Рішення

від 11.12.2012 по справі 28пд/5014/2823/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.12 Справа № 28пд/5014/2823/2012

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

1-го позивача Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

2-го позивача Луганської міської ради , м. Луганськ

до Малого спільного підприємства «Пролісок», м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління Держкомзему м. Луганськ Луганської області, м. Луганськ

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 17.12.1997, реєстрація від 17.12.1997 № 2293

за участю представників сторін:

від 1-го позивача: Бабкіна Н.В., довіреність № И01/03-31/1776/0/2-12 від 19.03.2012, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів;

від 2-го позивача: Бабкіна Н.В., довіреність № И01/03-31/1775/0/2-12 від 19.03.2012, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів;

від відповідача: Попов О.М., представник за довіреністю б/н від 03.12.2012;

від 3-ої особи: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

1-го позивач Виконавчий комітет Луганської міської ради, 2-го позивач Луганська міська рада звернулися до господарського суду Луганської області з позовом до МСП «Пролісок»про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 17.12.1997, реєстрація від 17.12.1997 № 2293:

- викласти пункт 2.1 розділу 2 «Плата за землю»договору в новій редакції: «2.1. Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3»;

- доповнити розділ «2. Плата за землю»договору в новим пунктом 2.2 наступного змісту: «2.2 Годовая арендная плата за землю уплачивается арендатором в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного месяца на расчетный счет, реквизиты которого арендатор уточняет у арендодателя или в уполномоченном им органе»;

- викласти абзац 11 п.п. б) п. 3.2 розділу 3 «Права и обязанности сторон»в новій редакції: «Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определенные данным договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды), с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки»;

- датою внесення змін вважати дату набрання чинності рішення суду.

Відповідач у відзиві на позов від 04.12.2012 просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на те, що у п. 2.1 договору у пропонованій позивачем редакції передбачений розмір орендної плати не у гривнях, що суперечить чинному законодавству України. У п. 2.2. договору у редакції позивачів не зазначено, що річна орендна плата сплачується рівними частками за календарний місяць. Відповідач також вважає необґрунтованою вимогу позивача покладання на відповідача обов'язку щодо звернення до орендодавця для отримання інформації про реквізити розрахункового рахунку орендодавця, на який орендар повинен сплачувати орендну плату. Відповідач вважає, що запропонована позивачем редакція п. 2.2 договору порушує права відповідача. Відповідач також вважає необґрунтованою редакцію п. 3.2 договору в редакції позивача, оскільки у ньому не передбачений конкретний розмір пені.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.11.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління Держкомзему м. Луганськ Луганської області.

В судовому засіданні 22.11.2012 у відповідності до приписів ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 06.12.2012, в судовому засіданні 06.12.2012 оголошено перерву до 11.12.2012.

Рішення приймається у судовому засіданні 11.12.2012.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Підставою свого позову позивач зазначає наступне.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 21.11.1997 № 77/32 МСП «Пролісок»була надана у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 10 років земельна ділянка загальною площею 0,0399 га за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, для розміщення кафе, допоміжних спору, павільйону та літнього майданчика.

Між виконавчим комітетом Луганської міської ради та МСП «Пролісок»укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 17.12.1997, реєстрація від 17.12.1997 № 2293.

Згідно з п. 2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі земельного податку з коефіцієнтом щомісячно рівними частками.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.09.2002 № 215/7 внесені зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 17.12.1997, реєстрація від 17.12.1997 № 2293, в частині строку дії договору, адреси земельної ділянки та мети використання земельної ділянки.

На підставі цього рішення була укладена додаткова угода від 11.11.2002, якою п. 1.2 договору викладено в наступній редакції: «Земельный участок предоставляется на условиях аренды сроком на 49 лет под строительство и размещение кафе с летней площадкой по адресу: ул. Советская (у дома № 65)».

Позивачі просять викласти п. 2.1 розділу 2 «Плата за землю»договору в новій редакції: «2.1. Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3».

Дану редакцію п. 2.1 договору позивачі обґрунтовують приписами ст. 288 Податкового кодексу України, якою передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Позивачі також пропонуються доповнити розділ «2. Плата за землю»договору в новим пунктом 2.2 наступного змісту: «2.2 Годовая арендная плата за землю уплачивается арендатором в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного месяца на расчетный счет, реквизиты которого арендатор уточняет у арендодателя или в уполномоченном им органе».

Дана пропозиція позивачами обґрунтована приписами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, яким встановлено такий порядок сплати орендної плати. Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця;

Також позивачі просять викласти абзац 11 п.п. б) п. 3.2 розділу 3 «Права и обязанности сторон»в новій редакції: «Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определенные данным договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды), с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки».

Дану пропозицію позивачі обґрунтували положеннями п. 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, яким передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З метою приведення договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 17.12.1997, реєстрація від 17.12.1997 № 2293 у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства, Луганською міською радою листом від 19.04.2012 № 01/03-13/2529/0/2-12 відповідачу направлена пропозиція щодо внесення змін до договору з проектом договору про внесення вищевказаних змін (а.с. 17-18).

Відповіді на дану пропозицію позивача внести змін відповідач не надав, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Загальні підстави внесення змін до договору визначені у Цивільному кодексі України, ст. 651 якого визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виявив намір внести зміни до укладеного договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 17.12.1997, які розглядаються судом /а.с. 17-18/.

Відповідач у відповіді № 55 від 16.08.2011 на пропозицію внесення змін до договору оренди земельної ділянки зазначив про те, що у договорі про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею необхідно зазначити розмір орендної плати у гривнях.

У відповідності до ст. 274.1 Податкового кодексу України ставка податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Як передбачено ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни /тарифи, ставки тощо/, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати, яку відповідач має сплачувати за договором оренди земельної ділянки, безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Стаття 18 Закону України "Про оцінку земель" передбачає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Позивачі обґрунтовано посилаються на положення статті 288 Податкового кодексу України, якою врегульовано правовідносини обчислення та сплати орендної плати за землю, а саме: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Також є обґрунтованими посилання позивачів на ст. ст. 129, 287 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість внесення змін до договору на право тимчасового використання землею (в тому числі на умовах оренди).

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, справляння плати за землю, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства.

Згідно ст. 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди.

Відповідно до змісту статей 759, 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Отже, чинним законодавством передбачена можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Суд враховує про те, що Луганська міська рада зробила належну пропозицію відповідачу про внесення змін у діючий спірний договір.

З метою приведення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність з вимогами чинного законодавства України та чинних нормативно-правових актів Луганської міської ради, за підписом Луганського міського голови було надіслано відповідачу цю пропозицію про внесення змін до договору № 01/03-13/2529/0/2-12 від 19.04.2012, а також проект договору про внесення змін.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Оскільки відповідач не погодився внести зміни до договору, у позивача виникло право на захист свого права у судовому порядку, що кореспондується з приписами ст. 30 Закону України «Про орендну плату», якою передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Не приймаються до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних) осіб самостійно обчислюють суму податку.

Таким чином, відповідач самостійно вираховує річну оренду плату, крім того, ні в чинній редакції договору, ні в пропонованій не передбачений грошовий вираз розміру орендної плати.

Умовами договору передбачено, що орендар самостійно обчислює розмір орендної плати, тому нова редакція п. 2.1 договору не суперечить чинному законодавству.

Щодо непогодження відповідача з редакцією п. 2.2 договору щодо не зазначення у ньому умов щодо сплати орендної плати рівними частками щомісяця, слід зазначити наступне.

Із пропонованої позивачем редакції п. 2.2 договору випливає, що відповідач повинен сплачувати річну орендну плату щомісяця протягом 30 календарних днів; не зазначення при цьому, що орендна плата сплачується рівними частками не впливає на розмір орендної плати, що підлягає сплаті за місяць, оскільки орендар повинен самостійно обчислити розмір річної орендної плати та вносити за кожний місяць 1/12 частки від розміру річної орендної плати.

Також судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що пропонована позивачем редакція щодо обов'язку орендаря уточнювати у орендодавця платіжні реквізити є порушенням прав орендаря. Відповідач вважає, що саме орендодавець повинен повідомляти орендаря про зміну реквізитів, яка може відбутися в будь-який час. Суд погоджується з доводами позивача про те, що умова про необхідність уточнення платіжних реквізитів включена до договору оренди землі для зручності орендаря щодо правильного внесення орендної плати за належними реквізитами, оскільки згідно Податкового кодексу України орендар самостійно обчислює розмір річної орендної плати.

Щодо доводів відповідача про необґрунтованість вимог позивача щодо не зазначення у пропонованій редакції п. 3.2 договору розміру відсотків пені, суд зазначає наступне.

Дана пропозиція позивачами обґрунтована приписами ст. 129 Податкового кодексу України. У даному пункті договору в редакції позивача передбачено, що пеня сплачується у розмірі пені, передбаченому чинним законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку.

На даний час відносини, пов'язані зі сплатою земельного податку та орендної плати за землю, регулюються Податковим кодексом України, ст. 129 якого передбачений розмір відсотків пені, яка нараховується на прострочене зобов'язання по сплаті земельного податку.

Таким чином, вимоги позивача ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не порушують права відповідача, отже доводи відповідача є необґрунтованими, тому не приймаються судом до уваги.

Судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області.

Згідно з постановою КМУ від 09.09.2009 № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" повноваження ведення книги записів відкривається та ведеться у паперовому вигляді - територіальним органом Держкомзему.

Отже, підлягають державній реєстрації третьою особою зміни, які вносяться до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

З підстав викладених вище, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, зміни до договору, розглянуті судом, набирають сили з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов 1-го позивача Виконавчого комітету Луганської міської ради, 2-го позивача Луганської міської ради до Малого спільного підприємства «Пролісок»про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 17.12.1997, реєстрація від 17.12.1997 № 2293, задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 17.12.1997, реєстрація від 17.12.1997 № 2293, зі змінами до нього, який укладено з Малим спільним підприємством «Пролісок», відносно земельної ділянки площею 0,0399 га терміном на 49 років за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская (біля будинку № 65), а саме:

- викласти пункт 2.1 розділу 2 «Плата за землю»договору в новій редакції: «2.1. Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3»;

- доповнити розділ «2. Плата за землю»договору в новим пунктом 2.2 наступного змісту: «2.2 Годовая арендная плата за землю уплачивается арендатором в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного месяца на расчетный счет, реквизиты которого Арендатор уточняет у Арендодателя или в уполномоченном им органе»;

- викласти абзац 11 п.п. б) п. 3.2 розділу 3 «Права и обязанности сторон»в новій редакції: «Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определенные данным договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды), с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки».

3. Датою внесення змін до договору вважати дату набрання законної сили рішення суду.

4. Стягнути з Малого спільного підприємства «Пролісок», м. Луганськ, вул. Котельнікова, 7/30, ідентифікаційний код 20163106, на розрахунковий рахунок 35413001003410, МФО 804013, код 35079336 УДКС у м. Луганськ ГУДКСУ у Луганській області судовий збір у сумі 1073 грн. 00 коп., видати наказ Луганській міській раді.

Дане рішення є підставою для реєстрації змін до договору оренди землі відповідними органами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 14.12.2012.

Суддя І.В. Семендяєва