Постанова
від 07.12.2012 по справі 1570/3613/2012
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 1570/3613/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року

12год.29хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Маліновської І.В.

За участю сторін:

Від позивача: Матвєєв С.Є. -за довіреністю б/н від 01.03.2012р.

Від відповідача: Беліогло А.В. -за довіреністю від 07.05.2012р. №2910/9/10-0004

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбункер-Юг»до Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбункер-Юг», в якій позивач просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області ДПС №0000172310 від 25.04.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та на відсутність в його діях порушень п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України та ч.ч.1,5 ст.203, ч. 2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України, посилаючись на наступне. Відповідачем зроблено помилковий висновок про фіктивний характер господарських операцій позивача з ПП «Майстерпрофібуд», який не відповідає дійсності, він зроблений на підставі припущень, без достатнього вивчення первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Трансбункер-Юг»та ПП «Майстерпрофібуд»та які було у повному обсязі надано відповідачу на його запит. Основою підставою для висновків акту перевірки позивача слугували дані актів перевірок іншого підприємства. ПП «Майстерпрофібуд»виконано усі замовлені роботи власними силами та посилання відповідача щодо виконання ПП «Реа-Рент Миколаїв»робіт для ТОВ «Трансбункер-Юг»не відповідають дійсності. Договір, укладений між позивачем та ПП «Майстерпрофібуд», повністю виконаний та носить реальний характер, що підтверджується первинними документами. У судовому порядку договір між позивачем та його контрагентом недійсним визнаний не був.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з встановленням порушення позивачем вимог податкового законодавства. В підтвердження зазначеного останній посилається на те, що реальність господарських операцій між ТОВ «Трансбункер-Юг»та ПП «Майстерпрофібуд»не підтверджена необхідними первинними документами, не надано документів щодо правомірності виникнення податкового кредиту. Відповідач зазначає, як встановлено в довідці від 17.01.12р. №82/23-300/33437270 документи, виписані ПП «Реа-Рент Миколаїв»по наданню послуг в адресу ПП «Майстерпрофібуд»не підтверджені фактом реального здійснення господарських операцій; у ПП «Майстерпрофібуд» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємством-постачальником ПП «Реа-Рент Миколаїв»в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України. При цьому згідно документів, постачальник ПП «Реа-Рент Миколаїв»формально по первинних документах виконував субпідрядні роботи для замовників ПП «Майстерпрофібуд», а саме: для TOB «Трансбункер-Юг»на суму ПДВ 53028,36грн., що свідчить про те, що позивачем безпідставно збільшено податковий кредит за вересень 2011 року на вказану суму ПДВ.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що в період з 27.03.2012р. по 02.04.2012р. на підставі наказу від 26.03.2012р. №29 посадовою особою ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС згідно із п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.79.1 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України проведена позапланова невиїзна документальна перевірка TOB «Трансбункер-Юг»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ПП «Майстерпрофібуд»за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 11.04.2012р. №5/9/22-1007/30800890 від «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбункер-Юг», код ЄДРПОУ 31039918, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ПП «Майстерпрофібуд»(код за ЄДРПОУ 33437270) за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року».

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 53028грн.; та ч.ч.1,5 ст.203, ч. 2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених з ПП «Майстерпрофібуд».

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав заперечення на акт перевірки, які були відхилені.

На підставі акту перевірки від 11.04.2012р. ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000172310 від 25.04.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додатну вартість за основним платежем на суму 53028грн. та застосування штрафних санкцій на загальну суму 26514грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст.201 ПК України та ч.ч.1,5 ст.203, ч. 2 ст. 215, ст.228 ЦК України.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПС в Одеській області. ДПС було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 24.05.2012р. №12772/10/10-2007, яким податкове повідомлення-рішення від рішення №0000172310 від 25.04.2012р. залишено без змін, а первинну скаргу TOB «Трансбункер-Юг»- без задоволення.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до суду, вказуючи на його протиправність та необґрунтованість.

Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про завищення податкового кредиту ПДВ за вересень 2011р. у розмірі 53028грн., зокрема, слугувало наступне. До ДПІ у м. Южному надійшла довідка ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 17.01.2012р. №82/23-300/33437270 «Про результати проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «МАЙСТЕРПРОФІБУД»(код за ЄДРПОУ 33437270) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків контрагентами-постачальниками ПП «РЕА-РЕНТ МИКОЛАЇВ»(код за ЄДРПОУ 33798208). TOB «ЮСТ-СП»(код за ЄДРПОУ 33139780) та контрагентами-покупцями TOB «ТРАНСБУНКЕР-ЮГ»(код за ЄДРПОУ 31039918), ДП «ЮТЕМ-ІНЖИНІРИНГ»ВАТ «ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ»(код за ЄДРПОУ 30568931), їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2011 року. Згідно вказаної довідки встановлено, зокрема, що підприємством ПП «Майстерпрофібуд»на порушення п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 80374,16 грн., по операціям, проведеним з ПП «Реа-Рент Миколаїв», що не мали факту реального здійснення господарської діяльності; згідно документів постачальник ПП «Реа-Рент Миколаїв»формально до первинних документів виконував субпідрядні роботи для замовників ПП «Майстерпрофібуд», а саме для позивача на суму ПДВ 53028 грн.

Враховуючи викладене, відповідачем зроблено висновок про те, що не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП «Майстерпрофібуд»з контрагентом-покупцем TOB «Трансбункер-Юг»на суму ПДВ 53028грн.

Судом встановлено, що відносини між ТОВ «Трансбункер-Юг»(Замовник) та ПП «Майстерпрофібуд»(Підрядник) ґрунтувались на укладеному договорі №6 від 05.07.2011р., згідно якого підрядник зобов'язується своїми силами та засобами, на свій ризик виконати ремонтні роботи на «Бункеровочній базі TOB «Трансбункер-Юг»в порту Южний». Вид, об'єм та строки виконуваних конкретних робіт визначені в додатках до цього договору.

Згідно з додатком №1 від 05.07.2011р. підрядник зобов'язується своїми силами та засобами, на свій ризик виконати роботи по ремонту теплової ізоляції поверхні 3-х резервуарів (№№ 2, 3, 4 - 1-ша черга будівництва) ємністю 3000 м 3 «Бункеровочній базі TOB «Трансбункер-Юг»в порту Южний»загальною вартістю 945585,79грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 157597,63грн. Конкретний перелік та ціна вищевказаних робіт визначені в Договірній ціні, Локальних кошторисах №2-1-1 та №2-1-2. Додатковою угодою № 3 від 28.09.2011р. перелік робіт було змінено, а вартість робіт зменшено на 31243,84 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 5207,21грн.

26.09.2011р. ПП «Майстерпрофібуд»виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000038 на суму 318170,17грн., в т.ч. ПДВ - 53028,36грн.

ПП «Майстерпрофібуд»виписано ТОВ «Трансбункер-Юг»податкову накладну №4 від 30.09.2011р. на суму 318170,17грн., в т.ч. ПДВ - 53028,36грн.

Роботи були виконані у повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за вересень 2011року №2 від 30.09.2011р.

Платіжним дорученням №1204 від 03.10.2011р. TOB «Трансбункер-Юг»вартість робіт у розмірі 318170,17грн., в т.ч. ПДВ - 53028,36грн., згідно рахунку-фактури №СФ-0000038 та податкової накладної №4 була сплачена на користь ПП «Майстерпрофібуд».

Також в підтвердження реальності виконання ПП «Майстерпрофібуд» замовлених робіт позивачем надано копії заявки на оформлення перепусток на працівників цього підприємства від 11.06.2011р. та 28.07.2011р., які були подані на ім'я заступника начальника порту, та копії сторінок журналу видачі перепусток на територію порту Южний, де виконувались замовлені роботи.

Первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій з придбання позивачем робіт, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеним в акті перевірки контрагентом, та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту (договір, податкова накладні, локальні кошториси, акт прийому виконаних робіт, рахунок-фактура, довідка про вартість виконаних робіт, тощо).

Крім того, як вбачається з наданих первинних документів, зокрема, згідно з п.1.1. договору №6 від 05.07.2011р. підрядник ПП «Майстерпрофібуд»зобов'язується виконати роботи своїми силами та на свій ризик. Про залучення до виконання договору як третіх осіб субпідрядників замовника ПП «Майстерпрофібуд»не повідомляв, та не отримував згоду на залучення до виконання робіт ПП «Реа-Рент Миколаїв», як того вимагають приписи ч. 2 ст. 319 Господарського кодексу України. В акті №2 від 30.09.2011р., що складений між ПП «Майстерпрофібуд»та позивачем субпідрядник у відповідній графі взагалі не визначений.

Отже, висновок ДПІ у м. Южному про те, що будівельні роботи були виконані за рахунок субпідрядника ПП «Реа-Рент Миколаїв»на загальну суму 330496,36грн., у тому числі ПДВ 55082,73грн. не ґрунтується на первинних документах, що надавались контролюючому органу під час невиїзної документальної перевірки та є лише припущенням перевіряючого.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявною в матеріалах справи податковою накладною, яка була виписана ПП «Майстерпрофібуд»згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пунктів 2, 5, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку. Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Будь-яких зауважень стосовно статусу ПП «Майстерпрофібуд»як платника ПДВ на час виписки податкової накладної в акті перевірки позивача не міститься.

Відповідно до ст.3 ГК України господарська діяльність -це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність -це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.

Згідно ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Договір, укладений позивачем з ПП «Майстерпрофібуд»не є недійсним в силу вказівки на це в законі, належних та допустимих доказів на підтвердження його укладення в порушення публічного порядку, зокрема, спрямованості на заволодіння дохідною частиною Державного бюджету, відповідачем не надано та в матеріалах перевірки не значиться.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначені договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за цими договорами (сплачені кошти, виконані роботи, передано товар), то відповідно такі договори не можуть бути визнані фіктивними. Отже, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про порушення позивачем норм ЦК України.

Судом встановлено, що укладений між позивачем та ПП «Майстерпрофібуд»договір не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання його недійсним, реальність господарських операцій за цим договором підтверджується первинними документами в матеріалах справи.

Правова позиція суду з питання нікчемності договору враховує те, що згідно із п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Позивач та його контрагент ПП «Майстерпрофібуд»належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Згідно п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки ТОВ «Трансбункер-Юг» не обґрунтовано згідно з вимогами Порядку, в чому полягає порушення позивачем п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України з посиланням на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, тому цей акт оцінюється судом за правилами ст.86 КАС України як доказ,що не підтверджує наявність такого порушення у зв'язку з включенням ТОВ «Трансбункер-Юг»до складу податкового кредиту спірної суми ПДВ по господарським операціям з ПП «Майстерпрофібуд».

Заперечуючи проти позову, відповідач не наводить на спростування доводів позивача інших ніж зазначені в акті, обставин та міркувань, та надав додаткові матеріали, які підтверджують висновок суду про те, що в порушення вимог Порядку №984 висновки по ТОВ «Трансбункер-Юг»зроблені виключно як похідні від результатів перевірки його контрагента ПП «Майстерпрофібуд»та припущень перевіряючого.

Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, висновок документальної перевірки про безтоварність виконаних ПП «Майстерпрофібуд»робіт за договором №6 з ТОВ «Трансбункер-Юг»обґрунтований виключно даними додаткового характеру, одержаними з матеріалів, складних іншим податковим органом, хоча висновки про встановлені порушення податкового законодавства не можуть бути обґрунтовані виключно додатковою інформацією, одержаною не з первинних документів ТОВ «Трансбункер-Юг», а з документів за результатами перевірки інших платників податків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи безпідставність та необґрунтованість висновку про порушення ТОВ «Трансбункер-Юг»п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6, 201.10 ст.201 ПУ України та ч.ч.1,5 ст.203, ч. 2 ст. 215, ст.228 ЦК України, завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 53028грн. за вересень 2011р., відсутність доказів на підтвердження наголошених ДПІ обставин, беручи до уваги наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження реальності господарських операцій за договором з ПП «Майстерпрофібуд», суд дійшов висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування і задоволення позову ТОВ «Трансбункер-Юг» у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбункер-Юг»до Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області ДПС №0000172310 від 25.04.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Трансбункер-Юг»судовий збір у розмірі 795(сімсот дев'яносто п'ять)грн.42коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 07.12.2012р.

Суддя /підпис/ М.М. Аракелян

07 грудня 2012 року

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбункер-Юг» до Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області ДПС №0000172310 від 25.04.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Трансбункер-Юг» судовий збір у розмірі 795(сімсот дев'яносто п'ять)грн.42коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 07.12.2012р.

Суддя М.М. Аракелян

.

Дата ухвалення рішення07.12.2012
Оприлюднено17.12.2012
Номер документу28004046
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —1570/3613/2012

Ухвала від 21.06.2012

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Аракелян М. М.

Ухвала від 07.06.2012

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Аракелян М. М.

Ухвала від 19.03.2013

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Ухвала від 16.01.2013

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Постанова від 07.12.2012

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Аракелян М. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні