Постанова

від 06.12.2012 по справі 2а/0270/4988/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/4988/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Колос М.С.

позивача: Гиренка Т.А., Мурсалової О.О.

відповідача: Чайковської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: дошкільного навчального закладу № 52

до: управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся дошкільний навчальний заклад № 52 (далі - позивач) із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є платником єдиного внеску до Пенсійного фонду України та в червні 2012 року здійснив перерахунок єдиного внеску на рахунок управління Пенсійного фонду у м. Вінниці двома платіжними дорученнями № 267 та № 269 від 13.06.2012 року. Однак, внаслідок технічної помилки, а саме, невірно вказаного коду платника в призначенні платежу, вказані кошти були зараховані як сплата єдиного внеску на відповідні рахунки іншого платника, в результаті чого управлінням Пенсійного фонду України у м. Вінниці прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, якими до дошкільного навчального закладу № 52 застосовано штрафні санкції та пеню.

Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що вказані рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню, оскільки суму єдиного внеску внесено вчасно, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову, а також надала суду заперечення та додатково зазначила, що факт сплати єдиного внеску за платника податків з іншим кодом ЄДРПОУ не є підставою для скасування фінансових санкцій, оскільки рух коштів єдиного внеску суворо регламентований законодавством, і органи Пенсійного фонду України не вправі самостійно змінювати призначення платежів, зазначених платниками в платіжних документах.

Заслухавши думку осіб які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в червні-липні 2012 року позивачем перераховано на рахунок управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-липень 2012 року з відповідним призначенням платежу "єдиний внесок" (а.с. 3-6), однак внаслідок технічної помилки, а саме, зазначення коду платника в призначенні платежу 20087919 замість потрібного 26243208, зазначені кошти управлінням були зараховані як сплата єдиного внеску на відповідні рахунки платника із кодом ЄДРПОУ 20087919, як було зазначено в призначенні платежу.

З огляду на те, що внаслідок технічної помилки позивача, вказані кошти були зараховані на рахунок іншого платника податку, що призвело до несвоєчасного перерахування єдиного внеску позивачем, 16 жовтня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Вінниці прийнято рішення № 4172, 4173, 4174, 4175, 4176 (а.с. 9-13) про застосування до дошкільного навчального закладу № 52 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, у зв'язку із тим, що останнім не було перераховано вчасно суму єдиного внеску за червень-серпень 2012 року.

Згідно із ч. 5 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону № 2464, для зарахування єдиного внеску в органах Державного казначейства України відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується Державним казначейством України та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 3.4 Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 Пенсійного фонду України засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Державному казначействі України.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 та п. 4.3.6 ч.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції від 27.10.2010 року № 994/18289 (далі - Інструкція), платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Частиною 11 статті 9 Закону №2464 визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.25 Закону №2464, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464 та п.7.2.2 ч.7 Інструкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Зарахування пені передбачено ч. 10 ст. 25 Закону 2464 та п.7.5 ч.7 Інструкції, а саме, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Як вбачається з платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 3-6), позивачем перераховувались кошти на рахунок управління Пенсійного фонду у м. Вінниці, однак в даних платіжних дорученнях позивачем помилково зазначалось призначення платежу за кодом 20087919, в той час як кодом ЄДРПОУ останнього є 26243208.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відбулась з вини дошкільного навчального закладу № 52, оскільки позивач самостійно визначає призначення платежу та перераховує на відповідний рахунок вказаний внесок.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 року по справі № 2а/0270/3130/12, копія якої долучена до матеріалів справи.

Таким чином, УПФ України у м. Вінниці правомірно прийнято рішення № № 4172, 4173, 4174, 4175, 4176 від 16.10.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

З огляду на викладене та беручи до уваги наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що твердження позивача про порушення приписів законодавства, які б давали підстави для скасування оскаржуваних рішень, є надуманими і такими, що спрямовані на уникнення від встановленої законом відповідальності за допущені порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), та згідно зі ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про законність винесеного рішень від 16.10.2012 року №№ 4172, 4173, 4174, 4175, 4176 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а тому логічним висновком є те, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович