Постанова

від 05.12.2012 по справі 3/5027/567/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.12 Справа № 3/5027/567/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желіка М. Б.

Костів Т. С.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників :

від позивача - Клим Н.І.,

від відповідача -Голобуцька К. В.,

розглянувши апеляційну скаргу Вижницької районної ради від 19.09.2012 р. за № 02-30/262

на рішення господарського суду Чернівецької області від 06.09.2012 р.

у справі № 3/5027/567/2011

за позовом: Малого приватного підприємства "Карпати", м. Вижниця, Вижницький район, Чернівецька область

до відповідача: Вижницької районної ради, м. Вижниця, Вижницький район, Чернівецька область

про стягнення заборгованості на загальну суму 246 300 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Чернівецької області від 06.09.2012 р. у справі № 3/5027/567/2011 позов задоволено. Стягнуто з Вижницької районної ради м. Вижниця, Вижницький район, Чернівецька область, вул.Українська, 106-А, (код 14257719) на користь малого приватного підприємства «Карпати», м. Вижниця, Винницький район, Чернівецька область, вул. Українська, 106-А (код 14257719) -246300 грн. боргу, 2463 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3282 грн. витрат за судову будівельно-технічну експертизу.

Не погоджуючись з даним рішенням, Вижницька районна рада подала апеляційну скаргу в якій просить дане рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. При цьому відповідач вказує, що судом не будо з'ясовано всіх обставин справи та було неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, відповідач вказує, що протягом 2009 -2010 років акти виконаних робіт не направлялись відповідачу, внаслідок чого не було підстав надати певні зауваження щодо підрядних робіт. Крім того відповідач зазначив в судовому засіданні, що листи якими відповідач підтвердив свою заборгованість та виконання робіт позивачем, на його думку, не породжують для сторін ніяких прав та обов'язків.

В судовому засіданні представник відповідача навів доводи, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі, в свою чергу представник позивача заперечив доводи апелянта, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому представником позивача в судовому засіданні було надано суду копію листа, що був направлений 24 листопада 2010 року на адресу Вижницької районної ради та отриманий 24 листопада 2010 року, в якому МПП «Карпати»повідомляло про виконання ремонтно-будівельних робіт та просило оплатити виконані роботи. Даний лист на думку позивача доводить те, що Вижницька районна рада знала про свою заборгованість.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача в судовому засіданні, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

02.06.2008 року між Вижницькою районною радою (відповідач) та Малим приватним підприємством «Карпати»(позивач) було укладено Договір підряду.

Відповідно до Договору підрядник (позивач) зобов'язується виконати за дорученням Замовника (відповідача) та у відповідності до умов даного договору роботи по відновленню та проведенню капітального ремонту стадіону «Черемош»в м.Вижниця , а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Пунктом 2 Договору передбачено, що загальна вартість робіт за Договором, згідно кошторисної документації, склала 299300 тис.грн.

Строк оплати сторони визначили в пункті 5 Договору, а саме не пізніше 10 днів, з моменту підписання акту Ф-2.

Термін виконання робіт сторони узгодили в 30-денний термін, з моменту поступлення попередньої часткової оплати.

Дані про визнання спірного договору у встановленому законом порядку недійсним - відсутні.

Малим приватним підприємством «Карпати»було виконано підрядні роботи по проведенню капітального ремонту стадіону «Черемош»в м.Вижниця, про що складено акт № 11 за серпень 2008 року на суму 246300 грн., який не був підписаний відповідачем. В серпні 2009 року позивач вдруге підготував акт № 11 на суму 246300 грн., проте і він був залишений поза увагою відповідача. В вересні 2010 року позивач підготував акт № 11 на суму 246300 грн., вказаний акт також не був підписаний відповідачем. Проте своїм листом від 07.09.2010 року № 02-30/300 відповідач підтвердив свою заборгованість в сумі 2463000 грн. перед позивачем.

Також позивачем було складено інший Акт № 9 приймання виконаних робіт за грудень 2009 року, який погоджено та прийнято обома сторонами на суму -53000 грн., та підписано відповідачем без заперечень, роботи по вказаному акту були оплачені відповідачем в лютому 2010 року, що підтверджено випискою банку.

Таким чином, за виконані підрядні роботи, які згідно кошторисної документації становили 299300 грн., відповідач розрахувався частково на суму 53000 грн., тобто по акту приймання № 11 відповідач не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 246300 грн.

На адресу відповідача позивачем було надіслано вимогу № 16 від 01.03.2011 року про сплату вартості виконаних робіт в сумі 246300 грн., яку було отримано позивачем.

Позивачем неодноразово робилися спроби владнати спір, а саме він звертався до голови Вижницької районної ради з проханням провести розрахунок за виконані підрядні роботи, проте заборгованість так і не була погашена.

Листом від 10.01.2011р., підписаними головою Вижницької районної ради було визнано заборгованість перед позивачем, з посиланням на те, що кошти за виконані МПП «Карпати»роботи по підготовці міста до проведення Міжнародного Гуцульського фестивалю (стадіону Черемош) за 2008 рік в сумі 246300 грн. планувалось перерахувати від інших надходжень, але оскільки зазначені кошти не надійшли то дану заборгованість за роботи не зареєстровано і не погашено.

Таким чином, своїм листом відповідач підтвердив, що роботи позивачем дійсно були виконані в 2008 році і саме на суму 246300 грн.

Виконання ремонтних робіт МПП «Карпати»також підтверджено висновком судово будівельно-технічної експертизи № 765 від 22.06.2012 року.

Ухвалою суду від 18.10.2011 року провадження у справі було зупинено і призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Західно-Українському експертно-консультативному центру. Цією ж ухвалою попереджено осіб, які будуть проводити експертизу про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків. На розгляд експерту були поставлені наступні питання:

1. Чи були фактично виконані підрядні роботи по капітальному ремонту районного стадіону «Черемош»у м.Вижниця в період з серпня місяця 2008 року до серпня-вересня 2009 року?

2. Який обсяг робіт та на яку суму виконано фактично Малим приватним підприємством «Карпати»по капітальному ремонту районного стадіону «Черемош»у м.Вижниця в період з серпня місяця 2008 року до серпня-вересня 2009 року?

3. Чи відповідають обсяги цих робіт та їх сума Кошторису на капітальний ремонт стадіону на суму 299 300 грн. в цінах на 2008 рік, Акту № 11 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року та/або вересень 2010 року?

4. В разі виявленої невідповідності (розбіжності) в обсягах виконаних робіт та/або їх вартості, вказати які це розбіжності та на яку суму?

25.07.2012 року на адресу господарського суду Чернівецької області надійшли матеріали справи з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 765 від 22.06.2012 року. На запитання поставлені судом експертом дано відповідь:

1. на момент проведення дослідження встановлено, що фактично проведені роботи МПП «Карпати»по капітальному ремонту районного стадіону «Черемош»в м.Вижниця Чернівецької області по видах, обсягах та вартості, відповідають виконаним роботам по видах, обсягах та вартості згідно актів форми № КБ-2в.

2. обсяги фактично проведених робіт МПП «Карпати»по капітальному ремонту районного стадіону «Черемош»в м.Вижниця Чернівецької області по видах і вартості відповідають обсягам та вартості зазначених в актах виконаних робіт 3КБ-2в.

3. вартість фактично виконаних робіт МПП «Карпати»по капітальному ремонту районного стадіону «Черемош»в м.Вижниця в період з серпня місяця 2008 року до серпня-вересня 2009 року становить 330811 грн.

4. розбіжність в вартості робіт по капітальному ремонту стадіону «Черемош»в співставленні фактично виконаним роботам та актам на виконані роботи становить 31511 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області суду від 06.08.2012 провадження у справі було поновлено та судове засідання призначено.

22.08.2012 року від відповідача надійшли заперечення щодо порядку призначення, проведення, та висновку експертизи, які полягають в наступному:

- проведення експертизи було доручено СП «Західно-Українському експертно-консультативному центру», який не є державною установою, а тому експертиза повинна була бути доручена конкретному експерту.

- були порушені строки проведення даної експертизи.

- експерт здійснив дослідження необґрунтовано та неповно з'ясувавши обставини, а саме після 2008-2009 р.р. ним повторно здійснювались будівельні роботи стадіону, а відтак експерт невмотивовано відніс ці роботи на рахунок позивача, додаткових документів експерт не витребовував, обстеження проводив візуально, що слугувало в цілому винесенню неправильного експертного висновку.

Доводи відповідача стосовно його заперечень щодо порядку призначення і проведення експертизи та в цілому висновку експертизи спростовуються наступним.

Відповідно до статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 ГПК України.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 ГПК України.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом МЮ України від 08.10.1998 № 53/5 із змінами та доповненнями, експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування (перелік зон наведено в додатку до Інструкції). Експертизи та дослідження, які проводяться атестованими судовими експертами, що не працюють у державних установах, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України «Про судову експертизу». Підставою для проведення експертиз є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Підставою проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Відповідно до Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 24.12.2003 N170/5(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 14.07.2010 N 1549/5) Права, обов'язки та відповідальність судових експертів, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Законом України «Про судову експертизу»,Кримінально-процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.11.98 за N 705/3145, а також іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи. Ця Інструкція поширюється на всіх судових експертів, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Статтею 7 ЗУ «Про судову експертизу»від 25.02.1994 року №4038-ХІІ передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

У відповідності до статті 9 вищезазначеного Закону атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Статтею 10 зазначеного Закону визначено, що до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Також, у відповідності до Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»за загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).

Водночас за приписами частини другої статті 9 і частини четвертої статті 7 Закону для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, суд може доручити проведення судової експертизи іншим, крім атестованих судових експертів, фахівцям з відповідних галузей знань, але з обов'язковим дотриманням вимог законодавства щодо призначення судової експертизи.

В матеріалах справи не міститься жодних зауважень чи заперечень від представника позивача стосовно призначення і проведення у даній справі судової експертизи, а також при визначенні кола питань, які повинні бути поставлені перед експертом та при погодженні судом зі сторонами питання стосовно того, яка саме експертна установа буде проводити вищезазначену експертизу.

Відповідно до статті 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти виконану за договором підряду роботу з посвідченням такого приймання актом виконаних робіт або іншим документом, який фіксує можливі недоліки виконаної роботи. Таким іншим документом може бути письмова претензія замовника, виклад його зауважень про наявність недоліків у прикладених до виконаної роботи документах та інші письмові матеріали.

Статтею 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником повинна відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти -вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Тобто, необхідно щоб результат роботи був придатний для встановленого договором використання, а в разі відсутності вказівок про це у договорі -для звичайного такого роду робіт, при цьому протягом розумного строку.

Відповідно до статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Ціна - грошова сума, що підлягає сплаті за результати роботи підрядника. Ціна може встановлюватись у договорі у вигляді обумовленої сторонами грошової суми або містити способи її визначення.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 УК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом з достовірністю встановлено, що позивач виконав умови договору в повному обсязі, відповідач же в порушення умов договору за виконані по договору роботи не розрахувався, а відтак суд прийшов до висновку, що вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

За таких обставин позов про стягнення 246300 грн. за виконання договору підряду від 02.06.2008 року підлягає задоволенню.

Враховуючи, те що до винесення рішення позивач відмовився від частини своїх позовних вимог, а саме: в частині стягнення збитків завданих інфляцією в сумі 81772 грн. та 3% річних в сумі 29526,48 грн. провадження господарським судом Чернівецької області у справі в цій частині підлягає припиненню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 06.09.2012 р. у справі № 3/5027/567/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу Вижницької районної ради -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 10.12.2012 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Костів Т. С.