Рішення

від 12.11.2012 по справі 5023/4159/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2012 р.Справа № 5023/4159/12 вх. № 4159/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю

позивача -Власова О.П. відповідача - не з*явися

розглянувши справу за позовом ПАТ "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки

до ТОВ "Анграм-Спецбуд", м. Харків

про стягнення коштів в сумі 51 975,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ТОВ "Анграм-Спецбуд" (відповідач) про стягнення 28 262,52 грн. штрафних санкцій відповідно до ст. 231 ГК України, 10 808 грн. штрафних санкцій відповідно до ст. 231 ГК України, 12 001,89 грн. штрафних санкцій у відповідності до п.7.2 договору.

Зобов'язати відповідача виконати в натурі зобов*язання за договором № 625 від 29.12.2010 року. Судові витрати покласти на відповідача.

В жовтні 2012 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд зобов*язати відповідача повернути на поточний рахунок ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" грошові кошти у розмірі 154 440 грн, які були сплачені в якості оплати за поставку товару по договору № 625 від 29.12.2010 року.

Стягнути з ТОВ"Анграм-Спецбуд" на користь ПАТ"Харківська ТЕЦ-5" штрафні санкції в розмірі 12 001,89 грн.

Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору за № 625 від 29.12.2010 року в частині поставки продукції.

Відповідач в судове засідання не з*явився, заперечень щодо виконання умов договору не надав.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

29.12.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір за № 625 на поставку сульфованих, фосфатованих,нітрованих та карбонованих солів металів. У відповідності до умов договору, відповідач зобов*язався поставити, а позивач прийняти та оплатити цей товар (п.1.1 договору). Сторони домовились, що оплата за поставлений товар здійснюється позивачем у розмірі 100 % вартості кожної партії товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача (п.4.1. договора). Поставка товару здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту подачі заявки позивачем, в якій вказується необхідна кількість товару (п.5.2 договору).

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за цим договором, винна сторона виплачує потерпілій стороні пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованності, від суми заборгованності за кожний день прострочення. ( п.7.2 договору).

Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і діє в частині поставки продукцї до 31.12.2011 року в частині розрахунків - до їх повного виконання. (п.10.1 договору).

11.04.2011 року відповідачем був виставлений рахунок за № 9 на суму 154 440 грн. (а.с.13).

Згідно з частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина друга статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов*язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів( робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штпраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Відповідно до викладеного, підставою для застосування наслідків порушення зобов'язань передбачених статті 231 Господарського кодексу України є наявність або спеціальної правосуб'єктності суб'єкта зобов'язань, або відповідних положень в договорі між позивачем та відповідачем.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом;

- якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту;

- якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.

Таким чином, сторони погодили конкретний розмір пені за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань, а також з огляду на те, що невиконане відповідачем договірне зобов`язання має саме грошовий характер, тому у позивача відсутні підстави для стягнення заявленого позивачем штрафу та пені на підставі ч.2. ст.231 Господарського кодексу України.

12.10.2011 року позивач звернувся з вимогою щодо поставки товару або повернення грошових коштів. (а.с.28-29).

06.01.2012 року відповідач повідомив позивача, що поставка товару буде здійснюватися на протязі січня 2012 року.( а.с.32).На день звернення з позовом, сума боргу не була повернута позивачеві, продукція також не була поставлена.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не повернута, позовні вимоги в частині стягнення суми 154 440 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Щодо стягнення суми пені в розмірі 12 001,89 грн. за період з 27.04.2011 року по 26.10.2011 року..

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов*язань за цим договором, винна сторона виплачує потерпілій стороні пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованності, від суми заборгованності за кожний день прострочення. (п.7.2 договору).

Сторони можуть домовитися про збільшення або зменшення встановленого законом розміру пені, зазначивши про це в договорі. Таке зменшення допускається, якщо інше не передбачено законом.

До вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік (підпункт 1 частини другої статті 258 ЦК України), який обчислюється починаючи з дня, наступного за останнім днем, коли грошове зобов'язання мало бути виконане.

Якщо відповідно до чинного законодавства або договору пеня підлягає стягненню за кожний день прострочення зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік з дня подання позову.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не строк позовної давності, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

На підставі викладеного, суд задовільняє вимогу позивача, що стягнення суми пені в розмірі 12 001,89 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 30.10.2012 року.

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ТОВ"Анграм - Спецбуд" (м.Харків, вул.Бакуліна,11,оф.509) код ЄДРПОУ 33291659 р/р 2600706162402 у ПАТ КБ"Правекс-банк" МФО 321983) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (Харківська обл, Дергачівський район, с.Подвірки, код ЄДРПОУ 05471230 п/р 26005010050879 у АТ"Банк Золоті Ворота" м.Харків, МФО 351931) суму попередньої оплати 154 440 грн. та пеню в розмірі 12 001,89 грн.,судовий збір 2 726 грн.

Стягнути з ТОВ"Анграм - Спецбуд" (м.Харків, вул.Бакуліна,11,оф.509) код ЄДРПОУ 33291659 р/р 2600706162402 у ПАТ КБ"Правекс-банк" МФО 321983) на користь Державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 судовий збір ГС Х/о, п. 1) 602,84 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законої сили.

Повне рішення складено 12.11.2012 р.

Суддя Лаврова Л.С.

справа № 5023/4159/12