 АТ «Сведбанк» від 28.12.2010р.; - на підставі договору №2ФП здійснено перерахування позики 29 грудня 2010р. у розмір 50000грн., що підтверджується випискою Кременчуцького відділення №2 АТ «Сведбанк» від 29.12.2010р.; - на підставі договору №ЗФП здійснено перерахування позики 11 січня 2011р. у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується випискою Кременчуцького відділення №2 АТ «Сведбанк» від 11.01.2011р.; -на підставі договору №4ФП здійснено перерахування позики 21 січня 2011р. у розмірі 30000,00 грн., 18 лютого 2011р. у розмірі 27000,00 грн. та 21 лютого 2011р. у розмірі 8000,00 грн., а всього у розмірі 65000,00 грн., що підтверджується виписками Кременчуцького відділення №2 АТ «Сведбанк» від 21.01.2011р., від 18.02.2011р. та від 21.02.2011р., ; - на підставі договору №5ФП здійснено перерахування позики 13 травня 2011р. у розмірі 110000,00 грн. та 17 травня 2011р. у розмірі 2000,00 грн., а всього у розмірі 112000,00 грн., що підтверджується виписками Кременчуцького відділення №2 АТ «Сведбанк»від 13.05.2011р. та від 17.05.2011р.; - на підставі договору №6ФП здійснено перерахування позики З0 вересня 2011 р. у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується випискою Кременчуцького відділення №2 АТ «Сведбанк»від 30.09.2011р .

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В порушення вимог договорів відповідач здійснив лише часткове повернення позики, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 324500,00 грн., а саме: відповідно до договору №1ФП - 42500,00 грн.; відповідно до договору №2ФП - 50000,00 грн.; відповідно до договору №ЗФП - 50000,00 грн.; відповідно до договору №4ФП - 65000,00 грн.; відповідно до договору №5ФП -112000,00 грн.; відповідно до договору №6ФП - 5000,00 грн.

Згідно ст.530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

В зв'язку з неповерненням позики в строки зазначені в договорах позивач 08 серпня 2012 року направив відповідачу претензію №18, з вимогами погасити заборгованість в розмірі 324500,00 грн. за договорами безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги)

05 вересня 2012 року позивачем отримано відповідь на претензію №103 від 23.08.2012р., в якій відповідач повідомив про відмову в її задоволенні.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов'язання за вищезазначеними договорами виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання щодо повернення позики виконав частково та правомірно задовольнив позов щодо стягнення заборгованості за договором №1ФП - 42500,00 грн.; договором №2ФП - 50000,00 грн.; договором №ЗФП - 50000,00 грн.; договором №4ФП - 65000,00 грн.; договором №5ФП -112000,00 грн.; договором №6ФП - 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.3. договорів безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) сторони встановили, що боржник, у випадку порушення терміну повернення позики (зворотної фінансової допомоги), передбаченого п. 5.1. договору, зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неповерненої позики (зворотної фінансової допомоги).

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.2 цього закону , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що нарахування позивачем пені зроблено з порушення норм чинного законодавства, та правомірно дійшов до висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення пені на суму 381,32 гривень.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції зробив обґрунтовано встановив що нарахування інфляційних та 3 % річних проведено відповідно до норм чинного законодавства та правомірно задовольнив позов щодо стягнення 3686,50 грн. інфляційних та 13677,44 грн. 3% річних.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на невідповідність договору безвідсоткової цільової позики (зворотної фінансової допомоги) вимогам ст. 203 ЦК України , 65 ГК України та п.3. ст. 92 ЦК України , оскільки враховуючи приписи ст.204 Цивільного кодексу України і те, що договори, що є предметом спору, у встановленому законом порядку не визнані недійсними, є чинними, тобто такими, що створюють права та обов'язки для сторін.

Як свідчать матеріали справи договори підписані повноважними представниками сторін, відповідають вимогам ст. 207 ЦК України щодо письмової форми правочину, а також змісту та формі договору, передбаченими ст. ст. 628 , 639 Цивільного кодексу України , докази відмови від договорів, їх розірвання або визнання недійсними в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Посилання відповідача на те, що Статутом ТОВ «Демтон» (п. 5.3.15) передбачено, що ТОВ «Демтон» має право надавати безпроцентні позики працівникам та учасникам, але не передбачено право ТОВ «Демтон» надавати позики юридичним особам є безпідставним, оскільки п. 5.3.15 Статуту ТОВ «Демтон» знаходиться у розділі 5 «Права та обов'язки товариства та його учасників», яким врегульовано відносини виключно між товариством та його учасниками та працівниками.

В зазначеному пункті Статуту ТОВ «Демтон» відсутні умови обмежуючи цивільні дієздатність та правоздатність позивача в частині укладання договорів позики з юридичними особами.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на те, що ТОВ «Демтон» не мало права укладати з юридичними особами договори позики, є необґрунтованим, оскільки ні Статутом ТОВ «Демтон», ні чинним законодавством позивач не позбавлений права укладати договори позики з будь-якими юридичними особами в цілому, та з ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастриз».

Посилання відповідача на те, що Договори зворотної фінансової допомоги укладались не в інтересах ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастриз» не підтверджуються матеріалами справи, оскільки Договори зворотної фінансової допомоги у встановленому законом порядку не визнані недійсними.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1046, 1050 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 06.12.2012 р. по справі № 18/1978/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 07.02.2013 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Плужник О.В.