Постанова

від 29.11.2012 по справі 2а/1270/6690/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Коршиков С.К.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року справа №2а/1270/6690/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., Ястребової Л.В., за участі секретаря Діденко О.С., представника позивача Шпілєвого С.Е., представника відповідача Донченка С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кремінської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012р. у справі №2а/1270/6690/2012, за позовом Приватного підприємства "Каут" до Голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області Рябініна Валентина Івановича, третя особа :Фермерське господарство "Валеріна", про визнання дій протиправними та скасування акту про визначення збитків , -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2012 року ПП "Каут" звернулось до суду з позовом до Голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області Рябініна Валентина Івановича, про визнання дій протиправними та скасування акту комісії від 1.03.2011р. про визначення збитків.

В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило, що 01 березня 2011 року відповідачем було затверджено Акт комісії щодо визначення збитків власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до зазначеного Акту комісія дійшла висновку, що Фермерському господарству "Валеріна" позивачем завдано збитки у розмірі 115754,74 грн.

Відповідно до ст. 6 ГК України, загальними принципами господарювання в Україні є забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Статтею 23 ГК України встановлено, що незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється.

Дії відповідача по затвердженню акту та сам акт є протиправними оскільки на час складання акту спір між позивачем та ФГ "Валеріна" про відшкодування збитків вирішувався в судовому порядку.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволений частково.

Судом визнані протиправними дії голови адміністрації при затвердженні акту, оскільки належний в акті зазначений неналежний землекористувач та акт підписаний не усіма членами комісії.

В задоволенні решти вимог було відмовлено так як оскаржуваний акт не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 ст. 17 КАС України , а тому не може бути предметом оскарження в суді.

Не погодившись з таким рішення відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову скасувати і у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача скаргу підтримав, а представник позивача проти задоволення скарги заперечував.

Інші особи, які беруть участь у справі за викликом до суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

27.04.2010р. до Кремінської районної державної адміністрації звернулось Фермерське господарство "Валеріна" з вимогою створення комісії щодо визначення розміру збитків, заподіяних позивачем.

12.05.2010р. розпорядженням відповідача за № 346 відповідно до Порядку та п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", було створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам і затверджено її персональний склад.

Відповідно до положень та вимог пункту 1 "Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно до пункту 2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

01 березня 2011 року комісією, утвореною відповідно до вищезазначеного розпорядження відповідача, було складено Акт щодо визначення збитків власникам землі та землекористувачам, який у той же день було затверджено відповідачем.

Згідно змісту Акту комісія дійшла висновку про те, що відповідно до наданих фермерським господарством "Валеріна" документів, господарству завдано збитки у сумі 115754,74 грн.

Судова колегія вважає правильними висновки суду 1 інстанції про те, що оскаржуваний акт не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 ст. 17 КАС України і скасуванню або визнанню недійсним не підлягає, оскільки він не тягне правових наслідків по відношенню до позивача та третьої особи у цій справі.

Дії відповідача, які оскаржуються, а саме затвердження головою райдержадміністрації акту про визначення збитків, є безпосередньо пов"язаними із фіксацією у зазначеному документі висновків роботи комісії.

Тобто дії саме по затвердженню акту також не тягнуть правових наслідків по відношенню до позивача та третьої особи, а тому і достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог ПП "Каут" і таким чином захисту прав та інтересів цієї особи від порушень з боку органів державної влади, не виникло.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що вимоги ПП "Каут" в частині визнання протиправним дій голови адміністрації при затвердженні акту комісії також є безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

Зазначені висновки підтверджуються і рішенням Господарського суду Луганської області у справі № 27/189/2011(1/20/2011)(16/275)(9/72) від 09.12.2011р., за позовом Фермерського господарства "Валеріна" до Приватного підприємства "КАУТ", про стягнення 115754, 74 грн., яке набрало законної сили.

Цим рішенням за наявності не скасованого акту комісії від 1.03.2011р. про визначення збитків, у задоволенні позовних вимог ФГ "Валеріна" відмовлено.

Крім того колегія суддів зазначає, що відповідач затверджуючи акт за результатами роботи комісії діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України, зокрема відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (абз.1,2 п.2).

Таким чином суд дійшов помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ПП "Каут", а тому постанова суду в частині визнання протиправними дій відповідача при затвердженні акту комісії підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195-196, ст. 198, ст. 200, 202, ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кремінської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012р. у справі №2а/1270/6690/2012- задовольнити і постанову суду в частині визнання неправомірними дій голови Кремінської районної адміністрації Луганської області Рябініна Валентина Івановича при затвердженні акту комісії щодо визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 1.03.2011р. - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Каут" до Голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області Рябініна Валентина Івановича, про визнання неправомірними дій відповідача при затвердженні акту комісії щодо визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 1.03.2011р. - відмовити.

В іншій частині постанову суду 1 інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі.