Ухвала

від 22.01.2013 по справі 2а/0270/4988/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4988/12

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач (апелянт) : не з'явився

відповідач : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дошкільного навчального закладу № 52 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом дошкільного навчального закладу № 52 до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Дошкільний навчальний заклад № 52 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року адміністративний залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення процесуальних норм, що призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, та просила суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не надіслав, причини неявки суду невідомі, хоча позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в червні-липні 2012 року позивачем перераховано на рахунок управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-липень 2012 року з відповідним призначенням платежу "єдиний внесок", однак внаслідок технічної помилки, а саме, зазначення коду платника в призначенні платежу 20087919 замість потрібного 26243208, зазначені кошти управлінням були зараховані як сплата єдиного внеску на відповідні рахунки платника із кодом ЄДРПОУ 20087919, як було зазначено в призначенні платежу.

З огляду на те, що внаслідок технічної помилки позивача, вказані кошти були зараховані на рахунок іншого платника податку, що призвело до несвоєчасного перерахування єдиного внеску позивачем, 16 жовтня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Вінниці прийнято рішення № 4172, 4173, 4174, 4175, 4176 про застосування до дошкільного навчального закладу № 52 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, у зв'язку із тим, що останнім не було перераховано вчасно суму єдиного внеску за червень-серпень 2012 року.

Відмовляючи в задоволенні вищевказаного адміністративного позову, суд дійшов до висновку про законність винесеного рішень від 16.10.2012 року №№ 4172, 4173, 4174, 4175, 4176 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а тому логічним висновком є те, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, заборгованість по сплаті єдиного внеску утворилась у результаті сплати позивачем на неналежний рахунок.

Згідно ч.5 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464 (далі - Закон № 2464) сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Відповідно до частини 6 ст. 9 Закону №2464 для зарахування єдиного внеску в органах Державного казначейства України відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується Державним казначейством України та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.3.4 Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 Пенсійного фонду України засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Державному казначействі України.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 та п.4.3.6 ч.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції від 27.10.2010 року №994/18289 (далі - Інструкція), платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Частиною 11 статті 9 Закону №2464 визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.25 Закону №2464, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464 та п.7.2.2 ч.7 Інструкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Зарахування пені передбачено ч. 10 ст.25 Закону 2464 та п.7.5 ч.7 Інструкції, а саме, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відбулась з вини позивача, оскільки позивач самостійно визначає та перераховує на відповідний рахунок вказаний внесок.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 06 грудня 2012 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладеними в судовому рішенні не спростовуються, а відтак підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу дошкільного навчального закладу № 52, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 січня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.