Постанова

від 19.11.2012 по справі 8093/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 листопада 2012 р. № 2-а- 8093/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання -Романенко Т.С.,

за участю: представника позивача - Межерицького А.А.,

представника відповідача - Шляхта В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Слово РК" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Слово РК»(далі -ПП «Слово РК»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, прийнятих судом, скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова податкові повідомлення -рішення: № 0000122302 від 26.01.2012 року та № 0000132302 від 26.01.2012 року; також скасувати прийняті Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення: № 0000502210 від 05.07.2012 року, № 0000512210 від 05.07.2012 року, № 0000522210 від 05.07.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. На підставі Акту ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 30.12.2011 року за № 4081/23-212/34466538 про результати планової виїзної перевірки ПП «Слово РК»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства винесені податкові повідомлення-рішення за № 0000122302 та № 0000132302 від 26.01.2012 року. Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, зроблені в зазначеному акті перевірки, у зв'язку з чим просив суд скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. За наслідком адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень № 0000122302 та № 0000132302 від 26.01.2012 року, останні були частково скасовані -контролюючий орган зменшив нараховану суму грошового зобов'язання. В результаті чого, на підставі рішення Державної податкової служби у Харківській області про розгляд скарги позивача Індустріальною МДПІ у м. Харкові Харківської області ДПС було винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000502210 та № 0000512210 від 05.07.2012 року. Крім того, за наслідками розгляду Державною податковою службою України скарги ПП «Слово РК»Індустріальною МДПІ у м. Харкові Харківської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000522210 від 05.07.2012 року. Податкові повідомлення-рішення від 05.07.2012 року, на думку позивача, також підлягають скасуванню, як незаконні та необґрунтовані.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на обґрунтованість висновків акту перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 30.12.2011 року за № 4081/23-212/34466538 про результати планової виїзної перевірки ПП «Слово РК»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та винесених на підставі зазначеного акту податкових повідомлень-рішень. Зазначив, що в ході перевірки встановлено завищення позивачем витрат по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Скаді РК»за перевіряємий період в розмірі 95300,00 грн., оскільки документально не доведено економічну доцільність укладених між зазначеними особами угод та документально не підтверджено використання замовлених послуг у власній господарській діяльності позивача. Крім того, зазначає, що позивачем завищено суму податкового кредиту за перевіряємий період усього у сумі 109512 грн. Також посилається на порушення позивачем норм податкового законодавства в частині застосування пільги зі сплати податку на додану вартість, а саме перевіркою встановлено неможливість підтвердження обсягу зазначеної пільги в сумі 822 387 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Приватне підприємство «Слово РК», пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, код 34466538, місцезнаходження: 61082, м. Харків, просп. Московський, буд. 232, кв. 41, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підриємців (т. 12 а.с. 26-27, 30-32), перебуває на обліку як платник податків в Індустріальній МДПІ у м. Харкові Харківської області ДПС та зареєстрований як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 29703809 -т. 12 а.с. 34).

Судом встановлено, що Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби є правонаступником Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на підставі Постанови КМУ р. № 981 від 21.09.2011 року.

Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Слово РК», код 34466538, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 4081/23-212/34466538 від 30.12.2011 року (далі -Акт перевірки) (т. 1 а.с. 19-63).

Згідно висновків акту перевірки ПП «Слово РК»в порушення:

- п. 138.2, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на прибуток всього у розмірі 23825 грн.;

- п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 Закону України від 03.04.1997 р. № 198/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями та п. 44.1 ст. 44, п. 48.1, п. 48.3, п. 48.7 ст. 48, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 931 899 грн.

На підставі акту перевірки № 4081/23-212/34466538 від 30.12.2011 року Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000122302 від 26.01.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 23825,00 грн. (основний платіж -23825,00 грн.) (т. 12 а.с. 66) та податкове повідомлення-рішення № 0000132302 від 26.01.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1 103 223,75 грн., з яких за основним платежем -931 899,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -171 324,75 грн. (т. 12 а.с. 68).

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової служби у Харківській області зі скаргою про перегляд цього рішення. За наслідками розгляду Державною податковою службою у Харківській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 1574/10/10-212 від 05.04.2012 р., відповідно до якого було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 123.2 ст. 123 ПК України, визначену в податковому повідомленні-рішенні № 0000132302 від 26.01.2012 року на 575779,00 грн., а також скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000122302 від 26.01.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1906,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 26.01.2012 року № 0000132302 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн., в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу ПП «Слово РК»-без задоволення (т. 1 а.с. 64-69).

На підставі вказаного рішення Державної податкової служби у Харківській області відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502210 від 05.07.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 21919,00 грн., за основним платежем -21919,00 грн. (т. 12 а.с. 70), а також податкове повідомлення рішення № 0000512210 від 05.07.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 679 001,75 грн. (за основним платежем - 931 899,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -747 102,75 грн.) (т. 12 а.с. 72).

Таким чином, контролюючий орган зменшив нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення - № 0000122302 від 26.01.2012 року.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000132302 від 26.01.2012 року суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 60.6. ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове-повідомлення рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Аналогічна норма міститься у п. 5.5. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 985, надалі -Порядок № 985) - якщо нарахована сума грошового зобов'язання збільшується внаслідок її адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення не відкликається. На суму збільшення грошового зобов'язання направляється окреме податкове повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що за наслідком адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000132302 від 26.01.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1 103 223,75 грн., з яких за основним платежем -931899,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 171324,75 грн. Державною податковою службою у Харківській області було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 123.2 ст. 123 ПК України на 575779,00 грн. та контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення № 0000512210 від 05.07.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 679 001,75 грн. (за основним платежем -931899,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -747 102,75 грн.). Отже, в порушення наведених вище норм законодавства контролюючим органом було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000512210 від 05.07.2012 року на загальну суму збільшення грошового зобов'язання, а не на суму збільшення грошового зобов'язання за наслідком адміністративного оскарження.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000132302 від 26.01.2012 року фактично втратило чинність на підставі прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000512210 від 05.07.2012 року

ПП «Слово РК», не погодившись із Рішенням про результати розгляду скарги № 1574/10/10-212 від 05.04.2012 року, подало повторну скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги № 10247/6/10-2105 від 18.06.2012 року, яке винесене Державною податковою службою України, скаргу задоволено частково - залишено без змін податкове повідомлення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 26.01.2012 року № 0000122302 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а також скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 26.01.2012 року № 0000132302 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги в частині донарахованої перевіркою суми податку на додану вартість по податковим накладним, які були виписані у попередньому періоді і у відповідній частині штрафну санкцію, та в зазначеній частині рішення ДПС в Харківській області від 05.04.2010 № 1574/10/10-212, прийняте за розглядом первинної скарги, а в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, залишено без змін (т. 1 а.с. 70-73).

На підставі вказаного рішення Державної податкової служби України відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000522210 від 05.07.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 542 110,75 грн. (за основним платежем -822 387 грн., штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -719 723,75 грн.) (т. 12 а.с. 74).

Таким чином, контролюючий орган зменшив нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000512210 від 05.07.2012 року .

У відповідності пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі, а у відповідності до п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Відповідно до пп. 5.1.2 п. 5.1. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 985, надалі -Порядок № 985) податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 5.3. зазначеного Порядку передбачено, що у випадку, визначеному підпунктом 5.1.2 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Судом встановлено, та представником позивача не заперечується, що податкове повідомлення-рішення отримане ним 05.07.2012 року.

Відповідно до п. 3.4. Порядку № 985, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Таким чином, керуючись зазначеними нормами чинного законодавства, зважаючи на той факт, що за наслідками оскарження в адміністративному порядку, з урахуванням рішень Державної податкової служби в Харківській області та Державної податкової служби України Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000502210 від 05.07.2012 року та № 0000522210 від 05.07.2012 року, враховуючи положення пп. 60.1.3 та п. 60.4 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення № 0000122302 від 26.01.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 23825,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000512210 від 05.07.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1679001,75 грн. (основний платіж - 931899,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -747102,75 грн.) є відкликаними в силу закону.

Отже, оскільки податкові повідомлення-рішення № 0000122302 від 26.01.2012 року, № 0000122302 від 26.01.2012 року та № 0000512210 від 05.07.2012 року України є відкликаними, тобто такими, що втратили юридичну силу, то вони не тягнуть за собою обов'язку позивача щодо сплати за ними, а отже не порушують прав та охоронюваних законом інтересів ПП «Слово РК»у сфері публічно-правових відносин. Зважаючи на вказані обставини, позовні вимоги ПП «Слово РК» щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0000122302 від 26.01.2012 року, № 0000132302 від 26.01.2012 року, № 0000512210 від 05.07.2012 року є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000502210 від 05.07.2012 року суд зазначає наступне.

За результатами перевірки відповідачем встановлено, що ПП «Слово РК»було занижено суму податку на прибуток у розмірі 23825 грн. Податковий орган вважає віднесення до валових витрат у 3 кварталі 2011 року витрати у сумі 95300 грн. за договором № 26/05-01 від 01.04.2011 року такими, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Так, судом встановлено, що між ПП «Слово РК»та ТОВ «Скаді РК»було укладено договір № 26/05-01 від 01.04.2011 року, згідно п. 1.1 якого Виконавець (ТОВ «Скаді РК») на виконання завдання Замовника (ПП «Слово РК») надає останньому послуги по бухгалтерському та податковому обліку, а Замовник зобов'язується отримати надані послуги та оплатити їх. Послуги у відповідності до даного договору включають здійснення наступних дій: надання консультацій та роз'яснень з питань чинного законодавства, а також проведення перевірок роздрібних торгівельних точок щодо дотримання норм чинного законодавства (т. 1 а.с. 96-98).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умовами, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зі змісту вищевказаного договору судом встановлено, що сторони в належній формі досягли згоди про предмет договору, а саме: надання послуг з бухгалтерського та податкового обліку (п. 1.1 Договору), строк дії договору -до 31.12.2011 року (п. 8.1 Договору).

Щодо ціни за договором суд зазначає наступне.

Ціна - це грошова сума, яку одна сторона сплачує іншій за надану річ, товари, послуги, роботи. Згідно зі ст. 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.90 р. та ч. 3 ст. 189 Господарського кодексу України існують три види цін: вільні; державні фіксовані ціни; регульовані ціни.

В даному випадку між ПП «Слово РК»та ТОВ «Скаді РК»було укладено договір із застосуванням вільних цін у розумінні ст. 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення», у відповідності до якої вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Частину 1 статті 627 Цивільного кодексу України регламентує свободу договору, а саме: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

ПП «Слово РК»та ТОВ «Скаді РК»були виконані умови укладеного договору в повному обсязі, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 95300,00 грн. В зазначених Актах № СКБГ-0001281 від 30.06.2011 р. та № СКБГ-0002888 від 01.07.2011 р. сторонами було відображено обсяги та зміст наданих послуг, а також визначена вартість цих послуг (т. 1 а.с. 99, 100). Зі змісту зазначених актів вбачається, що ТОВ «Скаді РК»на виконання укладеного з позивачем договору були надані консалтингові послуги; консультаційні, бухгалтерські, податкові та консалтингові послуги щодо здійснення перевірок точок роздрібної торгівлі позивача.

ТОВ «Скаді РК»були виписані податкові накладні на загальну суму 95300,00 грн.: № 6247 від 01.07.2011 року на суму 75300,00 грн., № 13914 від 30.06.2011 р. на суму 20000,00 грн. (т. 13 а.с. 214, 215).

Вартість наданих послуг за вищезазначеним договором була оплачена позивачем у сумі 95300,00 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Скаді РК", що підтверджується банківською випискою з особового рахунку ПП «Слово РК»(т.12 а.с. 15). Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до суду суб'єктом владних повноважень не надано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднаний до справи документ про оплату товару визнається судом належним та допустимим доказам реальності вчинених між позивачем та його контрагентом господарських операцій.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представником відповідача не заперечувалося, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Щодо використання позивачем у власній господарській діяльності наданих ТОВ «Скаді РК»послуг суд зазначає наступне.

Так, у матеріалах справи містяться консультаційні матеріали, акти перевірки точок роздрібної торгівлі ПП «Слово РК», які підтверджують застосування в господарській діяльності ПП «Слово РК»результатів наданих бухгалтерських, податкових, консалтингових послуг.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Щодо посилання податкового органу на документальне непідтвердження ПП «Слово РК»використання зазначених послуг у своїй господарській діяльності у зв'язку з ненаданням бухгалтерських документів про обсяг проведених робіт (скільки робочого часу та коштів на це витрачено виконавцем, включаючи витрати на оренду займаного виконавцем приміщення, відрядження) та одиницю виміру такого дослідження (скільки коштує одна людино-година такої роботи, тощо) суд зазначає наступне.

Договір між позивачем та ТОВ «Скаді РК»№ 26/05-01 від 01.04.2011 року є цивільно-правовим договором, на який поширюються положення цивільного законодавства щодо свободи договору, в тому числі і визначення ціни послуг.

З пояснень представника позивача вбачається, що укладання договору № 26/05-01 від 01.04.2011 року ПП «Слово РК»як замовника послуг з ТОВ «Скаді РК»було обумовлено необхідністю отримання послуг з надання консультацій та роз'яснень з питань чинного законодавства, а також проведення перевірок роздрібних торгівельних точок щодо дотримання норм чинного законодавства. Відповідно до п. 4.1 зазначеного договору виконавець, ТОВ «Скаді РК», самостійно організовує процес надання послуг згідно з умовами договору.

Суд вважає, що висновок відповідача щодо того, що господарські операції за зазначеним договором не призвели до настання відповідного позитивного фінансового результату необґрунтовані, належних доказів з приводу цього суду не надано, а виконання зазначених послуг підтверджується відповідними первинними документами.

Так, судом встановлено, що ПП «Слово РК»було видано відповідний наказ № 30/03/11-01 від 30.03.2011 року про проведення моніторингу (перевірок) роздрібних торгівельних точок по дотриманню норм чинного законодавства та наданню консультацій та роз'яснень з питань чинного законодавства, у відповідності до якого зазначено, що у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, пов'язаних з його прийняттям, а також у зв'язку з новим порядком проведення фактичних перевірок (ст. 80 ПК України), враховуючи значну кількість торгівельних точок, які здійснюють роздрібну торгівлю та використовують РРО; для належного дотримання Закону України «Про захист прав споживачів»та інших законодавчих актів, для уникнення втрат, які пов'язані з недотриманням вимог чинного законодавства було наказано забезпечити своєчасне та повне надання консультацій та роз'яснень з питань чинного законодавства для належного ведення господарської діяльності ПП «Слово РК», а також провести перевірки роздрібних торгівельних точок з дотримання норм чинного законодавства.

Судом з пояснень представника позивача та матеріалів справи встановлено, що саме на виконання зазначеного наказу позивачем був укладений договір № 26/05-01 від 01.04.2011 року.

Так, для належного виконання договору № 26/05-01 від 01.04.2011 року на ім'я ТОВ «Скаді РК»було направлено заявки на отримання консультацій і роз'яснень № 01/04/11-01 від 01.04.2011 року (11 питань), № 19/04/11-01 від 16.04.2011 року (5 питань), № 16/05/11-01 від 16.05.2011 року (7 питань) (т. 1 а.с. 150, 168, 179).

На вказані заявки було направлено наступні відповіді: № 5/4 від 05.04.2011 року, № 21/4 від 21.04.2011 року, № 20/5 від 20.05.2011 року (т. 1 а.с. 151-167, 169-178, 180-185).

Так, позивач у своїй практичній діяльності використав п. 4 консультаційного матеріалу № 21/4 від 21.04.2011 року щодо порядку оформлення трудових відносин в частині оформлення наказу або розпорядження власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу (ч. 3 ст. 24 КЗпП України) та щодо забезпечення достовірного обліку бухгалтерських витрат на оплату праці у відповідності до вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці»під час судового оскарження припису заступника начальника інспекції -заступника Головного державного інспектора праці у Харківській області Вовк Сергія Анатолійовича № 20-01-108/13997-1235 від 01.07.2011 року щодо вищезазначених положень трудового законодавства (Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 року у справі № 2а-11608/11/2070). Також використання вказаної консультації було використано позивачем під час оскарження у судовому порядку постанови заступника прокурора Фрунзенського району м. Харкова Макаренко В.М. від 01.07.2011 року про порушення кримінальної справи по факту грубого порушення законодавства про працю та внесення завідомо неправдивих даних до офіційних документів, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України (постанова Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.10.2011 року у справі № 4/216/11). Вказані письмові докази були долучені до матеріалів справи позивачем та досліджені судом (т. 1 а.с. 208-218).

Також, позивач використав у своїй практичній діяльності п. 2 консультаційного матеріалу № 20/5 від 20.05.2011 року щодо порядку проведення фактичних перевірок у відповідності до Податкового кодексу України та переліку документів на товар, який повинен був знаходитись на точці роздрібної торгівлі в ході оскарження у судовому порядку донарахування, які були здійснені при проведенні податковим органом фактичних перевірок на двох торгівельних об'єктах ПП «Слово РК». Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2011 року, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року, у справі № 2а-12893/11/2070 за позовом ПП «Слово РК»до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова скасовано податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками проведення фактичних перевірок (т. 1 а.с. 192-202).

Крім того, з пояснень представника позивача вбачається використання позивачем п. 2 консультаційного матеріалу № 21/4 від 21.04.2011 року щодо застосування п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України з приводу включення у склад п. 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування минулого звітного періоду» податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року сум за результатами реалізації господарської діяльності до 01.01.2011 року у відповідності до декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року (оскарження податкового повідомлення-рішення № 0003041501 від 28.11.2011 року до Харківського окружного адміністративного суду (справа № 2а-3023/12/2070) (т. 1 а.с. 203-207). Вказані судові рішення наявні у матеріалах справи та досліджені судом.

Інші консультаційні та роз'яснювальні матеріали, які були надані ТОВ «Скаді РК»на виконання договору № 26/05-01 також застосовувались при здійсненні господарської діяльності ПП «Слово РК».

Щодо проведення перевірок точок роздрібної торгівлі в рамках договору № 26/05-01 від 01.04.2011 року суд вказує наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Скаді РК»були проведені перевірки точок роздрібної торгівлі ПП «Слово РК», про що складені відповідні Акти перевірок, а саме: Акт № 1 перевірки точки роздрібної торгівлі за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 59/56; Акт № 2 перевірки точки роздрібної торгівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєвєрокольцева, 10-А; Акт № 3 перевірки точки роздрібної торгівлі за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 82; Акт № 4 перевірки точки роздрібної торгівлі за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 50; Акт № 5 перевірки точки роздрібної торгівлі за адресою: м. Кременчук, вул. Леніна, 7; Акт № 6 перевірки точки роздрібної торгівлі за адресою: м. Харків, проїзд Станційний, 3/5; Акт № 7 перевірки точки роздрібної торгівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 16; Акт № 8 перевірки точки роздрібної торгівлі за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 47. (т. 1 а.с. 101-144). За вказаними перевірками роботи точок роздрібної торгівлі ПП «Слово РК»було складено звіт від 01.07.2011 року про проведену роботу службою внутрішнього аудиту ТОВ «Скаді РК»з перевірки роботи точок роздрібної торгівлі ПП «Слово РК»(т. 1 а.с. 145-147).

Так, за наслідками перевірок було вказано, що не всі магазини мають складські чи обладнані стелажами підсобні приміщення для забезпечення належного зберігання друкованої продукції, також не всі точки роздрібної торгівлі мають сейфи для зберігання грошової виручки. Крім того, по окремим точкам роздрібної торгівлі виявлено внесення співробітниками виправлень у КОРО, а також рекомендовано розмістити камери схову. Також встановлено, що не на всіх точках роздрібної торгівлі укладено договори про колективну матеріальну відповідальність між ПП «Слово РК»та всіма членами колективів точок роздрібної торгівлі.

Крім того, судом встановлено, що директором ПП «Слово РК»було видано Наказ № 01/07/11-01 від 01.07.2011 року «Про висновки перевірки роботи роздрібних точок торгівлі ПП «Слово РК»(т. 1 а.с. 148-149). Так, за наслідками вищевказаних перевірок та на виконання Наказу № 01/07/11-01 від 01.07.2011 року було укладено наступні договори про колективну матеріальну відповідальність: договір від 05.07.2011 року з членами колективу точки роздрібної торгівлі магазину «Книголенд», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 82, а також договір від 15.08.2011 року з членами колективу точки роздрібної торгівлі магазину «Книголенд», яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєвєрокольцева, 10-А (т. 1 а.с. 186-191).

Посилання податкового органу на наявність обов'язкового позитивного результату у платника податку від використання придбаних послуг у контрагентів є неправомірним, оскільки зазначена позиція не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Судом на підставі наданих представником позивача пояснень та письмових доказів встановлено зв'язок між отриманими послугами за договором № 26/05-01 від 01.04.2011 року та господарською діяльністю ПП «Слово РК».

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом III "Податок на прибуток підприємств".

Згідно з п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що до 31.03.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством -це, зокрема, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають були фактично здійснені і підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Таким чином, суд, на підставі наявних у матеріалах справи доказів приходить до висновку, що договір № 26/05-01 від 01.04.2011 року, укладений між ПП «Слово РК»та ТОВ «Скаді РК», виконаний сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином складеними первинними документами, ціна за яким є узгодженою, оплата за вказаним договором була здійснена в повному обсязі, надані послуги використані позивачем у господарській діяльності, отже сума оплати за цим договором правомірно віднесена позивачем до витрат у 3 кварталі 2011 року у сумі 95300 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає висновки акту перевірки № 4081/23-212/34466538 від 30.12.2011 року щодо порушення ПП «Слово РК» вимог п. 138.2, п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток, формуванні валових витрат підприємства, необґрунтованими.

Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000522210 від 05.07.2012 року суд зазначає наступне.

Висновки відповідача ґрунтується на тому, що під час проведення планової документальної виїзної перевірки ПП «Слово РК»встановлено неможливість підтвердження обсягу пільг податку на додану вартість в сумі 822387 грн., чим позивачем порушено п.44.1 ст.44, п.48.1, п.48.3, п.48.7 ст.48, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктами 1 та 2 статті 9 Закону № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В той же час, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»), та з урахуванням визначення, наданого пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704 (далі - Положення N 88), податкова накладна відноситься до категорії первинних документів.

Податковим органом в акті перевірки не встановлено дефекту форми, змісту або походження, які в силу ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

У відповідності до положень п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

На виконання вищевказаних положень та у відповідності до п. 75.1.2 Податкового кодексу України перевіряючим до перевірки були надані податкові декларації (розрахунків), фінансова, статистична та інша звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реєстри отриманих податкових накладних, податкові та видаткові накладні, банківські виписки, журнали-ордери по бухгалтерських рахунках та інше документальне підтвердження, в тому числі і документи щодо правильності нарахування пільг з податку на додану вартість, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні (т. 12 а.с. 46-49).

У відповідності до пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний до 01.01.2011 року, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Державна податкова адміністрація розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді і забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній). За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

У відповідності до положень п. 201.14 ст. 201 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу).

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Так, у відповідності до п. 6 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України № 244 від 30.06.2005 року у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних окремо обліковуються операції з придбання товарів (послуг) з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку, а також з поставки товарів (послуг), які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування.

Аналогічна норма міститься і у п. 6 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1002 "Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення", який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за N 1402/18697 (далі - Порядок № 1002).

Пунктом 6 зазначеного Порядку передбачено, що у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі - реєстр) окремо обліковуються операції:

- з постачання товарів/послуг, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування (розділ I реєстру);

- з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, що призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку (розділ II реєстру).

При цьому згідно з пунктом 7 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 8 розділу III Порядку N 1492).

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.1. ст. 46 ПК України та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи податкові декларації з податку на додану вартість, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, частково долучені та оглянуті в судовому засіданні податкові накладні, а також звіти про суми податкових пільг, приходить до висновку, що приватним підприємством «Слово РК»вищезазначені вимоги пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»та п. 201.14, п. 201.15 ПК України були дотримані в повному обсязі, до перевірки були надані усі відповідні реєстри та документи (т. 12 а.с. 47-49), в тому числі реєстри виданих та отриманих податкових накладних, форми та порядок ведення яких, відповідно, були затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 р. № 244 та Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1002 на визначення обсягу застосування пільг, а також податкові накладні та відповідні декларації з податку на додану вартість щодо підтвердження права на пільги.

Представник відповідача надав до суду письмові пояснення, у яких підтвердив, що при проведенні планової виїзної перевірки ПП «Слово РК»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року були надані податкові та видаткові накладні. Крім того, представником відповідача до матеріалів справи долучено, а судом досліджено, додаток № 3 до акту перевірки «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ПП «Слово РК»(т. 12 а.с. 47-49), з яких вбачається, що при проведенні перевірки були досліджені відповідні первинні документи позивача, з яких вбачається окремий облік операцій з постачання та придбання товарів, які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування.

Таким чином, до перевірки були надані всі підтверджуючі документи щодо правомірності застосування пільги з ПДВ ПП «Слово РК», а отже висновок податкового органу про непідтвердження обсягу пільги з ПДВ є неправомірним.

Судом також було досліджено звіти про суми податкових пільг, поданих ПП «Слово РК»до податкового органу.

Так, ПП «Слово РК», на виконання п. 30.6 ст. 30 ПК України, у відповідності до якого суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків, було подано звіти про суми податкових пільг. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме Порядком обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1233. З пояснень представника позивача вбачається, що зазначені звіти подавались ПП «Слово РК»до прийняття Податкового кодексу України у відповідності до Інструкції про порядок заповнення форми звіту N 1-ПП "Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності", затвердженої спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного комітету статистики України від 23.07.2004 N 419/453.

Крім того, суд критично ставиться до твердження відповідача в акті перевірки про те, що з наданих в ході перевірки позивачем податкових накладних неможливо було визначити підрозділ підприємства, яким було здійснено реалізацію продукції, та як ведеться внутрішній облік на підприємстві, внаслідок чого зроблено висновок про непідтвердження позивачем права на застосування пільги з ПДВ. У відповідності до абз. 2 п. 2. Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України № 244 від 30.06.2005 року, вказано, що якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють придбання/поставку товарів (послуг) та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі філії, може делегувати філії або структурному підрозділу право ведення реєстру. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий код (номер, шифр), про що письмово проінформувати державний податковий орган за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

Аналогічна норма міститься і у Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1002.

Суд, системно аналізуючи вищевказані норми, приходить до висновку, що делегування філіям та структурним підрозділам права на складання податкових накладних, ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних є правом, а не обов'язком платника податку. З наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що ПП «Слово РК» вказане право в своїй господарській діяльності не використовувало.

Відповідно до п. 7.4. ст. 7 ПК України підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно Податковим кодексом України.

Крім того, підприємства (до складу яких входять філії та інші структурні підрозділи), які зареєстровані як платники податку в податковому органі і яким присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, складають податкові накладні, ведуть реєстр отриманих та виданих податкових накладних, здійснюють утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, на загальних підставах.

У відповідності до п. 30.3 ст. 30 ПК України платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії. Отже, підставою для застосування пільги є факти, які відбулись (підтверджені відповідними первинними та іншими документами), з якими податкове законодавство пов'язує надання певних пільг.

Суд зазначає, що пільга позивачем застосовувалась при придбанні (купівлі) продукції (отримані податкові накладні), а податковий орган в акті перевірки зазначає обставини щодо реалізації (продажу) продукції. Таким чином збут продукції через структурні підрозділи не має відношення до застосування пільги ПП «Слово РК».

Таким чином, суд прийшов до висновку про правомірне застосування позивачем пільги з податку на додану вартість, а отже висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість ПП «Слово РК»є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до пункту 7.3 статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до пункту 4.4 статті 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомленні-рішенні № 0000502210 від 05.07.2012 року та № 0000522210 від 05.07.2012 року, порушують права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, тому підлягають скасуванню.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: податкові повідомлення-рішення Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 0000502210 від 05.07.2012 року та № 0000522210 від 05.07.2012 року підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Слово РК" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 0000502210 від 05.07.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 0000522210 від 05.07.2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Слово РК" (юридична адреса: просп. Московський, буд. 232, кв. 41, м. Харків, 61082, код: 34466538) витрати по сплаті судового збору в сумі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 23 листопада 2012 року.

Суддя К.О. Севастьяненко