Постанова

від 30.10.2012 по справі 2а/0470/9733/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/9733/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Петранцові О.Ю.

за участю представників:

позивача Москаленко М.А., Афанасьєвої Н.Г.

відповідача Жаворонкова С.М., Атрошенко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський млиновий комбінат»до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський млиновий комбінат»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 червня 2012 року №0000802302, яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 4680791,00 грн. та нарахована штрафна (фінансова) санкція в сумі 1170197,75 грн. та №0000792302, яким позивачу донараховано податок на прибуток у розмірі 12872176,00 грн. та нарахована штрафна (фінансова) санкція в сумі 3218044,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року провадження у справі було зупинено до 11 жовтня 2012 року за клопотаннями представників позивача та відповідача у зв'язку із необхідністю виклику свідка.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкової інспекції, викладені у акті перевірки, є безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а винесені на підставі цього акту податкові повідомлення-рішення щодо донарахування податкового зобов'язання та нарахування фінансової санкції підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, надали письмові заперечення проти позову, просили у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновки акту перевірки є правомірними, оскаржувані рішення прийнято на підставі та у межах чинного законодавства, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 12 березня 2012 року №241, направлень від 13 березня 2012 року №233, від 18 квітня 2012 року №98, від 30 травня 2012 року №264 та з урахуванням положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у період з 13 березня 2012 року по 1 червня 2012 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський млиновий комбінат»(код ЄДРПОУ 33907664) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року, у якому підприємство мало правові відносини з платником податків ТОВ «Маджестік»(код ЄДРПОУ 36493888).

За результатами перевірки складено Акт від 7 червня 2012 року №605/225/33907664, яким зафіксовано, що відповідно до частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України правочини, укладені між ТОВ «ДМК»та ТОВ «Маджестік»мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону; у зв'язку із тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У даному випадку відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість; викладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, у тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Зазначеним Актом перевірки встановлено наступні висновки податкової інспекції та порушення ТОВ «Дніпропетровський млиновий комбінат»пункту 1.3 статті 1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого підприємством:

- занижено валовий дохід у розмірі 28084747,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року у сумі 16876169,00 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 11208578,00 грн., за рахунок не включення до складу доходів вартості безоплатно отриманих ТМЦ з урахуванням визнання правочинів (угод) ТОВ «ДМК»з ТОВ «Маджестік»нікчемними, у зв'язку з чим спростовано правові підстави та документальне підтвердження реальності господарських операцій. Тому фактично, товари були отримані від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження їх оплати;

- завищено валові витрати у розмірі 23403956,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року на суму 14063474,00 грн., за 2 квартал 2010 року 9340482,00 грн., за рахунок включення до складу витрат сум, які не підтверджуються відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Так, до складу валових витрат включено суми за правочинами (угодами) укладеними між ТОВ «ДМК»та ТОВ «Маджестік»(перелік наведений в акті перевірки), які є нікчемними;

- завищено податковий кредит усього у розмірі 4680791,00 грн., у тому числі за березень 2010 року у розмірі 2812694,00 грн., за квітень 2010 року у розмірі 1197624,00 грн., за травень 2010 року у розмірі 665368,95 грн., за червень 2010 року у розмірі 5104,00 грн., за рахунок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за правочинами (угодами) ТОВ «ДМК»з ТОВ «Маджестік», які були визнані нікчемними, у зв'язку з чим спростовано правові підстави та документальне підтвердження здійснення зазначених господарських операцій.

На підставі Акту перевірки від 7 червня 2012 року №605/225/33907664 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська 19 червня 2012 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000792302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 16090220 грн. (12872176 грн. - основний платіж та 3218044 грн. - фінансова санкція);

- №0000802302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5850988,75 грн. (4680791 грн. - основний платіж та 1170197,75 грн. - фінансова санкція).

У ході перевірки були використані наступні документи: угоди, накладні та податкові накладні за перевіряємий період; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення; журнали-ордери по рахункам №№31, 36, 37, 63, 64, 68.

Проведеною перевіркою встановлено наступне.

1 березня 2010 року між ТОВ «Дніпропетровський млиновий комбінат»та ТОВ «Маджестік»був укладений договір поставки №0103П, за умовами якого ТОВ «Маджестік»зобов'язалось поставити ТОВ «ДМК»зерно пшениці у відповідній кількості, якості, по цінам, у строки та на умовах, передбачених договором, а ТОВ «ДМК»зобов'язалось прийняти та оплатити цей товар.

Згідно специфікацій №1 від 1 березня 2010 року, №2 від 1 квітня 2010 року, №3 від 30 травня 2010 року ТОВ «Маджестік»зобов'язалось поставити ТОВ «ДМК»товару на загальну суму 28342446,00 грн., у тому числі ПДВ 4724241,00 грн.

1 березня 2010 року між ТОВ «Дніпропетровський млиновий комбінат»та ТОВ «Маджестік»був укладений договір поставки №0105П, за умовами якого ТОВ «Маджестік»зобов'язалось поставити ТОВ «ДМК»висівки у відповідній кількості, якості, по цінам, у строки та на умовах, передбачених договором, а ТОВ «ДМК»зобов'язалось прийняти та оплатити цей товар.

Згідно специфікації №1 від 1 березня 2010 року ТОВ «Маджестік»зобов'язалось поставити ТОВ «ДМК»висівки у кількості 350,04 тон.

У ході перевірки встановлено, що:

- ТОВ «Маджестік»поставлено зерно на загальну суму 27887112,82 грн., у тому числі ПДВ 4647852,16 грн., що підтверджується видатковими накладними на поставку зерна пшениці та податковими накладними;

- ТОВ «Маджестік»поставлено висівок на загальну суму 197634,35 грн., у тому числі ПДВ 32939,07 грн., що підтверджується видатковими накладними на поставку висівок та податковими накладними.

Суми витрат за видатковими накладними включено до валових витрат за 1 квартал 2010 року в сумі 14063474 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 9340482 грн.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та включені до податкового кредиту березня 2010 року в сумі 2812694,82 грн., квітня 2010 року в сумі 1197623,76 грн., травня 2010 року в сумі 665368,95 грн., червня 2010 року в сумі 5103,74 грн., що відповідає даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за березень, квітень, травень, червень 2010 року.

Перевірка здійснювалась на підставі постанови в.о. начальника слідчого відділу ПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 28 лютого 2011 року по кримінальній справі №99116503, порушеній за фактом скоєння невстановленими особами злочину, який має ознаки, склад та відповідальність, передбачені відповідно до частини 1 статті 205 Кримінального кодексу України «Фіктивне підприємництво».

Працівниками ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в рамках розслідування зазначеної кримінальної справи, листом від 18 листопада 2011 року №38945/7/26-1103 в адресу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська направлено копію висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВС України у Дніпропетровській області від 23 березня 2011 року №62/04-20 щодо ідентифікації зразків підписів директора ТОВ «Маджестік»ОСОБА_6 та копію пояснення зазначеної особи. За результатами дослідження встановлено, що підписи від імені директора даного суб'єкта господарювання на документах бухгалтерського та податкового обліку виконані іншою особою.

До ДПІ у Кіровському районі надано копію постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2012 року, згідно якої карну справу по звинуваченню ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України - припинити, звільнено її від кримінальної відповідальності на підставі статті 1 пункту «в», 6 Закону України «Про амністію в 2011 році». Таким чином, ОСОБА_6 визнана винною за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України у халатності щодо не належної організації бухгалтерського обліку та подання податкових документів в ДПІ.

Крім того, з протоколу допиту свідка від 28 грудня 2010 року ОСОБА_6 встановлено, що на підприємстві ТОВ «Маджестік»ОСОБА_6 директором ніколи не працювала та не була засновником, влітку 2007 року викрали її автомобіль Фіат Крома, у якому знаходились копії документів, а саме копії паспорта та ідентифікаційного коду.

Встановлено, що залучення до оформлення посадовою особою даного підприємства ОСОБА_6 було здійснено примусово без її власного волевиявлення до зазначених дій, відповідно установчі документи були підписані нею без відома їх змісту та в присутності раніше невідомих осіб.

За таких обставин, документи, оформлені зазначеним підприємством не можуть вважатись достовірними та такими, що відповідають вимогам до первинних документів та, відповідно, бути підтвердженням здійснення фінансово-господарської діяльності між суб'єктами господарювання.

Зазначене призвело до заниження податку на прибуток усього у розмірі 12872176,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року на суму 7734911,00 грн., 2 квартал 2010 року на суму 5137265,00 грн., та до заниження податку на додану вартість усього у розмірі 4680791,00 грн., у тому числі за березень 2010 року у розмірі 2812694,00 грн., за квітень 2010 року у розмірі 1197624,00 грн., за травень 2010 року у розмірі 665368,95 грн., за червень 2010 року у розмірі 5104,00 грн.

Також, актом документальної невиїзної позапланової перевірки отриманим ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська встановлено, що операції ТОВ «Маджестік»є такими, що не направлені на реальне настання наслідків та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином, формування складу валових витрат та податкового кредиту за рахунок фінансово-господарської діяльності з зазначеним суб'єктом господарювання, в силу визначених обставин, є неправомірним та таким, що порушує вищенаведені приписи податкового законодавства. Первинні документи складені за наслідками діяльності з ТОВ «Маджестік»можуть мати доказову силу лише у випадку фактичного здійснення господарської операції та за відсутності обставин, які спростовують зазначене.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку, у ТОВ «Маджестік»відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, отже операції ТОВ «Маджестік»не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі - Закон №334).

Тобто, ТОВ «Маджестік»не мало достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.

Крім того, в ході перевірки встановлено наявність ТМЦ, що не спростовується платником податків, які були отримані від невстановлених осіб та у подальшому використані підприємством для власних потреб. Зазначений товар оприбуткований у бухгалтерському обліку за дебетом рахунку 201 «Товари на складі»у кореспонденції з кредитам рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Оскільки, внаслідок визнання правочинів між вищенаведеними контрагентами нікчемними, спростовано правові підстави та документальне підтвердження щодо реальності господарських операцій, то фактично товар був отриманий від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього. Тобто, на підставі зазначеного повинен бути включений до складу валового доходу як безоплатно отриманий товар.

У судовому засіданні 30 жовтня 2012 року було здійснено допит свідка ОСОБА_6 , яка по суті заданих їй питань повідомила, що була директором ТОВ «Маджестік»; фактично підприємницька діяльність здійснювалась помічницями, чи були вони оформлені в штат не пам'ятає. ОСОБА_6 зайняла посаду директора ТОВ «Маджестік»з метою отримання грошової винагороди, не здійснювала фактичний контроль за діяльністю підприємства. Реєстрація товариства здійснювалась помічницями. По суті діяльності товариства свідок нічого повідомити не змогла. Зазначила, що допустила службову халатність, постановою суду була звільнена від відповідальності за скоєний злочин відповідно до Закону України «Про амністію».

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 1 липня 1997 року №168/97-ВР (далі -Закон №168/97), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено пунктом 7.5 статті 7 Закону №168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Постачальник - юридична або фізична особа, яка вводить в обіг продукцію чи безпосередньо бере в цьому участь (стаття 1 Закону України «Про підтвердження відповідності»від 17 травня 2001 року №2406-111).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 ).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 ).

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документам.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168/97, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно вимог пункту 1.3 статті 1 Закону №168/97, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягають суми, які були сплачені до бюджету.

Згідно вимог пункту 2 статті 7 Бюджетного кодексу одним з принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України є принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334 передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до пункту 4.1 статті 4 Закону №334 встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону №334, валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі -Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону №996-XIV).

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів ПК України та КАС України від 2 червня 2011 року №742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ, обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання тощо.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, зокрема, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні було встановлено факт отримання сільськогосподарської продукції позивачем, її зберігання та переробку, однак аналіз наявних у матеріалах справи доказів та свідчень свідка не вказують на факт організації постачання саме ТОВ «Маджестік».

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що правочини між ТОВ «ДМК»та ТОВ «Маджестік»вчинені без мети на реальне настання правових наслідків. Таким чином, ТОВ «ДМК»включило до складу податкового кредиту та валових витрат вартість товарів (послуг) на підставі документів, що не мають статусу первинних документів у розумінні Закону №996, оскільки не підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Отже, у ТОВ «ДМК»відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з постачальником ТОВ «Маджестік»в розумінні пункту 3.1 Закону України від «Про податок на додану вартість»3 квітня 1997 року №168-ВР.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не зазначено обґрунтованих підстав для їх скасування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 05 листопада 2012 року.

Суддя В.В. Кальник