Ухвала

від 26.02.2013 по справі 2а-1670/7236/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/7236/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2012р. по справі № 2а-1670/7236/12

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносфера"

про накладення арешту,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби, звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Техносфера " про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Техносфера".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2012р. по справі №2а-1670/7236/12 в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2012р. по справі №2а-1670/7236/12 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлений належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносфера" (ідентифікаційний код 30343178) 11.03.1999 року зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ з 30.03.1999 за № 4743 (а.с.16 - 20).

За даними Кременчуцької ОДПІ станом на 03.09.2012 року за ТОВ "Техносфера" рахується податковий борг в розмірі 81935,74 грн., який виник у зв'язку із наступним.

ТОВ "Техносфера" подано декларацію до Кременчуцької ОДПІ №9047667477 від 09.08.2012 на суму 1 423 грн.

Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС проведено камеральну перевірку ТОВ "Техносфера", за результатами якої складено акт №163/15-222/30343178 від 29.08.2012 року та акт №162/15-222/30343478 від 29.08.2012 року (а.с.29-30).

На підставі зазначених актів перевірок були винесені податкові повідомлення-рішення №0004621502/1293 від 31.08.2012 року, яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 510,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0004631502/1292 від 31.08.2012 року, яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3 060,00 грн., які отримані відповідачем 31.08.2012 року, що підтверджується підписом на корінці податкових повідомлень-рішень, копії яких наявні в матеріалах справи.

Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податків, за результатами якої складено акт від 23.03.2011 року №1503/23-209/30343178 (а.с.26-27).

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0003222301/1216 від 06.04.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 53 940,00 грн. ( за основним платежем в розмірі - 43 152,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10 788,00 грн.), яке отримане відповідачем 06.04.2011 року, про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення-рішення та №0003232301/1215 від 06.04.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43 152,50 грн. (за основним платежем в розмірі -34 522,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8 630,50 грн., яке вручене відповідачу 06.04.2011 року.

Відповідач, не погодившись із даним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року у справі №2а-1670/5030/11 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносфера" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задоволено (а.с54-58).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 року задоволено апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ, скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2011 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено (а.с.61-62).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.05.2012 року відкрито касаційне провадження.

Відповідно до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

На підставі вимог статті 89 Податкового кодексу України начальником ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення №20940/10/19 від 27.07.2012 року про опис майна у податкову заставу.

Згідно вказаного рішення вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ "Техносфера" а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке останній набуде у майбутньому (а.с.12).

Крім того, податковим керуючим направлялися запити з метою виявлення наявного у відповідача майна для внесення його у податкову заставу.

Згідно відповіді Кременчуцького ВРЕВ ДАІ від 19.04.2012 року №34/197 за ТОВ "Техносфера" транспортні засоби не зареєстровані.

Кременчуцьким міжміським бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради від 17.04.2012 року № 61/1785 повідомлено, що за даними реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 06.04.2012 року за відповідачем не рухоме майно не зареєстровано.

Відповідно до листа Управління Держкомзему у м.Кременчук Полтавської області ТОВ "Техносфера" як землевласник або землекористувач в межах Кременчуцької міської ради не обліковується згідно земельно-кадастрової документації.

Разом з тим, відповідно до довідки Кременчуцької ОДПІ від 22.10.2012 року №32703/10/18 у ТОВ "Техносфера" відкриті рахунки у фінансових установах, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322.

Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Слід зазначити, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Як вбачається зі змісту вказаних вище норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у них обставин.

В ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наявність у відповідача податкового боргу та вручення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Колегія суддів погопогоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Разом з тим, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Техносфера".

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування позивачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2012р. по справі № 2а-1670/7236/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.