Рішення

від 26.11.2012 по справі 5009/3656/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 17/84/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.12 Справа № 5009/3656/12

м. Запоріжжя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроплюс", 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 74-Б

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72

про стягнення 8 010,65 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Петренко Л.О., довіреність від 17.09.12 № 17/09-12

від відповідача: Гаркуша Л.І., довіреність від 07.08.12 б/н

СУТЬ СПОРУ:

27.09.12 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Промелектроплюс" (надалі ТОВ "Промелектроплюс") з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь") заборгованості в сумі 8 010,65 грн., з якої: 6 700,36 грн. -основний борг, 73,70 грн. -індекс інфляції, 202,40 грн. -3% річних та 1 034,19 грн. пені.

У відповідності до ст. 2 1 ГПК України, 27.09.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ "Промелектроплюс" за вих. від 17.09.12 № 37 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 27.09.12 судом порушено провадження у справі № 5009/3656/12, справі присвоєно номер провадження 17/84/12. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 31.10.12.

В судових засіданнях 31.10.12, 21.11.12 судом оголошено перерви до 21.11.12 та до 26.11.12 відповідно, про що сторони повідомлені належним чином.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 26.11.12, на підставі ст.ст. 82 1 , 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснював, що на підставі листа від 06.06.11 № 7/2043338 ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" зобов'язалось прийняти та оплатити продукцію передану ТОВ "Промелектроплюс" на умовах, передбачених цим листом. Позивачем була здійснена поставка продукції на загальну суму 6 700,36 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи. Зобов'язання щодо оплати поставки продукції відповідач не виконав. У зв'язку з чим, як стверджував ТОВ "Промелектроплюс", позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо оплати продукції. Однак, вказані претензії залишені відповідачем без задоволення. Отже, на думку позивача, за відповідачем виникла заборгованість в сумі 6 700,36 грн. основного боргу за поставлену продукцію на підставі договірного листа від 06.06.11 № 7/2043338. Також, у зв'язку з простроченням виконання основного зобов'язання відповідачу на суму основного боргу нараховано 73,70 грн. індексу інфляції, 202,40 грн. 3% річних та 1 034,19 грн. пені. На підставі викладеного позивач, керуючись ст.ст. 526, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 230 Господарського кодексу України, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив повністю, про що зазначив у письмовому відзиві від 26.10.12 № 20/2084063 на позовну заяву, вказував наступне. Договірним листом від 06.06.11 № 17/2043338 передбачено, що оплата здійснюється протягом 35 банківських днів. Разом з тим, позивачем не враховано, що перебіг 35-денного строку оплати отриманої відповідачем продукції має обчислюватись з моменту надання постачальником повного пакету товаросупровідних документів (видаткової накладної, оригіналу сертифікату якості, рахунку, податкової накладної). При цьому, позивачем не виконано умов в частині передання повного пакету товаросупровідних документів, а отже, і пред'явлення позову, на думку відповідача, є безпідставним. Також, як вказує відповідач, позивач при нарахуванні пені не прийняв до уваги відсутність правових підстав для такого нарахування оскільки договірним листом від 06.06.11 № 17/2043338 встановлена пеня лише у випадку прострочення постачання чи недопостачання. Більш того, нарахування пені за рік не відповідає вимогам, встановленим ст. 232 ГК України. Відповідач зазначає, що при застосуванні індексу інфляції позивачем не враховано, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Так, за розрахунком відповідача, збитки, пов'язані з інфляцією за період з 01.09.11 по 17.09.12 відсутні. З огляду на викладене, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості позивач посилається на лист ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" від 06.06.11 № 17/2043338 за змістом якого заступник голови правління ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" просить директора ТОВ "Промелектроплюс" поставити відповідачу в червні-серпні 2011 року продукцію на загальну суму з ПДВ 10 178,98 грн., строк поставки - 2 тижні, умови поставки -СРТ ВАТ "Запоріжсталь", оплата -протягом 35 банківських днів. У вказаному листі зазначено, що даний лист слід вважати договірним.

З матеріалів справи слідує, що за видатковими накладними від 14.07.11 № П-00001489, від 27.07.11 № П-00001619, від 04.08.11 № П-00001677, від 04.08.11 № П-00001674 відповідачу поставлено продукцію на загальну суму 6 700,36 грн.

Отже, про прийняття ТОВ "Промелектроплюс" запропонованих ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" умов поставки свідчать самі видаткові накладні, довіреності, які підтверджують факт отримання продукції та виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату поставленої продукції, які містяться в матеріалах справи.

Надані до суду документи в сукупності свідчить про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою поставки.

У відповідності з нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця (…), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Із змісту цієї статті випливає, що істотними умовами договору поставки є предмет і ціна. Законодавством не передбачено обов'язковість письмової форми договору поставки.

Як вбачається з наданих суду документів, між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у поставці товару, а обов'язки відповідача - в оплаті отриманого товару.

Виходячи з цього, у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий ним товар.

Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, оплату за прийняту продукцію в строк, визначений у листі від 06.06.11 № 17/2043338 не здійснив, чим порушив умови зобов'язання.

Таким чином, станом на час розгляду справи № 5009/3656/12 в суді, основний борг відповідача за поставлений товар за видатковими накладними від 14.07.11 № П-00001489, від 27.07.11 № П-00001619, від 04.08.11 № П-00001677, від 04.08.11 № П-00001674 складає 6 700,36 грн.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 6 700,36 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи та визнаний відповідачем в судовому засіданні 26.11.12.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми заборгованості, або доказів правомірності своїх дій щодо не сплати такої заборгованості, суд вважає, що позовна вимога ТОВ "Промелектроплюс" про стягнення 6 700,36 грн. основного боргу з відповідача доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений.

Згідно із розрахунком позивача, розмір 3 % річних за період з 01.09.11 по 17.09.12 становить 202,40 грн., які складаються з: 41,70 грн., що нараховані за період з 01.09.11 по 17.09.12 на суму 1 324,62 грн.; 35,05 грн., що нараховані за період з 14.09.11 по 17.09.12 на суму заборгованості 1 152,58 грн.; 125,65 грн., що нараховані за період з 22.09.11 по 17.09.12 на суму заборгованості 4 223,16 грн.

Разом з тим, згідно з розрахунком суду, який здійснений з урахуванням приписів договірного листа від 06.06.11 № 17/2043338 про оплату продукції протягом 35 банківських днів та вимог ст. 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України, розмір 3 % річних становить 199,99 грн., які складаються з: 41,18 грн., що нараховані за період з 05.09.11 по 17.09.12 на суму 1 324,62 грн.; 34,79 грн., що нараховані за період з 16.09.11 по 17.09.12 на суму боргу 1 152,58 грн.; 124,02 грн., що нараховані за період з 26.09.11 по 17.09.12 на суму боргу 4 223,16 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних судом відхиляються через необґрунтованість.

Також, позивачем заявлено до стягнення індекс інфляції за період з 01.09.11 по 17.09.12 в сумі 73,70 грн.

Розглянувши розрахунок інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що здійснений розрахунок позивача не відповідає приписам Рекомендацій, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ. Так, із змісту зазначеного листа Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. вбачається, що при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Вбачається, що позивачем здійснений розрахунок індексу інфляції на всю суму заявленої заборгованості починаючи з вересня 2011 року. Разом з тим, з урахуванням наведених вище рекомендацій, за розрахунком суду розмір інфляційних витрат складає 1,29 грн. , що нараховується судом за період з вересня 2011 р. по вересень 2012 р. на суму 1 324,62 грн. (оскільки прострочення виконання зобов'язання за видатковою накладною від 14.07.11 № П-00001489 почалось з 05.09.11) та за період з жовтня 2011 р. по вересень 2012 р. на суму 5 375,74 грн. (оскільки прострочення виконання зобов'язання за видатковими накладними від 27.07.11 № П-00001619 та від 04.08.11 №№ П-00001674, П-00001677 почалось з 16.09.11 та 26.09.11 відповідно). В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних витрат судом відхиляються через необґрунтованість.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 01.09.11 по 17.09.12 у сумі 1 034,19 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

У відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, угоди щодо оплати пені у випадку порушення Покупцем (ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь") свого зобов'язання з оплати поставленої Постачальником (ТОВ "Промелектроплюс") продукції за договірним листом від 06.06.11 № 17/2043338 сторони не укладали. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що в задоволені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 01.09.11 по 17.09.12 у сумі 1 034,19 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 1 386,68 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 49, 69, 82, 82 1 , 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230, р/р 26001000101 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроплюс" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 74-Б, код ЄДРПОУ 36320760, р/р 26008000116379 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) -6 700 (шість тисяч сімсот) грн. 36 коп. основного боргу, 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. 3% річних, 1 (одну) грн. 29 коп. індексу інфляції та 1 386 (одну тисячу триста вісімдесят шість) грн. 68 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 30.11.2012.

Суддя В.Л. Корсун