Ухвала

від 12.11.2013 по справі 2а-5432/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 р.Справа № 2а-5432/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ПОРТАЛ КОМП» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року Приватне підприємство «ПОРТАЛ КОМП» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 жовтня 2012 року №0000632302 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 53 184 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оспорюване повідомлення-рішення винесено протиправно, не у відповідності до чинного законодавства.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС позов не визнав, вказавши на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за результатами здійснених з ТДзВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса» безтоварних господарських операцій.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2012 року №0000632302.

Стягнуто судовий збір в сумі 531,85 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС на користь ПП «ПОРТАЛ КОМП».

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

20 червня 2012 року між ТОВ «ПОРТАЛ КОМП» (Підприємство) та ТзДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса» (далі - Завод) укладено договір поставки №32/107-12, предметом якого є постачання на адресу позивача електродвигунів відповідно до Специфікацій на загальну суму 1 593 990 грн. (в т.ч. ПДВ - 265 665 грн.). Відповідно до р.4 договору Підприємство повинно сплатити 50% в якості попередньої плати за кожну окрему партію, а 50% - за фактом виготовлення. Відповідно до специфікації №1 від 20 червня 2012 року вартість поставки партії електродвигунів складала 638 208 грн. (в т.ч. ПДВ - 106 368 грн.). На виконання умов договору Підприємство сплатило Заводу-постачальнику, який є виробником, 50% від вартості партії згідно специфікації №1 від 20 червня 2012 року, а саме 319 104 грн. (в т.ч. ПДВ - 53 184 грн.). Оплату проведено на підставі рахунку №27/1 від 27 червня 2012 року у безготівковій формі, на що Заводом-постачальником було надано податкові накладні на кожну авансову оплату №50 від 06 липня 2012 року, №45 від 10 липня 2012 року, №84 від 12 липня 2012 року, №106 від 13 липня 2012 року.

На підставі накладної №602 від 10 вересня 2012 року товар Заводом поставлено на адресу Підприємства. Товар отримано представником Підприємства на підставі довіреності №2 від 10 вересня 2012 року. Транспортування товару здійснювалось відповідно до товарно-транспортної накладної серії 02АБВ № 8297 від 10 вересня 2012 року.

При цьому, первинні документи на підтвердження вищезазначених господарських операцій оформлені згідно приписів ст.2, ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2, п.2.4, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, що відповідачем не оспорюється.

На підставі договору поставки №4 від 12 вересня 2012 року Підприємство здійснило продаж придбаного у Завода товару ПП «Юг Инвест», що підтверджується актом приймання обладнання за кількістю від 13 вересня 2012 року, актом приймання продукції за якістю від 17 жовтня 2012 року, видатковою накладною №РН-0000007 від 17 жовтня 2012 року, податковою накладною №1 від 17 жовтня 2012 року, товарно-транспортною накладною №3 від 12 вересня 2012 року, що в свою чергу вказує на використання позивачем реального придбаного майна у власній статутній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

19 вересня 2012 року ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість приватного підприємства «ПОРТАЛ КОМП» (проведено перевірку податкової декларації з податку на додану вартість №9050225621 від 19 серпня 2012 року за липень 2012 року), за результатами якої складено акт №2540/15-414/35890361.

За наслідками перевірки контролюючим органом зроблено висновок про завищення суб'єктом господарювання суми податкового кредиту за липень 2012 року, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту, а також суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 53 184 грн., внаслідок порушення підприємством п.п.198.2, 198.3 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України при оформлені безтоварних господарських операцій з ТзДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса» - недобросовісним контрагентом.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2012 року №0000632302, яким зменшено підприємству розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 53 184 грн. за липень 2012 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у разі, якщо добросовісний платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо документального підтвердження розміру валових операцій, податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій, він не може бути позбавлений права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6).

Згідно зі ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (200.3).

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС вказується, що документально не надані технічні характеристики товару (електродвигунів), які за договором поставки між позивачем та ПП «ЮГ ИНВЕСТ» від 12 вересня 2012 року №4 повинні були бути передані у власність ПП «ЮГ ИНВЕСТ».

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Позивачем на спростування доводів контролюючого органу надано первинні документи на підтвердження товарності господарських операцій з контрагентом - ТзДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса» (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові касові ордери, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, договори поставки), які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення -придбання на підставі цивільно-правових угод товарів (послуг) для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна. При розгляді справи встановлено, що видані позивачеві контрагентами податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ по реальним господарським операціям.

Крім того, позивачем надано довідку Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області ДПС України за результатами документальної виїзної позапланової перевірки ТзДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень-серпень 2012 року, за наслідками якої не встановлено порушень підприємством податкового законодавства. Вказане також спростовує судження контролюючого органу про безтоварність господарських операції позивача з ТзДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса» за перевіряємий період.

В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів підтвердження порушення позивачем податкового законодавства. Відповідач не спростував доводи позивача, які в свою чергу підтверджені допустимими та достатніми доказами, про реальний характер вчинених правочинів та господарських операцій з іншими суб'єктами господарювання, а тому оспорюване рішення контролюючого органу про визначення підприємству податкового зобов'язання, яке ґрунтується на припущеннях про безтоварність господарських операцій з ТзДВ «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса» за наслідками камеральної перевірки без дослідження первинних документів.

Крім того, висновок зроблений контролюючим органом в результаті проведення камеральної перевірки, яка відповідно до п.75.1.1 проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, тобто без дослідження первинних документів, що в принципі унеможливлює аналіз відносин з контрагентами суб'єкта господарювання в контексті товарності конкретних господарських операцій.

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв