Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а-5432/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11.12.2012 р. Справа № 2а-5432/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Салова І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "ПОРТАЛ КОМП", (вул. Олійника, 28, кв. 46, м. Миколаїв, 54042)

доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, (вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028)

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.10.2012року № 0000632302,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Портал Комп»(далі позивач, підприємство) звернулося до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000632302 від 03.10.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 53 184грн..

Не погоджуючись з підставами постановлення оспорюваного податкового повідомлення-рішення (висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з контрагентом - ТДзВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса»), позивач в заяві та його представник в судовому засіданні просив про задоволення позову.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі -ДПІ, податковий орган, відповідач) позов не визнав, вказавши на відсутність у позивача, права на формування податкового кредиту за результатами здійснених з ТДзВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса»безтоварних господарських операцій.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і можливість його задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6).

Згідно зі ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (200.3).

Відповідно до п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані правові норми визначають, що до складу валових витрат (а отже витрат, на підставі яких може бути сформованих податкових кредит) можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Системний аналіз правових норм, якими регулюються правовідносини, що були предметом судового дослідження, вказує на те, що у разі, якщо добросовісний платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо документального підтвердження розміру валових витрат, податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій, він не може бути позбавлений права на формування валових витрат та податкового кредиту.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

20.06.2012 року між ТОВ «Портал Комп»(Підприємство) та ТзДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса»(далі - Завод) укладено договір поставки №32/107-12, предметом якого є постачання на адресу позивача електродвигунів відповідно до Специфікацій на загальну суму 1 593 990 грн. (в т.ч. ПДВ -265 665 грн.). Відповідно до р.4 договору Підприємство повинно сплатити 50 % в якості попередньої плати за кожну окрему партію, а 50 % - за фактом виготовлення. Відповідно до специфікації №1 від 20.06.2012 року вартість поставки партії електродвигунів складала 638 208грн. (в т.ч. ПДВ -106 368 грн.). На виконання умов договору Підприємство сплатило Заводу-постачальнику, який є виробником, 50 % від вартості партії згідно специфікації №1 від 20.06.2012 року, а саме 319 104 грн. (в т.ч. ПДВ - 53 184 грн.). Оплату проведено на підставі рахунку № 27/1 від 27.06.2012 року у безготівковій формі, на що Заводом-постачальником було надано податкові накладні на кожну авансову оплату №50 від 06.07.2012 року, №45 від 10.07.2012 року, №84 від 12.07.2012 року, №106 від 13.07.2012 року.

На підставі накладної №602 від 10.09.2012 року товар Заводом поставлено на адресу Підприємства. Товар отримано представником Підприємства на підставі довіреності №2 від 10.09.2012 року. Транспортування товару здійснювалось відповідно до товарно-транспортної накладної серії 02АБВ № 8297 від 10.09.2012 року.

При цьому, первинні документи на підтвердження вищезазначених господарських операцій оформлені згідно приписів ст. 2,9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п.2, п. 2.4, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, що відповідачем не оспорюється.

На підставі договору поставки №4 від 12.09.2012 року Підприємство здійснило продаж придбаного у Завода товару ПП «Юг Инвест», що підтверджується актом приймання обладнання за кількістю від 13.09.2012 року, актом приймання продукції за якістю від 17.10.2012 року, видатковою накладною №РН-0000007 від 17.10.2012 року, податковою накладною №1 від 17.10.2012 року, товарно-транспортною накладною №3 від 12.09.2012 року, що в свою чергу вказує на використання позивачем реального придбаного майна у власній статутній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

19 вересня 2012 року ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість приватного підприємства «Портал Комп»(проведено перевірку податкової декларації з податку на додану вартість № 9050225621 від 19.08.2012 року за липень 2012 року), за результатами якої складено акт №2540/15-414/35890361.

За наслідками перевірки контролюючим органом зроблено висновок про завищення суб'єктом господарювання суми податкового кредиту за липень 2012 року, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту, а також суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 53 184грн., внаслідок порушення підприємством п.198.2, 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України при оформлені безтоварних господарських операцій з ТзДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса»- недобросовісним контрагентом.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012 року №0000632302, яким зменшено підприємству розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 53 184 грн. за липень 2012 року.

Позивачем на спростування доводів контролюючого органу надано до суду первинні документи на підтвердження товарності господарських операцій з контрагентом - ТзДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса» (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові касові ордери, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, договори поставки), які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення -придбання на підставі цивільно-правових угод товарів (послуг) для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна. При розгляді справи встановлено, що видані позивачеві контрагентами податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ по реальним господарським операціям.

Крім того, позивачем надано довідку Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області ДПС України за результатами документальної виїзної позапланової перевірки ТзДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень-серпень 2012 року, за наслідками якої не встановлено порушень підприємством податкового законодавства. Вказане також спростовує судження контролюючого органу про безтоварність господарських операції позивача з ТзДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса»за перевіряємий період.

В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем податкового законодавства. Відповідач не спростував доводи позивача, які в свою чергу підтверджені допустимими та достатніми доказами, про реальний характер вчинених правочинів та господарських операцій з іншими суб'єктами господарювання, а тому оспорюване рішення контролюючого органу про визначення підприємству податкового зобов'язання, яке ґрунтується на припущеннях про безтоварність господарських операцій з ТзДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса»за наслідками камеральної перевірки без дослідження первинних документів.

Крім того, висновок зроблений контролюючим органом в результаті проведення камеральної перевірки, яка відповідно до п.75.1.1 проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, тобто без дослідження первинних документів, що в принципі унеможливлює аналіз відносин з контрагентами суб'єкта господарювання в контексті товарності конкретних господарських операцій.

Наведене вказує на передчасність та безпідставність висновків ДПІ про безтоварність господарських операцій.

Таким чином, відповідач -суб'єкт владних повноважень при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.10.2012року № 0000632302 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

Стягнути судовий збір в сумі 531 гривню 85 копійок (п'ятсот тридцять одну) гривню 85 копійок з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на користь Приватного підприємства "ПОРТАЛ КОМП" (код ЄДРПОУ 35890361).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний