Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а-13441/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 листопада 2012 року 11:49 № 2а-13441/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківу В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чайка" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0002442240/10274

від 29.08.2012.

за участю представників сторін:

від позивача : Шаповал В.М.

від відповідача: Блажко Н.С.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20.11.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чайка", звернувся до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002442240/10274 від 29 серпня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем придбано товар у осіб, які не сплачувала податки, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши думку сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ТД «Чайка» з питань визначених постановою слідчого СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС старшого лейтенанта податкової міліції Бишовець І.І. від 25.05.2012 р. за період діяльності з 01.01.2010 р. по 31.03.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт від 08.08.2012 року №3828/2240/00309335 (надалі -Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні порушення пп. п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суму податку на прибуток у розмірі 2 921 537,00 грн. та заниження суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 2 524 789,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2012 р. №0002442240/10274.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Покупець) та наступними контрагентами було укладено договори, а саме:

з ТОВ «Юнікс Трейд»(код ЄДРПОУ 33253828) (Продавець) в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту та між ними були оформлені наступні договори, а саме: Договір поставки №ДГ300601 від 30.06.2011р. Договір поставки №ДГ280601 від 28.06.2011р. Договір поставки №ДГ270602 від 27.06.2011 р. Договір поставки №ДГ-010604 від 01.06.2011р. Договір поставки №ДГ-3105/01 від 31.05.2011р. Договір поставки №ДГ-3105/02 від 31.05.2011р.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 05.04.2012р. (в перевіряємому періоді директор, гол. бухгалтер, засновник ТОВ «Юнікс Трейд»(код ЄДРПОУ 33253828)): Директор пояснив, що ніякого відношення до підприємства не має, довіреності на ведення господарської діяльності нікому не давав.

Взаємовідносини з ТзОВ «Ва-Ком Захід»(код ЄДРПОУ 36959715) Перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся, підприємство ТОВ «ТД»Чайка»(код ЄДРПОУ 00309335) перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «Ва-Ком Захід»(код ЄДРПОУ 36959715) відповідно до бази АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДІ ІС України», а саме, у березні, квітні, липні та серпні 2011 року.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС додатково листом: №8214/10/22-417 від 25.07.2012р. до повідомлення №85 від 25.07.2012р. (вих. ДПІ №8181/10/22-417 від 25.07.2012р.) просило підприємство ТОВ «ТД»Чайка»(код ЄДРПОУ 00309335) до завершення терміну проведення перевірки надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТзОВ «Ва-Ком Захід»(код ЄДРПОУ 36959715) за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р., також просило надати до письмового пояснення інформацію щодо включення до складу валових витрат сум по операціям з ПП «ТД «Трейд Сервіс»(код ЄДРПОУ 34191967). ТОВ «Антіка»(код ЄДРПОУ 31732454). ТОВ «Біас»(код ЄДРПОУ 32343020). ТОН «Світ-Формат»(код ЄДРПОУ 32912920), ТОВ «Маркетингова Група «Ексмаркет»(код ЄДРПОУ 32376480), ПП «Кася»(код ЄДРПОУ 32662781), ТОВ «Будархреставрація»(код ЄДРПОУ 33738971). ТОВ «Статус-Плюс»(код ЄДРПОУ 24226128). ТОВ «Дек Україна»(код ЄДРПОУ 33693461). ТОВ «Юнікс Трейд»(код ЄДРПОУ 33253828). ТзОВ «Ва-Ком Захід»(код ЄДРПОУ 36959715) за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р..

Пояснення та їх документальне підтвердження від ТОВ «ТД»Чайка» (код ЄДРПОУ 00309335) щодо фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТзОВ «Ва-Ком Захід»(код ЄДРПОУ 36959715) за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р., також надання інформації щодо включення до складу валових витрат сум по операціям з вищезазначеними підприємствами за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р. до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС не надходили.

Враховуючи, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи підприємством ТОВ «ТД»Чайка (код ЄДРПОУ 00309335) не надані, перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків», АІС «Пошуково-довідкова система», АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», АІС «Бест-звіт Oracle».

Згідно бази АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України»підприємством ТОВ «ТД»Чайка»відображено та задекларовано у податковому кредиті взаємовідносин з ТзОВ «Ва-Ком Захід»на загальну суму - 2 017 726.28 грн. у т.ч. ПДВ - 336 287.69 гри., а саме по періодам: за березень 2011 року згідно Дод. №5 «Розшифровка податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів»№99482 від 16.04.2011р. до декларації з податку на додану вартість №99481 від 16.04.2011р. підприємством ТОВ «ТД»Чайка»відображено у податковому кредиті ТзОВ «Ва-Ком Захід»на суму ПДВ 39197 грн.: (в березневій декларації відображена податкова накладна виписана у лютому 201 І р.): за квітень 20.11 року згідно Дод. №5 «Розшифровка податковою зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів»№141049 від 02.06.2011р. до декларації з податку на додану вартість №141048 від 02.06.2011р. підприємством ТОВ «ТД»Чайка»відображено у податковому кредиті ТзОВ «Ва-Ком Захід»на суму ПДВ 173002,52 грн. (в квітневій декларації відображені податкові накладні виписані у березні, квітні 2011р.); за липень 2011 року згідно Дод. №5 «Розшифровка податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів»№9006964889 від 19.08.2011р. до декларації з податку на додану вартість №9006964872 від 19.08.2011р. підприємством ТОВ «ТД»Чайка»відображено у податковому кредиті ТзОВ «Ва-Ком Захід»па суму ПДВ 56470.24 грн.; за серпень 2011 року згідно Дод. №5 «Розшифровка податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів»№9007659425 від 16.09.201 1р. до декларації з податку па додану вартість №9007659426 від 16.09.2011р. підприємством ТОВ «ТД»Чайка»відображено у податковому кредиті ТзОВ «Ва-Ком Захід»на суму ПДВ 67617.93 грн.

Станом на 08.08.2012р. дебіторську/кредиторську заборгованість по розрахунках між підприємствами ТОВ «ТД» Чайка»та ТзОВ «Ва-Ком Захід»встановити не є можливим у зв'язку з відсутністю банківських виписок.

СВ ДПІ у Деснянському районі м. Києва додатково листом №1345/73-0212 від 18.07.2012р. (вх. ДПІ №3612/7 від 19.07.2012р.) було надано акт про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Ва-Ком Захід»(код ЄДРПОУ 36959715) від 27.02.2011р. (27.02.2012р.) за №1255/22-20/36959715.

Для з'ясування всіх обставин справи, Судом витребовувалися наявні докази отримання товару.

Проте, представником Позивача не надано суду доказів транспортування продукції, документів, які підтверджують придбання товару, доказів отримання товару (меблів, аксесуарів) наявність даного товару та облік у Позивача, доказів проведення розрахунки між сторонами.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

З огляду на предмет та обсяг робіт, які, як стверджував позивач, було виконано (придбано) його контрагентом, та послуги, які були ним отримані, суд приходить до висновків, що контрагент позивача був позбавлений можливості поставити товар, який є предметом договорів, а позивач, в свою чергу, не міг не знати цього.

Оскільки, контрагенти позивача зареєстровані за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом є нікчемним правочинами.

Згідно п.9.1, п. 9.2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р. первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, у зв'язку з отриманням послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Разом з тим, надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій з вищезазначеними контрагентом.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носить реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0002442240/10274 від 29 серпня 2012 року прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Крім того, такої ж правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 25.10.10 р. по справі К-45472/09, Ухвалі від 15.07.10 р. по справі К-24085/07, Постанова від 22.06.11р. по справі К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. по справі К 9991/14602/11.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук