Постанова

від 10.12.2012 по справі 2а-1670/7236/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7236/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.

при секретарі - Горбач Д.О.

за участю: представника позивача - Шульга Н.Д.

представника відповідача - Бельченко С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносфера" про накладення арешту, -

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2012 року позивач Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Техносфера " про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Техносфера".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносфера" рахується податковий борг по податку на прибуток у розмірі 81935,74 грн., що виник на підставі самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань та податкового повідомлення-рішення №0003222301/1216 від 06.04.2011 року, яке винесено за результатами планової виїзної перевірки з питань повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинах з ТОВ "Монтажбудстрой" за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року. Позивач зазначив, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 адміністративний позов ТОВ "Техносфера" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 45120,45 грн. та податку на прибуток в розмірі 36815,29 грн. задоволено.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити, проте не зазначив жодної обставини передбаченої ст.94 Податкового кодексу України щодо підстав накладення арешту на кошти.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав, посилаючись на скрутне матеріальне становище та зазначив, що арешт коштів перешкоджатиме підприємству здійснювати повноцінну господарську діяльність.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносфера" (ідентифікаційний код 30343178) 11.03.1999 року зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ з 30.03.1999 за № 4743 (а.с.16 - 20).

За даними Кременчуцької ОДПІ станом на 03.09.2012 року за ТОВ "Техносфера" рахується податковий борг в розмірі 81935,74 грн., який виник у зв'язку із наступним.

ТОВ "Техносфера" подано декларацію до Кременчуцької ОДПІ №9047667477 від 09.08.2012 на суму 1 423 грн.

Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС проведено камеральну перевірку ТОВ "Техносфера", за результатами якої складено акт №163/15-222/30343178 від 29.08.2012 року та акт №162/15-222/30343478 від 29.08.2012 року (а.с.29-30).

На підставі зазначених актів перевірок були винесені податкові повідомлення-рішення №0004621502/1293 від 31.08.2012 року, яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 510,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0004631502/1292 від 31.08.2012 року, яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3 060,00 грн., які отримані відповідачем 31.08.2012 року, що підтверджується підписом на корінці податкових повідомлень-рішень, копії яких наявні в матеріалах справи.

Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податків, за результатами якої складено акт від 23.03.2011 року №1503/23-209/30343178 (а.с.26-27).

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0003222301/1216 від 06.04.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 53 940,00 грн. ( за основним платежем в розмірі - 43 152,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10 788,00 грн.), яке отримане відповідачем 06.04.2011 року, про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення-рішення та №0003232301/1215 від 06.04.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43 152,50 грн. (за основним платежем в розмірі -34 522,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8 630,50 грн., яке вручене відповідачу 06.04.2011 року.

Відповідач, не погодившись із даним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року у справі №2а-1670/5030/11 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносфера" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задоволено (а.с54-58).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 року задоволено апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ, скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2011 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено (а.с.61-62).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.05.2012 року відкрито касаційне провадження.

Відповідно до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

На підставі вимог статті 89 Податкового кодексу України начальником ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення №20940/10/19 від 27.07.2012 року про опис майна у податкову заставу.

Згідно вказаного рішення вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ "Техносфера" а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке останній набуде у майбутньому (а.с.12).

Крім того, податковим керуючим направлялися запити з метою виявлення наявного у відповідача майна для внесення його у податкову заставу.

Згідно відповіді Кременчуцького ВРЕВ ДАІ від 19.04.2012 року №34/197 за ТОВ "Техносфера" транспортні засоби не зареєстровані.

Кременчуцьким міжміським бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради від 17.04.2012 року № 61/1785 повідомлено, що за даними реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 06.04.2012 року за відповідачем не рухоме майно не зареєстровано.

Відповідно до листа Управління Держкомзему у м.Кременчук Полтавської області ТОВ "Техносфера" як землевласник або землекористувач в межах Кременчуцької міської ради не обліковується згідно земельно-кадастрової документації.

Разом з тим, відповідно до довідки Кременчуцької ОДПІ від 22.10.2012 року №32703/10/18 у ТОВ "Техносфера" відкриті рахунки у фінансових установах, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог Кременчуцької ОДПІ, суд виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322.

Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Слід зазначити, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Як вбачається зі змісту вказаних вище норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у них обставин.

В ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наявність у відповідача податкового боргу та вручення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Разом з тим, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносфера" про накладення арешту -відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2012 року.

Суддя Г.В. Костенко